Постанова

від 15.08.2024 по справі 522/10623/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-з/813/272/24

Справа № 522/10623/19

Головуючий у першій інстанції

Доповідач Драгомерецький М. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.,

суддів колегії: Громіка Р.Д., Дришлюка А.І.,

при секретарі: Узун Н.Д.,

за участю: представника ПрАТ «Одеська кіностудія» - Козака М.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Приватного акціонерного товариства «Одеська кіностудія» про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_3 , до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції в Одеській області, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Приватного акціонерного товариства «Одеська кіностудія», за участі третьої особи Фонду державного майна України, про скасування розпорядження, скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності, -

В С Т А Н О В И В:

24 червня 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду із позовом до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції в Одеській області, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Приватного акціонерного товариства «Одеська кіностудія», за участі третьої особи Фонду державного майна України, про скасування розпорядження, скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності в якому просили суд:

-скасувати розпорядженняПриморської районноїадміністрації Одеськоїміської ради№262за підписом ОСОБА_4 «Проможливість змінифункціонального призначеннягуртожитку,розташованого за адресою: Французький бульвар 33-а під житловий будинок» від 12.05.2014;

- скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області Антоненко О.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 15494715 від 01 вересня 2014 року;

- визнати недійсним свідоцтво про право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , індексний номер 33473173 від 11.02.2015, серія та номер: 26248032, виданий 01 вересня 2014 року, ПрАТ «Одеська кіностудія» (код ЄДРПОУ 33932816).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11 березня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Не погодившись із вищезазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду із апеляційною скаргою в якій просили скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 березня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Під час розгляду апеляційної скарги, 06 листопада 2021 року, позивачка ОСОБА_2 померла.

Згідно копії спадкової справи №04/2022 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , відкритої 01 березня 2022 року, із заявою про прийняття спадщини звернулась дочка спадкодавця ОСОБА_3 .

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року ОСОБА_3 залучена до участі у справі, як правонаступник ОСОБА_2 .

Постановою Одеського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_3 залишено без задоволення, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 березня 2020 року залишено без змін.

Стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 6915,60 гривень.

21 травня 2024 року керівник ПрАТ «Одеська кіностудія» звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення по справі, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПрАТ «Одеська кіностудія» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн, які були понесені при розгляді справи апеляційним судом.

В судове засідання до апеляційного суду позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а також представники Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції в Одеській області, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Фонду державного майна України не з`явились, про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення повідомлені належним чином та завчасно.

14 серпня 2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення розгляду справи, в обґрунтування якої ОСОБА_1 вказує, що він хвора людина похилого віку, раптово стало погано і він не може прибути в судове засідання до апеляційного суду.

Однак, колегія суддів не вважає за доцільне відкладення розгляду даної справи та відмовляє в задоволенні даної заяви, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. ч. 3-4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 завчасно належним чином повідомлений про дату, місце і час розгляду справи, крім того, його обізнаність про дату судового засідання вбачається зі змісту його заяви, а також його обізнаність про зміст заяви про ухвалення додаткового рішення, з огляду на вимоги ст. 270 ЦПК України щодо строку розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів вважає можливим розглянути заяву за відсутності належним чином повідомлених про дату і час судового засідання учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника ПрАТ «Одеська кіностудія» - Козака М.О., який підтримав заяву про ухвалення додаткового рішення та просив її задовольнити в повному обсязі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заяву про ухвалення додаткового рішення слід задовольнити, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 3.2 рішення КонституційногоСуду Українивід 30вересня 2009року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

У постанові Великої Палати Верховного Суду у від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15 (провадження №14-382цс19), зазначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону №5076-VI). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Матеріалами справи встановлено, що 15 січня 2021 року представник ПрАТ «Одеська кіностудія» - адвокат Козак М.О. звертався до суду із клопотанням про відшкодуванням судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПрАТ «Одеська кіностудія» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн, які були понесені при розгляді справи апеляційним судом (т. 4 а.с. 40-44).

Встановлено, що під час розгляду справи в апеляційному суді правнича допомога відповідачу ПрАТ «Одеська кіностудія» надавалась адвокатом Козаком М.О. на підставі укладеного Договору про надання правової допомоги від 01.03.2020 за №1/20 (т. 4 а.с. 63).

Факт надання адвокатом Козаком М.О. правової допомоги відповідачу в апеляційному суді підтверджується також Актом приймання-передачі наданої правової допомоги від 13.01.2021, до Договору про надання правової допомоги, який також містить детальний опис наданої адвокатом правничої допомоги, та рахунком №23 від 13.01.2021. згідно яких загальна сума гонорару адвоката за надану ним правничу допомогу складає 2000 грн (т. 4 а.с. 63-65).

Верховний Суд також неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

В рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Апеляційний суд також враховує, що згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5-6 ст. 137 ЦПК України).

Клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, яку просить стягнути відповідач ПрАТ «Одеська кіностудія» не надходило.

На підставі вищевикладеного, на переконання колегії суддів апеляційного суду витрати на правничу допомогу в розмірі 2 000 гривень, є співмірними із складністю даної справи, її тривалістю та виконаними адвокатом роботами, розмір таких витрат відповідає критерію реальності, розумності їхнього розміру, такі витрати були фактичними і неминучими, а відтак колегія суддів дійшла висновку, що заява про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 12, 137, 141, 270, 381 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Приватного акціонерного товариства «Одеська кіностудія» про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Ухвалити додаткову постанову, якою стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Одеська кіностудія» (ЄДРПОУ 33932816) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено: 26 серпня 2024 року.

Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький

А.І. Дришлюк

Р.Д. Громік