Ухвала

від 10.09.2024 по справі 991/7210/24

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

справа № 991/7210/24

провадження № 11-сс/991/639/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року місто Київ

Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , перевіривши матеріали апеляційної скарги підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду про надання тимчасового доступу до речей і документів від 22.08.2024 р., -

в с т а н о в и л а:

02.09.2024 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена апеляційна скарга, яку передано судді-доповідачу 09.09.2024 року.

З апеляційної скарги встановлено, що оскаржуваною ухвалою слідчого судді від 22.08.2024 р. захисникам підозрюваної ОСОБА_3 - адвокатам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надано тимчасовий доступ до речей та документів, які перебувають у володінні ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_1 ), з можливістю вилучення інформації (відомостей) на цифровому носії та/або у паперовому вигляді, зокрема: вмісту електронної пошти « ІНФОРМАЦІЯ_2 »: (вхідні, чернетки, надіслані, видалені, непрочитані, відмічені, вкладення), що надходили, створювались та відправлялись у період із 01.07.2015 по 23.07.2015 року.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування вищезазначеної ухвали слідчого судді та постановлення нової, про відмову у задоволенні клопотання про доступ до електронної поштової скриньки ОСОБА_2 , а також про зупинення до розгляду апеляційної скарги дії оскаржуваної ухвали. Крім того, ставиться питання про поновлення строку на її апеляційне оскарження.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що хоча оскаржувана ухвала і не підлягає апеляційному оскарженню та набирає законної сили з моменту її оголошення, втім вона повинна бути переглянута апеляційним судом і скасована як незаконна та постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, які призвели до порушення прав людини. Зокрема, 01.09.2024 року ОСОБА_2 у Єдиному державному реєстрі судових рішень виявив ухвалу слідчого судді від 22.08.2024 р., яка стосується безпосередньо його прав, а саме доступу до його електронної поштової скриньки. Наголошує, що в судове засідання слідчий суддя його не викликав, а відтак, він не мав можливості надати пояснення. Крім того, захисники підозрюваних у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 01.06.2017 р., оператор електронної пошти та слідчий суддя не зверталися до нього з вимогою або проханням добровільно надати відповідну інформацію, власником якої він є. Також звертає увагу, що слідчий суддя надав захисникам підозрюваної ОСОБА_3 доступ до його електронної пошти за визначений період, тобто не тільки до листування з нею, а д усієї його пошти, чим порушив право на конфіденційність кореспонденції. Відтак, оскаржувана ухвала порушує його фундаментальні права, оскільки вся вхідна кореспонденція в його пошті є його власністю.

Обґрунтовуючи наявність підстав для апеляційного перегляду ухвали, ОСОБА_2 зазначив, що подання заперечень на оскаржувану ухвалу слідчого судді під час підготовчого провадження не відновить його порушених прав, у зв`язку з чим, посилаючись на положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 8 Конституції України, вважає, що вона має бути переглянута апеляційним судом на стадії досудового розслідування. Крім того, зазначає про істотні порушення норм КПК України, допущені слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали.

Перевіривши доводи на обґрунтування необхідності відкриття апеляційного провадження та дослідивши матеріали провадження в цій частині, суддею-доповідачем встановлено підстави для відмови у відкритті провадження за даною апеляційною скаргою, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано Главою 26 КПК. Зокрема, згідно з ч. 3 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, наведено в ч. 1, ч. 2 ст. 309 КПК України.

Це ухвали, які стосуються обмеження свободи та особистої недоторканості, арешту майна, тимчасового доступу до певних речей і документів, відсторонення від посади, а також ухвали про відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування, про закриття кримінального провадження на підставі ч. 9 ст. 284 цього Кодексу, про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.

Наведений перелік свідчить, що законодавцем забезпечено можливість апеляційного оскарження під час досудового розслідування тих рішень слідчих суддів, які стосуються застосування заходів забезпечення кримінального провадження або найбільше зачіпають права та свободи особи. Такий підхід відповідає за своїм змістом правовій природі судового контролю під час досудового розслідування, який обумовлюється потребою учасників кримінального провадження в отриманні невідкладного судового захисту їх прав, свобод та інтересів.

Встановлення законодавцем обмеження права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів має на меті забезпечення розумного балансу між ефективністю досудового розслідування і здійсненням дієвого судового контролю у разі обмеження чи порушення прав і законних інтересів осіб.

Ухвала слідчого судді про надання тимчасового доступу до речей і документів відсутня у зазначеному переліку, а отже, її оскарження в апеляційному порядку кримінальним процесуальним законом не передбачено. Відсутність оскаржуваної ухвали у переліку ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 309 КПК України, є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України.

Суддя-доповідач при цьому враховує, що апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, оскарження якої не передбачено КПК України, яка перешкоджає реалізації прав або повноважень однієї із сторін кримінального провадження, дійсно має бути забезпечено, оскільки інакше така сторона буде позбавлена можливості реалізувати свою процесуальну волю. Однак, оскаржувану ухвалу не можна вважати подібною до тих, яка має негативні наслідки і перешкоджає реалізації прав або повноважень сторони захисту.

Верховний Суд також неодноразово наголошував, що ст. 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, тож КПК України визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку. Вказаний висновок кореспондується з рішенням ІНФОРМАЦІЯ_3 від 27.01.2010 р. № 3-рп/2010 у справі щодо офіційного тлумачення положення п. 18 ч. 1 ст. 293 ЦПК України у взаємозв`язку зі ст. 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду), в якому Конституційний Суд, розглядаючи положення п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, дійшов висновку, що апеляційне оскарження судового рішення можливе в усіх випадках, крім тих, коли закон містить заборону на таке оскарження.

У постановах від 17.10.2018 р. (справа № 646/5552/17) та від 28.02.2019 р. (справа № 161/4229/18), які стосувалися права на апеляційне оскарження ухвал слідчих суддів, Верховний Суд підкреслив, що норми Конституції України та кримінального процесуального закону беззастережно гарантують право на апеляційне оскарження лише судового рішення, постановленого за наслідком розгляду справи (кримінального провадження в суді першої інстанції) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження).

Отже, за наявності у кримінальному процесуальному законі виключного переліку ухвал слідчих суддів, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування, з наданням можливості оскарження інших рішень слідчого судді на стадії підготовчого провадження, підстави для відкриття апеляційного провадження у даному випадку - відсутні.

При прийнятті рішення суддя-доповідач також враховує, що чинним кримінальним процесуальним законом передбачено можливість оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, постановлену на досудовому розслідуванні, лише у разі, якщо нею дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність (п. 10 ч. 1 ст. 309 КПК України).

Саме така позиція висловлена у постанові ККС ВС від 29.08.2019 р. у справі № 755/16816/17 (провадження № 51-9145км18), а саме, що особа, яка оскаржує в апеляційному порядку ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, має довести, що ця ухвала є предметом апеляційного оскарження в значенні п. 10 ч. 1 ст. 309 КПК України, тобто на цій стадії необхідно довести прийнятність апеляційної скарги, надати «prima facie» докази тим обставинам, які є суттєвими для вирішення того, чи може бути ухвала слідчого судді оскаржена в апеляційному порядку.

У даному випадку документи, до яких надано тимчасовий доступ, не стосуються права на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких особа матиме перешкоди у здійсненні своєї діяльності.

При прийнятті рішення суддя-доповідач враховує також позицію ЄСПЛ щодо умов прийнятності апеляційної скарги.

У своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово наголошував, що держава має право встановити певні обмеження права осіб на доступ до суду, такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати самої сутності цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (п. 57 Рішення від 28.05.1985 р. у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства», п. 96 Рішення від 13.02.2001 р. у справі «Кромбах проти Франції»). У Рішенні ЄСПЛ від 28.03.2006 р. у справі «Мельник проти України» зазначено, що спосіб, у який ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також повинні бути взяті до уваги норми внутрішнього законодавства.

У даному випадку, обмеження на апеляційне оскарження, встановлені національним законодавством, мають розумну пропорційність та не порушують загальні права та свободи особи. Відповідно, посилання підозрюваного на протиправність оскаржуваної ухвали слідчого судді та незгоду з її змістом, а також на порушення цією ухвалою прав заявника, як на підставу для її апеляційного перегляду всупереч передбаченим кримінальним процесуальним законом обмеженням, не є слушними.

При цьому, в оскаржуваній ухвалі також чітко зазначено, що вона набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає. Жодних обґрунтувань щодо наявності виключних підстав для її апеляційного перегляду в апеляційній скарзі не наведено.

З урахуванням викладеного, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді від 22.08.2024 р. слід відмовити. При цьому, питання прийнятності апеляційної скарги до розгляду є первинним відносно питання щодо дотримання строків на апеляційне оскарження, тому за наявності підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження інші процесуальні питання не потребують окремого вирішення.

Керуючись ст. ст. 309, 369-372, 399, 418, 532 КПК України, -

п о с т а н о в и л а:

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.08.2024 р. - відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя ОСОБА_1