Ухвала

від 29.08.2024 по справі 753/16572/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/16572/24

провадження № 1-кс/753/2446/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2024 р. слідчий суддя Дарницького районного суд м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Дарницького управління поліції ГУНП в м. Києві ОСОБА_4 , погодженого прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100020001221 від 05 травня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною третьою статті 191 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2024 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_4 , погодженого прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100020001221 від 05 травня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною третьою статті 191 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .

Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 27 серпня 2024 року матеріали клопотання передано судді ОСОБА_1 .

З клопотання вбачається, що досудовим розслідуванням встановлено, що у 2015 році було здійснено передачу цілісного майнового комплексу Державного підприємства «Дирекція з будівництва та обслуговування прикордонної інфраструктури», код ЄДРПОУ 21502556, (далі - Підприємство) та було зараховано до сфери управління Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - Адміністрація).

Наказом Адміністрації від 30.04.2015 №94 було затверджено нову редакцію Статуту Підприємства. Згідно Статуту, Підприємство розпоряджається коштами на будівництво та виконання інших завдань, що покладені на нього, в установлених межах та порядку, раціонально розподіляє їх та контролює цільове використання (п.3.5). Держава та уповноважений орган управління не несуть відповідальність за зобов`язаннями Підприємства (п.3.6).

Відповідно до п. 4.1 Статуту, майно Підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Майно Підприємства, зокрема, становлять оборотні та необоротні активи, вартість яких відображена в самостійному балансі Підприємства (п.4.2). Контроль за ефективністю використання та обліком закріпленого за Підприємством майна здійснює Уповноважений орган управління - Адміністрація Державної прикордонної служби України (п.4.7).

Управління діяльністю Підприємства здійснюється відповідно до Статуту, згідно якого ним управляє Директор, який підзвітний та підконтрольний Уповноваженому органу управління - Адміністрації (п.п. 7.1, 7.2). Наймання та звільнення директора Підприємства здійснюється Адміністрацією шляхом укладення та розірвання з ним контракту у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Джерелом формування фінансових ресурсів Підприємства є прибуток (дохід), амортизаційні відрахування, кошти, отримані від продажу цінних паперів, підприємств, організацій та інших надходжень, включаючи централізовані капітальні вкладення, кредити (п.5.10). Фонд оплати праці створюється в розмірах, що визначаються згідно законодавства (п.5.8). Використання фондів здійснюється відповідно до фінансових планів Підприємства (п.5.11).

Відповідно до розділу 6 Статуту, Підприємство має право, зокрема, самостійно встановлювати чисельність працівників, затверджувати штатний розпис на підставі фонду оплати праці, передбаченого фінансовим планом. Керівний склад Підприємства затверджується Директором, за погодженням з Адміністрацією (п.6.1.4).

Згідно розділу 6 Статуту, Підприємство зобов`язане: складати і виконувати річний фінансовий план на кожен наступний рік; здійснювати бухгалтерський облік, вести фінансову, статистичну звітності; додержуватися фінансової дисципліни та інше.

Відповідно до розділу 7 Статуту, Директор несе повну відповідальність за додержання законодавства, стан та діяльність Підприємства, виконання покладених на нього завдань; забезпечує ефективне використання та збереження майна, переданого Підприємству; розпоряджається коштами; обирає форму і систему оплату праці, установлює працівникам конкретні розміри тарифних ставок, посадових окладів, винагород, надбавок і доплат; підписує фінансову звітність; разом з головним бухгалтером несуть персональну відповідальність за організацію/порядок ведення і достовірність бухгалтерського обліку та статистичної звітності, формування та виконання фінансових планів; виконує умови укладеного з Адміністрацією трудового контракту.

Встановлено, що 10 лютого 2020 року Адміністрацією ДП «Дирекція з будівництва та обслуговування прикордонної інфраструктури» та ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5 ) було укладено Контракт, та призначено ОСОБА_5 на посаду директора ДП «Дирекція з будівництва та обслуговування прикордонної інфраструктури» на термін з 17 лютого 2020 року по 16 лютого 2021 року.

У подальшому, наказом Голови Державної прикордонної служби України (Голови Адміністрації) від 13 лютого 2020 року №145-ОС «Про особовий склад», відповідно до вищезазначеного контракту, на посаду директора Державного підприємства «Дирекція з будівництва та обслуговування прикордонної інфраструктури» призначено ОСОБА_5 з 17 лютого 2020 по 16 лютого 2021.

Наказом Голови Державної прикордонної служби України (Голови Адміністрації) від 17 лютого 2021 року №144-ОС «Про особовий склад» дію строкового трудового договору з ОСОБА_5 продовжено на термін з 17 лютого 2021 року по 16 лютого 2022 року.

У ході досудового розслідування встановлено, що на виконання наказу Адміністрації від 30.07.2021 №АГ-378/0/81-21 управлінням внутрішнього аудиту було проведено ревізію діяльності ДП «Дирекція з будівництва та обслуговування прикордонної інфраструктури» за період з 01.01.2020 по 31.07.2021.

У періоді, що підлягав аудиту була проведена ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Підприємства за період з 01.01.2016 по 30.04.2020, що відображено у Акті ревізії від 27.08.2020 №08-21/14. У ході ревізії встановлено, що фінансовими порушеннями заподіяно матеріальну шкоду державі на загальну суму 4 716 492,94 грн.

Окремо, у ході проведення ревізії встановлено, що у ході перевірки правильності нарахування заробітної плати працівникам Державного підприємства виявлено факт переплати на загальну суму 301 848,42 грн., що спричинило надлишкове нарахування внесків до бюджету та державних цільових фондів, а саме: податку на доходи фізичних осіб - на загальну суму 54 332,72 грн, військового збору - на загальну суму 4 527,72 грн, єдиного соціального внеску - на загальну суму 66 406,64 грн. Загальний розмір збитків складає 368 266,06 грн.

Відповідно до висновку експерта від 22.09.2022 №СЕ-19/111-22/21555-ЕК, за результатами судово-економічної експертизи, документально підтверджується завдання матеріальної шкоди ДП «Дирекція з будівництва та обслуговування прикордонної інфраструктури» на загальну суму 360613,63 грн., що складається із сум зайвого нарахування заробітної плати у розмірі - 295584,94 грн. та зайвого нарахування на заробітну плату, у вигляді єдиного соціального внеску за ставкою 22% у розмірі - 65028,69 грн.

За наявності достатніх підстав 31 січня 2023 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у тому, що він підозрюється у розтраті та заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України (у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень).

Причетність ОСОБА_5 до вчинення вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме:

- Актом ревізії від 27.08.2020 №08-21/14;

- Висновком експерта від 22.09.2022 №СЕ-19/111-22/21555-ЕК, за результатами судово-економічної експертизи;

- Іншими доказами, зібраними у ході здійснення досудового розслідування.

Проведеними слідчими та оперативно-розшуковими заходами у кримінальному проваджені забезпечити явку підозрюваного ОСОБА_5 для проведення слідчих дій за участі останнього позитивного результату досягнуто не було.

Постановою слідчого від 24 лютого 2023 року зупинено досудове розслідування та оголошено підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розшук.

Постановою Київського апеляційного суду від 18 травня 2023 року надано дозвіл на затримання ОСОБА_5 з метою його приводу в судове засідання для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно нього.

Крім того, ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва було надано дозвіл на затримання ОСОБА_5 з метою його приводу в судове засідання для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно нього. Строк дії зазначеної ухвали закінчився 28 травня 2024 року.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 перетнув державний кордон та наразі перебуває за межами України.

12 березня 2024 року постановою слідчого ОСОБА_5 оголошено в міжнародний розшук.

