Постанова

від 10.09.2024 по справі 910/15867/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2024 р. Справа№ 910/15867/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Алданової С.О.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

апеляційні скарги

Державного підприємства «Гарантований покупець»

та Товариства з обмеженою відповідальністю «Аякс Дніпро»

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 (повний текст складено 28.09.2023)

у справі №910/15867/21 (суддя Пукас А.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аякс Дніпро»

до Державного підприємства «Гарантований покупець»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Кабінет Міністрів України,

2) Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг,

3) Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго»,

про стягнення 127 413, 26 грн, -

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аякс Дніпро» (далі - ТОВ «Аякс Дніпро», Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просить стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (далі - ДП «Гарантований покупець», Гарантований покупець) 113 514 051,20 грн, з яких 94 717 904,51 грн основного боргу, 3 569 047,14 грн пені, 681 138,82 грн 3% річних, 6 630 253,32 грн штрафу та 7 915 707,45 грн збитків.

На обґрунтування заявлених вимог Товариство посилається на порушення Гарантованим покупцем умов договору про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел від 05.05.2020 №1340/01/20 (далі - договір) у частині здійснення своєчасної оплати наданих за договором послуг.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.07.2022 у справі №910/15867/21 позов задоволено частково, стягнуто з ДП «Гарантований покупець» на користь ТОВ «Аякс Дніпро» заборгованість у розмірі 37 469 734,86 грн, пеню у розмірі 6 679 852,02 грн, 3% річних у розмірі 1 423 858,85 грн, штраф у розмірі 3 965 750,89 грн та судовий збір у розмірі 693 308,48 грн. Провадження у справі в частині вимог про стягнення з ДП «Гарантований покупець» на користь ТОВ «Аякс Дніпро» заборгованості у розмірі 19 183 849,26 грн закрито у зв`язку з відсутністю предмета спору. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 апеляційну скаргу ДП «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2022 у справі № 910/15867/21 залишено без задоволення, а рішення суду залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.04.2023 касаційну скаргу ДП «Гарантований покупець» задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 у справі №910/15867/21 скасовано, а матеріали справи передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

30.06.2023 під час нового розгляду справи до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Товариство про зменшення розміру позовних вимог до 113 501,29 грн пені та 13 911,97 грн 3% річних.

У підготовчому засіданні 10.07.2023 Товариство звернулось з клопотанням про повернення судового збору, клопотанням про закриття провадження у справі в частині та повернення судового збору.

31.07.2023 Товариство звернулось до Господарського суду міста Києва з клопотанням про закриття провадження у справі в частині та повернення судового збору (уточнене) та клопотання про повернення судового збору (уточнене).

Господарський суд міста Києва у підготовчому засіданні 28.08.2023, розглянувши клопотання Позивача про зменшення розміру позовних вимог від 30.06.2023, прийняв його до розгляду та протокольно ухвалив подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням цього клопотання.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 позов ТОВ «Аякс Дніпро» задоволено. Стягнуто з ДП «Гарантований покупець» на користь ТОВ «Аякс Дніпро» 113 501,29 грн пені, 13 911,97 грн 3% річних та 2 270,00 грн судового збору. Повернуто ТОВ «Аякс Дніпро» з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 792 230,00 грн. Стягнуто з ТОВ «Аякс Дніпро» на користь ДП «Гарантований покупець» 1 114 631,93 грн судового збору за подання апеляційної скарги та 1 486 175,90 грн судового збору за подання касаційної скарги.

Суд дійшов висновку, що Гарантований покупець порушив умови договору в частині здійснення оплати за поставлену електричну енергію, а тому вимоги позивача є правомірними, а позов (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) підлягає задоволенню.

Розподіляючи судовий збір, суд зазначив, що здійснює розподіл судових витрат відповідно до ст. 129 ГПК України, а саме: витрати по сплаті судового збору за звернення до суду з позовом покладаються на відповідача; понесені відповідачем витрати за звернення до суду апеляційної та касаційної інстанції зі скаргами в розмірі 1 114 631,00 грн та 1 486 175,90 грн (відповідно) підлягають відшкодуванню позивачем з огляду на часткове задоволення касаційної скарги ДП «Гарантований покупець» та скасування судових рішень судів попередніх інстанцій. Крім того, враховуючи зменшення розміру позовних вимог та наявність відповідного клопотання позивача, суд на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» повернув Товариству з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір у розмірі 792 230,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги ДП «Гарантований покупець» та узагальнення її доводів.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2023, ДП «Гарантований покупець» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Скаржник вважає, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для прийняття поданої Товариством під час нового розгляду справи заяви про зменшення розміру позовних вимог, оскільки у цій заяві Товариство одночасно змінило і підстави і предмет позову та фактично заявлено нові позовні вимоги, які не були предметом розгляду у справі під час первісного розгляду.

На думку Гарантованого покупця, Товариство у поданій заяві відмовилось від первісно заявлених вимог та фактично заявило нові вимоги за інший період; заявлені первісно та у заяві про зменшення позовних вимог періоди нарахування пені та 3% річних не збігаються.

Апелянт також зазначає, що суд неправомірно задовольнив вимоги Товариства про стягнення пені з огляду на приписи підп. 1 п. 1 постанови НКРЕКП «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у т.ч. фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду» від 25.02.2022 №332 у редакції від 26.04.2022, згідно з яким на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано настанову зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

Позиції учасників справи.

