Ухвала

від 30.08.2024 по справі 2-710/11

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-710/11

Провадження № 4-с/761/175/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

секретаря судового засідання - Коломійця А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» на бездіяльність управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), -

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо не зняття арешту в якій заявник просив:

- визнати неправомірною бездіяльність посадових осіб Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та скасувати арешти, обтяження і заборони щодо боржника ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , а саме:

- арешту нерухомого майна, заборони відчуження нерухомого майна в межах суми боргу в розмірі 4 463 591,47 грн., що накладений у виконавчому провадженні № НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого листа № 2-710/11 від 16.10.2013 року виданого Шевченківським районним судом міста Києва державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Маховою Діаною Анатоліївною згідно Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 03.03.2014 року;

- арешту нерухомого майна, на все нерухоме майно, що накладений у виконавчому провадженні № НОМЕР_5 з примусового виконання виконавчого листа № 2-710/11 від 16.10.2013 року виданого Шевченківським районним судом міста Києва державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Маховою Діаною Анатоліївною згідно Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.07.2014 року;

- арешту нерухомого майна, на все нерухоме майно, що накладений у виконавчому провадженні № НОМЕР_6 з примусового виконання виконавчого листа № 2-710/11 від 16.10.2013 року виданого Шевченківським районним судом міста Києва державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Маховою Діаною Анатоліївною згідно Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.07.2015 року.

В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що на виконанні у Відділу примусового виконання рішень у УДВС Головного територіального управління юстиції у м. Києві перебували виконавчі провадження № НОМЕР_4 від 03.03.2014 р., № НОМЕР_5 від 15.07.2014 р. та № НОМЕР_6 від 23.07.2015 р. У даних виконавчих провадженнях стягувачем було Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», а боржником ОСОБА_1 .

У трьох виконавчих провадженнях накладався арешт і заборони на майно боржника, які чинні досі.

Станом на сьогодні всі зобов`язання за Кредитним договором припинені шляхом повного виконання.

10.07.2024 року представник ОСОБА_1 звернувся до Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з Заявою про скасування арешту.

Відповідно до Листа Управління № 37665/3.1-24/вх.41576/3-24 від 18.07.2024 року повідомлено, що арешт може бути знятий за рішенням суду.

За вказаних обставин заявник, вважаючи свої права порушеними бездіяльністю державного виконавця щодо не зняття арешту з його майна, був змушений звернутися до суду з цією скаргою.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05 серпня 2024 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Сторони в судове засідання не з`явились.

Неявка належно повідомлених учасників справи не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до положень частини другої статті 450 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення скарги з наступних підстав.

Судом під час розгляду скарги встановлено наступне.

29.08.2013 року Апеляційним судом міста Києва прийнято рішення у справі № 2-710/11, яким вирішено:

«Стягнути солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" заборгованість за кредитним договором № 359/П/23/2007-840 від 17.12.2007р. на загальну суму 582 024,95 доларів США, що еквівалентно у гривнях станом 27.07.2009р. - 4 461 861,47 гривень.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" заборгованість за кредитним договором N? 359/11/23/2007-840 від 17.12.2007р. на загальну суму 582 024,95 доларів США, що еквівалентно у гривнях станом 27.07.2009р. - 4 461 861,47 гривень.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" понесені судові витрати в розмірі 1 730,00 гривень.».

На підставі вказаного рішення було видано виконавчий лист від 16.10.2013 року про стягнення коштів з ОСОБА_1 .

За вказаним виконавчим листом відкривалися виконавчі провадження у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві.

Відділом примусового виконання рішень УДВС Головного територіального управління юстиції у м. Києві здійснювалися виконавчі провадження щодо ОСОБА_1 : № НОМЕР_4 від 03.03.2014 р., № НОМЕР_5 від 15.07.2014 р. та № НОМЕР_6 від 23.07.2015 р.

У даних виконавчих провадженнях стягувачем було Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», а боржником ОСОБА_1 .

Так, у виконавчому провадженні № НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого листа № 2-710/11 від 16.10.2013 року виданого Шевченківським районним судом міста Києва державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Маховою Діаною Анатоліївною була винесена Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 03.03.2014 року.

У виконавчому провадженні № НОМЕР_5 з примусового виконання виконавчого листа № 2-710/11 від 16.10.2013 року виданого Шевченківським районним судом міста Києва державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Маховою Діаною Анатоліївною була винесена Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.07.2014 року

У виконавчому провадженні № НОМЕР_6 з примусового виконання виконавчого листа № 2-710/11 від 16.10.2013 року виданого Шевченківським районним судом міста Києва державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Маховою Діаною Анатоліївною була винесена Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.07.2015 року.

За останнім виконавчим провадженням 21.12.2015 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувача. Ця інформація вбачається з відповіді виконавчої служби.

05.08.2020 р. між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладено договір № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги, та 30.09.2020 р. між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Брайт Інвестмент» укладено договір № GL48N718070_blank_01 про відступлення прав вимоги, відповідно до яких відбулось відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення з врахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, у томі числі за кредитним договором № 359/11/23/2007-840 від 17.12.2007 р. між ВАТ «КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра», та ОСОБА_2

23.04.2024 року між ТОВ «Брайт Інвестмент» та ОСОБА_5 укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги № 170424/1 від 23.04.2024 року, за яким право вимоги перейшло ОСОБА_5 .

02.07.2014 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було укладено Договір про припинення зобов`язань переданням відступного. Згідно цього договору припиняються всі та кожне із зобов`язань, визначені Кредитним договором № 359/11/23/2007-840 від 17.12.2007 року, у тому числі Договір поруки від 17.12.2007 року з між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), Договір поруки від 17.12.2007 року з між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), всі Договори застави цінних паперів від 17.12.2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), а сам Кредитний договір вважається таким, що припинив свою дію.

