Рішення

від 10.09.2024 по справі 522/19989/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/19989/23

Провадження№ 2/522/2467/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

10 вересня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Федчишеної Т. Ю.,

за участі секретаря судового засідання - Глущенко Т. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шампанський 2/1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шампанський 2/1» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що установчими зборами співвласників багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 прийнято рішення про створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шампанський 2/1». 01.03.2016 на підставі акта прийому-передачі багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_1 передано в утримання (управління) ОСББ «Шампанський 2/1», позивач здійснює управління (утримання) указаного багатоквартирного будинку та прибудинкової території.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , на якого поширюються вимоги законодавства щодо утримання належного йому нерухомого майна та обов`язки як на співвласника у багатоквартирному будинку.

З метою забезпечення належної експлуатації житлового будинку позивачем укладено низку договорів з виконавцями (постачальниками) житлово-комунальних послуг, якими передбачено перерахування коштів за надані послуги щомісячно. Позивач за такими договорами несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих співвласниками багатоквартирного будинку послуг. Позивачем здійснюється комплекс робіт із забезпечення утримання будинку та прибудинкової території. Розмір внесків співвласників багатоквартирного будинку на утримання будинку та прибудинкової території затверджені рішенням загальних зборів ОСББ "Шампанський 2/1".

Відповідач належним чином не виконує своїх обов`язків по сплаті внесків та станом на 01.08.2023 за період з жовтня 2020 року по липень 2023 року у нього виникла заборгованість у сумі 29 149,94 грн, на яку позивачем за період з 01.12.2020 по 23.02.2023 нараховано 3 % річних у сумі 198,60 грн та суму інфляційних втрат у розмірі 768,81 грн, які позивач просить стягнути з відповідача на свою користь та вирішити питання про судовий збір.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Представник ОСББ «Шампанський 2/1» подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення у справі заочного рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву чи інших письмових пояснень від нього до суду не надходило. Відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином шляхом направлення судової повістки на адресу його зареєстрованого місця проживання ( АДРЕСА_3 ), проте судова повістка повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на те, що на поштовому повідомленні проставлено відмітку «адресат відсутній за вказаною адресою», тобто за зареєстрованим місцем проживання відповідача, в силу положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що повістку вручено відповідачу та він є повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на вказані обставини та приписи процесуального закону, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, які повідомлені про розгляд справи належним чином.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк не подав до суду відзив на позовну заяву, тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на викладене, суд, відповідно до положень статей 280, 281 ЦПК України, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Згідно з ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 указано, що у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

У зв`язку з цим, датою ухвалення цього судового рішення є 10.09.2024.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шампанський 2/1», про що 21.12.2015 внесено відповідний запис за № 15561020000056811 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно з п. 1 розділу І Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шампанський 2/1», Об`єднання створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Статуту метою створення Об`єднання є забезпечення і захист прав Співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Господарче забезпечення діяльності Об`єднання може здійснюватися власними силами Об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності серії САА № 428394 від 11.03.2005 б/н, що підтверджується Витягом про реєстрацію прав власності на нерухоме майно №8928345 від 14.11.2005.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29 листопада 2001 року № 2866-III.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник зобов`язаний виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання і своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII (набрав чинності 10.12.2017) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено перелік житлово-комунальних послуг.

Так, до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Відповідно до положень ст. 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Питання самостійного забезпечення об`єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються Господарським кодексом України в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб`єктів.

Самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів.

Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року № 417-VIII витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.

Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Отже, обов`язок утримання майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. Витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їх часток співвласника незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі № 916/2197/13 (№ 3-28гс15), від 11.11.2015 у справі № 3-945гс15, від 27.01.2016 у справі № 904/8242/14 (№ 3-1028 гс15) та постановах Верховного Суду від 14.12.2017 у справі № 910/582/17, від 22.05.2018 у справі № 910/12065/17.

Частиною четвертою статті 319 ЦК України визначено, що власність зобов`язує.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як передбачено положеннями статей 77, 80 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Як слідує із доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості, станом на 01.08.2023 заборгованість відповідача за управління будинку та прибудинкової території, а також компенсації витрат за забезпечення комунальними послугами за період з жовтня 2020 року по липень 2023 року становить 28 874, 94 грн.

Доводи позивача про неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань та наявність заборгованості знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а відтак стягненню з ОСОБА_1 підлягає сума заборгованості в розмірі 28 874, 94 грн.

Натомість відповідачем не спростовано належними засобами доказування наявність та розмір заборгованості, доказів на підтвердження відсутності у нього заборгованості, або доказів, які б давали суду підстави для встановлення іншого розміру його заборгованості відповідач не надав та не спростував факт наявності та розмір заборгованості, чи порядок її нарахування.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних від простроченої суми та інфляційних нарахувань, слід зазначити таке.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання передбачена статтею 625 ЦК України.

Так за ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Відтак, ураховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц, передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника.

Позивачем надано розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за період з 01 грудня 2020 року по 23 лютого 2023 року, за яким 3% річних від простроченої суми становить 198,60 грн та сума інфляційних втрат складає 768,81 грн.

За результатами перевірки правильності розрахунку позивача щодо стягнення 3 % річних та індексу інфляції, суд не може погодитися з таким розрахунком, оскільки він проведений всупереч положенням ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Три відсотки річних розраховуються за формулою: сума боргу х 3% х кількість днів прострочення платежу/365.

Таким чином, три відсотки річних становить 1 067,98 грн (28 874,94 х 3% х 450/365).

При цьому розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції виконується шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення виплати заборгованості.

Так, індекс інфляції становить: (100,9/100) х (101,3 /100) х (101,0 /100) х (101,7 /100) х (100,7/100 ) х (101,3 /100 ) х (100,2 / 100) х (100,1 /100) х (101,2 /100) х (100,9 /100) х (100,8 /100) х (100,6 /100) х (101,3 /100) х (101,6 /100) = 1,144766.

28 874,94 грн х 1,144766 - 28 874,94 грн = 4 180, 11 грн.

При такому розрахунку розмір 3 % річних та індекс інфляції буде більший, ніж визначений позивачем.

Однак, зважаючи на положення ч. 1 ст. 13 ЦПК України, згідно з яким суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, суд вважає можливим стягнути 3 % річних у розмірі 198,60 грн та суму інфляційних втрат у сумі 768,81 грн, тобто в межах сум, які просить стягнути позивач.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 28 874,94 грн, а також індекс інфляції у сумі 768,81 грн та три відсотки річних у розмірі 198,60 грн.

На підставі наведеного, позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шампанський 2/1» підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 684 грн.

Керуючись ст. 2-13, 76-83, 133, 141, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шампанський 2/1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шампанський 2/1» заборгованість за оплату житлово - комунальних послуг у розмірі 28 874 (двадцять вісім тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн 94 коп., 198 (сто дев`яносто вісім) грн 60 коп. - три відсотка річних, 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 81 коп. - інфляційні втрати.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шампанський 2/1» 2 684 грн судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шампанський 2/1», код ЄДРПОУ: 40185888, IBAN НОМЕР_2 в АТ КБ «ПриватБанк», адреса: м. Одеса, пров. Шампанський, 2/1;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .

Повне судове рішення складено 10.09.2024.

Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА