Постанова

від 10.09.2024 по справі 953/7865/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа№ 953/7865/24

н/п 3/953/2409/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2024 р.

Суддя Київського районного суду м. Харкова Дяченко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова адміністративний матеріал, що надійшов з Головного управління ДПС у Харківській області Державної податкової служби України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , директора приватного підприємтсва «СПЕКТР-СЕРВІС РЕГІОН», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 163-1КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу №1436/20-40-07-30 від 21.08.2024, за результатами перевірки ПП «СПЕКТР-СЕРВІС РЕГІОН» (код ЄДРПОУ 34468886) податкова адреса: м. Харків, вул. Свободи, 53 встановлено порушення директором ПП «СПЕКТР-СЕРВІС РЕГІОН» ОСОБА_1 встановленого законом порядку ведення податкового обліку, а саме: 1) п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п.200.4, ст. 200 Кодексу, що призвело до завищення від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21 Декларації) на суму 4714877,00 грн. за квітень 2024 року; 2) п.44.6, ст. 44, п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) підприємством до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті не надано посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності. Отже, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності (а.с. 1-2).

У судове засідання призначене на 10.09.2024 ОСОБА_1 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином (а.с. 13).

10.09.2024 через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 адвокат Гнідченко Г.Г. подав заяву (а.с. 14-17) в якій зазначив, що ОСОБА_1 вину не визнає в скоєні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 163-1 КУпАП та просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення №953/7865/24 у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, обґрунтовуючи наступним:

"Повідомляю суд, що ОСОБА_1 не отримував протокол про адміністративне правопорушення, а про справу про адміністративні правопорушення № 953/7865/24 дізнався через сервіс Дія.

Крім того, жодних документів, як-то: наказ про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки, повідомлення про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки, повідомлення про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень), акт перевірки Приватне підприємство «Спектр-Сервіс Регіон» (код ЄДРПОУ 34468886) (надалі - Підприємство), в якому посаду директора обіймає ОСОБА_1 , не отримувало ані засобами поштового зв`язку, ані в електронний кабінет платника податків, про що зазначено в скарзі Підприємства. 04 вересня 2024 року Підприємством розпочато процедуру адміністративного оскарження, шляхом подання скарги до Державної податкової служби України на податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00474830713 від 22 серпня 2024 року та № 00474910713 від 22 серпня 2024 року. Так, згідно з п. 56.15. ст. 56 Податкового кодексу України, скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. Враховуючи вищевикладене, обставини, встановлені в актах перевірки № 33323/20¬40-07-13-05/34468886 від 16.07.2024 та №33323/20-40-07-13-05/34468886 від 16.07.2024 є предметом дослідження під час процедури адміністративного оскарження, а подання скарги до контролюючого органу зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, тому вищезазначені акти перевірки можуть бути належним та допустимим доказом факту вчинення правопорушення в справі №953/7865/24 щодо ОСОБА_1 . Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до положень ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Згідно зі ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи з фактичних обставин, перелічених вище, протокол про адміністративне правопорушення складений передчасно, без врахування процедури адміністративного оскарження в Державній податковій службі України, яка триває на поточну дату. Згідно п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення.».

Згідно з положеннями ст. 268 КУпАП інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП не відноситься до правопорушень по яким присутність особи у судовому засіданні є обов`язковою.

З урахуванням наведеного, з метою дотримання вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також зурахуванням положень ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 .

Відповідно дост. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне:

Кодексом України про адміністративні правопорушеннявизначено форму і основні елементи змісту протоколу про адміністративне правопорушення. В ньому, зокрема, повинно бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, встановлені на підставі сукупності досліджених доказів, які наведені на обґрунтування наявності складу правопорушення і правильності його юридичної кваліфікації.

У відповідності дост. 245 КУпАП, суд має повно, всебічно і об`єктивно з`ясувати обставини кожної справи, вирішуючи її в точній відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно дост. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Згідност. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Під час розгляду справи встановлено, що 16.07.2024 року ГУ ДПС у Харківській області Державної податкової служби України було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку приватного підприємства «СПЕКТР-СЕРВІС РЕГІОН» (код ЄДРПОУ 34468886), за результатами якої було складено акт № 33323/20-40-07-13-03/34468886 (а.с. 3-5).

Судом при дослідженні матеріалів справи було встановлено, що зазначений акт перевірки містить лише перший, двадцятий та двадцять перший аркуші, тобто вступної частини та загальних положень акту, висновки, зроблені за результатами проведення перевірки, і не містить решти частини акту та даних, на підставі яких первинних документів контролюючий орган дійшов вказаних висновків та копій відповідних документів.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженоїНаказом Міністерства фінансів України 02.07.2016 № 566, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.07.2016 за № 1046/29176, зміст Протоколу повинен відповідати вимогам, викладеним у статті 256 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема: пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення та зауваження щодо змісту протоколу. При складання протоколу особі роз`яснюються її права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Інструкції, у Протоколі під час його складання обов`язково зазначається стаття КУпАП, згідно з якою передбачено адміністративну відповідальність. При викладенні обставин правопорушення у Протоколі вказуються місце та час його вчинення, суть адміністративного правопорушення, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, стосовно якої складається Протокол, та які положення законодавства порушено.

У протоколі №1436/20-40-07-30 від 21.08.2023 про адміністративне правопорушення, в графі «дата, час і місце вчинення правопорушення» зазначено: акт перевірки від 16.07.2024 № 33323/20-40-07-13-03/34468886

Тобто, протокол про адміністративне правопорушення містить посилання на дату проведення перевірки, однак місце та час вчинення адміністративного правопорушення в протоколі не зазначені.

Як вбачається з протоколу від 21.08.2024, що надійшов до суду у відношенні ОСОБА_1 , підпис останнього у складеному протоколі відсутній.

Ані з протоколу, ані з матеріалів справи, які надійшли з Головного управління ДПС у Харківській області не зрозуміло, чи повідомлений ОСОБА_1 взагалі про складання відносно нього вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення. Згідно акту №2887/ж12/20-40-07-13-05/34468886 від 21.08.2024, директор ПП «СПЕКТР-СЕРВІС РЕГІОН» ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області не з`явився для ознайомлення та підписання протоколів про адміністративні правопорушення 21.08.2024 на 11:00 год. Крім цього, в матеріалах справи відсутні будь-які докази в підтвердження відправлення та отримання ОСОБА_1 протоколу від 21.08.2024.

Тобто прискладанні протоколупро адміністративнеправопорушення ОСОБА_1 не роз`ясненіпроцесуальні права,передбачені ст.268КУпАП,а матеріалисправи немістять інформаціїпро одержання ОСОБА_1 протоколу проадміністративне правопорушеннята актувід 16.07.2024№33323/20-40-07-13-03/34468886 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки. Належних даних щодо відмови ОСОБА_1 від отримання копії протоколу матеріали справи не містять.

Також необхідно відзначити, що з адміністративного матеріалу з урахуванням заяви представника ОСОБА_1 адвоката Гнідченко Г.Г. вбачається, що податкові зобов`язання не узгоджені триває процедура адміністративного оскарження (а.с. 20-23).

Інших доказів скоєння адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 163-1 КупАП України матеріали справи не містять.

Ч. 1 ст.163-1КУпАП України передбачено адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері оподаткування.

Платниками податків і зборів (обов`язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов`язок сплачувати податки і збори. Об`єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), зокрема, митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об`єкти, визначені законами України про оподаткування.

Об`єктивною стороною правопорушення є: а) відсутність податкового обліку; б) порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, зокрема, неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Однак, в протоколі про адміністративне правопорушення не викладено повністю об`єктивну сторону вчиненого правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, не зазначено, в чому саме полягало порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку та не зазначені дані про місце та час його вчинення.

Відповідно дост. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.Конституціяє нормами прямої дії, а згідно ч.2ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцію, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Згідно вимогст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, протокол про адміністративне правопорушення, складений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, та акт перевірки не є беззаперечними доказами вини ОСОБА_1 в порушенні вимог ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що в даній ситуації протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним та допустимим доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду.

При цьому суд зазначає, що відповідно дост. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 року зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

ЄСПЛ у справі "Карелін проти Росії" дійшов висновку, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

У відповідності ізстаттею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1ст. 163-1 КУпАП.

З огляду на те, що складення та оформлення протоколу про адміністративне правопорушення виконано не належним чином, а зазначені вище недоліки та неповнота не можуть бути усунуті під час судового розгляду, вважаю за необхідне закрити провадження у справі на підставі п. 1ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ч. 1 ст.163-1, ст.ст.247,284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, закрити на підставі п. 1ст. 247 КУпАПза відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.М. Дяченко