Вирок

від 10.09.2024 по справі 557/1016/24

ГОЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 1-кп/557/105/2024

Справа № 557/1016/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року селище Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області в складі :

головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

номер кримінального провадження №12024186080000080 від 01.06.2024, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженець с.Горбаків Гощанськогорайону Рівненськоїобласті,зареєстрований тафактично проживаєза адресою: АДРЕСА_1 ,українець,громадянин України,із середньоюспеціальною освітою,одружений,на утриманніперебуває однанеповнолітня дитина,2012року народження,військовозобов`язаний,не працює,раніше несудимий,

за ч.1 ст. 197-1 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

представника потерпілого адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Гоща кримінальне провадження з обвинувальним актом про вчинення кримінального правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , приблизно у березні 2024 року, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, з метою отримання прибутку за рахунок обробітку землі і вирощування сільськогосподарської продукції, маючи корисливий мотив, діючи умисно та протиправно, всупереч вимогам ст.ст. 112, 116 - 126 Земельного кодексу України, які регламентують набуття і реалізацію права на землю, використовуючи найману сільськогосподарську техніку, вчинив самовільне зайняття земельних ділянок з кадастровими номерами: 5621282000:01:002:0556 площею 0,9743 га, 5621282000:01:002:0557 площею 0,9743 га, 5621282000:01:002:0613 площею 1,1223 га, 5621282000:01:002:0654 площею 1,02 га, 5621282000:01:002:0655 площею 0,99 га, 5621282000:01:002:0656 площею 0,9774 га, з цільовим призначенням «Для ведення особистого селянського господарства», які розташовані на території Бабинської ОТГ у Рівненській області, Рівненський район, за межами с. Горбаків Рівненського району Рівненської області та перебувають у володінні ТОВ СГП «Ім. Воловікова», у вигляді протиправного використання землі у своїх потребах, шляхом її обробки та посіву сільськогосподарської культури - пшениці, на загальній площі 6,0583 га, не маючи відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) земельної ділянки та за відсутності будь-якого правочину щодо них. Внаслідок вказаних неправомірних дій ОСОБА_3 , законному володільцю Товариству з обмеженою відповідальністю сільськогосподарському підприємству «Імені Воловікова», заподіяно збитки на загальну суму 165 782 гривень 85 копійок.

Дії обвинуваченого органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст. 197-1 КК України, як самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у висунутому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч.1 ст. 197-1 КК України, визнав повністю, у скоєному розкаявся, підтвердив обставини скоєння ним кримінальних правопорушень, які викладені в обвинувальному акті, та дав зізнавальні показання стосовно обставин скоєння ним кримінальних правопорушень, - час, місце, спосіб, мета скоєння.

Зокрема, показав, що дійсно він в березні 2024 року між селами Мнишин і Подоляни Рівненського району помітив земельні ділянки, які ніхто не обробляв, тому вирішив їх засіяти зерновими, через оголошення знайшов тракториста, який обробив земельні ділянки і засіяв зерновими. У скоєному розкаюється, просить його суворо не карати.

Суд, враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, на підставі ч. 3ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його вина у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується доказами, зібраними стороною обвинувачення, які відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України не досліджувалися, оскільки обставини скоєння кримінального правопорушення учасниками процесу не оспорюються.

Показаннями представника потерпілого підтверджується той факт, що вказані земельні ділянки знаходяться у розпорядженні ТОВ СГП «Ім. Воловікова», на підставі укладених договорів оренди земельних ділянок з фізичними особами. Земельні ділянки повернуті, шкода відшкодована, цивільний позов не подавався.

Як вбачається з акту прийому-передачі (повернення) земельних ділянок від 21.06.2024, ОСОБА_3 повернув для ТОВ СГП «Ім. Воловікова» земельні ділянки (а.с. 33).

Дослідивши безпосередньо всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом. У суду не має сумнівів щодо об`єктивності та правдивості показань обвинуваченого, оскільки ці покази підтверджені дослідженими безпосередньо в судовому засіданні іншими доказами, яким суд дав належну оцінку.

Дії обвинуваченого органом досудового розслідування правильно кваліфіковано:

- за ч.1 ст. 197-1 КК України, як самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлені.

При призначенні покарання суд відповідно до ст.ст. 65-68 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу обвинуваченого, який свою вину визнав повністю, в скоєному розкаявся, раніше не судимий, за місцем роботи характеризується позитивно, не перебуває на ОСОБА_6 -обліку у лікаря-нарколога та психіатра, має на утриманні неповнолітню дитину, а також те, що згідно зіст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність, відповідно до дискреційних повноважень суду, дотримуючись принципів законності і верховенства права, враховуючи позицію прокурора, представника потерпілого та обвинуваченого, суд дійшов висновку про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства, і вважає за можливе призначити йому покарання в межах санкції ч.1 ст. 197-1 КК України у виді штрафу, яке буде необхідним та достатнім для його виправлення, а також попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, що відповідає меті покарання, зазначеної в ст. 50 КК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлено.

Речові докази відсутні.

Суд дійшов висновку про відсутність необхідності обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого до набрання вироком законної сили, оскільки учасники судового процесу не заявляли клопотання про його обрання, та не надали суду доказів, що на час розгляду справи в суді існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК Українитапризначитийому покаранняу виді штрафу в розмірі 200 (двісті) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Вирок може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Гощанський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право в суді отримати копію вироку.

Копія вироку вручається обвинуваченому, прокурору негайно після його проголошення.

Учасникам судового провадження, які не були присутні при проголошення вироку, копія вироку направляється не пізніше наступного дня після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1