Рішення

від 09.09.2024 по справі 420/22708/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/22708/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Тайсон Клінінг Компані» (вул..Миру,155, с.Вільне, Болградський район, Одеська область, 68556) до Одеської митниці (вул.Івана та Юрія Лип,буд.21-А, м.Одеса, 65078) про визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA500490/2023/000324-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства «Тайсон Клінінг Компані» до Одеської митниці, за результатом якого позивач просить:

визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного -призначення за№ UA500490/2023/000324;

стягнути на користь Приватного підприємства «Тайсон Клінінг Компані» (вул. Миру, 55. с. Вільне, Белградський район, Одеська область, 68556, ЄДРПОУ 32625121) суму сплаченогосудового збору за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631, місцезнаходження: вул. Івана та Юрія Лип, 21-а, м. Одеса. 65078).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на На виконання умов Контракту № 01/2023 від 15.11.2023, укладеного між Приватним Підприємством "ТАЙСОН КЛІНІНГ КОМПАНІ" (надалі- Позивач, ПП "ТАЙСОН КЛІНІНГ КОМПАНІ», Підприємство) та компанією HALBMOND TEPPICHWERKE GMBH (надалі-Відповідач), відповідно до інвойсу № 268415 від 13.12.2023 позивач придбав Килимове покриття для підлоги, неготове ,з поліамідів, зворотня сторона з поліпропілену , вибивне, тафтингове, максимальною площею більш ніж 1 м2, у рулонах: ArcDessin 17919-Л20 колір Actionback ширина 4 м- 508,32м2. Всього:508,32 м2/5 рулонів. Торгівельна марки - "HALBMOND TEPPICHWER КЕ", загальною вартістю 6709,82 евро. Цей товар є таким, що походить з території Європейського Союзу, а тому був заявлений до розмитнення із застосуванням преференції по ввізному миту за кодом 410. Водночас для підтвердження преференційного походження товару разом з митною декларацією N 23UA500490008377U7 від 20.12.2023 позивач до митного оформлення надав сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № D1340250 від 13.12.2023, складений уповноваженим експортером HALBMOND TEPPICHWERKE GMBH. Однак за результатами опрацювання митної декларації та поданих документів Відповідачем видано картку відмову у прийнятті митної декларації № UA500490/2023/000324, якою Підприємству відмовлено в митному оформленні товару із застосуванням преференції та рекомендовано здійснити декларування товару на загальних підставах з країною походження товару "EU".Позивач із вказаним рішенням не погоджується та за його скасуванням звернувся до суду.

23 липня 2024 року була винесена ухвала про залишення адміністративного позову без руху та надання строку для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 06серпня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).

До Одеського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому останній заперечував проти задоволення позову, зазначивши, що під час перевірки АСАУР АСМО «Інспектор», зокрема, згенеровано формуконтролю « 802-4» із повідомленням: «Направлення службової записки допідрозділу по контролю правильності визначення країни походженнятоварів з метою розгляду питання щодо направлення до компетентногооргану, що видав документ про походження, або до компетентнихорганізацій країни, зазначеної як країна походження товару, запиту пропроведення перевірки...відомостей (після завершення МО)».

А також із повідомленням, що «на запит Держмитслужби митними органамикраїни експортера не підтверджено походження товарів. Експортер HALBMOND TEPPICHWERKE GmbH.

Розглянути питання правомірності застосування преференцій по товарам №№».

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 13.12.2023 №D1340250 видано митниморганом Німеччини експортеру HALBMOND TEPPICHWERKE GmbH (Німеччина) натовар «килимне покриття для підлоги, неготове…».

За результатом проведеної перевірки іншого преференційного сертифікату, виданого експортеру HALBMOND TEPPICHWERKE GmbH на ідентичний товар, який оформленоу попередній період, уповноваженим органом преференційне походження непідтверджено.

В зв`язку з цим було надано картку відмови № UA500490/2023/000324 в прийняттімитної декларації та, відповідно до положень статей 31 та 32 Доповнення I доКонвенції в рамках Угоди, згідно з Алгоритмом дій працівників митниці під часздійснення контролю правильності визначення країни походження товару танаправлення до Держмитслужби запитів щодо проведення перевірки документів пропоходження товарів, затвердженим наказом Держмитслужби від 15.07.2022 №329.

Позивачем надано відповідь на відзив, в якому зазначено, що для підтвердження права на застосування преференції по ввізному миту закодом 410 декларантом наданий сертифікат з перевезення (походження) товаруформи EUR.1 № D1340250 від 13.12.2023 р, складений уповноваженим експортером«HALBMOND TEPPICHWERKE GMBH».

Вказаний сертифікат підтверджує, що товар має преференційне походження зЄвропейського Союзу. Інформацію про сертифікат зазначено у графі 44 МД за кодом документу "0954".

Відповідачем надано заперечення на відповідь на відзив в якому зазначено, що за результатом проведеної перевірки іншого преференційного сертифікату, виданого експортеру HALBMOND TEPPICHWERKE GmbH на ідентичний товар, який оформленоу попередній період, уповноваженим органом преференційне походження непідтверджено.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що 15.11.2023 між позивачем ПП "ТАЙСОН КЛІНІНГ КОМПАНІ» та HALBMONDTEPPICHWERKE GMBH» укладено Контракт N 01/2023 про купівлю килимовогопокриття для підлоги, неготове, з поліамідів, зворотня сторона з поліпропілену,вибивне, тафтингове, максимальною площею більш ніж 1 м2, у рулонах: ArcDessin17919-A20 колір Actionback ширина 4 м- 508,32м2. Всього:508,32 м2/5 рулонів.

Торгівельна марка - "HALBMOND TEPPICHWER KE", загальною вартістю 6709,82євро.

На виконання умов Контракту № 01/2023 від 15.11.2023, укладеного між ПриватнимПідприємством "ТАЙСОН КЛІНІНГ КОМПАНІ" та HALBMOND TEPPICHWERKEGMBH , відповідно до інвойсу № 268415 від 13.12.2023.

Відповідно до пунктів 3.1. Контракту Основні умови поставки товару визначені уИНКОТЕРМС, 2010 FCA та зазначені в Специфікації або Інвойсі, які не невід`ємнимичастинами даного Контракту.

21.12.2023р., з метою ввезення вищезазначеного товару (автомобіля) на митну територію України у митному режимі "імпорт", уповноваженою особою подано електронну декларацію (МД) N 23UA500490008377U8 від 21.12.2023 р. на імпортований товар, а саме килимне покриття для підлоги, неготове ,з поліамідів, зворотня сторона з поліпропілену , вибивне, тафтингове, максимальною площею більш ніж 1 м2, у рулонах: ArcDessin 17919-А20 колір Actionback ш ирина 4 м- 508,32м2. Всього:508,32 м2/5 рулонів. Торговельна марка - "HALBMOND TEPPICHWER КЕ. Країна виробництва: DE.

У графі 8 "Вантажоодержувач" вказаної митної декларації (МД) зазначено: ПП "ТАЙСОН КЛІНІНГ КОМПАНІ» (68556, Одеська обл., Тарутинський р -н, с. Вільне, вул. Миру, буд.155). У графі 34 "Код країни походження" "EU". У графі 36 "Преференція" "000000000", що у відповідності до класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 N 1011. передбачає застосування тарифних пільг (тарифних преференцій) під час обкладання ввізним митом товарів, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС.

До митного оформлення імпортованого товару , в тому числі для підтвердження його митної вартості, разом із митною декларацією (МД) від 21.12.2023 № 23UA500490008377U8 були подані наступні документи: Пакувальний лист (Packinglist) № 297179 від 13.12.2023 р., рахунок-фактура інвойс) № 268415 від 13.12.2023 р., автотранспортна накладна (Roadconsignmentnote) б/н від21.11.2023р.,сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l (MovementcertificateEl R. 1 ) № D1340250 від 13.12.2023p., документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/нвід І8.12.2023р., Контракт № 01/2023 від 15.11.2023р., Звіт про зважування № 000000420 від20.12.2023р.

Водночас для підтвердження права на застосування преференції по ввізному миту за кодом 410 декларантом наданий сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № D1340250 від 13.12.2023 р, складений уповноваженим експортером «HALBMOND TEPPICHWERKE GMBH».

Вказаний сертифікат підтверджує, що товар має преференційне походження з Європейського Союзу. Інформацію про сертифікат зазначено у графі 44 МД за кодом документу « 0954».

21.12.2023 р., з метою ввезення вищезазначеного товару (автомобіля) на митнутериторію України у митному режимі "імпорт", уповноваженою особою поданоелектронну декларацію (МД) N 23UA500490008377U8 від 21.12.2023 р. наімпортований товар, а саме килимне покриття для підлоги, неготове ,з поліамідів,зворотня сторона з поліпропілену , вибивне, тафтингове, максимальною площею більш ніж 1 м2, у рулонах: ArcDessin 17919-A20 колір Actionback ш ирина 4 м508,32м2. Всього:508,32 м2/5 рулонів. Торгівельна марка - "HALBMOND TEPPICHWERKE". Країна виробництва: DE.

У графі 8 "Вантажоодержувач" вказаної митної декларації (МД) зазначено: ПП"ТАЙСОН КЛІНІНГ КОМПАНІ» (68556, Одеська обл., Тарутинський р -н, с. Вільне,вул. Миру, буд.155). У графі 34 "Код країни походження" "EU". У графі 36"Преференція" "000000000", що у відповідності до класифікатора звільнень від сплатимитних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011, передбачаєзастосування тарифних пільг (тарифних преференцій) під час обкладання ввізниммитом товарів, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС.

До митного оформлення імпортованого товару, в тому числі для підтвердження йогомитної вартості, разом із митною декларацією (МД) від 21.12.2023 №23UA500490008377U8 були подані наступні документи: Пакувальний лист (Packinglist) № 297179 від 13.12.2023 р., рахунок-фактура (інвойс) № 268415 від 13.12.2023р.,автотранспортна накладна (Roadconsignmentnote) б/н від 21.11.2023 р., сертифікат зперевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movementcertificate EUR. 1) №D1340250 від 13.12.2023р., документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 18.12.2023р., Контракт № 01/2023 від 15.11.2023р., Звіт про зважування №000000420 від 20.12.2023р.

Водночас для підтвердження права на застосування преференції по ввізному миту закодом 410 декларантом наданий сертифікат з перевезення (походження) товаруформи EUR.1 № D1340250 від 13.12.2023 р, складений уповноваженим експортером«HALBMOND TEPPICHWERKE GMBH».

Вказаний сертифікат підтверджує, що товар має преференційне походження зЄвропейського Союзу. Інформацію про сертифікат зазначено у графі 44 МД за кодомдокументу "0954".

За результатами опрацювання митної декларації та поданих разом з нею документів Одеською митницею видано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500490/2023/000324, з підстав невиконання умов, які визначені статтями 257 (пункти 6 частини 8), 264,266Митного кодексу України, затвердженого Законом України від 13.03.2012 № 4495-VI,положень що встановлені Регіональною Конвенцією про пан-євро-середземноморськіпреференційні правила походження (приєднання до Регіональної конвенції про панєвро-середземноморські преференційні правила походження відбулось після набуття чинності Закону України від 08.11.2017 №2187-VIII), вимог порядку заповненнямитних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651-невірне внесення до граф36 «Преференція» митної декларації цифрових кодів податкової пільги в обкладеннітоварів ввізним митом відповідно до класифікатора звільнень від сплати митнихплатежів при ввезені товарів на митну територію України

Не погоджуючись з спірним рішенням позивач за захистом своїх прав звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Водночас статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Митний кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до частини першої статті 271 Митного кодексу України мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Одним із видів мита є ввізне мито, яке встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України, платником якого є особа, яка ввозить товари на митну територію України чи вивозить товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 1 частини першої статті 276 Митного кодексу України визначено, що платниками мита є особа, яка ввозить товари на митну територію України чи вивозить товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 280 Митного кодексу України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України. Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

За змістом підпункту "в" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є ввезення товарів на митну територію України.

