Рішення

від 09.09.2024 по справі 380/11140/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2024 рокусправа № 380/11140/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Тіда" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області про визнання протиправною і скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа Тіда" (далі позивач, ТОВ "Альфа Тіда") звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 24.04.2024 № ПШ055516 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Тіда" адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що позивач не був повідомлений про час та місце розгляду справи про порушення та, як наслідок, був позбавлений можливості надати свої пояснення та заперечення, що є самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу. Стверджує, що в оскаржуваній постанові не зазначено, за відсутності яких документів її складено. Будь-яких належних та допустимих доказів того, що транспортний засіб дійсно проходив рейдову перевірку не має. Будь-які належні та допустимі докази на підтвердження відсутності у позивача під час перевірки 21.03.2024 року документів згідно вимог ст.ст. 19 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» відсутні.

Ухвалою судді від 24.05.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Тіда" залишено без руху.

Ухвалою від 08.07.2024 суддя відкрила спрощене провадження в адміністративній справі, відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 29.07.2024 (вх. № 57175ел), у якому зазначає, що повідомлення про розгляд адміністративної справи, яке зареєстроване від 09.04.2024 за № 30207/31/24-24, було направлено на адресу позивача. Факт направлення даного повідомлення підтверджується списком рекомендованих відправлень № 4835. Згідно з трекінгом відправлень на офіційному веб-сайті Укрпошта https://track.ukrposhta.iia/traekmg_UA.htm рекомендований лист за номером 7905100366361 прибув у відділення вже 13.04.2024. Шлях відправлення на вказаному веб-сайті показує, що 22.04.2024 повідомлення вручено особисто позивачу, тобто завчасно до розгляду справи про порушення.

Щодо суті порушення, зазначає, що водії зобов`язані надавати інспектору для контролю реєстраційні листки за поточний день та попередні 28 календарних днів або бланк підтвердження діяльності. Однак, як встановлено в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі), водієм не було надано тахокарти всупереч вимогам законодавчих актів у сфері автомобільного транспорту та не надано бланка підтвердження діяльності. Відповідальність згідно з абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» може наставати, зокрема, за відсутність тахокарти чи бланка підтвердження діяльності (документів) навіть у випадку встановлення такого порушення за один день. Також, звертає увагу, що позивач у своїй позовній заяві не заперечує факту відсутності санітарної книжки з результатами медичного огляду у водія. Просить відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Контролюючими особами Укртрансбезпеки 24.03.2023, на підставі графіку проведення рейдових перевірок, а також відповідно до направлення на перевірку від 15.03.2024 № 000354 проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а саме перевірку транспортного засобу Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , за результатами якої складено акт від 21.03.2024 № АР 042675.

Водій транспортного засобу ОСОБА_1 , надав для перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки:

-посвідчення водія № 256088;

-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки серії НОМЕР_2 ;

-товарно транспортну накладну від 21.03.2024 № 15817862-249126-1172-2;

-тахокарту;

-документ на вантаж.

Під час перевірки виявлено порушення cт. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт». Перевезення вантажу згідно з ТТН №15817862-249126-1172-2 від 21.03.2024. Перевізник не забезпечив водія документами передбаченими cт. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР або бланк підтвердження діяльності (п. 3.3 наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010) Санітарна книжка (п. 12.4 наказу МТЗУ 363 Правила перевезення вантажів), у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац 3 ч. 1 перевезення вантажу за відсутності на проведення перевірки документів, а саме заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР або бланк підтвердження діяльності. Санітарна книжка з результатами медичного огляду.

Водій з актом ознайомлений. Водій акт підписав.

Повідомлення про розгляд адміністративної справи, яке зареєстроване у електронній системі документообігу Державної служби України з безпеки на транспорті від 09.04.2024 № 30207/31/24-24 направлене на адресу позивача. Факт направлення даного повідомлення позивачу підтверджується фіскальним чеком AT Укрпошта від 11.04.2024 та списком рекомендованих відправлень № 4835.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 24.04.2024 в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області прийняв постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 055516, якою до ТОВ Альфа Тіда застосовано відповідальність, передбачену абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт у вигляді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Не погоджуючись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу та вважаючи її протиправною, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті (Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103)

Відповідно до підпункту 15, 27 пункту 5 Положення № 103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, передбачена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон України № 2344-ІІІ).

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затв. постановою КМ України № 1567 від 08.11.2006.

Згідно з п. 3 зазначеного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Щодо виявленого порушення суд зазначає таке.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні визначено Законом України "Про автомобільний транспорт" № 2344-III від 05.04.2001, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Підставою для висновків відповідача про порушення позивачем вимог ст.48 Закону України Про автомобільний транспорт та п. 3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затв. наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010, є зафіксований факт перевезення вантажу за відсутності на проведення перевірки документів, а саме заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР або бланк підтвердження діяльності. Санітарна книжка з результатами медичного огляду.

Так, 07.09.2005 прийнято Закон України «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)» (далі - Закон № 2819-IV).

Статтею 14 Закону України «Про міжнародні договори України» передбачено, що міжнародні договори набирають чинності для України після надання нею згоди на обов`язковість міжнародного договору.

Отже, з прийняттям Закону № 2819-ІV положення ЄУТР набрали чинності для України і є обов`язковими для виконання на її території всіма учасниками - Договірними Сторонами Європейської угоди з урахуванням поправок, внесених до неї.

Згідно з пунктом 1.2 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340 (далі по тексту - Положення № 340), це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Відповідно до пункту 1.3 Положення № 340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Пунктом 6.1 Положення № 340 встановлено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Пунктом 1.1 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 року № 385 (далі - Інструкція №385) визначено, що її положення розроблені відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР). Конвенції Міжнародної організації праці 1976 року про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України "Про автомобільний транспорт" та "Про дорожній рух".

Положеннями пункту 1.2, 1.3 Інструкції № 385 встановлено, що ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів та поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Згідно з пунктами 3.3, 3.5, 3.6 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зокрема: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа); має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР. У разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв). Перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами, а також, наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.

Аналіз положень Пункту 6.1 Положення № 340 та пунктів 3.3, 3.5, 3.6 Інструкції №385 вказує на те, що перевізник, який здійснює перевезення вантажним автомобілем з повною масою понад 3,5 тонн, повинен обладнати автомобіль діючим та повіреним тахографом, у разі використання аналогового тахографа, водій транспортного засобу використовує тахокарти, своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; має при собі: заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (протягом робочої зміни та попередні 28 дні).

Починаючи з 20.12.2010 набула чинності Поправка № 6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, підписаної в Женеві 01.07.1970, в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахокарт) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт надання бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Відповідно до пункту 6.4 Положення № 340 у разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4). Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. Перевізники зберігають бланк підтвердження діяльності протягом 12 місяців.

Із наведених вище положень слідує, що водії зобов`язані надавати інспекторам для контролю реєстраційні листки за поточний день та попередні 28 календарних днів, тобто 29 тахокарт. Факт нездійснення водієм перевезень може бути підтверджений лише бланком підтвердження діяльності.

Суд встановив, що у спірних правовідносинах позивач здійснював перевезення вантажу транспортним засобом марки Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який обладнаний аналоговим тахографом, однак як підтверджено матеріалами справи та не заперечується позивачем, у водія на момент перевірки були відсутні заповнені тахокарти водія за попередні 28 календарних днів або бланк підтвердження діяльності водія.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені Наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 № 363 (далі Правила № 363) визначають права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.

Відповідно до п. 12.4 Правил № 363, водій (експедитор), зайнятий перевезенням харчових продуктів, повинен мати санітарну книжку з результатами медичного огляду.

У спірному випадку водій позивача, здійснював перевезення продуктів харчування та відповідної санітарної книжки з результатами медичного огляду не мав, на момент проведення перевірки, такої посадовим особам відповідача не надав.

У даному випадку, на місці події (зупинки) за наданими водієм транспортного засобу матеріалами та відомостями складений акт від 21.03.2024 № АР 042675, який є основним носієм доказової інформації (доказової бази), та яким задокументовано, що на момент перевірки у водія відсутнія санітарна книжка водія.

Верховний Суд у постанові від 14.12.2023 у справі №340/5660/22 висловив наступне: «основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності».

Висновків відповідача про наявність в діях позивача як автомобільного перевізника порушення законодавства про автомобільний транспорт не спростовано.

Абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи, що санкція в абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ передбачає застосування штрафу за відсутність оформлення документів, передбачених законодавством, суд дійшов висновку, що встановлена відсутність у водія позивача заповненої тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР або бланк підтвердження діяльності водія під час здійснення вантажних перевезень - є наслідком застосування до нього санкції, передбаченої вказаною нормою.

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку, що штраф до позивача застосовано правомірно, а отже оскаржена постанова не підлягає скасуванню.

Щодо дотримання відповідачем процедури розгляду справи та прийняття спірної постанови суд зазначає таке.

Відповідно до п. 25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затв. постановою КМ України від 08.11.2006 № 1567, справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Згідно з п. 26 цього Порядку справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

Відповідно до п. 27 зазначеного Порядку слідує, що у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

Згідно з матеріалами справи розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт був призначений на 24.04.2024, про що позивач був повідомлений рекомендованим листом за № 7905100366353.

Таким чином, обов`язок відповідача повідомити суб`єкта господарювання про розгляд справи обмежується лише надісланням виклику на розгляд справи. Фактичні обставини одержання надісланого виклику знаходяться за межами компетенції відповідача та не можуть впливати на розгляд справи про накладення штрафу, оскільки відносини між оператором поштового зв`язку та адресатом знаходяться поза контролем відповідача та не залежать від нього.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.06.2018у справі № 809/1198/17 та від 13.06.2018 у справі № 820/6755/16.

Згідно з постановою № 820/4810/17 від 01.03.2018 Верховного Суду у складі колегії судів Касаційного адміністративного суду, відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу, при розгляду даної справи не позбавляє особу спростовувати вину у суді та у зв`язку з цим не може бути самостійною підставою для скасування постанови для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Під час судового розгляду відповідач надав список № 4835 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих з штриховим кодовим ідентифікатором, що є доказами відправлення позивачу рекомендованим листом з повідомленням виклику на розгляд справи на адресу місцезнаходження юридичної особи ТОВ Альфа Тіда відповідно до даних з ЄДРПОУ: - 79069, м. Львів, вул. Шевченка, буд. 317.

Завчасне, у межах достатнього поза розумним сумнівом строку надходження поштового відправлення (до складу якого входить повідомлення про дату, час та місце розгляду питання стосовно накладення штрафу на перевізника) до установи з поштового зв`язку і не отримання цього повідомлення перевізником не виключає можливості накладення штрафу за відсутності перевізника, адже кожен учасник суспільних відносин повинен дотримуватись базових правил добропорядності, доброчесності та сумлінності тощо, а не ухилятись від отримання поштової кореспонденції задля уникнення юридичної відповідальності.

Отже, повідомлення про розгляд справи було направлено на адресу позивача в межах розумних строків (прибув в точку видачі 13.04.2023, особисто вручений позивачу 22.04.2023).

Як наслідок, аргумент позивача щодо невчасного його повідомлення про час та місце розгляду згаданої справи спростовується наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач по справі, як суб`єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування наявності в діях позивача ознак неправомірності, а відтак і правомірності вчинених ним дій та прийняття оскарженого рішення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Щодо судового збору, то такий на підставі статті 139 КАС України покладається на позивача.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Тіда" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області про визнання протиправною і скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу - відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 09.09.2024.

Суддя Кедик М.В.