Постанова

від 29.08.2024 по справі 520/20035/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2024 р.Справа № 520/20035/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,

за участю секретаря судового засідання Кривенка Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: Шляхова О.М.) від 28.11.2023 (повний текст складено 30.11.23 року) та за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "МТД "ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ" та Головного управління ДПС у Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: Шляхова О.М.) від 12.12.2023 (повний текст складено 12.12.23 року) по справі № 520/20035/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МТД "ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "МТД "ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив:

визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області щодо винесення рішень про застосування до ТОВ МТД ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ фінансових санкцій, а саме: № 0094220901 від 26 квітня 2023 року, № 0094250901 від 26 квітня 2023 року, № 0094270901 від 26 квітня 2023 року, № 0094300901 від 26 квітня 2023 року, № 0094310901 від 26 квітня 2023 року, № 0094330901 від 26 квітня 2023 року, № 0094340901 від 26 квітня 2023 року, № 0094350901 від 26 квітня 2023 року, № 0094370901 від 26 квітня 2023 року, № 0094390901 від 26 квітня 2023 року, № 0094400901 від 26 квітня 2023 року, № 0094410901 від 26 квітня 2023 року, № 0094420901 від 26 квітня 2023 року, № 0094440901 від 26 квітня 2023 року, № 0094450901 від 26 квітня 2023 року, № 0094460901 від 26 квітня 2023 року, № 0094470901 від 26 квітня 2023 року, № 0094480901 від 26 квітня 2023 року, № 0094490901 від 26 квітня 2023 року, № 0094500901 від 26 квітня 2023 року, № 0094510901 від 26 квітня 2023 року, № 0094520901 від 26 квітня 2023 року, № 0094550901 від 26 квітня 2023 року, № 0094570901 від 26 квітня 2023 року, № 0094580901 від 26 квітня 2023 року, № 0094600901 від 26 квітня 2023 року;

визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області щодо застосування до ТОВ МТД ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ фінансових санкцій, а саме: № 0094220901 від 26 квітня 2023 року, № 0094250901 від 26 квітня 2023 року, № 0094270901 від 26 квітня 2023 року, № 0094300901 від 26 квітня 2023 року, № 0094310901 від 26 квітня 2023 року, № 0094330901 від 26 квітня 2023 року, № 0094340901 від 26 квітня 2023 року, № 0094350901 від 26 квітня 2023 року, № 0094370901 від 26 квітня 2023 року, № 0094390901 від 26 квітня 2023 року, № 0094400901 від 26 квітня 2023 року, № 0094410901 від 26 квітня 2023 року, № 0094420901 від 26 квітня 2023 року, № 0094440901 від 26 квітня 2023 року, № 0094450901 від 26 квітня 2023 року, № 0094460901 від 26 квітня 2023 року, № 0094470901 від 26 квітня 2023 року, № 0094480901 від 26 квітня 2023 року, № 0094490901 від 26 квітня 2023 року, № 0094500901 від 26 квітня 2023 року, № 0094510901 від 26 квітня 2023 року, № 0094520901 від 26 квітня 2023 року, № 0094550901 від 26 квітня 2023 року, № 0094570901 від 26 квітня 2023 року, № 0094580901 від 26 квітня 2023 року, № 0094600901 від 26 квітня 2023 року;

визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України від 21.06.2023 вих. № 16148/6/99-00-06-03-02-06 про результати розгляду скарги від 10.05.2023 вих. № 150/1-10.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що МТД ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ вважає рішення Державної податкової служби України від 21.06.2023 вих. №16148/6/99-00-06-03-02-06 про результати розгляду скарги від 10.05.2023 вих. № 150/1-10 протиправним, дії посадових осіб ГУ ДПС у Харківській області щодо прийняття рішень про застосування фінансових санкцій протиправними, а самі рішення про застосування фінансових санкцій такими, що прийняті та складені з порушенням норм законодавства України. Крім того, на думку позивача, відповідачем прийнято двадцять шість рішень про застосування фінансових санкцій, замість одного рішення; відповідачем не дотримано окремих елементів відповідної форми рішень та невірно визначено правову норму, якою керувався контролюючий орган під час прийняття оскаржуваних рішень, а також позивач посилався на достовірність даних, що містяться у звітах за формою № 2- РС "Звіт про обсяги про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв" та у звітах за формою № 1-ОА "Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі"

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495) щодо застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "МТД "ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ" (код ЄДРПОУ 35858745) фінансових санкцій, а саме: № 0094220901 від 26 квітня 2023 року, № 0094250901 від 26 квітня 2023 року, № 0094270901 від 26 квітня 2023 року, № 0094300901 від 26 квітня 2023 року, № 0094310901 від 26 квітня 2023 року, № 0094330901 від 26 квітня 2023 року, №0094340901 від 26 квітня 2023 року, № 0094350901 від 26 квітня 2023 року, № 0094370901 від 26 квітня 2023 року, № 0094390901 від 26 квітня 2023 року, № 0094400901 від 26 квітня 2023 року, № 0094410901 від 26 квітня 2023 року, № 0094420901 від 26 квітня 2023 року, №0094440901 від 26 квітня 2023 року, № 0094450901 від 26 квітня 2023 року, № 0094460901 від 26 квітня 2023 року, № 0094470901 від 26 квітня 2023 року, № 0094480901 від 26 квітня 2023 року, № 0094490901 від 26 квітня 2023 року, № 0094500901 від 26 квітня 2023 року, №0094510901 від 26 квітня 2023 року, № 0094520901 від 26 квітня 2023 року, № 0094550901 від 26 квітня 2023 року, № 0094570901 від 26 квітня 2023 року, № 0094580901 від 26 квітня 2023 року, № 0094600901 від 26 квітня 2023 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) за рахунок бюджетних асигнувань витрати зі сплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МТД "ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ" (вул. Амосова, буд. 36, м. Харків, 61176, код ЄДРПОУ 35858745) у розмірі 6630,00 грн. (шість тисяч шістсот тридцять) грн. 00 коп.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "МТД "ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МТД "ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ" (вул. Амосова, буд. 36, м. Харків, 61176, код ЄДРПОУ 35858745) понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

В іншій частині вимог заяви - відмовлено.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що у графах 4 та 13 в розділі I "Обіг алкогольних напоїв" звіту № 2-РС повинна відображатись готова продукція, яка пройшла всі установлені технологічним процесом стадії виробництва та лічиться на Рахунку 26 "Готова продукція". Натомість, наведена продукція відображається ТОВ "МТД "ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ" на рахунку 25 «Напівфабрикати». Викладене, за твердженням податкового органу, вказує на наявність підстав вважати інформацію, яку містять звіти № 2-РС за період січень 2021 лютий 2023 (детально відображено у Додатку 1 до акту перевірки) недостовірною, що є порушенням вимог ч. 3 ст. 16 Закону № 481 та Наказу № 49, оскільки ТОВ "МТД "ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ" у даних звітах в розділі I "Обіг алкогольних напоїв" відображає інформацію про залишки готової продукції на кінець та початок звітних періодів, яка обліковується у підприємства на рахунку 25 «Напівфабрикати», як незавершена.

Відповідач та не погодився з додатковим рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач не погодився з додатковим рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про стягнення витрат на правничу допомогу в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача на рішення суду першої інстанції, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача на додаткове рішення суду першої інстанції, в якому наполягає на законності додаткового рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні витрат на правничу допомогу, просить залишити його без змін в цій частині, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

В судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційних скарг відповідача на рішення суду першої інстанції та на додаткове рішення суду заперечував, просив залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційних скарги, просив їх задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, а також скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, додаткове рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційних скарг, відзивів на апеляційні скарги колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на підставі наказу від 16.03.2023 № 1004-п проведено фактичну перевірку ТОВ МТД ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ за період діяльності позивача з 01.01.2021 по день закінчення перевірки.

За результатами перевірки складено акт про результати фактичної перевірки ТОВ МТД ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні виробництва і обігу підакцизних товарів від 27.03.2023 № 6933/20-40-09-01-03/35858745.

Керуючись абз. 1 п. 86.7 ст. 86 розділу II Податкового кодексу України, ТОВ МТД ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ не погодилося з висновками перевірки, фактами та даними, викладеними в акті перевірки та направило до ГУ ДПС у Харківській області заперечення від 06.04.2023 №149/1-06.

Листом ГУ ДПС у Харківській області від 19.04.2023 вих. № 20939/6/20-40-09-01-07 щодо розгляду заперечення позивача зазначено про обґрунтованість складеного посадовими особами контролюючого органу акту перевірки.

01 травня 2023 року ТОВ МТД ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ отримало від Головного управління Державної податкової служби у Харківській області наступні рішення про застосування фінансових санкцій, а саме:

- рішення про застосування фінансових санкцій від 26 квітня 2023 року № 0094220901 на суму 17000,00 грн. за подання звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою № 2-РС за січень 2021 року з недостовірними даними;

- рішення про застосування фінансових санкцій від 26 квітня 2023 року № 0094250901 на суму 17000,00 грн. за подання звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою № 2-РС за лютий 2021 року з недостовірними даними;

- рішення про застосування фінансових санкцій від 26 квітня 2023 року № 0094270901 на суму 17000,00 грн. за подання звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою № 2-РС за березень 2021 року з недостовірними даними;

- рішення про застосування фінансових санкцій від 26 квітня 2023 року № 0094300901 на суму 17000,00 грн. за подання звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою № 2-РС за квітень 2021 року з недостовірними даними;

- рішення про застосування фінансових санкцій від 26 квітня 2023 року № 0094310901 на суму 17000,00 грн. за подання звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою № 2-РС за травень 2021 року з недостовірними даними;

- рішення про застосування фінансових санкцій від 26 квітня 2023 року № 0094330901 на суму 17000,00 грн. за подання звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою № 2-РС за червень 2021 року з недостовірними даними;

- рішення про застосування фінансових санкцій від 26 квітня 2023 року № 0094340901 на суму 17000,00 грн. за подання звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою № 2-РС за липень 2021 року з недостовірними даними;

- рішення про застосування фінансових санкцій від 26 квітня 2023 року № 0094350901 на суму 17000,00 грн. за подання звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою № 2-РС за серпень 2021 року з недостовірними даними;

- рішення про застосування фінансових санкцій від 26 квітня 2023 року № 0094370901 на суму 17000,00 грн. за подання звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою № 2-РС за вересень 2021 року з недостовірними даними;

- рішення про застосування фінансових санкцій від 26 квітня 2023 року № 0094390901 на суму 17000,00 грн. за подання звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою № 2-РС за жовтень 2021 року з недостовірними даними;

- рішення про застосування фінансових санкцій від 26 квітня 2023 року № 0094400901 на суму 17000,00 грн. за подання звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою № 2-РС за листопад 2021 року з недостовірними даними;

- рішення про застосування фінансових санкцій від 26 квітня 2023 року № 0094410901 на суму 17000,00 грн. за подання звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою № 2-РС за грудень 2021 року з недостовірними даними;

- рішення про застосування фінансових санкцій від № 0094420901 від 26 квітня 2023 року на суму 17000,00 грн. за подання звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою № 2-РС за січень 2022 року з недостовірними даними;

- рішення про застосування фінансових санкцій від 26 квітня 2023 року № 0094440901 на суму 17000,00 грн. за подання звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою № 2-РС за лютий 2022 року з недостовірними даними;

- рішення про застосування фінансових санкцій від 26 квітня 2023 року № 0094450901 на суму 17000,00 грн. за подання звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою № 2-РС за березень 2022 року з недостовірними даними;

- рішення про застосування фінансових санкцій від 26 квітня 2023 року № 0094460901 на суму 17000,00 грн. за подання звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою № 2-РС за квітень 2022 року з недостовірними даними;

- рішення про застосування фінансових санкцій від 26 квітня 2023 року № 0094470901 на суму 17000,00 грн. за подання звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою № 2-РС за травень 2022 року з недостовірними даними;

- рішення про застосування фінансових санкцій від 26 квітня 2023 року № 0094480901 на суму 17000,00 грн. за подання звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою № 2-РС за червень 2022 року з недостовірними даними;

- рішення про застосування фінансових санкцій від 26 квітня 2023 року № 0094490901 на суму 17000,00 грн. за подання звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою № 2-РС за липень 2022 року з недостовірними даними;

- рішення про застосування фінансових санкцій від 26 квітня 2023 року № 0094500901 на суму 17000,00 грн. за подання звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою № 2-РС за серпень 2022 року з недостовірними даними;

- рішення про застосування фінансових санкцій від 26 квітня 2023 року № 0094510901 на суму 17000,00 грн. за подання звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою № 2-РС за вересень 2022 року з недостовірними даними;

- рішення про застосування фінансових санкцій від 26 квітня 2023 року № 0094520901 на суму 17000,00 грн. за подання звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою № 2-РС за жовтень 2022 року з недостовірними даними;

- рішення про застосування фінансових санкцій від 26 квітня 2023 року № 0094550901 на суму 17000,00 грн. за подання звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою № 2-РС за листопад 2022 року з недостовірними даними;

- рішення про застосування фінансових санкцій від 26 квітня 2023 року № 0094570901 на суму 17000,00 грн. за подання звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою № 2-РС за грудень 2022 року з недостовірними даними;

- рішення про застосування фінансових санкцій від 26 квітня 2023 року № 0094580901 на суму 17000,00 грн. за подання звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою № 2-РС за січень 2023 року з недостовірними даними;

- рішення про застосування фінансових санкцій від 26 квітня 2023 року № 0094600901 на суму 17000,00 грн. за подання звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою № 2-РС за лютий 2023 року з недостовірними даними.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями про застосування фінансових санкцій, керуючись пунктом 56.2. ст. 56 ПК України, Товариство звернулося до Державної податкової служби України зі скаргою від 10 травня 2023 року вих. № 150/1-10 на рішення про застосування фінансових санкцій.

У відповідь позивачу надійшло рішення Державної податкової служби України від 24.05.2023 № 12896/6/99-00-06-05-02-06 про продовження строку розгляду скарги від 10.05.2023 вих. № 150/1-10, згідно з яким відповідач продовжив строк розгляду скарги позивача до 10.07.2023.

За результатами розгляду скарги від 21.06.2023 вих. №16148/6/99-00-06-03-02-06, Державна податкова служба України залишила без змін рішення про застосування фінансових санкцій.

Не погоджуючись діями податкового органу щодо винесення рішень, прийнятими рішення про застосування штрафних санкцій, а також рішенням за результатами розгляду скарги, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що в ході судового розгляду позивачем достовірними, належними та допустимими доказами доведено неправомірність прийняття оскаржуваних рішень, у свою чергу відповідачем не доведено зворотне та не спростовані обставини, на які посилається позивач.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в іншій частині, суд зазначив, що дії щодо винесення спірних рішень поглинаються фактом існування цих рішень та, відповідно, не можуть окремо розглядатись на відповідність законам чи нормативно-правовим актам, які регулюють спірні правовідносини. Також суд першої інстанції вказав, що запроваджені ПК України способи оскарження рішень податкових органів - адміністративний та судовий - повною мірою дають можливість платнику податків захистити порушене право, при цьому за механізмом їх реалізації вони не є тотожними, доводи позивача, викладені у скарзі оцінюються судом під час розгляду справи, а не шляхом оцінки рішення прийнятого вищестоящими податковими органами за результатами адміністративного оскарження. Само по собі рішення, прийняте за результатами вирішення податкового спору у порядку досудового врегулювання, не створює, не змінює та не припиняє будь-яких прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог позивачем по справі не оскаржувалося, а доводи апеляційної скарги відповідача стосується висновків суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, рішення суду першої інстанції переглядається судом апеляційної інстанції у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За приписами пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підстави призначення, обставини та порядок проведення фактичних перевірок визначено положеннями статті 80 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно пункту 80.2 статті 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (підпункт 80.2.1);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (підпункт 80.2.2);

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування (підпункт 80.2.3);

- неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (підпункт 80.2.4);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (підпункт 80.2.5);

- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 (підпункт 80.2.6);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (підпункт 80.2.7).

Отже, законодавством чітко визначено порядок проведення перевірок платників податків, зокрема проведення фактичної перевірки.

Нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема фактичних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Невиконання наведених вимог призводить до визнання перевірки незаконною та до відсутності її правових наслідків.

Разом з тим, неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 та Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 826/10069/15.

Недотримання наведених процедурних питань під час проведення податкової перевірки нівелює її наслідки, незалежно від виявлених порушень.

При зверненні до суду першої інстанції, в обґрунтування заявлених вимог позивач посилався, зокрема на те, що у наказі № 1004-п зазначено, що перевірка проводиться з 16.03.2023 року, тривалістю не більше 10 діб, тобто до 26.03.2023 року. Разом з тим, під час проведення перевірки підприємству позивача вдруге було надано запит про надання документів, в якому податковий орган просив надати додаткові документи, а саме: інформацію та документальне підтвердження правомірності придбання та реалізації підакцизної продукції за період діяльності суб`єкта господарювання з 01.01.2021 рік по день закінчення перевірки, від 23.03.2023 року (за три дні до дати закінчення перевірки).

Відповідно до п. 85.4 ст. 85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Таким чином, запит від 23.03.2023 р. подано пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки, що є порушенням вимог п. 85.4 ст. 85 ПК України.

При цьому, судом встановлено, що у відповідь на вищезазначений запит підприємством позивача було надано податковому органу копії запитуваних документів, що підтверджується листом вих. № 146/1-24 від 24.03.2023 р., який було отримано під розписку головним державним інспектором 24.03.2023 р.

Відповідно до абз. 3 п. 44.7 ст. 44 ПК України, у разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

В свою чергу, відповідачем, всупереч вимог абз. 3 п. 44.7 ст. 44 ПК України, не приймалося рішення щодо продовження строку перевірки.

Надаючи оцінку виявленим податковим органом порушенням вимог законодавства у сфері регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, колегія суддів зазначає наступне.

Так, за змістом акту перевірки, податковий орган зазначає, що у графах 4 та 13 в розділі 1 «Обіг алкогольних напоїв» звіту 2-РС повинна відображатись готова продукція яка пройшла всі установлені технологічним процесом стадії виробництва та лічиться на Рахунку 26 «Готова продукція». Вищевикладене вказує на наявність підстав вважати інформацію, яку містять звіти 2-РС за період січень 2021 - лютий 2023 недостовірною, що є порушенням вимог ч. 3 ст. 16 Закону № 481 та Наказу № 49, оскільки ТОВ «МТД «ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ» у даних звітах в розділі І «Обіг алкогольних напоїв» відображає інформацію про залишки готової продукції на кінець та початок звітних періодів яка обліковується у підприємства на рахунку 25 «Полу фабрикати», як незавершена.

Під час розгляду справи судом встановлено, що ТОВ "МТД "ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ" має ліцензії: на виробництво алкогольних напоїв, реєстраційний номер № 990108202100087; на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), реєстраційний номер № 990208202100055; на право оптової торгівлі алкогольними напоями - сидром та перрі (без додання спирту), реєстраційний номер № 990209202000074.

Місцем зберігання партій алкогольних напоїв - пива ТОВ "МТД "ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ", відповідно до довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру, серії АП № 145005, є: м. Харків, вул. Станційна, 1, Літ. "И-3", прим. "1-30", "IX", "X".

Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (в редакції, чинній на момент проведення перевірки), Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, за формою, встановленою цим органом. У разі якщо в місяці, наступному за звітним місяцем, суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) самостійно виявив помилки у поданому ним звіті за звітний місяць, він зобов`язаний подати уточнений звіт до кінця місяця, наступного за звітним місяцем. У такому разі штраф, встановлений абзацом дев`ятнадцятим частини другої статті 17 цього Закону, не застосовується.

Форма, порядок та інструкція щодо заповнення відповідних звітів затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 "Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення" № 49 від 11.02.2016 (далі - Наказ № 49).

Згідно Наказу № 49 затверджено форми звітів, зокрема: № 2-РС Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (далі - Звіт № 2-РС); № 1-ОА Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі (надалі - Звіт № 1-ОА).

Порядком заповнення розділу І Обіг алкогольних напоїв форми Звіту № 2-РС, затвердженого Наказом № 49, встановлено, що: у графі 4 вказується кількість алкогольних напоїв в місцях зберігання на початок звітного місяця; у графі 8 вказується загальна кількість реалізованої продукції у звітному місяці; у графі 13 вказується кількість алкогольних напоїв у місцях зберігання на кінець звітного місяця.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, зазначена у графі 4 розділу І "Обіг алкогольних напоїв" форми Звіту № 2-РС кількість залишку продукції (пива) на початок звітного місяця не є готовою продукцією не є розлитою у КЕГи та/або ПЕТ пляшки), а є готовим дозрілим пивом, яке можна розливати у КЕГи та/або ПЕТ пляшки. В свою чергу, у графі 13 зазначено залишок алкогольних напоїв на кінець звітного місяця. При цьому, вищезазначена продукція зберігається у лагерних танках, які знаходяться у приміщеннях "IX", "X", нежитлової будівлі "И-3", що розташована за адресою: м. Харків, вул. Станційна, 1, що відображено у довідці про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру, серії АП № 145005, для подальшої реалізації, про що зазначено у графі 8 Звіту № 2-РС.

Таким чином, у звіті № 2-РС у графах 4 та 13 розділу І "Обіг алкогольних напоїв" позивач вказує кількісні показники залишків готового пива на стадії виробництва в місцях зберігання на початок та кінець звітного періоду.

Крім того, суд зазначає, що порядком заповнення розділу І "Обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв" Форми звіту № 1-ОА встановлено, зокрема що: у графі 3 зазначається залишок алкогольних напоїв на початок звітного місяця; у графі 5 зазначається обсяг придбання алкогольних напоїв суб`єктом господарювання як у виробника алкогольних напоїв у звітному місяці; у графі 8 зазначається обсяг реалізації алкогольних напоїв усього за звітний період; у графі 13 зазначається залишок алкогольних напоїв на кінець звітного місяця.

При цьому, зазначена у графі 5 розділу I Обсяги придбання та реалізації форми № 1-ОА кількість залишку продукції на початок звітного місяця є продукцією, що не є готовою продукцією (тобто не є розлитою у КЕГи), яка зберігається у лагерних танках, у зв`язку з чим, залишки на початок та кінець звітного місяця по готовій продукції, що розлита у КЕГи та продукції, що зберігається у лагерних танках (та не є готовою продукцією) є різними показниками, а тому, можуть не відповідати один одному.

Таким чином, відповідачем не доведено, що позивачем у звітах № 2-РС „Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв протягом спірного періоду щомісячно надавались недостовірні дані до контролюючого органу в частині не відображення залишків алкогольних напоїв в місцях зберігання на початок звітного місяця (графа 4 розділу І „Обіг алкогольних напоїв звіту), які зафіксовано у аналогічному періоді у звітах за формою № 1-ОА „Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі.

Щодо посилань позивача на недотримання податковим органом форми рішення, передбаченого Порядком № 790 колегія суддів зазначає наступне.

Так, статтею 17 Закону № 481/95-ВР не встановлено форми та вимог до рішень про застосування санкцій за порушення законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Такі норми містить Порядок № 790, зокрема, додатком до цього Порядку визначено форму рішення про застосування фінансових санкцій, яке виноситься в разі виявлення порушення вимог законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Разом із тим відповідно до пункту 10 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (Перехідні положення) нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Державної податкової адміністрації України та інших центральних органів виконавчої влади, прийняті до набрання чинності цим Кодексом на виконання законів з питань оподаткування, та нормативно-правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів про оподаткування (в тому числі акти законодавства СРСР), застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу.

Зважаючи на викладене, будь-які норми, що прийняті до набрання чинності Податковим кодексом України або одночасно з ним, можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечить нормам цього Кодексу.

Згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Наведена норма в імперативному порядку зобов`язує контролюючий орган визначити суму грошових зобов`язань за штрафними санкціями платникові податку в тому разі, якщо таким платником порушено норми законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідний орган.

Визначений вказаною нормою обов`язок контролюючого органу є безумовним і виникає в тому разі, коли контролюючим органом виявлено відповідні порушення, що тягнуть за собою застосування до платника податків штрафних санкцій.

Водночас, ст. 113 ПК України передбачено, що штрафні (фінансові) санкції застосовуються також і за порушення вимог іншого, крім податкового, законодавства, якщо контроль за дотриманням відповідних норм покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Тобто, поняття грошового зобов`язання охоплює всі суми коштів, які підлягають сплаті як штрафні санкції за порушення вимог законодавства, дотримання якого контролюють контролюючі органи.

Не є винятком і штрафні санкції за порушення законодавства, яке регулює обіг спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України у разі, коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі, коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що аналіз викладених законодавчих приписів свідчить про те, що контролюючий орган у разі виявлення порушення вимог законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якщо таке порушення тягне за собою визначення грошових зобов`язань у вигляді адміністративно-господарських санкцій, зобов`язаний прийняти саме податкове повідомлення-рішення.

У зв`язку з цим, підстави для скасування рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 відсутні.

Надаючи оцінку додатковому рішенню Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2023, колегія суддів зазначає наступне.

ТОВ "МТД "ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ" подано до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового судового рішення, відповідно до змісту якої позивач просив вирішити питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 49500,00 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ "МТД "ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ" та адвокатом Подольською Т.В. укладено договір про надання правової допомоги від 12.03.2019 та додаткові угоди № 8/1 від 25.11.2019, № 9 від 20.02.2019, № 10 від 30.06.2023, № 11 від 12.09.2023 до договору про надання правової допомоги від 12.03.2019.

Як вбачається з акту надання послуг № 9 від 27.07.2023 адвокатом надані послуги позивачу зі складання адміністративного позову з розрахунку - 7000 грн.

Згідно акту надання послуг № 10 від 25.09.2023 адвокатом надані послуги позивачу зі складання процесуальних документів у справі № 520/20035/23, у тому числі відповідь на відзив ГУ ДПС у Харківській області, відповідь на відзив ДПС України, заперечення на клопотання ДПС України на загальну суму 13500,00 грн.

У відповідності до з акту надання послуг № 11 від 28.11.2023 адвокатом надані послуги щодо участі у трьох судових засіданнях у справі № 520/20035/23 на загальну суму 18000,00 грн. Додатковий гонорар адвоката склав 11050, грн.

На підтвердження оплати позивачем вказаних витрат на правову допомогу надані платіжні інструкції від 30.06.2023 № 37561121 у розмірі 7000,00 грн., від 19.09.2023 № 37561342 у розмірі 13500,00 грн., від 30.11.2023 № 37561500 у розмірі 29050,00 грн.

Частково задовольняючи заяви позивача, суд першої інстанції, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи, враховуючи предмет спору, конкретні обставини справи, суть наданих послуг, з урахуванням критерію обґрунтованості розміру витрат на правову допомогу та пропорційності до предмета спору, враховуючи, що судом частково задоволено позовні вимоги, зазначив, що заявлений до відшкодування розмір витрат (49500,00 гривень) є надмірним. У зв`язку з цим, суд дійшов висновку, що за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь ТОВ "МТД "ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ" слід стягнути витрати на правову допомогу в сумі 10000,00 грн.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Відповідно до частини першої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Суд зазначає, що згідно зі ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Системний аналіз вищенаведених норм КАС України дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Така правова позиція сформована Верховним Судом у постанові від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17.

Зі змісту норм частин 4, 5 та 6 ст. 134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).

Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Виходячи з положень частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані такі витрати з розглядом справи.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд указав, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Зазначені висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі № 810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.09.2020 у справі № 826/4959/16, вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Також згідно з положеннями правової позиції Верховного Суду, що викладені в постанові від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також, судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 520/7431/19 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вказані критерії закріплені у ч. 5 ст. 134 КАС України.

Із матеріалів справи судом встановлено, що між ТОВ "МТД "ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ" та адвокатом Подольською Т.В. укладено договір про надання правової допомоги від 12.03.2019 та додаткові угоди № 8/1 від 25.11.2019, № 9 від 20.02.2019, № 10 від 30.06.2023, № 11 від 12.09.2023 до договору про надання правової допомоги від 12.03.2019.

Як вбачається з акту надання послуг № 9 від 27.07.2023 адвокатом надані послуги позивачу зі складання адміністративного позову з розрахунку - 7000 грн.

Згідно акту надання послуг № 10 від 25.09.2023 адвокатом надані послуги позивачу зі складання процесуальних документів у справі № 520/20035/23, у тому числі відповідь на відзив ГУ ДПС у Харківській області, відповідь на відзив ДПС України, заперечення на клопотання ДПС України на загальну суму 13500,00 грн.

У відповідності до з акту надання послуг № 11 від 28.11.2023 адвокатом надані послуги щодо участі у трьох судових засіданнях у справі № 520/20035/23 на загальну суму 18000,00 грн. Додатковий гонорар адвоката склав 11050, грн.

На підтвердження оплати позивачем вказаних витрат на правову допомогу надані платіжні інструкції від 30.06.2023 № 37561121 у розмірі 7000,00 грн., від 19.09.2023 № 37561342 у розмірі 13500,00 грн., від 30.11.2023 № 37561500 у розмірі 29050,00 грн.

Відповідачем до суду першої інстанції надавалися заперечення на заяву про ухвалення додаткового судового рішення, в яких він просив відмовити у задоволенні такої заяви, посилаючись на те, що обсяг робіт та час, витрачений на підготовку та опрацювання документів, є неспівмірними зі складністю виконаних адвокатом робіт.

З матеріалів справи судом встановлено, що при вирішенні заяви про ухвалення додаткового рішення суд першої інстанції врахував те, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Суд першої інстанції також врахував, що позовні вимоги були задоволено частково.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що заявлену суму судових витрат на професійну правничу допомогу понесених позивачем під час розгляду справи у розмірі 49500,00 грн за підготовку та складання позовної заяви, відповідей на відзив, заперечення та участь у судовому засіданні, прийняття позитивного рішення суду на користь клієнта. В свою чергу, надаючи правову оцінку співмірності суми витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відшкодування на користь позивача понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу, надану під час розгляду справи в суді першої інстанції, яка підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 10000,00 грн., оскільки вказаний розмір є доведеним, обґрунтованим та відповідає критерію співмірності.

У зв`язку з цим, підстав для скасування додаткового рішення суду першої інстанції відсутні.

Доводи апеляційних скарг зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційних скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржувані рішення та додаткове рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 по справі № 520/20035/23 залишити без змін.

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МТД "ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ" та Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 по справі № 520/20035/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.С. ЧалийСудді І.М. Ральченко В.В. Катунов Повний текст постанови складено 09.09.2024 року