Рішення

від 31.07.2024 по справі 759/12134/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/12134/24

пр. № 2/759/4184/24

31 липня 2024 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Журибеда О.М.

за участю секретаря - Істоміній О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного агропромислового підприємства «Колос», Приватного сільськогосподарського підприємства «Оскар» про припинення трудових відносин та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ПАП «Колос», ПСП «Оскар» в якому просить: - визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 з ПАП «Колос»; - виключити інформацію про ОСОБА_1 як керівника (директора) ПАП «Колос» з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що вона на підставі протоколу загальних зборів учасників ПАП «Колос» та укладеного трудового контракту була призначена на посаду директора даного товариства. 08.04.2024 нею було прийнято рішення звільнитися з займаної посади відповідно до вимог ст. 38 КЗпП України. Проте у відповідь на цей лист відповідач ПСП "Оскар" повідомив позивача, що він не з`явиться на загальні збори ПАП «Колос», і такі збори не можуть бути проведені, оскільки участь відповідача ПСП "Оскар" у загальних зборах ПАП «Колос» має у свою чергу бути погоджене на зборах власників ПАП «Колос», а такі збори власників не можуть бути проведені, оскільки після повномаштабного вторгнення будь-який зв`язок із власниками втрачено. 13.05.2024 р., коли власники не висловили свою волю щодо звільнення позивача з посади, позивач написала заяву про звільнення. За захистом порушених прав, свобод та інтересів як працівника позивач змушена звернутися до суду. На підставі наведеного позивач просила позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 14.06.2024 року розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін. Ухвалою суду відповідачу надано встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для направлення відзиву на позовну заяву.

Відзив на позов матеріали справи не містять.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач на підставі протоколу № 04/04/2020 загальних зборів ПАП «Колос» від 04.04.2020 була призначена на посаду директора ПАП «Колос».

07.04.2020 р. укладено трудовий контракт між позивачем та ПАП «Колос».

Згідно Статуту ПАП «Колос» єдиним учасником вказаного товариства є ПСП "Оскар".

08.04.2024 року позивачем ОСОБА_1 було направлено загальним зборам ПА «Колос» заяву про звільнення з посади директора «ПАП «Колос» за власним бажанням, 13.05.2024 року.

Того ж дня, 08.04.2024 р. директором ПАП «Колос» було направлено ПСП "Оскар" повідомлення про скликання зборів учасників (засновників) ПАП «Колос» на 13.05.2024, винесено на Порядок денний питання про звільнення директора ОСОБА_1 та призначення іншого.

Від в.о. директора ПСП "Оскар" надійшло повідомлення про неможливість скликання зборів, та повідомлено, що він не з`явиться на загальні збори ПАП «Колос», і такі збори не можуть бути проведені, оскільки участь відповідача ПСП "Оскар" у загальних зборах ПАП «Колос», має у свою чергу бути погоджене на зборах власників ПАП «Колос», а такі збори власників не можуть бути проведені, оскільки після повномаштабного вторгнення будь-який зв`язок із власниками втрачено.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Розглядаючи справи, пов`язані із застосуванням даної норми, Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 року № 14-рп/2004, від 16.10.2007 року № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

За змістом ст. 22 КЗпП України, відповідно до Конституції України, будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається.

Статтею 36 КЗпП України передбачені підстави припинення трудового договору.

Згідно зі ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані. Ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

Згідно ст. 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю" органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю". загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю" до компетенції загальних зборів учасників належать: обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.

Відповідно до ч. ч. 1-4, 13 ст. 39 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю" виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства.. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення). Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва. Повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.

Згідно частини 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Статтею 36 КЗпП України передбачені підстави припинення трудового договору, до яких, зокрема, належать угода сторін; закінчення строку (п.п. 2, 3 ст. 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення; розірвання трудового договору з ініціативи працівника (ст.ст. 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (ст. ст. 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (ст. 45).

Нормою частини 1 ст. 38 КЗпП України визначено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Відповідно до вимог ст. 232 КЗпП України трудові спори безпосередньо розглядаються в судах.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано копії заяв про звільнення та про проведення позачергових зборів учасників товариства та факт направлення позивачем листа засновнику відповідача про скликання загальних зборів із заявою про звільнення підтверджується поштовим описом вкладення до цінного листа.

Як зазначає позивач, загальні збори засновників товариства 14.05.2024 не відбулися, відповідач на заяву позивача не відреагував, на зв`язок з останньою не вийшов.

Відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні.

Разом з тим особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

Такого висновку за схожих обставин дійшов Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 року у справі № 758/1861/18.

Отже, судом встановлено, що станом на момент розгляду справи загальні збори учасників товариства щодо прийняття рішення про звільнення позивача з посади директора за його власним бажанням на підставі поданої заяви не проведено, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань досі містяться відомості про позивача, як директора відповідача.

Відповідно до ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

За правилами ст. 22 Кодексу законів про працю України відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при припиненні трудового договору залежно від роду і характеру занять не допускається.

З приписів чинного законодавства вбачається, що елементом конституційного права особи на працю є й право бути звільненим.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно норми частини 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, з урахуванням вищевикладеного та беручи до уваги, що позивач подавала ПАП «Колос», заяву про звільнення з посади директора за власним бажанням та проведення позачергових зборів учасників, до компетенції яких належить розгляд питання про звільнення директора товариства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, а саме визнання припиненими між сторонами трудових відносин у зв`язку зі звільненням позивача з посади директора товариства за власним бажанням з 13.05.2024 року на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Що стосується вимоги позивача про виключення інформації про ОСОБА_1 як керівника )директора) ПАП «Колос» (ідентифікаційний код 30155993) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, такі вимоги також підлягають задоволенню, з огляду на те, що п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», передбачено проведення державної реєстрації на підставі судового рішення, що набрало законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо, зокрема, зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача ПАП «Колос» на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211, 20 грн.

На підставі викладеного та керуючисьст. 43 Конституції України, ст. 38 КЗпП України, ст.ст. 81-82, 141, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного агропромислового підприємства «Колос», Приватного сільськогосподарського підприємства «Оскар» про припинення трудових відносин та зобов`язання вчинити дії- задовольнити.

Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Приватним агропромисловим підприємством «Колос» (ідентифікаційний номер 30155993) у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора за власним бажанням з 13.05.2024 року на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Виключити інформацію про ОСОБА_1 , як керівника (директора) Приватного агропромислового підприємства «Колос» (ідентифікаційний код 30155993) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Стягнути з Приватного агропромислового підприємства «Колос» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одиннадцять) грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Зазначити дані позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

Зазначити дані відповідача: Приватне агропромислове підприємство «Колос», ідентифікаційний код 30155993, адреса: Тернопільська обл., село Лядське, вул. Центральна 9, оф. 9.

Суддя О.М. Журибеда