Рішення

від 09.09.2024 по справі 200/5196/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2024 року Справа№200/5196/24

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення

(виклику) сторін адміністративний позов ОСОБА_1

до відповідача Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв

Крут

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут (ЄДРПОУ 24978555, юридична адреса: 01011, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 45/1) про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2018 року по 27.06.2024 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 24.10.2019 року, виплаченої 27.06.2024 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13.11.2023 року у справі №200/5024/23, зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2018 року по 27.06.2024 року у зв`язку з порушенням термінів, виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 24.10.2019 року виплаченої 27.06.2024 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13.11.2023 року у справі №200/5024/23.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що 27.06.2024 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13.11.2023 року у справі №200/5024/23 відповідачем виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 24.10.2019 року у загальній сумі 78920,24 грн., із одночасним утримання військового збору 1,5%, що підтверджується банківською випискою. Проте відповідачем в порушення статті 4 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати не виплачено на користь позивача компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що нараховані позивачу кошти були виплачені в порядку виконання рішення суду, тому питання про порушення строків виплати як підставу для виплати компенсації не відповідає порядку компенсації у розумінні Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".

Вказує, позивач не звертався до відповідача із заявою про виплату компенсації в позасудових баталіях відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку №159, а відповідач не відмовляв позивачу у виплаті відповідної компенсації.

Враховуючи наведене, просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з`ясував наступні обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , з 24.10.2016 року по 24.10.2019 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 та був зарахований на грошове забезпечення до Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут.

Відповідно до наказу від 24.10.2019 року №182 ОСОБА_1 24.10.2019 року звільнений з військової служби у зв`язку із закінченням строку контракту.

08.02.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут з заявою щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 24.10.2016 року по 28.02.2018 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06.02.2023 року у справі №200/12403/21 зобов`язано Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 24.10.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення, - січень 2008 року, а за період з 01 березня 2018 року по 24 жовтня 2019 року - березень 2018 року, з урахуванням правових висновків суду.

23.08.2023 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.02.2023 року у справі №200/12403/21 до Військовим інститутом телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут виплачено на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 24.10.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року у сумі 67815,64 грн. із одночасним утримання військового збору 1,5%, що підтверджується банківською випискою від 23.08.2023 року №V6TR812U1SGPTQ4O.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13.11.2023 року у справі №200/5024/23 зобов`язано Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут виплатити на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення 4051,85 в місяць у загальній сумі 80122,07 за період з 01.03.2018 року по 24.10.2019 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

27.06.2024 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13.11.2023 року у справі №200/5024/23 Військовим інститутом телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут виплачено на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 24.10.2019 року у загальній сумі 78920,24 грн., із одночасним утримання військового збору 1,5%, що підтверджується банківською випискою від 05.07.2024.

Спірною у справі, що розглядається, є бездіяльність відповідача щодо невиплати компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2018 року по 27.06.2024 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 24.10.2019 року виплаченої 27.06.2024 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13.11.2023 року у справі №200/5024/23.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Правовідносини, з приводу яких виник спір, регулюються Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159.

Статтею 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на 3 один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Згідно статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Відповідно до статті 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.

Згідно пункту 2 Порядку №159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Положенням пункту 3 Порядку №159 передбачено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).

Згідно пункту 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів.

За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Таким чином, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 14.05.2020 року у справі №816/379/16, від 30.09.2020 року у справі №280/676/19 та від 13.09.2021 року у справі №639/3140/17, від 15.10.2020 року у справі №240/11882/19.

Згідно частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо доводів відповідача про необхідность звернення позивача до відповідача з заявою про виплату компенсації, суд враховує наступне.

З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації 4 громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, положення якого фактично відтворюють положення Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», конкретизують підстави та механізм виплати компенсації.

Основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів - пенсії та нарахування доходів (в тому числі, за рішенням суду).

Пунктом 5 Порядку №159 визначено, що сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Тобто, виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватись в день виплати основної суми доходу, що не зроблено відповідачем, чим уже було порушено право позивача.

Суд вказує, що спірним у справі є не лист-відмова відповідача у виплаті позивачу компенсації втрати частини доходів, а бездіяльність відповідача щодо невиконання у відношення до позивача пункту 5 Порядку №159 внаслідок чого відповідачем не виплачено позивачу компенсацію разом із заборгованістю виплаченою на виконання рішення суду.

Норми Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку № 159 свідчать про відсутність обов`язку громадянина додатково звертатись до органу за виплатою компенсації втрати частини доходу.

Відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» не обов`язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством.

Зазначену норму слід тлумачити у її системному зв`язку з нормами статей 2-4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись одночасно з виплатою заборгованості.

Відповідно, невиплата компенсації разом із заборгованістю свідчить про відмову виплатити таку відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» і не потребує оформлення такої окремим рішенням, чим спростовуються доводи відповідача у цій частині.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.04.2024 року у справі №560/8194/20 дійшов висновку, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись органом у місяці, в якому проведено виплату заборгованості, відповідно, невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» і не потребує оформлення відмови окремим рішенням, вчинення ж відповідачем активної дії, що проявляється, зокрема, у наданні листа відповіді на звернення особи щодо виплати належних їй сум компенсації, слід розглядати лише як додаткову форму повідомлення про відмову.

Верховним Судом в постанові від 02.04.2024 року у справі № 560/8194/20 визначено початок перебігу строку для звернення до суду з позовом про виплату компенсації втрати часини доходу, а саме визначено, що з першого дня наступного місяця після отримання заборгованості за попередні періоди особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів і з цього дня починається перебіг строку звернення з позовом до суду.

Таким чином, з огляду на наявність факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення у повному обсязі, суд дійшов висновку, що позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати (грошового забезпечення), за період з 01.03.2018 року по 27.06.2024 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 24.10.2019 року, виплаченої 27.06.2024 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13.11.2023 року у справі №200/5024/23.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надані суду належні докази правомірності бездіяльності щодо невиплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, в розумінні зазначеної норми Закону.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

В розумінні ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України питання про перерозподіл судових витрат не розглядається.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут (ЄДРПОУ 24978555, юридична адреса: 01011, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 45/1) про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2018 року по 27.06.2024 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 24.10.2019 року виплаченої 27.06.2024 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13.11.2023 року у справі №200/5024/23, зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2018 року по 27.06.2024 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 24.10.2019 року, виплаченої 27.06.2024 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13.11.2023 року у справі №200/5024/23 задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2018 року по 27.06.2024 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 24.10.2019 року, виплаченої 27.06.2024 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13.11.2023 року у справі №200/5024/23.

Зобов`язати Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2018 року по 27.06.2024 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 24.10.2019 року, виплаченої 27.06.2024 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13.11.2023 року у справі №200/5024/23.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Т.В. Давиденко