Ухвала

від 10.09.2024 по справі 951/637/24

КОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 951/637/24

Провадження №2-о/951/63/2024

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

10 вересня 2024 року селище Козова

Суддя Козівського районного суду Тернопільської області Лавренюк О.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , особа, стосовно якої розглядається справа: ОСОБА_2 , заінтересована особа Орган опіки та піклування Підгороднянської об`єднаної територіальної громади про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника - адвоката Попів-Кішко Роксолану Йосипівну звернувся до суду із заявою про встановлення опіки та піклування, у якій просить визнати недієздатною ОСОБА_2 та призначити ОСОБА_1 її опікуном.

Ознайомившись зі змістом заяви та доданих до неї документів, суддя дійшов висновку про наявність підстав для залишення вказаної заяви без руху, виходячи із наступного.

Згідно з частиною третьою статті 294 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Так, заява про визнання фізичної особи недієздатною подається до суду у порядку, передбаченому главою 2 розділу ІV ЦПК України та повинна відповідати як загальним вимогам, передбаченим у статтях 175, 177 ЦПК України, так і спеціальним, які передбачені статтями 296, 297 ЦПК України.

Таким чином, з урахуванням загальних вимог до позовної заяви, передбачених статтями 175, 177 ЦПК України, подана заява повинна містити виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, також заявник зобов`язаний додати до заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Відповідно до частини третьої статті 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Отже, виходячи із змісту вказаної норми ЦПК України, правом на звернення до суду із заявою про визнання фізичної особи недієздатною наділені члени її сім`ї, близькі родичі, незалежно від їх спільного проживання, орган опіки та піклування, заклад з надання психіатричної допомоги. Вказаний перелік суб`єктів звернення є вичерпним.

При цьому коло членів сім`ї та близьких родичів, які можуть звертатися до суду із заявою про визнання фізичної особи недієздатною у статті 296 ЦПК України не визначено.

Частинами другою - четвертою статті 2 Сімейного кодексу України (далі СК України) передбачено, що СК України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком. Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та (або) майнові відносини між іншими членами сім`ї, визначеними у ньому.

Відповідно до положень статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Частиною першою статті 71 ЦПК України визначено коло членів сім`ї та близьких родичів, щодо яких фізична особа має право відмовитися давати показання. До них належать: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування.

Звертаючись до суду із вищевказаною заявою, заявником зазначено, що ОСОБА_2 є його бабусею та надано до заяви копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Козівської райдержадміністрації Тернопільської області 04.11.1997, що є недостатнім для підтвердження вказаних родинних відносин. Суд звертає увагу, що до заяви не долучено копії свідоцтва про народження матері або батька заявника. Довідка про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому будинку/приміщенні осіб від 08.07.2024 №18-01/179, яка надана до матеріалів справи, не може слугувати належним та достатнім доказом на підтвердження того, що ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_2 .

У переліку додатків до заяви зазначено документ з назвою " ОСОБА_2 копія свідоцтва про народження", однак серед матеріалів заяви, що надійшла зчерез систему "Електронний суд" такий додаток відсутній, про що старшим секретарем суду Галиною Бенишини складено акт від 05.09.2024.

Таким чином, заявник ОСОБА_1 , з огляду на вимоги статті 3 СК України, положення ЦПК України, не довів належними та достатніми доказами, що він є членом сім`ї чи близьким родичем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому, з урахуванням вимог частини третьої статті 296 ЦПК України, наділений правом звертатися до суду із заявою про визнання останньої недієздатною.

Згідно положень частини першої статті 39 Цивільного кодексу України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Відповідно до частини третьої статті 297 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

З наведеного вбачається, що саме хронічний, стійкий психічний розлад є підставою для визнання фізичної особи недієздатною, якщо вона внаслідок цього не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

За змістом статті 1 Закону України «Про психіатричну допомогу» психічні розлади - розлади психічної діяльності, визнані такими згідно з чинною в Україні Міжнародною статистичною класифікацією хвороб,травм і причин смерті; тяжкий психічний розлад - розлад психічної діяльності (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам`яті), який позбавляє особу здатності адекватно усвідомлювати оточуючу дійсність,свій психічний стан і поведінку.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 вказано, що ОСОБА_2 не в змозі працювати, не усвідомлює наслідків своєї поведінки, не може орієнтуватися в простих життєвих ситуаціях. Потребує постійного нагляду та турботи. Внаслідок хвороби ОСОБА_2 страждає стійким хронічним психічним розладом у вигляді розладів особистості та емоційно-вольовими розладами, за своїм психічним станом не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує опіки.

На підтвердження вказаних обставин заявник надав копії з медичної карти амбулаторного хворого, заведеної на ім`я ОСОБА_2 , з яких вбачається звернення особи 29.11.2019 до лікаря зі скаргами на нестабільність артеріального тиску, головні болі, головокружіння, болі в ділянці серця, серцебиття, задишку при ходьбі. Також надано копію ультразвукового дослідження черевної порожнини і нирок від 14.12.2015; копію ехокардіографії від 29.11.2019; копію ультразвукового дослідження органів черевної порожнини від 29.11.2019; копію магнітно-резонансної томографії головного мозку від 08.02.2020; копію епікризу.

При цьому у наданих документах відсутня інформація, яка б свідчила про наявність у ОСОБА_2 саме хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого остання не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Докази, які б підтверджували звернення ОСОБА_2 до медичного закладу з приводу саме психічного захворювання, проходження нею медичного обстеження, встановлення відповідного діагнозу щодо психічного захворювання та отримання відповідного лікування, перебування на обліку особи у психіатричних лікувальних закладах тощо, до заяви не додані.

Водночас лише за наявності таких доказів та достатніх даних саме про психічний розлад здоров`я фізичної особи суд відповідно до частини першої статті 298 ЦПК України призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу, натомість відсутність зазначених даних позбавляє суд підстав в подальшому вирішити питання щодо призначення вказаної судово-психіатричної експертизи.

Слід зазначити, що обмеження особи у здатності самостійно обслуговувати себе та потреба у сторонній допомозі, не свідчать самі по собі про наявність саме психічного розладу. Фізична хвороба є підставою для визнання особи інвалідом, надання такій особі постійного догляду, соціальних послуг відповідно до Закону України «Про соціальні послуги», але не є підставою для визнання фізичної особи недієздатною.

Таким чином, в порушення зазначених вище вимог процесуального законодавства, заявником у заяві про визнання фізичної особи недієздатною не викладено обставин, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого ОСОБА_2 не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними та не надано доказів на підтвердження таких обставин.

Згідно з вимогами частин першої та другої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного заяву слід залишити без руху, встановивши заявнику строк для усунення її недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.

Заявнику у цей строк необхідно усунути вказані недоліки заяви шляхом подання до суду: доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 є внуком ОСОБА_2 , а відтак є особою, уповноваженою на звернення до суду з даною заявою;заяви у новій редакції (у примірниках відповідно до кількості учасників справи) із зазначенням обставин, які свідчать про наявність у ОСОБА_2 хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого остання не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, а також доказів, які підтверджують ці обставини.

Керуючись статтями 175, 177, 185, 258-261, 293-294, 296-298, 353 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , особа, стосовно якої розглядається справа, ОСОБА_2 , заінтересована особа Орган опіки та піклування Підгороднянської об`єднаної територіальної громади про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна залишити без руху.

Встановити заявнику строк для усунення недоліків заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку виконання заявником вимог ухвали у визначений судом строк заява буде вважатись поданою у день первісного подання її до суду. У разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.

Копію ухвали надіслати заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.М. Лавренюк