ТОВ «Аякс Дніпро» надало відзив на апеляційну скаргу ДП «Гарантований покупець», у якому проти доводів відповідача заперечує та наводить власні доводи на їх спростування. Товариство просить апеляційну скаргу Гарантованого покупця залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 в оскаржуваній відповідачем частині - без змін.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги ТОВ «Аякс Дніпро» та узагальнення її доводів.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2023, ТОВ «Аякс Дніпро» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить:

- скасувати оскаржуване рішення частково, а саме п. 4 його резолютивної частини;

- змінити оскаржуване рішення та викласти його мотивувальну частину, а саме абз. 3 розділу «Висновки суду за результатами розгляду справи» - «На виконання приписів Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.04.2023 у справі № 910/15867/21 судом здійснено розподіл судових витрат відповідно до статті 129 ГПК України, а саме: витрати по сплаті судового збору за звернення до суду з позовом покладаються на Відповідача; понесені Відповідачем витрати за звернення до суду апеляційної та касаційної інстанції зі скаргами в розмірі 1 114 631 грн та 1 486 175,90 грн (відповідно) підлягають відшкодуванню Позивачем з огляду на часткове задоволення касаційної скарги ДП «Гарантований покупець» та скасування судових рішень судів попередніх інстанцій.» в такій редакції: «На виконання приписів Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.04.2023 у справі №910/15867/21 судом здійснено розподіл судових витрат відповідно до статті 129 ГПК України, а саме: витрати по сплаті судового збору за звернення до суду з позовом покладаються на Відповідача; понесені Відповідачем витрати за звернення до суду апеляційної та касаційної інстанції зі скаргами в розмірі 1 114 631 грн та 1 486 175,90 грн (відповідно) не підлягають відшкодуванню Позивачем з огляду на задоволення позовних вимог останнього в повному розмірі»;

- змінити оскаржуване рішення та викласти його резолютивну частину без п. 4 «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аякс Дніпро» (вул. Байкальська, буд. 9Г, м. Дніпро, 49037; ідентифікаційний код 39527846) на користь Державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454) судовий збір за подання апеляційної скарги - 1 114 631 (один мільйон сто чотирнадцять тисяч шістсот тридцять одна) грн 93 коп та за подання касаційної скарги - 1 486 175 (один мільйон чотириста вісімдесят шість тисяч сто сімдесят п`ять) грн 90 коп.».

На обґрунтування апеляційної скарги Товариство зазначає, що фактично справу було вирішено по суті судом першої інстанції під час повторного розгляду і рішенням від 25.09.2023 було задоволено позовні вимоги Товариства повністю.

Позиції учасників справи.

ДП «Гарантований покупець» надало відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Аякс Дніпро», у якому вважає, що позивач відмовився від 100% своїх позовних вимог, які були предметом первісного розгляду, шляхом зменшення розміру позовних вимог. Відповідач просить апеляційну скаргу Товариства залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 в оскаржуваній Товариством частині

(в частині стягнення з ТОВ «Аякс Дніпро» судового збору за подання апеляційної скарги - 1 114 631,93 грн та за подання касаційної скарги - 1 486 175,90 грн) - без змін.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2023 для розгляду апеляційної скарги ДП «Гарантований покупець» сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15867/21 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою ДП «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 до надходження матеріалів справи №910/15867/21.

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) для розгляду апеляційної скарги ТОВ «Аякс Дніпро» від 25.10.2023 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15867/21 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою ТОВ «Аякс Дніпро» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 до надходження матеріалів справи №910/15867/21.

09.11.2023 матеріали справи №910/15867/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2023 поновлено ТОВ «Аякс Дніпро» пропущений строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Аякс Дніпро» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі №910/15768/21. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі №910/15867/21 до закінчення його перегляду у суді апеляційної інстанції. Розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Запропоновано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу протягом п`яти днів з дня вручення копії даної ухвали. Роз`яснено апелянту право подати до суду відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня вручення йому відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2023 відмовлено у задоволенні клопотання ДП «Гарантований покупець» про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу ДП «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі №910/15867/21 залишено без руху. Надано ДП «Гарантований покупець» строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання доказів сплати судового збору в сумі 3 405,00 грн у встановленому порядку. Попереджено ДП «Гарантований покупець», що у випадку неусунення у встановлений термін недоліків, апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.

Від ДП «Гарантований покупець» на виконання вказаної ухвали надійшов лист про усунення недоліків апеляційної скарги з доданими до нього доказами сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (платіжна інструкція №1100 від 14.11.2023).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі №910/15867/21. Постановлено здійснювати розгляд апеляційних скарг ТОВ «Аякс Дніпро» та ДП «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі №910/15867/21 в одному апеляційному провадженні. Розгляд апеляційних скарг ухвлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Запропоновано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу протягом п`яти днів з дня вручення копії даної ухвали. Роз`яснено апелянтам право подати до суду відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня вручення відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2024 зупинено провадження за апеляційними скаргами ТОВ «Аякс Дніпро» та ДП «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі №910/15867/21 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №911/1359/22 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду. Зобов`язано учасників справи повідомити Північний апеляційний господарський суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі №910/15867/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 на задоволення клопотання представника ТОВ «Аякс Дніпро» адвоката Грачова О.А. поновлено апеляційне провадження у справі №910/15867/21. Розгляд апеляційних скарг постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Щодо апеляційної скарги ДП «Гарантований покупець».

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

ДП «Гарантований покупець» (Гарантований покупець) та ТОВ «Аякс Дніпро» (продавець за «зеленим» тарифом) уклали договір, за умовами п. 1.1 якого виробник за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а Гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у т.ч. Порядку купівлі Гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Комісії від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок № 641), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 №2804 (далі - Порядок продажу та обліку електричної енергії).

Продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а Гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за «зеленим» тарифом за встановленим йому «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до тарифу (п. 2.3 договору).

Відповідно до п. 2.4 договору продавець за «зеленим» тарифом продає Гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за «зеленим» тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за «зеленим» тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України.

Вартість електричної енергії, купленої Гарантованим покупцем у продавця за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці (п. 2.5 договору).

Згідно з п. 3.1 договору обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих Гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Розрахунок за куплену Гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за «зеленим» тарифом, з урахуванням ПДВ (п. 3.2 договору).

Оплата електричної енергії, купленої Гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за «зеленим» тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії Гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії Гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами (п. 3.3 у редакції додаткової угоди від 09.02.2021 №315/01/21).

У випадку здійснення Гарантованим покупцем оплати за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця за вироблену електричну енергію продавцем за «зеленим» тарифом понад фактичну вартість проданої за розрахунковий період (місяць) електричної енергії продавець за «зеленим» тарифом повертає на рахунок Гарантованого покупця надлишково сплачені кошти протягом чотирьох робочих днів з дня отримання продавцем підписаного акта купівлі-продажу (акта коригування купівлі-продажу) за відповідний розрахунковий період (п. 3.4 договору в редакції додаткової угоди від 09.02.2021 №315/01/21).

За умовами підп. 2 п. 4.5 договору Гарантований покупець зобов`язаний у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за «зеленим» тарифом електричну енергію.

Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від не оплаченої згідно з п. 10.4 глави 10 Порядку або п. 6.3 глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З Гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7% від не оплаченої суми згідно з п. 10.4 глави 10 Порядку або п. 6.3 глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за «зеленим» тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата Гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків Гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за «зеленим» тарифом (п. 4.6 договору в редакції додаткової угоди від 09.02.2021 №315/01/21).

Якщо продавець за «зеленим» тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії та Регулятором уже встановлено йому «зелений» тариф і продавець за «зеленим» тарифом має укладений з оператором системи передачі договір про врегулювання небалансів, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії «зеленого» тарифу (до 01.01.2030; п. 7.4).

Згідно з ч. 3 ст. 631 ЦК України її умови застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з 16.01.2021 (п. 21 додаткової угоди від 09.02.2021 №315/01/21).

На обґрунтування заявлених позовних вимог (згідно поданого позову) позивач зазначав, що на порушення умов Договору відповідачем не в повному обсязі здійснено оплату за поставлену у січні-серпні 2021 електричну енергію, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість, що стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення суми основного боргу 94 717 904, 51 грн.

Також позивач просив стягнути з відповідача 3% річних разом з нарахованими штрафними санкціями (пенею і штрафом), а внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором щодо здійснення оплати за відпущену ТОВ «Аякс Дніпро» в червні 2020 року та в січні-серпні 2021 року електричну енергію позивач зазнав збитків у розмірі 6 039 415,51 грн, які виникли внаслідок неможливості виконання позивачем як позичальником умов договору позики від 22.02.2018 №8-ТЕ, що призвело до нарахування позивачеві відсотків річних у більшому розмірі.

У свою чергу відповідач, заперечуючи щодо задоволення позову, стверджував, що обов`язок ДП «Гарантований покупець» з оплати 100% вартості відпущеної продавцям за «зеленим» тарифом електричної енергії відносно кожного попереднього розрахункового періоду виникає лише після отримання ДП «Гарантований покупець» підписаного продавцем акта купівлі-продажу електроенергії та оприлюднення Регулятором рішення щодо затвердження розміру вартості послуги, наданої Державним підприємством «Гарантований покупець» у розрахунковому місяці.

Так, за твердженням відповідача, термін оплати за електричну енергію за січень-серпень 2021 року не міг виникнути раніше трьох днів з дати оприлюднення Регулятором рішення щодо затвердження розміру вартості послуги, які під час первісного розгляду справи Регулятором (НКРЕКП) не затверджені та не оприлюднені, а тому строк виконання зобов`язання відповідача перед позивачем за вказаний період не настав, а розрахунки за червень та серпень 2021 року здійснено відповідачем після затвердження розміру вартості послуги у повному обсязі.

Під час первісного розгляду цієї справи було встановлено, що відповідно до п. 10.1 Порядку №641 до 15 числа (включно) розрахункового місяця Гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої адміністратором комерційного обліку (АКО), підписаної кваліфікованим електронним підписом (КЕП), за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед Гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця Гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до п. 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед Гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Якщо надходження оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця від АКО припадає на день здійснення авансового платежу та/або на вихідний день, то оплата платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати здійснюється впродовж двох робочих днів після отримання даних.

Згідно з п. 10.4 Порядку №641 після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої Гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, Гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від Гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.

Отже, відповідно до Порядку №641 позивач має право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за поставлену ним електричну енергію відповідно до укладеного договору, а відповідач зобов`язаний здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за «зеленим» тарифом у три етапи (два авансових та один - за фактом закінчення розрахункового місяця), а саме: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом трьох робочих днів з дати затвердження НКРЕКП розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої Гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Сторони, керуючись принципом свободи договору, погодили в п. 3.3 договору (в редакції додаткової угоди від 09.02.2021 №315/01/21), що оплата електричної енергії, купленої Гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за «зеленим» тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії Гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії Гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку № 641 або главою 6 Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків на неї, затвердженого постановою Комісії від 13.12.2019 №2804.

А отже, строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду сторони, в т.ч. керуючись і принципом свободи договору, визначили з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги Комісією) з посиланням на п. 10.4 Порядку №641.

У цьому випадку, підписавши договір, сторони якраз і встановили у п. 3.3 договору певний порядок розрахунків за електричну енергію відповідно до глави 10 Порядку №641.

Тому, з огляду на приписи ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 10.4 Порядку №641, п. 3.3 Договору та ст. 530 ЦК України грошове зобов`язання відповідача за розрахунком вартості придбаної у позивача електричної енергії за періоди січень-серпень 2021 року мало бути виконано після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої Гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Зазначений висновок зроблено у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.04.2023 у справі №910/15867/21.

Крім того, суд касаційної інстанції у цій же постанові зазначив, що він не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази в т.ч. зазначене стосується наданого відповідачем клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів оплати коштів за спірний період, а саме платіжні доручення на загальну суму 33 435 029, 82 грн, та вирішення питання щодо закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості в зазначеній сумі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Оскільки суди попередніх інстанцій порушили норми п. 10.4 Порядку №641, п. 3.3 договору, ст. 530 ЦК України та не вірно визначили строк виконання відповідачем грошового зобов`язання у розмірі 100% оплати за поставлену електричну енергію та, відповідно, неправильно визначили прострочення боржника, оскільки судам попередніх інстанцій необхідно встановити, коли Регулятор оприлюднив своє рішення щодо затвердження вартості послуг за періоди січень-серпень 2021 року, коли саме у відповідача, з урахуванням умов п. 10.4 Порядку №641 та п. 3.3 договору, виникло зобов`язання з оплати електричної енергії за відповідні розрахункові періоди; коли відповідач здійснив відповідну оплату та чи здійснив відповідач таку оплату з дотриманням / порушенням п. 10.4 Порядку та п. 3.3 Договору, і з урахуванням зазначених обставин здійснити відповідну перевірку розміру заявлених до стягнення сум основної заборгованості, пені, 3% річних та штрафу.

Під час нового розгляду суд встановив таке.

Постанова НКРЕКП №1117 «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у січні-травні, липні, жовтні 2021 року та у лютому-травні 2022 року» прийнята 09.09.2022 та оприлюднена на офіційному вебсайті Регулятора 12.09.2022.

Отже, Гарантований покупець був зобов`язаний здійснити остаточний розрахунок вартості придбаної у позивача електричної енергії за періоди січень-серпень 2021 року у строк до 15.09.2022 (включно), відповідно прострочення виконання грошового зобов`язання починається з 16.09.2022.

Позивач заявив до стягнення з Гарантованого покупця 113 514 051,20 грн.

У грудні 2021 року позивач звернувся із заявою про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути з Гарантованого покупця 113 136 837,80 грн, з яких 93 644 630,95 грн основного боргу, 4 203 682,93 грн пені, 817 692,29 грн 3% річних, 6 555 124,17 грн штрафу та 7 915 707,45 грн збитків.

Зазначена заява прийнята судом (протокольно) до розгляду як заява про зменшення позовних вимог у судовому засіданні 11.11.2021.

01.12.2021 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, у якій позивач просив стягнути з Гарантованого покупця 92 209 955, 40 грн, з яких 75 840 340, 80 грн основного боргу, 4 203 682,93 грн пені, 817 692,29 грн 3% річних, 5 308 823,87 грн 7% штрафу, 6 039 415,51 грн збитків.

Вказана заява прийнята судом до розгляду у судовому засіданні 02.12.2021 (протокольно).

14.01.2021 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог в частині штрафних санкцій та збитків, в якій позивач просить стягнути з відповідача: 7 836 345,14 грн пені, 1 458 421,06 грн 3% річних, 3 965 750,89 грн штрафу, 6 039 653 584,12 грн збитків.

Також 14.01.2021 від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог у частині основної заборгованості, у якій позивач просить стягнути з відповідача 56 653 584,12 грн основного боргу.

У підготовчому засіданні 14.01.2022 суд прийняв подані позивачем 14.01.2021 заяви до розгляду.

Суд встановив і це визнається сторонами, що Гарантований покупець під час первісного розгляду справи 17.02.2022 платіжними дорученнями №207 857 та №208 741 здійснив часткове погашення заявленої до стягнення суми основного боргу на суму 19 183 849,26 грн.

Після ухвалення судом першої інстанції рішення від 01.07.2022 Гарантований покупець сплатив позивачу 37 469 734, 86 грн основного боргу (платіжні доручення: №244 964, №244 134 та №248 355 від 15.09.2022, №249 353, №250 192 та № 251 046 від 20.09.2022, №252 132 та №253 024 від 21.09.2022, №253 971 від 22.09.2022 та №254 965 від 28.09.2022.

Оскільки Гарантований покупець сплатив основний борг за договором за спірний період, позивач звернувся до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог, у якій просив стягнути з Гарантованого покупця 113 501,29 грн пені та 13 911,97 грн 3% річних.

Гарантований покупець не заперечував щодо доводів позивача про відсутність заборгованості в частині основного боргу. Заперечуючи проти змінених позивачем періодів нарахування пені та 3%, Гарантований покупець зазначив, що це є одночасною зміною предмету та підстав позову, оскільки при первісному розгляді справи позивач визначив період з 05.02.2021 по 12.01.2022.

Так, ураховуючи дату публікації Регулятором постанови №1117 НКРЕКП «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у січні - травні, липні, жовтні 2021 року та у лютому - травні 2022 року» від 09.09.2022 та здійснених Гарантованим покупцем платежів, позивач вважає, що Гарантований покупець порушив виконання грошового зобов`язання за такі місяці та періоди, за які здійснено нарахування пені та 3%:

- березень 2021 року: за період 16.09.2022 - 19.09.2022 на суму 2 847 650,79 грн;

- квітень 2021 року: за період 16.09.2022 - 19.09.2022 на суму 3 421 238,62 грн;

- травень 2021 року: за період 16.09.2022 - 19.09.2022 на суму 12 286 149,64 грн;

- травень 2021 року: за 21.09.2022 на суму 7 955 404,48 грн;

- липень 2021 року: за період 16.09.2022 - 21.09.2022 на суму 11 152 216,91 грн;

- липень 2021 року: за період з 23.09.2022-27.09.2022 на суму 4 034 705,04 грн.

Гарантований покупець вважає, що прийняття судом заяви про зменшення розміру позовних вимог зі зміненим періодом нарахувань виходить за межі нового розгляду справи, оскільки такі вимоги не були предметом первісного розгляду.

Додатково Гарантований покупець зазначає, що відповідно до підп. 16 п. 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» нарахування пені є незаконним.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

Відповідно до ст. 1 цього Закону НКРЕКП (далі також Регулятор) є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про ринок електричної енергії» до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, який включає в тому числі положення щодо особливостей розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів з третіми державами, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Згідно з п. 4 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про ринок електричної енергії» Регулятор має право приймати рішення, що є обов`язковими до виконання учасниками ринку.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг визначено, що Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції. Згідно частини 2 цієї статті рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.

Відповідно до п. 1 ч. 1 вказаного Закону для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.

Отже, НКРЕКП (Регулятор) здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції та є обов`язкові до виконання.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.04.2024 у cправі №911/1359/22 зазначив таке.

8.13.9. Об`єднана палата констатує, що постанова №332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) прийнята НКРЕКП (Регулятором) в межах своїх повноважень, а тому її положення, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії, є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності.

8.13.10. Що стосується посилання скаржника на те, що у даному випадку мали застосовуватися норми ЦК України та ГК України, оскільки вони мають вищу юридичну силу ніж постанова НКРЕКП №332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) Об`єднана палата виходить з наступного.

8.13.11. Статтею 1 Конституції України передбачено, що Україна є правовою державою.

8.13.12. Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні №9-рп/2001 від 19.06.2001 у справі №1-37/2001, в правовій державі існує сувора ієрархія нормативних актів, відповідно до якої постанови та інші рішення органів виконавчої влади мають підзаконний характер і не повинні викривляти сутність і зміст законів.

8.13.13. Отже, нормативні акти, що затверджуються Регулятором, не можуть суперечити Конституції України та законам, які регулюють господарські відносини на ринку електроенергії.

8.13.14. Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону «Про ринок електричної енергії» купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, Гарантований покупець та споживачі.

8.13.15. Істотні умови двосторонніх договорів визначені у ч. 3 ст. 66 вказаного закону, якими є, зокрема, умови про права, обов`язки та відповідальність сторін (п. 8 ч. 3 ст. 66 Закону).

8.13.16. Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону «Про ринок електричної енергії» до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належить, зокрема, затвердження типових та примірник договорів, визначених цим Законом, а відповідно до частини четвертої цієї ж статті рішення Регулятора є обов`язковими до виконання учасниками ринку (крім споживачів, що не є учасниками оптового енергетичного ринку).

8.13.17. Таким чином, наведений аналіз нормативних актів дозволяє дійти висновку, що Регулятор наділений повноваженням нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, зокрема, через затвердження типових і примірних договорів.

8.13.18. Типові і примірні договори входять до системи джерел господарського договірного права як особливі нормативно-правові акти. Затвердження таких договорів уповноваженими державними органами є формою державною регулювання договірних відносин у сфері господарювання.

8.13.19. Відповідно до ч. 4 ст. 179 ГК України типові договори затверджуються Кабінетом Міністрів України або у випадках, передбачених законом, іншим органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

8.13.20. Одним з принципів функціонування ринку електричної енергії є відповідальність учасників ринку за недотримання правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньо добового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов договорів, що укладаються на цьому ринку (п. 16 ч. 2 ст. 3 Закону «Про ринок електричної енергії»).

8.13.21. Унормування відповідальності за невиконання договорів на ринку електроенергії відбувається, зокрема, шляхом визначення відповідних положень щодо відповідальності у типових договорах, які затверджуються Регулятором, і мають силу нормативно-правового акта.

8.13.22. Частина 4 ст. 179 ГК України закріплює межі вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов, а саме обов`язковість відповідності умов господарського договору певного виду типовим договорам, затвердженим Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади. Укладаючи договір на основі типового договору, затвердженого відповідним державним органом в межах його компетенції, сторони повинні враховувати імперативні правила, що містяться в типовому договорі. Разом з тим сторони мають право конкретизувати його умови та доповнити їх, якщо такі доповнення не суперечать його змісту.

8.13.23. Законом України від 24.02.2022 №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

8.13.24. В подальшому Законами України від 15.03.2022 №2119-ІХ, від 21.04.2022 №02212-ІХ, від 22.05.2022 №2263-ІХ, від 15.08.2022 №2500-IX, від 16.11.2022 №2738-IX, від 7.02.2023 №2915-IX, від 2.05.2023 №3057-IX, від 27.07.2023 №3275-IX, від 8.11.2023 №3429-IX, від 06.02.2024 №3564-IX «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затверджено укази Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 07.11.2022 №757/2022, від 6.02.2023 №58/2023, від 1.05.2023 №254/2023, від 26.07.2023 №451/2023, від 6.11.2023 №734/2023, від 5.02.2024 №49/2024 строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

8.13.25. Статтею 1 Закону України від 12.05.2015 «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

8.13.26. Відповідно до ч. 2 ст. 9 цього Закону Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

8.13.27. Статтею 17 вказаного Закону встановлено, що органи державної влади України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, громадські об`єднання, а також громадяни зобов`язані сприяти діяльності військового командування та військових адміністрацій у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на відповідній території.

8.13.28. Відповідно до положень ч. 1 ст. 20 наведеного Закону правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону.

8.13.29. Об`єднана палата ураховує, що Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в преамбулі Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 зазначила мету та підстави її прийняття.

8.13.30. Зокрема, Регулятор зазначив, що такою метою є забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25.02.2022, ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду та діє відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії», «Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

8.13.31. Згідно з п. 5 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 27.02.2022 №333) рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».

8.13.32. Згідно з підп. 16 п. 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 №413) на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати такі настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

8.13.33. Отже, з урахування дії на території України воєнного стану, для учасників ринку електричної енергії, якими укладено типові договори відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та постанов НКРЕКП, пункт 5 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 27.02.2022 № 333) - це бажана з точки зору держави модель поведінки, яка має обов`язковий характер для учасників ринку електричної енергії.

8.13.34. Підпункт 16 п. 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 №413) - це імперативна норма, якою держава вказала учасниками ринку електричної енергії, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».

8.13.35. Отже, Об`єднана палата доходить висновку про те, що рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечать нормам ЦК України та ГК України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб`єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов`язань на ринку електричної енергії.

8.13.36. При цьому Об`єднана палата наголошує на тому, що такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами ЦК України та ГК України відповідальність за порушення договірних зобов`язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у т.ч. фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

8.13.37. Об`єднана палата звергає увагу, що норми постанови №332 від 25.02.2022 (у редакції від 27.02.2022 №333, у редакції від 26.04.2022 ) прийняті Регулятором в межах своїх повноважень.

8.13.38. Таким чином, хоча постанова НКРЕКП №332 від 25.02.2022 має нижчу юридичну силу порівняно з ЦК України та ГК України, втім її норми є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності на ринку електроенергії, зокрема, які уклали між собою двосторонні договори відповідно до ст. 66 Закону України «Про ринок електричної енергії», що також обумовлено положеннями ст. 179 ГК України, яка встановлює нормативне обмеження вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов у разі укладання типового договору.

8.13.39. Відмовляючи у задоволенні позову у стягненні пені, суди попередніх інстанцій посилалися на приписи Постанови №332, а саме підп. 16 п. 1 такого змісту: на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати таку настанову - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

8.13.40. Суд першої та апеляційної інстанцій, вказували, зокрема, таке:

- повноваження НКРЕКП, визначені Законом, п. 1 ч. 2 ст. 17 якого установлено, що регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов`язковими до виконання;

- як визначено п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону регулятор, яким є НКРЕКП, здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії, зберігання енергії; діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, трейдерської діяльності тощо;

- відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України;

- вказаною постановою регулятор надав настанову щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених відповідними договорами, для всіх учасників ринку електричної енергії, у тому числі у випадку застосування таких штрафних санкцій не лише оператором системи передачі, яким є позивач, але й у випадку застосування до такої особи відповідальності у вигляді штрафних санкцій іншим учасником ринку за іншими договорами, чим досягається баланс інтересів всіх учасників ринку у період оголошення воєнного стану для запобігання негативним наслідкам у відповідній сфері.

8.13.41. Отже, суди попередніх інстанцій застосували приписи Постанови №332 як ті, що мають обов`язковий характер для учасників ринку електричної енергії.

8.13.42. Об`єднана палата погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, виходячи з вищенаведених висновків про обов`язковість застосування учасниками ринку електроенергії у цьому аспекті саме норм постанов НКРЕКП, відповідно до яких на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» між учасниками ринку електричної енергії.