В клопотанні зазначено про наявність ризиків передбачених статтею 177 КПК України, зокрема, слідчий зазначає, що необхідно врахувати наступні обставини, а саме: розмір завданих збитків під час вчинення кримінального правопорушення, що вказує на достатню можливість матеріального стану підозрюваного ОСОБА_5 , в тому числі, і для тривалого перебування та проживання закордоном.

ОСОБА_5 знайомий зі свідками по даному кримінальному провадженню, тому, перебуваючи на волі, останній з метою зміни чи взагалі відмови від дачі показів та уникнення від кримінальної відповідальності може впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.

Слідчий зазначає, що до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання не може бути обраний у зв`язку з тим, що він не буде дієвим, так як останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину відповідно до ст. 12 КПК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, даний запобіжний захід не може запобігти зазначеним ризикам, зокрема, переховуванню від органів досудового розслідування та суду та вчиненню іншого корисливого кримінального правопорушення (злочину).

Також, до підозрюваного ОСОБА_5 не може бути обрано запобіжний захід у вигляді особистої поруки у зв`язку з тим, що відповідно до ч. 1 ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважатиме такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, проте з оточення підозрюваного вказані особи, які могли б бути поручителями, відповідні заяви не подавали.

Відповідно до статті 181 КПК України запобіжний захід у виді домашнього арешту не може бути обрано до підозрюваного ОСОБА_5 у зв`язку з тим, що вказаний запобіжний захід жодним чином не зможе перешкодити підозрюваному ОСОБА_5 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, адже підозрюваний ОСОБА_5 усвідомлює, що у разі доведення її вини йому загрожує покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією всього майна. Окрім того, даний запобіжний захід не може запобігти вчинити ОСОБА_5 інше корисливе кримінальне правопорушення (злочин) з метою заволодіння майном чи грошовими коштами, а також не зможе усунути ризик того, що ОСОБА_5 намагатиметься впливати на свідків у вказаному провадженні чи іншим чином перешкоджати досудовому розслідуванню.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, надав суду актуальні відомості щодо факту перетину ОСОБА_6 державного кордону, та наполягав на задоволенні клопотання.

Слідчий суддя, вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання, доходить наступного висновку.

З матеріалів клопотання вбачається, що слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022100020001221 від 05.05.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 статті 191 КК України.

31 січня 2023 року складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 та в зв`язку із неможливістю її вручення у передбачений статтею 278 КПК України спосіб, письмове повідомлення про підозру направлено за останніми відомими адресами проживання.

У зв`язку з не встановленням місцезнаходження ОСОБА_5 постановою слідчого слідчого відділу Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 від 24 лютого 2023 року підозрюваного оголошено у розшук, а досудове розслідування зупинено.

Постановою Київського апеляційного суду від 18 травня 2023 року надано дозвіл на затримання ОСОБА_5 з метою його приводу в судове засідання для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно нього.

Крім того, ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва було надано дозвіл на затримання ОСОБА_5 з метою його приводу в судове засідання для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно нього. Строк дії зазначеної ухвали закінчився 28 травня 2024 року.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 перетнув державний кордон 8 грудня 2022 року та наразі перебуває за межами України.

12 березня 2024 року постановою слідчого ОСОБА_5 оголошено в міжнародний розшук.

Відповідно до статті 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.

Згідно пункту 9 частини другої статті 131 КПК України, застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до частини третьої статті 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до положень частини першої статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з частини першої, шостої статті 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті. Слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Згідно з частиною першою статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В свою чергу, положення частини другої статті 177 КПК України передбачають, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Системний аналіз викладених положень кримінального процесуального закону дає підстави дійти висновку про те, що застосування таких заходів забезпечення кримінального провадження як запобіжних заходів, в тому числі, тримання під вартою, можливо лише щодо особи, яка має статус підозрюваного.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 у кримінальному провадженні набув статусу підозрюваної особи відповідно до вимог статей 276-279 КПК України, зокрема 31 січня 2023 року йому було направлено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 191 КК України.

