Ухвала

від 06.09.2024 по справі 552/5544/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД М.ПОЛТАВИ

Справа №552/5544/24

Провадження № 1-кс/552/2039/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м.Полтави ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 розглянув клопотання старшого детектива Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Полтавській області ОСОБА_3 про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

Старший детектив відділу детективів Територіального управління БЕБ у Полтавській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.

Клопотання обґрунтоване тим, що детективами ТУ БЕБ у Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72023171200000015 від 14.12.2023 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлена група осіб на території Полтавської та Харківської областей здійснює незаконне використання знаків, торгівельних марок та фірмового найменування «PUMA» на товарах, які не є оригінальною продукцією компанії «PUMA SE», що володіє зазначеними знаками для товарів і послуг, чим завдають матеріальної шкоди компанії в особливо великих розмірах.

02.09.2024 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Полтави проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого у ОСОБА_4 вилучено 8 пар взуття з маркуванням «Puma»

Враховуючи вимоги ст. ст. 98,167, 170 КПК України, просив слідчого суддю накласти арешт на виявлені та вилучені речі та предмети.

У судове засідання детектив не з`явився, надав суду заяву про розгляд клопотання в його відсутність, яке підтримує та просить задовольнити.

Інші особи в судове засідання не з`явились, належним чином повідомлені прочас та місце розгляду справи, клопотань не надходило.

Розглянувши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до таких висновків.

З матеріалів клопотання вбачається, що детективами ТУ БЕБ у Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № №72023171200000015 від 14.12.2023 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлена група осіб на території Полтавської та Харківської областей здійснює незаконне використання знаків, торгівельних марок та фірмового найменування «PUMA» на товарах, які не є оригінальною продукцією компанії «PUMA SE», що володіє зазначеними знаками для товарів і послуг, чим завдають матеріальної шкоди компанії в особливо великих розмірах.

02.09.2024 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Полтави проведено обшук за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого у АДРЕСА_1 , під час якого у ОСОБА_4 вилучено 8 пар взуття з маркуванням «Puma».

Постановою старшого детектива від 03 вересня 2024 року вказані речі визнані речовими доказами в кримінальному провадженні.

Згідно ч.1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

У відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Якщо документи містять зазначені вище ознаки, вони теж є речовими доказами.

Матеріалами клопотання встановлено, що виявлені та вилучені речі мають значення речових доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт вилученого майна необхідно застосувати з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до п. п. 1,3 ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди. Так відповідно, вилучене майно про яке йдеться у клопотанні є речовим доказом у кримінальному провадженні та тимчасово вилученим майном, на яке необхідно накласти арешт, так як є підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, а вказані в клопотанні предмети та документи мають значення для досудового розслідування та є доказами у кримінальному провадженні, тому частина зазначених у клопотанні речей відповідають критеріям, передбаченим ч.2 ст. 167 КПК України, як тимчасово вилучене майно, які можуть бути речовими доказами.

Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває, відповідно і перевіряються обставини можливих кримінальних правопорушень. Слідчий суддя не вправі оцінювати докази на підтвердження або спростування вини осіб на стадії досудового розслідування.

При розгляді клопотання про накладення арешту майна слідчий суддя вважає, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст.ст.167, 170, 171 КПК України, є обґрунтованим твердження детектива про необхідність накладення арешту на вищевказане у клопотанні майно, щодо якого є підстави вважати, що воно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегло на собі його сліди, а не застосування арешту на дане майно може привести до його знищення, втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкодити здійсненню досудового розслідування.

Тому слідчий судді дійшов до висновку про те, що клопотання про накладення арешту є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Статтею 175 КПК України передбачено, що ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Керуючись стст.171-172 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на вилучене майно в ході обшуку 02 вересня 2024 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Полтави нежитлового приміщення за адресою м. Харків, вул. Морозова,13-Б, а саме на 8 пар взуття з маркуванням «Puma»

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її проголошення.

Ухвала виготовлена та проголошена 10 вересня 2024 року о 08 год. 50 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1