Рішення

від 04.07.2024 по справі 362/301/22

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/301/22

Провадження №2/367/1170/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

24 червня 2024 року Ірпінський міський суд Київської областів складі:

головуючого судді Шестопалової Я.В.,

при секретарі судових засідань Пронченко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Кредитної спілки "Аккорд", треті особи: ОСОБА_3 про звільнення майна з-під арешту,-

в с т а н о в и в :

У провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Кредитної спілки "Аккорд", треті особи: ОСОБА_3 про звільнення майна з-під арешту.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 являється співвласником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , якій на праві спільної часткової власності належить 1/3 частина вказаної квартири, що підтверджується свідоцтвом про право власності № НОМЕР_1 від 11.06.2007 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №15693672. Іншими співвласниками являються син Позивачки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та мати ОСОБА_4 , 1952 року народження. ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 про що складено відповідний актовий запис за №135, що підтверджується свідоцтвом про смерть видане Бучанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ). Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме: 1/3 частина квартири АДРЕСА_2 . Позивачка звернулася до приватного нотаріуса щодо оформлення спадщини. Нотаріус повідомила, що на квартиру, яка знаходиться по АДРЕСА_1 , на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, накладено арешт, серія та номер: 45539615, виданий 30.01.2015, видавник: ВДВС Бучанського МУЮ, що підтверджується копією Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна (номер інформаційної довідки: 285578584; дата, час формування: 18.11.2021 18:56:14). Позивачка звернулася до Бучанського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) із заявою щодо скасування арешту на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Листом від 15.12.2021 року №9611 надано відповідь про те, що у відділі на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження за номером 45539615 з примусового виконання виконавчого листа №2-2375/2011 від19.12.2011 року, що виданий Васильківським міським судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь КС «Аккорд» боргу в сумі 4065,95 грн. Виконавче провадження за номером 45539615 завершено 23.02.2015 poку на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (стара редакція). Станом на 15.12.2021 року виконавчий лист №2-2375/2011 вiд 19.12.2011 рoку, що виданий Васильківським міським судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 нa користь КС «Аккорд» боргу в сумі 4065,95 грн. повторно до Відділу на примусове виконання не надходив та на примусовому виконанні не перебуває, матеріали завершеного виконавчого провадження, згідно якого накладено арешт, знищені за терміном зберігання.

На підставі наведеного, з врахуванням уточнених позовних вимог, просили суд звільнити з-під арешту нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_3 , накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №45539615, виданої 30.01.2015 р. ВДВС Бучанського МУЮ, запис про обтяження 8809221 та судові витрати покласти на відповідачів.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 16серпня 2022року відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 19 липня 2023 року за клопотанням представника позивача замінено відповідача Бучанський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) на належного відповідача ОСОБА_2 , залучено у якості співвідповідача Кредитну спілку "Аккорд", залучено у якості третьої особи на стороні позивача ОСОБА_3 .

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 22 лютого 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання представник позивача не з`явився, від нього до суду надійшла заява в якій просить суд справу розглядати в його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомляли про час, дату і місце проведення судового засідання, що підтверджується зворотніми повідомленням про вручення поштової кореспонденції, а також оголошенням на сайті «Судова влада України», а тому суд вважає за можливе розглянути справу без її участі та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У судове засідання третя особа не з`явилась, хоча належним чином повідомляли про час, дату і місце проведення судового засідання, що підтверджується зворотніми повідомленням про вручення поштової кореспонденції.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності сторін за наявними матеріалами справи.

За клопотанням позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося..

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав суду докази на підтвердження своїх доводів щодо позовної вимоги про звільнення майна з під арешту.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , володіють по 1/3 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на праві спільної часткової власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності № НОМЕР_1 від 11.06.2007 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №15693672.

ОСОБА_4 є матір`ю позивачки ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 05.01.1979 року.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено відповідний актовий запис за №135, що підтверджується свідоцтвом про смерть видане Бучанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме: 1/3 частина квартири АДРЕСА_2 .