Тобто органом досудового розслідування вжито усі можливі та достатні заходи для повідомлення особи про підозру.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного, про що виносить відповідну постанову.

В рамках досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , перетнув державний кордон та перебуває за межами України.

У зв`язку з не встановленням місцезнаходження ОСОБА_5 , слідчого СВ Дарницького УП ГУ НП в м. Києві від 12 березня 2024 року підозрюваного було оголошено у міжнародний розшук. Вказану постанову було скеровано для виконання у ВКП Дарницького УП ГУ НП в м. Києві для подальшої організації її виконання.

Чинний КПК України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа оголошена в розшук, однак регламентує, що про оголошення розшуку має бути винесена органом досудового розслідування відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України).

Слідчий суддя вбачає достатність існування підстав, передбачених статтею 177 КПК України, для обрання стосовно ОСОБА_5 заочної міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на таке.

Так, відповідно до частини першої статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При цьому, ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» висловив позицію, згідно якого наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитись відповідними доказами.

У даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування доведено існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України зокрема можливого переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, потерпілих, у цьому ж кримінальному проваденні; вчинити інший корисливий злочин.

На переконання слідчого судді, в даному випадку тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, сама по собі може бути достатнім мотивом для здійснення дій, направлених на переховування підозрюваного від органів досудового розслідування й суду та зазначена позиція апеляційного суду кореспондується із практикою ЄСПЛ, який в рішенні «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Окрім того, ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Водночас, в п. 58 рішення ЄСПЛ «Бекчиєв проти Молдови» («Becciev v. Moldova») ЄСПЛ зазначив, що ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Обставин, передбачених частиною другою статті 183 КПК України, що виключають можливість обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею під час розгляду клопотання не встановлено.

Слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування, на виконання вимог статті 194 та частини шостої статті 193 КПК України, доведено у сукупності факт набуття ОСОБА_5 у встановленому законом порядку статусу підозрюваної особи у кримінальному провадженні № 12022100020001221, обґрунтованість підозри у вчиненні ним інкримінованого йому злочину, передбаченого частиною третьою статті 191 КК України, оголошення його у міжнародний розшук відповідно до вимог закону.

Також органом досудового розслідування доведено факт наявності підтверджуючих в зазначеному провадженні ризиків, внаслідок чого існують всі законодавчі підстави для обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за його відсутності в порядку частини шостої статті 193 КПК України, якого буде достатньо для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання наявним ризикам.

Відповідно до вимог ч. 1 розділу IV Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затвердженої наказом МВС України, Офісом Генерального прокурора, НАБУ, СБУ, ДБР, МФУ, МЮУ від 17.08.2020 № 613/380/93/228/414/510/2801/5 визначено, що публікація Червоного оповіщення запитується у разі виконання ряду умов, серед яких надання завіреної копії ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ( у тому числі в перекладі на одну з робочих мов Інтерполу) на стадії досудового розслідування.

Варто зазначити, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваної особи в порядку частини шостої статті 193 КПК України не є остаточним застосуванням стосовно особи запобіжного заходу, натомість, за своєю правовою природою не призводить до негайного взяття особи під варту, а виступає підставою для затримання й доставки цієї особи до місця кримінального провадження.

Так, відповідно до положень вищевказаної частини шостої статті 193 КПК України, у разі обрання стосовно підозрюваної особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за її відсутності, після затримання такої особи та не пізніш як через 48 годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю такої особи розглядає питання про застосування стосовно неї обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.

За таких обставин, слідчий суддя констатує, що в даному випадку така ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є документом, на підставі якого здійснюється затримання особи як на території України, так і за її межами, здійснюється доставка особи до місця кримінального провадження, а також ухвалюється рішення про застосування запобіжного заходу або екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи з метою притягнення до кримінальної відповідальності.

На підставі викладеного, клопотання подане у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100020001221 від 05 травня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною третьою статті 191 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

клопотання слідчого - задовольнити

Обрати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою .

У разі затримання особи, відносно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1