Ухвала

від 09.09.2024 по справі 499/959/24

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/959/24

Провадження № 2/499/486/24

У Х В А Л А

Іменем України

"09" вересня 2024 р. селище Іванівка

Суддя Іванівського районного суду Одеської області Погорєлов І.В., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Правда» про розірвання договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації речового права та стягнення орендної плати, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (частина 5 статті 177 ЦПК).

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина 2 статті 133 ЦПК).

Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац 2 частини 3 статті 6 Закону).

Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, за подання до суду: позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме позовної заяви про відшкодування моральної шкоди 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 2 статті 4 Закону).

Слід зауважити, що позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру та одну майнового.

Як вбачається з матеріалів справи до позовної заяви не додано документи, що підтверджують в повному обсязі сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, а саме: за одну з вимог немайнового характеру.

За таких обставин позивачу слід надати на адресу суду докази сплати судового збору за одну вимогу немайнового характеру, що становить 1211 грн. 20 коп., або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Крім того, відповідно до п. 2 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, однак, до позовної заяви не додані відомості про наявність або відсутність електронного кабінету учасників справи.

Серед іншого, за правилом ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. За змістом позовної заяви така підлягає грошовій оцінці, оскільки наявна вимога майнового характеру, проте зазначення ціни позову в ній відсутнє.

Суд також звертає увагу позивача на приписи, встановлені ч.8 ст. 176 ЦПК України, за якими ціна позову визначається у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (п.36).

На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13 жовтня 2009 року у справі "Салонтаджі-Дробняк проти Сербії" (п. 132).

Поряд із цим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).

З практики Європейського суду з прав людини випливає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (Рішення Суду у справі «Артіко проти Італії» (Artico c. Italie) від 13 травня 1980 року).

Таким чином, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання заявником умов реалізації права на звернення до цього суду з заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позовна заява не може вважатися такою, що відповідає вимогам чинного цивільно-процесуального законодавства.

У відповідності до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст.177, 185 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Правда» про розірвання договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації речового права та стягнення орендної плати - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити вищевказані недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання ухвали .

Роз`яснити позивачу, що якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк вимоги ухвали суду будуть виконані, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання, а інакше заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяІ. В. Погорєлов