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса щодо оформлення спадщини. Нотаріус повідомила, що на квартиру, яка знаходиться по АДРЕСА_1 , на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, накладено арешт, серія та номер: 45539615, виданий 30.01.2015, видавник: ВДВС Бучанського МУЮ, що підтверджується копією Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна (номер інформаційної довідки: 285578584; дата, час формування: 18.11.2021 18:56:14).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстрy іпoтeк, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна, вбачається, що арешт на обєкт нерухомого майна, а саме квартиру АДРЕСА_3 накладено на підставі постанови, про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження ВДВС Бучанського МУЮ №45539615 від 30.01.2015 року. Боржником являється ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно Листа від 15.12.2021 року №9611, у відділі на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження за номером 45539615 з примусового виконання виконавчого листа №2-2375/2011 від19.12.2011 року, що виданий Васильківським міським судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь КС «Аккорд» боргу в сумі 4065,95 грн.

Виконавче провадження за номером 45539615 завершено 23.02.2015 poку на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (стара редакція). Станом на 15.12.2021 року виконавчий лист №2-2375/2011 вiд 19.12.2011 рoку, що виданий Васильківським міським судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 нa користь КС «Аккорд» боргу в сумі 4065,95 грн. повторно до Відділу на примусове виконання не надходив та на примусовому виконанні не перебуває, матеріали завершеного виконавчого провадження, згідно якого накладено арешт, знищені за терміном зберігання.

Рішенням Васильківськогоміськрайонного судуКиївської областівід 01грудня 2011року посправі №2-2375/2011з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки "Аккорд", було стягнуто борг у розмірі 3894,95 грн., судовий збір у сумі 51,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляді вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із ч. 1 ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Згідно ч. 1 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Згідно ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

В свою чергу, статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої України приєдналась 17.07.1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Вендітеллі проти Італії» суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань.

Також, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний податковий орган, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Такий саме висновок щодо застосування норм права міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року (провадження № 11-680апп19).

Проте у випадках, коли арешт майна проводиться для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, підлягає вирішенню питання щодо відповідної участі у справі відповідного територіального органу Державної податкової служби України.

Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 450/1411/16, провадження № 14-477цс19 та у постановах: Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 299/2931/17, провадження № 61-35013св18, від 06 грудня 2021 року у справі № 554/5912/19-ц, провадження № 61-12594св21.

Тобто, наявність арешту на майно за відсутності правових підстав для цього порушує право власності позивача, внаслідок чого він позбавлений можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном та власний розсуд.

Таким чином, дослідивши матеріали справи в судовому засіданні, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, враховуючи те, що права ОСОБА_1 , як власника спірного майна порушені та підлягають захисту в обраний позивачем спосіб шляхом зняття арешту з указаного майна, тобто позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

У відповідності до ст.141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в сумі 908,00 грн. підлягають стягненню з відповідачів.

На підставі наведеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 317, 319, 321 ЦКУкраїни, ст.ст. ст.ст. 2-5,12-13, 19, 76-92, 95, 141, 187, 211, 223, 258-259, 264-265, 268, 272-273, 280, 352, 354-355, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Кредитної спілки "Аккорд", треті особи: ОСОБА_3 про звільнення майна з-під арешту - задовольнити.

Звільнити з-під арешту нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_3 , накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №45539615, виданої 30.01.2015 р. ВДВС Бучанського МУЮ, запис про обтяження 8809221.

Стягнути солідарноз ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків: НОМЕР_3 )та Кредитноїспілки "Аккорд"(кодЄДРПОУ 22871103,адреса: 03055, м. Київ, вул. Віктора Ярмоли, 38 корп.75А) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ) судовий збір в розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Повний текст судового рішення складено 04.07.2024 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його Копію заочного рішення суду направити сторонам для відома.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 30 днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Я.В. Шестопалова