Рішення

від 09.09.2024 по справі 120/7013/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

09 вересня 2024 р. Справа № 120/7013/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Вівсяницький" до відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Вівсяницький» (далі СВК «Вівсяницький», позивач) до відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відділ, відповідач), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову №ПШ 036675 від 01.05.2024 р. про застосування адміністративно господарського штрафу у розмірі 17 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що інспекторами здійснено перевірку щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт. За наслідками проведеної перевірки складено акт, в якому зафіксовано порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

01.05.2024 р. винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн.

Позивач із постановою не погоджується вказуючи, що здійснював перевезення власного вантажу, відтак, не мав обов`язку по встановленню та експлуатації тахографа, відповідно, водій немає мати графік змінності водія Відтак, відсутні підстави для застосування штрафу за відсутність індивідуальної картки водія або графіку змінності водія.

Ухвалою суду від 18.06.2024 р. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

Відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог зазначаючи, що за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт винесена постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000,00 грн. за допущення порушення ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт, а саме: водій транспортного засобу не надав індивідуальної картки водія або графік змінності водія. Вказане є безумовною підставою для притягнення автомобільного перевізника до відповідальності.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, суд встановив наступне.

11.04.2024 р. посадовими особами Укртрансбезпеки, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.

Під час такої перевірки 11.04.2024 р. о 10 год. 00 хв. зупинений транспортний засіб марки Камаз , номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 ..

Метою зупинки цього транспортного засобу було здійснення перевірки на предмет дотримання законодавства про автомобільний транспорт під час перевезень вантажів.

У результаті перевірки встановлено, що транспортний засіб марки Камаз , номерний знак НОМЕР_1 належить СВК «Вівсяницький».

Під час перевірки водієм представлена товарно- транспортна накладна №174 від 11.04.2024 р., де автомобільний перевізником зазначено СВК «Вівсяницький».

Інспекторами встановлено перевезення автомобільним перевізником вантажів за відсутності визначених у ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, а саме, у водія відсутня індивідуальна картки водія або графік змінності водія, про що складено акт перевірки №АР002324 від 11.04.2024 р.

Надалі вказані матеріали перевірки передані для розгляду в орган державного контролю за місцезнаходженням автомобільного перевізника (власника транспортного засобу), тобто до Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області

15.04.2024 р. позивачеві направлено повідомлення про розгляд справи 01.05.2024 р. Повідомлення отримано останнім, що підтверджується ним в позовній заяві.

01.05.2024 р. за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області винесено постанову №ПШ 036675 про застосування адміністративного-господарського штрафу, якою до товариства застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн. за порушення ст. 48 Закону України " Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт.

Не погоджуючись зі згаданою постановою, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт " від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини сьомої статті 6 Закону № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю, вимоги до облаштування та технічного оснащення яких затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту.

Оцінюючи правомірність спірної постанови, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 48 Закону №2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Згідно із частиною другою статті 48 Закону №2344-ІІІ документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити:

дата і місце складання;

вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;

вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;

пункти завантаження і розвантаження.

Із процитованого слідує, що перелік документів, визначений нормою закону для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, не є вичерпним.

Відповідно до статті 18 Закону №2344-ІІІ з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Так, наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010 року, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 року за №811/18106 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (Положення № 340).

Відповідно до п. 6.1. Положення № 340, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Суд акцентує увагу, що належний позивачеві транспорт є вантажним автомобілем масою понад 3, 5 тонн, а отже такий має бути обладнаний діючими та повіреними тахографами.

П. 6.3. Положення 340 передбачає, що водій, який керує транспортним засобом, що не обладнаний тахографом веде індивідуальну контрольну книжку водія або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Тобто, законодавець визначив, що іншим способом контролю водіїв є індивідуальна контрольна книжка, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування або копію графіка змінності водіїв.

Отже, за відсутності необхідних документів, протоколу перевірки та адаптації пристрою тахографа, без оформлення індивідуальної контрольної книги водія, на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.02.2020 р. у справі № 820/4624/17.

Суд вказує, що водієм позивача при перевірці не надано ані індивідуальної контрольної книжки водія ані графіка змінності водіїв, що не заперечується й самим позивачем.

При цьому, позивач вказує, що на його думку, оскільки він не є автомобільним перевізником у нього відсутній обов`язок забезпечувати водія контрольною книжкою водія або копією графіка змінності водіїв.

Оцінюючи дані доводи, суд вказує, що в розумінні статті 1 Закону №2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

За змістом Закону №2344-III до автомобільних перевізників, які є відповідальними за порушення законодавства про автомобільний транспорт відносяться суб`єкти господарювання, що здійснюють перевезення (вантажне/пасажирське) без мети отримання прибутку.

Більш того, суд вказує й на те, що під час перевірки водієм представлена товарно- транспортна накладна №174 від 11.04.2024 р., де автомобільний перевізником зазначено СВК «Вівсяницький».

Відтак, доводи позивача, що він не є автомобільним перевізником спростовано.

При цьому, як установлено судом та не спростовано позивачем, у момент проведення перевірки водій транспортного засобу не надав працівникам контролюючого органу ані індивідуальної контрольної книжки водія ані графіка змінності водіїв.

Отже, наведені положення чинних на території України нормативно-правових актів позивач не виконав.

За відсутності документів, в даному випадку індивідуальної контрольної книжки водія або графіка змінності водіїв, до осіб, які здійснюють перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Враховуючи вище наведене, на думку суду, підстави вважати, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв не в межах та не у спосіб визначений чинним законодавством відсутні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності оскаржуваних рішень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб`єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову судовий збір не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Сільськогосподарський виробничий кооператив "Вівсяницький" (вул. Господарська, 10, с. Вівсяники, Вінницька область, код ЄДРПОУ 03732028)

Відповідач: відділ державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. В.Порика, 29, м. Вінниця)

Повний текст рішення сформовано 09.09.2024 р.

СуддяВоробйова Інна Анатоліївна