8.13.43. Об`єднана палата також виходить з того, що Регулятор визначив модель поведінки як зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» між учасниками ринку електричної енергії, та вказав чітко визначений період, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, а не скасував нарахування та стягнення штрафних санкцій або увільнив від їх нарахування або стягнення.

8.13.44. Об`єднана палата також ураховує, що 15.03.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-ІХ, 2).

8.13.45. У підп. 2 п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону передбачено: «розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40-44, ст. 356) доповнити пунктами 18 і 19 такого змісту:

"18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

19. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".

8.13.46. Отже, відповідно до цього Закону прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнені пунктом 19.

8.13.47. Статтями 257-259 ЦК України унормовано загальна позовна давність, спеціальна позовна давність, зміна тривалості позовної давності.

8.13.48. Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права, а саме відмовили у задоволенні пені з посиланнями на приписи Постанови №332.

Згідно з ч. 4 ст. 235 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд встановив, що постанова НКРЕКП «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у січні - травні, липні, жовтні 2021 року та у лютому - травні 2022 року №1117» прийнята 09.09.2022 та оприлюднена на офіційному веб-сайті Регулятора 12.09.2022.

З огляду на приписи ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 10.4 Порядку №641, п. 3.3 договору та ст. 530 ЦК України грошове зобов`язання відповідача за розрахунком вартості придбаної у позивача електричної енергії за періоди січень-серпень 2021 року мало бути виконано після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої Гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Отже, Гарантований покупець зобов`язаний був здійснити остаточний розрахунок вартості придбаної у ТОВ «Аякс Дніпро» електричної енергії за періоди січень-серпень 2021 року у строк до 15.09.2022 (включно). Відповідно, прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання починається з 16.09.2022.

Товариство здійснило нарахування та заявило до стягнення з Гарантованого покупця пеню та 3% у зв`язку з простроченням оплати за:

- березень 2021 року: за період 16.09.2022 - 19.09.2022 на суму 2 847 650,79 грн;

- квітень 2021 року: за період 16.09.2022 - 19.09.2022 на суму 3 421 238,62 грн;

- травень 2021 року: за період 16.09.2022 - 19.09.2022 на суму 12 286 149,64 грн;

- травень 2021 року: за 21.09.2022 на суму 7 955 404,48 грн;

- липень 2021 року: за період 16.09.2022 - 21.09.2022 на суму 11 152 216,91 грн;

- липень 2021 року: за період з 23.09.2022-27.09.2022 на суму 4 034 705,04 грн.

Враховуючи норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, встановлені у справі обставини щодо дат прийняття та оприлюднення постанови НКРЕКП №1117, наведені вище висновки Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові 19.04.2024 у cправі №911/1359/22, а також періоди, за які Товариство здійснило нарахування та заявило до стягнення з Гарантованого покупця 113 501,29 грн пені, апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову Товариства в цій частині вимог та вважає, що у їх задоволенні мало бути відмовлено.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розмір 3% річних за заявлені Товариством періоди прострочення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що даний розрахунок є арифметично вірним, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

До стягнення з Гарантованого покупця на користь Товариства підлягають 13 911,97 грн 3% річних.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що Товариство фактично одночасно змінило підстави та предмет позову, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 2-4 ст. 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу, позивач, зокрема, вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.

Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування ч. 3 ст. 46 ГПК України наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, а отже зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого / інших, на відміну від первісно обраного/них способу / способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Отже заяву позивача про зміну предмету або підстав позову, можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно в її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісно підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Встановлені у справі фактичні обставини свідчать, що у цьому випадку вимоги ч. 4 ст. 46 ГПК України були дотримані, позивач подавав заяви щодо заявлених ним вимог до закінчення підготовчого засідання під час нового розгляду справи.

Отже, основні підстави вимог Товариства залишились незмінними (прострочення відповідачем зобов`язання з оплати за договором) і позивач лише доповнив їх новими обставинами, безпосередньо пов`язаними з основними підставами позову (в т.ч. щодо прострочення відповідачем зобов`язання за договором, з урахуванням зміни фактичних обставин справи - прийняття НКРЕКП Постанови №1117 та сплати Гарантованим покупцем основної заборгованості).

Позивач змінив позовні вимоги (зокрема, щодо періодів нарахування пені та 3% річних за прострочення виконання зобов`язання з оплати з урахуванням обставин щодо виникнення такого зобов`язання) шляхом зміни розміру заявлених до стягнення пені та 3% річних у зв`язку зі зміною фактичних обставин справи, які відбулись після прийняття Господарським судом міста Києва рішення від 01.07.2022, скасованого в подальшому судом касаційної інстанції з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

За таких підстав колегія суддів відхиляє відповідні доводи апеляційної скарги.

Щодо апеляційної скарги ТОВ «Аякс Дніпро».

Суд встановив, що ТОВ «Аякс Дніпро» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просило (з урахуванням уточнень позовних вимог) стягнути з ДП «Гарантований покупець» 56 653 584,12 грн основного боргу за договором №1340/01/20 від 05.05.2020; 7 836 345,14 грн пені; 1 458 421,06 грн 3% річних; 3 965 750,89 грн штрафу; 6 039 653 584,12 грн збитків, а всього - 75 953 516,72 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.07.2022 позов було задоволено частково: стягнуто з ДП «Гарантований покупець» на користь ТОВ «Аякс Дніпро»: заборгованість у розмірі 37 469 734,86 грн; пеню у розмірі 6 679 852,02 грн; 3% річних у розмірі 1 423 858,85 грн; штраф у розмірі 3 965 750,89 грн; провадження у справі в частині вимог про стягнення з ДП «Гарантований покупець» на користь ТОВ «Аякс Дніпро» заборгованості у розмірі 19 183 849,26 грн закрито у зв`язку з відсутністю предмета спору; в іншій частині позову відмовлено; стягнуто з ДП «Гарантований покупець» на користь ТОВ «Аякс Дніпро» судовий збір у розмірі 693 308,48 грн.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, ДП «Гарантований покупець» звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просило суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2022 у справі №910/15867/21 в частині задоволених позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 37 469 734,86 грн, пені у розмірі 6 679 852,02 грн, 3% річних у розмірі 1 423 858,85 грн, штрафу у розмірі 3 965 750,89 грн та судового збору у розмірі 693 308,48 грн, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у цій частині.

За подання апеляційної скарги ДП «Гарантований покупець» на виконання ухвали апеляційного суду від 25.08.2022 сплатило 1 114 631,93 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 апеляційну скаргу ДП «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2022 було залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2022 - залишено без змін.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, ДП «Гарантований покупець» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 01.07.2022 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 у справі №910/15867/21 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

За подання касаційної скарги ДП «Гарантований покупець» сплатило 1 486 175,90 грн.

Постановою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.04.2023 у cправі №910/15867/21 касаційну скаргу ДП «Гарантований покупець» задоволено частково; рішення господарського суду міста Києва від 01.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 скасовано; справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Отже, суд касаційної інстанції на задоволення касаційної скарги Гарантованого покупця скасував і рішення суду першої інстанції і постанову суду апеляційної інстанції.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України встановлено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, враховуючи задоволення судом касаційної інстанції касаційної скарги Гарантованого покупця на постанову апеляційного та рішення місцевого судів, покладення витрат Гарантованого покупця по сплаті судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг є обґрунтованим.

Щодо доводів Товариства про те, що за результатами нового розгляду справи суд першої інстанції задовольнив його позовні вимоги, а тому на нього не можуть бути покладені витрати Гарантованого покупця по сплаті судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг, колегія суддів зазначає таке.

Первісно заявлені ТОВ «Аякс Дніпро» до Гарантованого покупця вимоги задоволені не були, адже касаційний суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій про їх задоволення. Під час нового розгляду справи Товариство з урахуванням змісту постанови суду касаційної інстанції та зміни пов`язаних з позовними вимогами фактичних обставин в порядку ч. 2 ст. 46 ГПК України змінило період нарахування заявлених до стягнення пені та 3% річних та визначило новий період їх нарахування, що не охоплювався первісно заявленими вимогами.

У цьому конкретному випадку покладення на Гарантованого покупця, чиї доводи касаційний суд визнав обґрунтованими та частково задовольнив касаційну скаргу з направленням справи на новий розгляд, судових витрат за подання апеляційної та касаційної скарг було би несправедливим.

За таких підстав колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що витрати по сплаті судового збору за звернення до суду з позовом покладаються на відповідача; понесені відповідачем витрати за звернення до суду апеляційної та касаційної інстанції зі скаргами в розмірі 1 114 631 грн та 1 486 175, 90 грн (відповідно) підлягають відшкодуванню позивачем з огляду на часткове задоволення касаційної скарги ДП «Гарантований покупець» та скасування судових рішень судів попередніх інстанцій.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (ч. 2ст. 277 ГПК України).

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. 4 ст. 277 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції має бути скасовано в частині задоволення вимог ТОВ «Аякс Дніпро» про стягнення з ДП «Гарантований покупець» 13 911,97 грн пені з прийняттям нового судового вішення про відмову у задоволенні цих вимог, в решті оскаржуване рішення має бути залишено без змін; апеляційна скарга ДП «Гарантований покупець» підлягає задоволенню частково; апеляційна скарга ТОВ «Аякс Дніпро» задоволенню не підлягає.

Судові витрати.

У зв`язку зі скасуванням рішення суду першої інстанції в частині вимог Товариства до Гарантованого покупця про стягнення 113 501,29 грн пені, апеляційний суд здійснює новий розподіл судових витрат за розгляд справи у суді першої інстанції.

До стягнення з Гарантованого покупця на користь Товариства підлягає

249,70 грн судового збору, що є пропорційним задоволеним вимогам Товариства.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги ДП «Гарантований покупець» частково витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275-277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі №910/15867/21 задовольнити частково.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аякс Дніпро» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі №910/15867/21 залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі №910/15867/21 скасувати в частині задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Аякс Дніпро» про стягнення з Державного підприємства «Гарантований покупець» 113 501,29 грн пені скасувати.

4. Прийняти в нове судове рішення, яким стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аякс Дніпро» (вул. Байкальська, буд. 9Г, м. Дніпро, 49037; ідентифікаційний код 39527846) 13 911,97 грн 3% річних та 249,70 грн судового збору.

У задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Аякс Дніпро» про стягнення з Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення 113 501,29 грн пені відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аякс Дніпро» (вул. Байкальська, буд. 9Г, м. Дніпро, 49037; ідентифікаційний код 39527846) на користь Державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454) 3 030,45 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

7. Справу повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

С.О. Алданова