10.07.2024 року представник ОСОБА_1 звернувся до Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з Заявою про скасування арешту.

Відповідно до Листа Управління № 37665/3.1-24/вх.41576/3-24 від 18.07.2024 року повідомлено, що арешт може бути знятий за рішенням суду.

Щодо вимог скарги, суд доходить наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (у редакції, яка була чинною станом на день відкриття виконавчих проваджень та повернення виконавчого листа), (далі - Закон № 606-XIV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п. 1 ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 11 Закону № 606-XIV державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону № 606-XIV виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до ч. 3 ст. 47 Закону № 606-XIV у разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску разом із звітом державного виконавця про його використання.

Згідно з ч. 5 ст. 47 Закону № 606-XIV повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону № 606-XIV виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Водночас порушення прав заявника виникло у цій справі не у зв`язку із не зняттям арешту при поверненні виконавчого листа стягувачові, а у зв`язку із тим, що державний виконавець відмовився зняти арешт з майна боржника за його заявою, поданою 10.07.2024 року.

Заявник, подаючи заяву до органу державної виконавчої служби про зняття арешту, зазначив про відсутність підстав для збереження застосованих виконавцем заходів у вигляді арешту майна для забезпечення реального виконання виконавчого документа. Збереження арешту накладеного на його майно порушує його право на вільне володіння, користування та розпорядження власним майном.

Відділ державної виконавчої служби, своєю чергою, відмовив у задоволенні заяви про зняття арешту з майна боржника.

Суд зазначає, що Закон № 606-XIV не врегульовує відносини щодо припинення заходів примусового виконання (зняття арешту) у разі завершення виконавчого провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону № 606-XIV та закінчення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, зокрема й за наявності на це волі самого стягувача.

Також вказане не врегульовується нині чинним Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).

За таких умов, суд не вбачає протиправність у бездіяльності державного виконавця щодо не зняття арешту.

Однак, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується або фактичним виконанням судового рішення, або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 34/425).

Судом встановлено, що строк пред`явлення виконавчого листа у цій справі закінчився, стягувач не заперечує проти скарги боржника.

Застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Виконавчий документ по даній справі повернутий стягувачу більше як сім років тому, повторно до виконання не пред`являвся, що свідчить про закінчення строку пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання, а дублікат виконавчого документа може бути виданий лише у разі, якщо строк його пред`явленням до виконання не закінчився.

Наявність протягом тривалого часу не скасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За приписами ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Ці норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин право реалізаційної та правозастосовної діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов`язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.

Суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ЦПК України), а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За встановлених судом обставин, у цій справі відмова у задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця щодо не зняття арештів, накладених на майно ОСОБА_1 у виконавчих провадженнях № НОМЕР_4, № НОМЕР_5 та № НОМЕР_6, унеможливило б здійснення ним прав власника щодо належного йому майна, оскільки чинне законодавство не врегульовує відносини зняття обтяжень з майна боржника у випадку закінчення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання після повернення його стягувачу та за відсутності інших відкритих виконавчих проваджень.

При цьому суд враховує, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Аналогічні висновки зроблені у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 2-5422/11 (провадження № 61-1437св22).

Відповідно до частини другої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Отже, оскільки на виконанні в органах державної виконавчої служби та у приватних виконавців відсутні виконавчі провадження щодо ОСОБА_1 , за обставин цієї справи наявні підстави для зобов`язання посадових осіб Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скасувати арешти, обтяженні і щодо боржника ОСОБА_1 у межах виконавчих проваджень № НОМЕР_4, № НОМЕР_5 та № НОМЕР_6, оскільки надалі у застосуванні цих примусових заходів виконання рішення відсутня необхідність.

В іншій частині відмовити, оскільки судом не встановлено протиправних дій/бездіяльності державного виконавця.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що подана скарга підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129-1 Конституції України, ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 18, 260, 447, 451 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» на бездіяльність управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - задовольнити частково.

Зобов`язати державного виконавця чи іншу посадову особу управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скасувати арешти, обтяження і заборони щодо боржника ОСОБА_1 , а саме:

- арешт нерухомого майна, заборони відчуження нерухомого майна в межах суми боргу в розмірі 4 463 591,47 грн., що накладений у виконавчому провадженні № НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого листа № 2-710/11 від 16.10.2013 року виданого Шевченківським районним судом міста Києва державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Маховою Діаною Анатоліївною згідно Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 03.03.2014 року;

- арешт нерухомого майна, на все нерухоме майно, що накладений у виконавчому провадженні № НОМЕР_5 з примусового виконання виконавчого листа № 2-710/11 від 16.10.2013 року виданого Шевченківським районним судом міста Києва державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Маховою Діаною Анатоліївною згідно Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.07.2014 року;

- арешт нерухомого майна, на все нерухоме майно, що накладений у виконавчому провадженні № НОМЕР_6 з примусового виконання виконавчого листа № 2-710/11 від 16.10.2013 року виданого Шевченківським районним судом міста Києва державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Маховою Діаною Анатоліївною згідно Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.07.2015 року.

В решті вимог - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 , адреса місця проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

Публічне акціонерне товариство «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА», адреса місця місцезнаходження - м. Київ, вул. Артема, буд. 15, код ЄДРПОУ 20025456,

Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), адреса місця знаходження - місто Київ, вул. Олекси Тихого, будинок 32; код ЄДРПОУ 43315602.

Суддя: