Ухвала

від 09.09.2024 по справі 522/14940/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/14940/24

Провадження 2-н/522/2536/24

УХВАЛА

09 вересня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі головуючої - суддіКосіциної В.В. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія з управління та обслуговування житлового фонду України» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

05 вересня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія з управління та обслуговування житлового фонду України» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з ОСОБА_1 у розмірі 125478,40 гривень.

За результатами автоматизованого розподілу справа була передана на розгляд судді Косіциній В.В.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

18 жовтня 2023 року було введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами».

21 лютого 2024 року наявність електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі стане обов`язковою для всіх юридичних осіб приватної форми власності, які беруть участь в цивільних та адміністративних справах.

Проте, з відповіді №3447249 про відсутність зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС вбачається, що заявник не має зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС.

Згідно п.2 ч.1 ст.163 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Проте, у заяві про видачу судового наказу відсутня вказівка на наявність або відсутність в учасників справи електронного кабінету.

У п.1 ч.3 ст.163 ЦПК України вказано, що до заяви про видачу судового наказу додається, зокрема, документ, що підтверджує сплату судового збору.

У заяві про видачу судового наказу заявник просить звільнити від сплати судового збору, оскільки, ОСОБА_2 будучи керівником юридичної особи є особою з інвалідністю 2 групи.

Так, у п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» вказано, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Тобто, основними умовами звільнення від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» є:

- така особа має бути позивачем (заявником), а не представником;

- наявність у позивача (заявника) інвалідності.

Згідно ч.1 ст.58 ЦПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Тобто, ОСОБА_2 є лише представником юридичної особи (заявника), а не заявником, а тому, підстави для звільнення від сплати судового збору відсутні.

Згідно п.1, ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.

Відповідно до ч.7 ст.43 ЦПК України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Проте, матеріали справи не містять доказів надсилання копії заяви боржнику в установленому законом порядку.

Окрім того, із відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №773603 від 06.09.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

У інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 06.09.2024 року №393849191 вказано, що відомості про право власності, інші речові права або обтяження щодо об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 відсутні.

На думку суду, заявник належним чином не довів наявності підстав для стягнення з заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки, остання не є власником зазначеного об`єкта нерухомого майна, не зареєстрована за зазначеною адресою.

Окрім того, заявником не надано доказів на підтвердження того, що між ТОВ «КК з управління та обслуговування житлового фонду України» та ОСОБА_1 укладено будь-які договори, що стосуються надання житлово-комунальних послуг.

Згідно п.5 ч.2 ст.163 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено, зокрема, перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

У п.4 ч.3 ст. 163 ЦПК України вказано, що до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Згідно п, 8 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Враховуючи те, що заява подана з порушеннями вимог, визначених у статті 163 ЦПК України, беручи до уваги той факт, що з заяви та доказів до неї не вбачається права вимоги щодо ОСОБА_1 , суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 30, 160-168, 260, 353, 378 ЦПК України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія з управління та обслуговування житлового фонду України» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з ОСОБА_1 .

Роз`яснити заявою Товариству з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія з управління та обслуговування житлового фонду України», що згідно ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду.

Суддя Косіцина В.В.