Рішення

від 03.06.2024 по справі 761/38812/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/38812/21

Провадження № 2/761/1096/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2024 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Габунії Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Турмспромінвестторг», про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

29.10.2021 р. Київський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів у вигляді виплаченої допомоги по безробіттю у сумі 55188,08 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06.07.2020 р. до нього звернулась відповідачка із заявами про надання статусу безробітного та про призначення допомоги по безробіттю, за результатами розгляду яких останній з цієї дати надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю з 06.07.2020 р. по 01.04.2021 р., як застрахованій особі, з врахуванням страхового стажу. 02.04.2021 р. відповідачку знято з реєстрації як безробітного та припинено виплату допомоги по безробіттю на підставі її заяви, поданої у зв`язку з відмовою від послуг центра зайнятості. Під час здійснення обміну даними з Пенсійним фондом України позивачем виявлено, що у період часу з 28.09.2020 р. по 30.11.2020 р. відповідачка, тобто у період перебування на обліку в статусі безробітного, перебувала у трудових відносинах з ТОВ «Турмс Промінвестторг». Отже, з 28.09.2020 р. відповідачка працевлаштувавшись та отримуючи за місцем роботи дохід, фактично належала до зайнятого населення та не повідомила про цю обставину позивачу під час перебування на обліку. З врахуванням викладеного, позивачем прийнято рішення про повернення нарахованого та виплаченого відповідачці матеріального забезпечення, яке складалось з допомоги по безробіттю у сумі 55188,08 грн., після чого останній у досудовому порядку направлено лист-повідомлення з пропозицією повернути отримані кошти, однак до даного часу відповідачкою добровільно позивачу вони повернуті не були. Таким чином, оскільки відповідачка, перебуваючи на обліку в статусі безробітного, отримувала відповідне матеріальне забезпечення, однак працевлаштувавшись та отримуючи дохід фактично належала до зайнятого населення, про що позивача не повідомила, а тому останній звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідачки на свою користь коштів у вигляді виплаченої допомоги по безробіттю у сумі 55188,08 грн.

Ухвалою від 19.11.2021 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

Ухвалою від 05.07.2022 р. задоволено клопотання представника відповідача, витребувано докази, залучено до участі у справі ТОВ «Турмс Промінвестторг» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, а також встановлено йому строки для подання пояснення щодо позову і відзиву.

Ухвалою від 19.01.2023 р. зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням у цивільній справі № 761/11955/22 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Турмс Промінвестторг» про визнання неправомірним та скасування наказу.

Ухвалою від 30.11.2023 р. поновлено провадження у справі, оскільки рішення у цивільній справі № 761/11955/2 набрало законної сили.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав викладених в позові та інших поданих ним заявах по суті справи.

Представник відповідачки в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у їх задоволенні з підстав викладених в поданих ним заявах по суті справи.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомив.

З врахуванням думки присутніх в судовому засіданні учасників справи, суд вирішив здійснювати розгляд за відсутності осіб, які не з`явились.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 06.07.2020 р. до позивача звернулась відповідачка із заявами про надання статусу безробітного та про призначення допомоги по безробіттю, у яких власноруч зазначила, що вона не відноситься до категорії зайнятого населення у розумінні ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» (далі - Закон № 5067-VІ) та через відсутність роботи немає заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно, що підтверджується копіями відповідних заяв.

Також, відповідачка у заяві про надання статусу безробітного від 06.07.2020 р. вказала, що ознайомлена з правами та обов`язками зареєстрованого безробітного, що визначені Законом України «Про зайнятість населення» та Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Так, за результатами розгляду вказаних заяв відповідно до норм ст. 43 Закону № 5067-VІ, наказом Шевченківської районної філії КМЦЗ № НТ200706 від 06.07.2020 р. відповідачці надано статус безробітного з 06.07.2020 р., тобто з моменту звернення до служби занятості, що підтверджується копією відповідного наказу.

Водночас, згідно з пп.1, 3, 4 ст. 22, ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі - Закон № 1533-ІІІ) наказом Шевченківської районної філії КМЦЗ № НТ210104 від 04.01.2021 р. відповідачці призначено допомогу по безробіттю з 06.07.2020 р. по 01.04.2021 р., як застрахованій особі з врахування страхового стажу, що підтверджується копією витягу з наказів.

Відповідно до п.12 ч.1 ст. 31 Закону № 1533-ІІІ відповідачці з 02.04.2021 р. припинено виплату допомоги по безробіттю у зв`язку із закінченням строку виплати.

Також, з 02.04.2021 р. згідно з положеннями абз.16 пп.1 п.30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 р. № 792, припинено реєстрацію відповідачки як безробітного у зв`язку з її відмовою від послуг центра зайнятості.

Позивач у позові зазначає, що при здійсненні обміну даними про особу з Пенсійним фондом України, Шевченківською районною філією КМЦЗ виявлено, що у період часу з 28.09.2020 р. по 30.11.2020 р. відповідачка перебувала у трудових відносинах з ТОВ «Турмс Промінвестторг» та отримувала дохід, тобто у період перебування на обліку в статусі безробітного.

Відповідно до акта перевірки фактичного знаходження суб`єкта господарювання за вказаною адресою від 05.05.2021 р. № 23, складеного працівниками ДЦЗ Львівського ОЦЗ, внаслідок проведення перевірки місцезнаходження ТОВ «Турмс Промінвестторг», встановлено, що останнє за адресою: м.Львів, вул.Зелена, 115-Б.

25.06.2021 р. на адресу позивача у відповідь на запит надійшов лист ГУ ДПС у Львівській області ДПС України від 14.06.2021 р., зі змісту якого вбачається, що відповідачка перебувала у трудових відносинах з ТОВ «Турмс Промінвестторг» з вересня 2020 року по листопад 2020 року (наказ № 7-К від 25.09.2020 р.).

Зі змісту рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 04.04.2023 р. у цивільній справі № 761/11955/22 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Турмс Промінвестторг» про визнання неправомірним та скасування наказу, вбачається, що даний позов задоволено та визнано незаконним з моменту видання і скасовано наказ (розпорядження) ТОВ «Турмс Промінвестторг» № 7-К від 25.09.2020 р. про прийняття на роботу ОСОБА_1 .

При цьому у вказаному рішенні встановлено, що наказ (розпорядження) ТОВ «Турмс Промінвестторг» № 7-К від 25.09.2020 р. про прийняття на роботу ОСОБА_1 видано без законних на те підстав, наслідком чого стало порушення її прав.

Згідно з ч.5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Так, в силу положень з ч.5 ст. 82 ЦПК факт неправомірності видання наказу (розпорядження) ТОВ «Турмс Промінвестторг» № 7-К від 25.09.2020 р. про прийняття на роботу відповідачки, не потребує доказування.

Оскільки наказ про прийняття на роботу відповідачки в судовому порядку визнано неправомірним з моменту його видання та скасовано, суд приходить до висновку, що у даному випадку відсутні підстав вважати, що відповідачка під час перебування на обліку, як безробітний, належала до зайнятого населення.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За умовами ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 13 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та враховуючи, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, а саме щодо перебування відповідачки у трудових відносинах та отримання нею доходу у період перебування на обліку в статусі безробітного, а також відповідно неправомірного отримання допомоги по безробіттю, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позов є необґрунтованим, а тому відмовляє в його задоволенні.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити Київському міському центру зайнятості в задоволенні позову до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Турмспромінвестторг», про стягнення коштів.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: