Постанова

від 02.09.2024 по справі 520/6781/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 р.Справа № 520/6781/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,

за участю секретаря судового засідання Кривенка Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2024, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., повний текст складено 24.06.24 по справі № 520/6781/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА"

до Волинської митниці

про визнання дій протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Волинської митниці, в якому просить суд: визнати протиправними дії Волинської митниці в частині не винесення письмового рішення щодо визнання заявленої митної вартості і не скасування при цьому протиправного рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2022/000090/2 від 21.10.2022 та скасувати протиправне рішення про коригування митної вартості товарів № UA205050/2022/000090/2 від 21.10.2022 Волинської митниці відокремленого підрозділу Державної митної служби України; визнати протиправними дії Волинської митниці в частині не винесення письмового рішення щодо визнання заявленої митної вартості і не скасування при цьому протиправного рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2022/000092/2 від 21.10.2022 та скасувати протиправне рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2022/000092/2 від 21.10.2022 Волинської митниці відокремленого підрозділу Державної митної служби України; визнати протиправними дії Волинської митниці в частині не винесення письмового рішення щодо визнання заявленої митної вартості і не скасування при цьому протиправного рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2022/000093/2 від 21.10.2022 та скасувати протиправне рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2022/000093/2 від 21.10.2022 Волинської митниці відокремленого підрозділу Державної митної служби України; визнати протиправними дії Волинської митниці в частині не винесення письмового рішення щодо визнання заявленої митної вартості і не скасування при цьому протиправного рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2022/000094/2 від 21.10.2022 та скасувати протиправне рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2022/000094/2 від 21.10.2022 Волинської митниці відокремленого підрозділу Державної митної служби України; стягнути з Волинської митниці відокремленого підрозділу Державної митної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2796,90 грн та судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 адміністративний позов залишено без руху. Встановлено позивачеві термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом п`яти календарних днів з моменту отримання даної ухвали, надавши до суду заяву про поновлення строку на подання позовної заяви та зазначення причин пропуску строку звернення до суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА" до Волинської митниці про визнання дій протиправними та скасування рішень залишено без розгляду.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА" подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що 18.06.2024 є датою відліку п`ятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви, встановленого ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2024. Вказує, що закінчення вказаного строку припадає на вихідний день, тому відповідно останнім днем зазначеного строку є 23:59 24.06.2024. Стверджує, що суд першої інстанції передчасно дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачу та в цей же день 24.06.2024 виніс ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду. Зауважує, що винесення ухвали про залишення позовної заяви без розгляду до повного сплину строку на усунення недоліків, а також без врахування, що заява про усунення недоліків може бути направлена засобами поштового зв`язку, є передчасним та свідчить про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Звертає увагу, що 25.06.2024 представницею позивача через підсистему «Електронний суд» направлено заяву про поновлення та продовження строку на усунення недоліків позовної заяви, а також сама заява про усунення недоліків. У заяві про поновлення строку з посиланням на відомості загальновідомих джерел, а саме сайту Повітряних тривог України та сайту Харківобленерго вказано, що у період з 18 по 24 червня 2024 року повітряні тривоги у робочий час (з 9-00 до 18-00) тривали протягом 34 годин при нормативі робочого часу в 40 годин за тиждень. Також в Харкові в цей час діяли як планові графіки відключення світла так і аварійні. Вважає, що наявні підстав для скасування спірної ухвали суду на правлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Волинська митниця подала до суду відзив на апеляційну скаргу позивача, вважає доводи та обґрунтування апеляційної скарги помилковими та безпідставними, ухвалу суду першої інстанції вважає законною та обґрунтованою, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 року без змін. Зазначає, що подана позивачем заява про усунення недоліків датована 25.06.2024, таким чином, вона подана з порушенням строків встановлених в ухвалі від 17.06.2024. Вказує, що ТОВ «ТПК Омега-Автопоставка» пропущений шестимісячний строк на оскарження рішень про коригування митної вартості №UА205050/2022/000090/2 від 21.10.2022, №UА205050/2022/000092/2 від 21.10.2022, рішення про коригування митної вартості товарів №UА205050/2022/000093/2 від 21.10.2022, рішення про коригування митної вартості товарів №UА205050/2022/000094/2 від 21.10.2022, оскільки позовну заяву про оскарження вищезазначених рішень було подано 14.03.2024. Вважає, що суд першої інстанції правомірно, обґрунтовано та законно дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк для звернення до суду з цим позовом, не виконано вимоги ухвали про залишення позову без руху та не усунуто у вказаний судом строк недоліки позовної заяви.

Колегія суддів вважає передчасними такі висновки суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства (далі по тексту - КАС України), частиною першою статті 5 якого встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною 1 ст.168 КАС України встановлено, що позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Згідно з п.п. 3, 5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Положеннями статей 160 та 161 КАС України визначено форму та зміст позовної заяви, а також визначено документи, що до неї додаються.

Відповідно до ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень;4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з ч.ч. 3, 6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частинами 1, 2 ст.169 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Частиною 1 ст.118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Колегія суддів зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Наведеними положеннями КАС України окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.

Так, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА" залишено без руху. Встановлено позивачеві термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом п`яти календарних днів з моменту отримання даної ухвали, надавши до суду заяву про поновлення строку на подання позовної заяви та зазначення причин пропуску строку звернення до суду.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 позивач отримав 17.06.2024 о 17:00, що підтверджується довідкою про доставку документа в електронний кабінет підсистеми "Електронний суд".

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Положеннями абз. 2 ч.6 ст.251 КАС України передбачено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Положеннями ч.11 ст.251 КАС України визначено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Враховуючи, що ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 позивач отримав 17.06.2024 о 17:00, що підтверджується довідкою про доставку документа в електронний кабінет підсистеми "Електронний суд", п`ятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви припадає на 24.06.2024 (22.06.2024 і 23.06.2024 вихідні дні).

Таким чином, враховуючи, що 22.06.2024 і 23.06.2024 є вихідними днями, судом першої інстанції залишено позовну заяву без розгляду в останній день усунення її недоліків, встановлених ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 про залишення позовної заяви без руху.

Однак, судом першої інстанції не враховано, що позивач мав можливість сформувати заяву на виконання ухвали про залишення позову без руху через підсистему «Електронний суд» до 23:59 24.06.2024 чи направити засобами поштового зв`язку.

Згідно з ч.9 ст.120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Положення вказаної статті надають особі право на свій розсуд обирати спосіб направлення документів, в тому числі й засобами поштового зв`язку.

Отже, винесення ухвали про залишення позовної заяви без розгляду до повного сплину строку на усунення недоліків, а також без врахування, що заява про усунення недоліків може бути направлена засобами поштового зв`язку чи іншими відповідними засобами зв`язку, є передчасним та свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.06.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА" подало до суду через підсистему "Електронний суд" заяву про поновлення та продовження строку на усунення недоліків позовної заяви, а також заяву про усунення недоліків позовної заяви.

У заяві про поновлення строку на усунення недоліків позову, з посиланням на відомості загальновідомих джерел, а саме сайту Повітряних тривог України та сайту Харківобленерго, вказано, що у період з 18 по 24 червня 2024 року повітряні тривоги у робочий час (з 9-00 до 18-00) тривали протягом 34 годин при нормативі робочого часу в 40 годин за тиждень, а також в Харкові в цей час діяли як планові графіки відключення світла, так і аварійні. Вважаючи, що строк на усунення недоліків позовної заяви пропущено з поважних підстав, позивач просив суд поновити строк на усунення недоліків, вказаних в ухвалі Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2024.

Таким чином, у позивача виникли законні очікування, що відповідна заява буде врахована судом та обставинам, викладеним у ній, буде надано оцінку, зокрема, в частині поважності пропуску строку на усунення недоліків позовної заяви.

Водночас, суд першої інстанції передчасно постановив ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду в останній день усунення недоліків позовної заяви.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що обґрунтовуючи підстави для залишення позовної заяви без руху, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом та не надано заяву про поновлення строку звернення до суду.

При цьому, дійшовши висновку про недотримання позивачем строку звернення до суду, суд першої інстанції не зазначив, з якого часу, на його думку, має відраховуватися початок строку для звернення позивача до суду та з якого часу сплинув такий строк, оскільки ухвала про залишення позову без руху містить лише загальні посилання на ч.2 ст.122 КАС України (шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів) та ч.4 ст.122 КАС України (тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень).

Також, суд першої інстанції не з`ясував конкретної дати, коли саме позивач дізнався про порушення своїх прав, враховуючи, що в позовній заяві позивач наголошував, що дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів з боку Волинської митниці лише 22.12.2023 року, тобто, звернувся до суду з позовною заявою в межах строку звернення.

За наведеного правового регулювання та обставин справи, колегія суддів вважає належними доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо ненадання оцінки дотриманню позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає про передчасність висновку суду першої інстанції про наявність передбачених ч.3 ст.123 КАС України підстав для залишення без розгляду позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА".

Інші доводи і заперечення сторін по справі, з урахуванням наведеного, на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції, при прийнятті ухвали про залишення позову без розгляду, дійшов передчасних висновків та порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 по справі № 520/6781/24 скасувати.

Справу № 520/6781/24 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. ПодобайлоСудді(підпис) (підпис) І.С. Чалий І.М. Ральченко Повний текст постанови складено 09.09.2024 року