Рішення

від 09.09.2024 по справі 904/6812/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2024м. ДніпроСправа № 904/6812/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бул Транс", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транслюксгруп", м. Дніпро

про повернення попередньої оплати у розмірі 132 000 грн. та стягнення неустойки у розмірі 28982,14 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Без участі представників сторін.

РУХ СПРАВИ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бул Транс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транслюксгруп" про повернення попередньої оплати у розмірі 132 000 грн. та стягнення неустойки у розмірі 28 982,14 грн.

Ухвалою суду від 02.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/6812/23 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Транслюксгруп" (надалі постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бул Транс" (надалі - покупець) було укладено договір поставки № 01/026 від 26.01.2023 (надалі - договір).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що постачальник зобов`язується поставити у власність покупця продукцію - запасні частини для вантажних вагонів (надалі - Товар) в строки та на умовах, передбачених даним договором, а покупець зобов`язується прийняти товар від постачальника та оплатити його в порядку та на умовах, визначених даним договором.

Згідно з п. 1.2 договору, найменування, кількість, асортимент і ціна товару вказуються у специфікаціях, які є невід`ємними частинами договору.

За твердженням позивача, на виконання умов контракту між сторонами було підписано специфікацію № 1 від 02.06.2023 на загальну суму 132 000 грн., у якій погоджено найменування, кількість, асортимент, ціну товару тощо.

Позивач стверджує, що постачальник виставив покупцю рахунок на оплату № 28 від 02.06.2023 на суму 132 000 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору, оплата за товар здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 банківських днів з дати отримання рахунку від постачальника.

Позивач наполягає на тому, що виконав умови договору, платіжними інструкціями № 694 від 07.06.2023 та № 705 від 08.06.2023 сплатив відповідачу грошові кошти у загальному розмірі 132000 грн. у якості передоплати за товар.

Відповідно до п. 4.1 договору, поставка товару здійснюється в порядку, у строки та на умовах, визначених у цьому договорі та/або специфікаціях чи інших додатках до цього договору, які погоджуються сторонами, додаються до цього договору та є його невід`ємною частиною.

Так, у п. 3 специфікації визначено, що відвантаження товару відбувається на наступний день після внесення 100% оплати на рахунок постачальника.

За розрахунком позивача, з урахуванням п. 3 специфікації, строк виконання відповідачем зобов`язань з поставки товару настав 09.06.2023.

Однак, відповідач, за твердженням позивача, порушив свої зобов`язання за договором та не поставив позивачу товар у встановлені строки. Передоплату у розмірі 132 000 грн. відповідач позивачу не повернув.

За порушення постачальником строків повернення попередньої оплати позивач нарахував відповідачу до сплати неустойку у розмірі 28 982,14 грн.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач відзиву на позов не надав.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором поставки № 01/026 від 26.01.2023 у розмірі 132 000 грн. та стягнення неустойки у розмірі 28 982,14 грн.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (чи був оплачений позивачем товар, у якому розмірі; в які строки товар мав бути поставлений відповідачем), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи був поставлений відповідачем оплачений товар), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Транслюксгруп" (надалі постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бул Транс" (надалі - покупець) було укладено договір поставки № 01/026 від 26.01.2023 (надалі - договір).

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 11.1 договору, даний договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення їх печатками. Термін дії договору закінчується 31.12.2023, але не раніше повного виконання зобов`язань обома сторонами.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що постачальник зобов`язується поставити у власність покупця продукцію - запасні частини для вантажних вагонів (надалі - Товар) в строки та на умовах, передбачених даним договором, а покупець зобов`язується прийняти товар від постачальника та оплатити його в порядку та на умовах, визначених даним договором.

Згідно з п. 1.2 договору, найменування, кількість, асортимент і ціна товару вказуються у специфікаціях, які є невід`ємними частинами договору.

На виконання умов контракту між сторонами було підписано специфікацію № 1 від 02.06.2023 на загальну суму 132 000 грн., у якій погоджено найменування, кількість, асортимент, ціну товару тощо.

Постачальник виставив покупцю рахунок на оплату № 28 від 02.06.2023 на суму 132 000 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору, оплата за товар здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 банківських днів з дати отримання рахунку від постачальника.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Позивач виконав умови договору, платіжними інструкціями № 694 від 07.06.2023 та № 705 від 08.06.2023 сплатив відповідачу грошові кошти у загальному розмірі 132 000 грн. у якості передоплати за товар.

Відповідно до п. 4.1 договору, поставка товару здійснюється в порядку, у строки та на умовах, визначених у цьому договорі та/або специфікаціях чи інших додатках до цього договору, які погоджуються сторонами, додаються до цього договору та є його невід`ємною частиною.

Так, у п. 3 специфікації визначено, що відвантаження товару відбувається на наступний день після внесення 100% оплати на рахунок постачальника.

З урахуванням п. 3 специфікації, строк виконання відповідачем зобов`язань з поставки товару настав 09.06.2023.

Однак, відповідач порушив свої зобов`язання за договором та не поставив позивачу товар у встановлені строки. Передоплату у розмірі 132 000 грн. відповідач позивачу не повернув.

Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі №910/12382/17).

Відповідач прострочив своє грошове зобов`язання з повернення суми попередньої оплати у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки, та яку позивач зажадав повернути на підставі частини другої статті 693 ЦК України.

Таким чином, у постачальника виникло зобов`язання повернути покупцю суму попередньої оплати відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки, тобто з 10.06.2023.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19.

А отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бул Транс" про повернення суми попередньої оплати у розмірі 132 000 грн. є обґрунтованими.

Також згідно з п. 7.3. договору, за порушення строку поставки товару, визначеного специфікацією, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент виникнення такої заборгованості від вартості невчасно поставленої партії товару за кожну прострочену добу такої непоставки.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі пункту 7.3. договору позивач нарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 10.06.2023 по 21.12.2023 у розмірі 28 982,14 грн.

Перевіривши розрахунок, доданий до позову, суд встановив, що позивачем при здійсненні нарахування пені не було враховано вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Так, зобов`язання поставки товару за договором мало бути виконане постачальником до 09.06.2023.

Згідно з ч. 3 ст. 254 Цивільного кодексу України, строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Отже, строк нарахування пені за зобов`язанням, що має бути виконане 09 числа місяця, припиняється через шість місяців 09 числа шостого місяця.

За розрахунком суду: пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на суму боргу 132 000 грн. за період з 10.06.2023 по 09.12.2023 становить 27 644,05 грн.

А отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки (пені) є обґрунтованими у розмірі 27 644,05 грн.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором № 01/026 від 26.01.2023 (т. 1 а.с. 19 - 22), специфікацією (т. 1 а.с. 23), рахунком на оплату (т. 1 а.с. 24), платіжними інструкціями (т. 1 а.с. 25 - 26), вимогами з доказами направлення (т. 1 а.с. 27 - 46).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у частині стягнення з відповідача попередньої оплати у розмірі 132 000 грн. та неустойки (пені) у розмірі 27 644,05 грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 338,09 грн. слід відмовити.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання позову слід розподілити пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транслюксгруп" (місце реєстрації: вул. Святослава Хороброго, буд. 8, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 44827817) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бул Транс" (місце реєстрації: вул. Жилянська, буд. 68, корп. А, оф. 305, м. Київ, 01033; ідентифікаційний код: 44321271) суму попередньої оплати у розмірі 132 000 грн., неустойку (пеню) у розмірі 27 644,05 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 661,68 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 338,09 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 09.09.2024.

Суддя М.О. Ніколенко