Згідно з пунктом 187.8 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Відповідно до підпункту 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

За змістом пункту 54.4 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

У спірних правовідносинах суть спору між сторонами стосується виключно встановлення країни походження (виробника) товару, який ввозився позивачем на митну територію України, та як наслідок наявності чи відсутності права на застосування преференційного режиму вільної торгівлі до ввезеного товару.

Відповідно до частин першої-третьої статті 36 Митного кодексу України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

За змістом частини сьомої статті 36 Митного кодексу України повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

З 01.01.2016 набула чинності Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі по тексту - Угода), розділ IV якої "Торгівля і питання, пов`язані з торгівлею" встановлює порядок здійснення торгівлі товарами, що походять з територій Сторін.

Виходячи із положень частини першої статті 29 розділу IV Угоди, кожна сторона, зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої сторони, відповідно до графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди.

Відповідно до статті 2 розділу II "Визначення концепції "походження товарів" Протоколу 1 до Угоди з метою впровадження цієї Угоди такі товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу: (a) товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу; (b) товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в Європейському Союзі відповідно до статті 6 цього Протоколу.

Частиною першою статті 16 розділу V "Підтвердження походження" Протоколу 1 до Угоди про асоціацію встановлено, що товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, декларація, що надалі іменуватиметься "декларацією інвойс", надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.

Згідно з вимогами статті 43 Митного кодексу України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Засвідчена декларація про походження товару - це декларація про походження товару, засвідчена державною організацією або компетентним органом, наділеним відповідними повноваженнями.

Декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв`язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару.

Таким чином, серед переліку документів, які можуть підтвердити країну походження товару, сертифікат та декларація інвойс є документами, на підставі яких митний орган визначає країну походження товару, що у свою чергу впливає на нарахування відповідних митних платежів митницею під час митного оформлення товарів і після випуску таких відповідно до заявленого митного режиму.

Процедура видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 встановлена статтею 17 розділу V "Підтвердження походження" Протоколу 1 до Угоди про асоціацію згідно з положеннями якої сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником. Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1, а також бланк заяви, зразок якої наведений у Додатку III. Ці бланки мають бути заповнені однією з мов, якими складено цю Угоду, і згідно з нормами законодавства країни експорту.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бут виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу.

Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами й переданий експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару.

В свою чергу декларація інвойс, зазначена в статті 16 (1) (b) цього Протоколу, може бути складена: (a) затвердженим експортером у розумінні статті 23 цього Протоколу, або (b) експортером будь-якої партії товару, що складається з одного чи декількох місць товарів, що походять з певної країни, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро (частина перша статті 22 Протоколу 1).

Митні органи країни експорту можуть надати будь-якому експортерові, що надалі іменуватиметься затвердженим експортером, який часто перевозить товари за цією Угодою, право складати декларації інвойс незалежно від вартості товарів, щодо яких вони складаються. Експортер, який бажає одержати такий дозвіл, повинен надати митним органам усі гарантії, які вони вважатимуть необхідними для підтвердження статусу походження товарів, а також виконання всіх інших умов цього Протоколу (частина перша статті 23 Протоколу).

Складання декларації інвойс здійснюється експортером шляхом штампування, машинописного чи поліграфічного друкування на інвойсі, повідомленні про доставку чи іншім комерційнім документі декларації, текст якої наведено у Додатку IV до цього Протоколу, з використанням однієї з мовних версій, викладених у цьому Додатку, і згідно з чинним законодавством країни експорту. Якщо декларація складена від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами. Декларації інвойс мають бути власноручно підписані експортером, що їх склав (частини четверта та п`ята статті 22 Протоколу).

Позивачем для підтвердження преференційного походження імпортованого товару було подано митним органам України сертифікат з перевезення (походження) товару EUR.1 № D 340250 від 13.12.2023, складений уповноваженим експортером "HALBMOND TEPPICHWERKE GMBH ", Німеччина.

У вказаному сертифікаті зазначено, що країною походження товару, який ввозиться на митну територію України за поданою митною декларацією, є Європейський Союз.

Сертифікати та декларації інвойси повністю відповідали вимогам Протоколу.

У зв`язку з чим на підставі вказаних документів підтверджене преференційне походження товару з Європейського Союзу, у зв`язку із чим позивачем застосована тарифна пільга (тарифна преференція) щодо ставок митного тарифу на підставі Угоди.

Відповідно до частини першої статті 44 Митного кодексу України для підтвердження країни походження товару орган доходів і зборів у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару.

За змістом статті 25 розділу V "Підтвердження походження" Протоколу 1 до Угоди підтвердження походження повинні подаватися до митних органів країни імпорту згідно з чинним порядком цієї країни. Ці органи можуть вимагати перекладу підтвердження походження, а також подання разом із митною декларацією на ввезення заяви імпортера про те, що ввезені товари відповідають умовам, необхідним для застосування цієї Угоди.

Відповідно до положень частини першої статті 45 Митного кодексу України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Частинами першої та другої статті 37 розділу ІV Угоди встановлено, що сторони домовились, що адміністративне співробітництво є важливим для реалізації та контролю преференційного режиму, наданого відповідно до цієї Глави, та підкреслюють свої зобов`язання боротися з незаконними діями та шахрайством в митних питаннях, пов`язаних з імпортом, експортом, транзитом товарів та їх розміщенням під будь-яким іншим митним режимом або процедурою, зокрема заходи заборони, обмеження або контролю. Якщо сторона на основі об`єктивно задокументованої інформації відчуває неспроможність забезпечити адміністративне співробітництво та/або відчуває існування незаконних дій або шахрайства іншої сторони відповідно до цієї Глави, заінтересована сторона може тимчасово призупинити дію відповідного преференційного режиму для відповідного товару (товарів) згідно із цією статтею.

Відповідно до статті 32 розділу VI "Домовленості про адміністративне співробітництво" Протоколу І до Угоди митні органи держав-членів Європейського Союзу і України повинні надавати один одному через Європейську комісію зразки відбитків штампів, використовуваних у їхніх митних службах для видачі сертифікатів з перевезення товару EUR.1 і адреси митних органів, які відповідають за перевірку цих сертифікатів і декларацій інвойс. З метою забезпечення правильного застосування цього Протоколу Європейський Союз і Україна повинні допомагати один одному через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR.1 або декларацій інвойс та правильності інформації, що міститься в цих документів.

Згідно з положеннями статті 33 розділу VI "Домовленості про адміністративне співробітництво" Протоколу І до Угоди подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватись у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу.

З метою реалізації положень пункту першого цієї статті митні органи країни імпорту повинні повернути сертифікат з перевезення товару EUR.1 та інвойс, якщо він був поданий, декларацію інвойс або копії цих документів митним органам країни експорту, вказавши, якщо це доречно, причини запиту. Будь-які отримані документи й інформація, що вказують на недостовірність інформації, наведеної в підтвердженні походження, повинні бути передані на підтримку запита про перевірку.

Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.

Відповідно до частини п`ятої статті 45 Митного кодексу України у випадках, визначених цією статтею, товар вважається таким, що походить з відповідної країни, з моменту отримання органами доходів і зборів належним чином оформлених документів про походження товару або затребуваних ними додаткових відомостей.

Системний аналіз вищезазначених положень дозволяє дійти висновку щодо можливості митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Однак, на думку суду, відповідач не навів обставин за яких після завершення митного оформлення виникла обґрунтована підозра, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

З огляду на встановлені обставини суд вважає, що висновки контролюючого органу щодо відсутності у позивача права на преференцію базуються виключно на листах уповноважених органів країн експорту, якими не підтверджене преференційне походження товару.

Однак, вказані листи уповноважених органів не можна вважати єдиним та беззаперечним доказом порушення саме позивачем митних правил, оскільки позивачем до митного оформлення надані всі документи, визначені чинним законодавством, що надані експортером та підтверджують право позивача на преференцію.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б підтверджували факт офіційного звернення уповноважених органів країн експорту до експортера за наданням належних документів на підтвердження статусу походження товару, чи відповіді експортера.

З огляду на те, що сертифікат з перевезення товару та декларація інвойс є офіційними документами у відповідності до яких настають чітко визначені законом юридичні наслідки, тому такі документи потребують встановлення їх у відповідності до закону нечинними, підробленими чи недійсними.

Міжнародним договором передбачено чіткий алгоритм дій митного органу у випадку отримання відповіді компетентного органу за результатами перевірки документів про походження товару, яка, зокрема, не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів (постанова Верховного Суду від 01.03.2021 №240/7093/19).

Беручи до уваги, що вказаний алгоритм дій контролюючого органу, на запити якого проводилася перевірка документів про походження товарів, не передбачає аналізу ним додаткових доказів (документів), наданих декларантом для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару згідно із частинами восьмою та дев`ятою статті 43 Митного кодексу України, суд вважає, що митний орган не наділений повноваженнями діяти на власний розсуд за вказаних обставин та проводити додаткову перевірку документів про походження товару після отримання результатів такої перевірки компетентним органом заявленої декларантом країни походження товару.

Крім того, позивач дотримав умови режиму вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом та правомірно застосовав тарифну преференцію за імпортованим товаром з країни Європейського Союзу. Під час митного оформлення імпортованого товару позивач надав національному митному органу всі необхідні документи для завершення митних процедур та щодо достовірності, достатності, повноти або належності яких з боку митного органу не було жодних зауважень та ним не відмовлено у застосуванні преференцій з ввізного мита на товари, що возяться на територію України (код пільги 410 товари, що ввозяться в Україну та походять з країн Європейського Союзу).

Отже, позивач сплатив в повному об`ємі всі обов`язкові митні платежі, подав всі необхідні документи для митного оформлення ввезеного товару, а самі сертифікати про походження товару та декларації інвойси є чинними та не скасованими.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що контролюючий орган, у відповідності до пункту 54.4 статті 54 Податкового кодексу України не мав правових підстав самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3.6 статті 54 Податкового кодексу України.

Таким чином, спірні податкові повідомлення рішення є протиправними, а вимоги про їх скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У зв`язку з задоволення позовних вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір необхідно стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

З приводу клопотання відповідача про розгляд справи у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін суд зазначає, що відповідно до ч. 1-3 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно із п.10 ч.6 ст.12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, суд наділений повноваженнями, врахувати всі складники, наведені ч.3 ст.257 КАС України, та самостійно визнати справу такою, що має незначну складність.

При відкритті провадження, суд дійшов висновку, що справу за позовом можливо розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, а також, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

З огляду на те, що матеріали справи свідчать про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності, малозначним, не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, тому в задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні клопотання Одеської митниці (вул.Івана та Юрія Лип, 21-А, м.Одеса, 65078) про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін - відмовити.

Адміністративний позов Приватного підприємства «ТайсонКлінінгКомпані» (вул..Миру,155, с.Вільне, Болградський район, Одеська область, 68556) до Одеської митниці (вул.Івана та Юрія Лип,буд.21-А, м.Одеса, 65078) про визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA500490/2023/000324 - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного -призначення за № UA500490/2023/000324;

Стягнути на користь Приватного підприємства «Тайсон Клінінг Компані» (вул. Миру, 55. с.Вільне, Болградський район, Одеська область, 68556, ЄДРПОУ 32625121) суму сплаченого судового збору 3028 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631, місцезнаходження: вул. Івана та Юрія Лип, 21-а, м. Одеса. 65078).

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко