Рішення

від 23.08.2024 по справі 761/22159/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/22159/23

Провадження № 2/761/2754/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Фролова І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Шевченківського району міста Києва про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Шевченківського району міста Києва про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, у якому просила суд Визнати незаконним та скасувати наказ директора Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Шевченківського району міста Києва Берікашвілі Н.В. № 422-к/тр від 15.05.2023 про притягнення до дисциплінарної відповідальності та оголошення догани лікарю-акушер-гінекологу «Жіночої консультації» філії № 5 КНП «КДЦ» ОСОБА_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що наказом директора Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» (далі КНП «КДЦ») Шевченківського району міста Києва Берікашвілі Н.В. № 422-к/тр від 15.05.2023 Позивачку було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану. Підставою для винесення вказаного наказу стала Довідка заступника директора з ЕТН та якості надання медичної допомоги О. Ковриги та профільного експерта з акушерства та гінекології КДЦ Л. Яковенко від 20.04.2023. Відповідно до вказаної Довідки було проведено перевірку «Індивідуальних карт вагітних» ф.111/о, котрі спостерігаються лікарями-акушер-гінекологами в жіночих консультаціях, у тому числі філії № 5. За результатами перевірки встановлено факт недодержання «п.п. 1, 3, 5» статті 33 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Так, під час перевірки виявлено, що лікар ОСОБА_1 веде медичну документацію, а саме «Індивідуальні картки вагітної» ф. 111/о російською мовою, чим грубо порушує вимоги чинного законодавства в сфері забезпечення функціонування державної мови. На переконання Позивачки, оскаржуваний Наказ не містить відомостей про порушення Позивачем вимог трудової дисципліни або посадової інструкції, що стало підставою для звернення до суду з вказаним позовом.

24 жовтня 2023 року ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Фролової І.В. відкрито провадження у справі, прийнято рішення про розгляд справи за правилами позовного провадження в спрощеному порядку, без повідомлення сторін.

29 березня 2024 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від представника КНП «Консультативно-діагностичний центр» Шевченківського району міста Києва, відповідно до якого заперечувала щодо задоволення позовних вимог, просили відмовити.

09 квітня 2024 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив від представника ОСОБА_1 , відповідно до змісту якого просили позов задовольнити.

22 квітня 2024 року на адресу суду надійшли заперечення від представника КНП «Консультативно-діагностичний центр» Шевченківського району міста Києва.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, що наказом директора Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» (далі КНП «КДЦ») Шевченківського району міста Києва Берікашвілі Н.В. № 422-к/тр від 15.05.2023 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану лікарю-акушер-гінекологу «Жіночої консультації» філії № 5 КНП «КДЦ» ОСОБА_1 (Позивач).

Підставою для винесення вказаного наказу (далі Наказ) стала Довідка заступника директора з ЕТН та якості надання медичної допомоги О. Ковриги та профільного експерта з акушерства та гінекології КДЦ Л. Яковенко від 20.04.2023 (далі Довідка).

Відповідно до вказаної Довідки було проведено перевірку «Індивідуальних карт вагітних» ф.111/о, котрі спостерігаються лікарями-акушер-гінекологами в жіночих консультаціях, у тому числі філії № 5.

Під час перевірки оцінювалась якість ведення медичної документації, коректність внесення електронних записів, відповідність обсягу та термінів обстеження вагітних, перевірялись виписки електронних направлень лікарів, місце проведення діагностичних та лабораторних обстежень вагітних, дотримання галузевих стандартів ведення вагітності, виконання індикаторів якості, здійснення контролю завідувачем жіночої консультації філії № 5 за веденням «Індивідуальних карт вагітних», відповідністю обстежень вагітних галузевими стандартами надання медичної допомоги, затвердженими наказами Міністерства охорони здоров?я від 15.07.2011 № 417 «Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні» та від 09.08.2022 № 1437 «Стандарти медичної допомоги «Нормальна вагітність».

За результатами перевірки встановлено факт недодержання «п.п. 1, 3, 5» статті 33 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25.04.2019 № 2704-VIII (далі Закон).

Так, під час перевірки виявлено, що лікар ОСОБА_1 веде медичну документацію, а саме «Індивідуальні картки вагітної» ф. 111/о російською мовою, чим грубо порушує вимоги чинного законодавства в сфері забезпечення функціонування державної мови.

Порушень порядку заповнення електронних карток пацієнтів, надання медичних послуг та вимог посадової інструкції перевіркою не встановлено.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до ст. 140 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю. У необхідних випадках заходи дисциплінарного впливу застосовуються стосовно окремих несумлінних працівників.

Згідно ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Частиною 1 ст. 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов?язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов?язків; вина працівника; наявність причинного зв?язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов?язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов?язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок.

Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов?язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Тлумачення частини 3 статті 149 КЗпП України свідчить, що її положення мають поширюватися при застосуванні будь-якого виду дисциплінарного стягнення, тобто як до звільнення, так і до догани.

Підставою для застосування дисциплінарного стягнення є дисциплінарний проступок, яким розуміється протиправне, винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх обов?язків, що випливають із нормативно-правових та інших актів у сфері праці, колективного і трудового договорів.

Аргументуючи позицію щодо наявності в діях Позивача складу дисциплінарного проступку, представник Відповідача у своєму відзиві посилався на порушення Позивачем вимог Правил внутрішнього трудового розпорядку КНП «Консультативно-діагностичний центр» Шевченківського району міста Києва та діючого законодавства, у тому числі ч.ч. 1, 3, 4 ст. 33 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Вбачається, що довідка, яка стала підставою для оголошення догани, містить посилання на недодержання «п.п. 1, 3, 5» статті 33 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Водночас, судом вбачається, що оскаржуваний наказ містить відомості про порушення вимог п.15, ч. 1, ст. 9 вказаного Закону та жодні відомості про порушення Позивачем Правил внутрішнього трудового розпорядку КНП «Консультативно-діагностичний центр» Шевченківського району міста Києва.

Наведені в обох документах відомості про порушення Закону є різними, у тому числі за змістом. Довідка не містить даних про недодержання Позивачем вимог п.15, ч. 1, ст. 9 Закону та про безпосереднє виявлення порушення цієї норми. На підставі вказаної довідки наказ про притягнення до відповідальності за вказані у неї порушення не приймався, відомості про це відсутні. А оскаржуваній наказ фактично винесено за недодержання закону, яке не було встановлено під час перевірки та відображено у вказаній довідці.

Аналогічним чином оскаржуваний наказ не містить посилання на порушення Позивачем вимог підпункту 2 абзацу 3 пункту 6.1 розділу 6 Правил внутрішнього трудового розпорядку КНІ «Консультативно-діагностичний центр» Шевченківського району міста Києва.

Суд наголошує, що відповідно до ч. 5 ст. 1 Закону порядок функціонування і застосування державної мови визначається виключно Законом.

Відповідно до ст. 49 Закону з метою сприяння функціонуванню української мови як державної на всій території України діє Уповноважений із захисту державної мови (далі - Уповноважений).

Уповноважений забезпечує моніторинг виконання законодавства про державну мову; розглядає скарги юридичних осіб на дії та бездіяльність фізичних осіб щодо дотримання вимог законодавства про державну мову; складає протоколи та застосовує стягнення у випадках, встановлених законом. Уповноважений здійснює свої повноваження безпосередньо. Для забезпечення виконання повноважень Уповноважений призначає представників. Акти і протоколи, складені представником Уповноваженого, направляються Уповноваженому.

Відповідно до ст. 53 Закону Уповноважений здійснює державний контроль за застосуванням державної мови підприємствами, установами та організаціями державної і комунальної форм власності, їхніми посадовими та службовими особами.

Відповідно до ст. 54 кожна особа має право звернутися до Уповноваженого зі скаргою про порушення вимог цього Закону та щодо усунення перешкод та обмежень у користуванні державною мовою. Особа може оскаржити до Уповноваженого рішення, дії або бездіяльність установ та організацій комунальної форм власності, їхніх посадових і службових осіб та працівників, якщо вони відмовилися надати інформацію про послуги державною мовою.

Особа може звернутися до Уповноваженого з інших підстав.

Одночасно, ст.ст. 56, 57 Закону передбачені порядок здійснення державного контролю за застосуванням державної мови та накладення штрафів. Вказані положення також корелюються з вимогами ст. 188-52 КУпАП.

Закон не містить норм про делегування повноважень з приводу контролю за його виконанням будь-яким іншим особам, у тому числі представникам комунальних медичних закладів.

Разом з цим, Наказ та Довідка не містять жодного посилання або згадки про факти незастосування Позивачем української мови як державної мови під час службової діяльності або складання медичних документів. Результати перевірки зведені лише до цитування положень Закону та визначення мови, якою здійснювалось «ведення медичної документації».

Повноваження авторів Довідки в частині контролю за виконанням приписів профільного Закону, виявлення та фіксування відповідних порушень, вирішення питання про наявність ознак правопорушення та притягнення до відповідальності винної особи жодним чином не підтверджені, носять сумнівний та невизначений характер.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Інші доводи сторін, які наведені у позові, не впливають на висновку суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Виходячи з обсягу наданих доказів сторонами, суд зауважує, що обґрунтовуючи своє рішення про накладення стягнення, Відповідач послався на ст. ст. 140, 147-149 К3пП України.

Водночас, відсутність посилання на частини статей призводить до юридичної невизначеності, оскільки, залишились незрозумілим порядок застосування вимог закону, його обсяг та відповідне підґрунтя для винесення Наказу.

Аналогічним чином відсутні відомості про застосування конкретної норми Статуту КНП «КДЦ» та розділу 6 Правил внутрішнього трудового розпорядку КНП «КДЦ», як локальних нормативних актів, що у свою чергу унеможливлює визначення конкретного проступку або виду порушення.

Наказ разом з Довідкою не містять відомості про фактичні дані, які свідчать про порушення Закону, зокрема про «Індивідуальні карти вагітних», які стали предметом перевірки.

З урахуванням вищевикладеного, судом було встановлено, що відомості про порушення Закону, які відображені у Довідці, суперечать Наказу та є різними за змістом. Порушення Закону, за яке було накладено стягнення, у ході вказаної перевірки не виявлено, відомості про це відсутні. Нормативне обґрунтування Наказу носить невизначений характер. Даних про порушення Позивачем трудових обов?язків, що визначаються посадовою інструкцією, або Правил внутрішнього трудового розпорядку та в чому саме вони полягають не встановлено.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача , а тому за таких підстав позов є, доведеним й таким, що підлягає задоволенню, обставини, що спростовують позовні вимоги, судом не встановлені.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст. 141 ЦПК України).

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).

Оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі, суд відповідно до ст.88 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 141 ЦПК України й судові витрати (судовий збір) у сумі 1 073,60 грн. стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, Загальної декларації прав людини, Конституції України, ст.ст. 140, 147, 147-1, 149, 233 КЗпП України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», керуючись ст.ст. 11, 12,13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79,80, 81, 88, 137, 141, 223, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280-282, 352 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Шевченківського району міста Києва про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності - задовольнити.

Скасувати наказ директора Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Шевченківського району міста Києва Берікашвілі Н.В. № 422-к/тр від 15.05.2023 про притягнення до дисциплінарної відповідальності та оголошення догани лікарю-акушер-гінекологу «Жіночої консультації» філії № 5 КНП «КДЦ» ОСОБА_1 .

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Шевченківського району міста Києва на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 073 гривень 60 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 , адреса місця проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

Комунальне некомерційне підприємство «Консультативно-діагностичний центр» Шевченківського району міста Києва, адреса місцезнаходження - м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 100, код ЄДРПОУ 38947811.

Суддя: