Рішення

від 10.09.2024 по справі 908/1869/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/116/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2024 Справа № 908/1869/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання", 69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35

до відповідача Комунального підприємства "Тимошівка" Михайлівської селищної ради Василівського району Запорізької області,72030, Запорізька область, Василівський район, с. Тимошівка, вул. Пушкіна, буд. 55

про стягнення коштів

без повідомлення (виклику) учасників справи

суть спору

05.07.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" до відповідача Комунального підприємства "Тимошівка" Михайлівської селищної ради Василівського району Запорізької області про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію за період 01.01.2022 - 28.02.2022 за договором № 163 про постачання електричної енергії споживачу від 01.09.2021 у розмірі 35 206,45 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2024, справу № 908/1869/24 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1869/24. Присвоєно справі номер провадження 15/116/24, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення (виклику) судового засідання.

Запропоновано відповідачу в строк до 12.08.2024 подати відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі не надані позивачем; позивачу вказано про необхідність надання доказів надсилання позовної заяви з додатками на електронну адресу відповідача: kptimos@gmail.com у строк до 20.07.2024, а також запропоновано у строк до 26.08.2024 у разі отримання відзиву на позов - надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно з вимогами ст. 166 ГПК України, з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем; а також запропоновано відповідачу у строк не пізніше 10.09.2024 подати заперечення на відповідь на відзив, оформлені відповідно до ст. 167 ГПК України.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Позов обґрунтовано тим, що між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 163 від 01.09.2021. У порушення умов договору в частині оплати вартості електричної енергії та п. 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ) у відповідача виник борг за спожиту електричну енергію, обсяг якої підтверджується листом ПАТ "Запоріжжяобленерго" від 03.04.2024 №007-66/1355, в якому зазначена інформація щодо споживання електричної енергії КП "Тимошівка" Михайлівської селищної ради Василівського району Запорізької області, що складає 12 058 кВт/год з 01.01.2022 по 28.02.2022. У зв`язку з чим у останнього з`явилась заборгованість у розмірі 35 206,45 грн, яку позивач просить стягнути.

Як вбачається з матеріалів справи, місцезнаходженням відповідача є Запорізька область, Василівський район, с. Тимошівка.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004 (зі змінами), затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

До вказаного Переліку тимчасово окупованих російською федерацією територій України входить Михайлівська селищна територіальна громада, до якої відноситься і с. Тимошівка Василівського району.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено:

1. Ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

2. Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

3. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

На час вирішення спору в суді воєнний стан в Україні продовжено на 90 діб з 16 листопада.

Відповідно до п. 21 Розділу ІХ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції".

Відповідно до ст. 121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII, якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають електронного кабінету, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади України з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.

З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

Передбачений цією статтею порядок виклику в суд та повідомлення про судове рішення може застосовуватися стосовно інших учасників судового процесу, адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи яких знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо від цього залежить реалізація ними своїх процесуальних прав і обов`язків.

Ураховуючи неможливість на момент відкриття провадження у справі повідомити відповідача засобами поштового зв`язку про розгляд справи, оскільки місцезнаходженням відповідача є тимчасово окупована Російською Федерацією територія України, суд повідомив відповідача про розгляд справи шляхом надіслання на електронну адресу відповідача, зазначену позивачем у позовній заяві, а саме: kptimos@gmail.com, а також через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України (з посиланням на відповідну ухвалу суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Відповідно до наявної в матеріалах справи № 908/1869/24 довідки про доставку електронного листа документ в електронному вигляді - ухвала суду про відкриття провадження у справі від 12.07.2024 доставлено до електронної скриньки відповідача kptimos@gmail.com - 15.07.2024.

Копія ухвали від 12.07.2023 розміщена на офіційному сайті Господарського суду Запорізької області, про що свідчить роздруківки з сайту.

Відповідач заяви по суті справи та докази в обґрунтування заперечень щодо позову не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд щодо спору зазначає наступне.

01.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" (Постачальник, позивач у справі) та Комунальним підприємством "Тимошівка" Михайлівської селищної ради Василівського району запорізької області (Споживач, відповідач у справі) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 163 (надалі - договір) шляхом приєднання Споживача до договору про постачання електричної енергії на умовах комерційної пропозиції (Додаток 3 до договору).

У пункті 2.1 договору встановлено, що за цим договором Постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 2.2 договору обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.

Згідно з п. 3.4 договору початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в Заяві-приєднанні.

Відповідно до п. 3.3 договору, Постачальник за цим договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у Комерційній пропозиції, яка є додатком 3 до цього Договору.

За умовами п. п. 5.1 договору, Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього Договору.

Згідно з п. 5.7 договору, ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися Постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.8 договору).

Згідно з п. 2 "Спосіб та термін оплати" Комерційної пропозиції, що є додатком 3 до Договору, розрахунковий період для обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме: з 01 числа розрахункового місяця по останній день розрахункового місяця… Остаточний розрахунок має здійснюватися не пізніше 5 (п`яти) робочих днів після закінчення розрахункового періоду на підставі самостійно отриманого Споживачем у Постачальника рахунка…У разі неодержання рахунку, Споживач самостійно оформляє платіжні документи та здійснює оплату на їх підставі у строки передбачені умовами даного розділу…Датою оплати є дата надходження коштів на спецрахунок Постачальника.

Умовами п. 11 "Термін дії договору" Комерційної пропозиції, що є додатком 3 до Договору, Договір набуває юридичної сили з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2022.

Відповідно до листа ПАТ "Запоріжжяобленерго" до позивача вих. № 007-66/1355 від 03.04.2024 підтверджені обсяги споживання відповідачем електричної енергії за період з 01.01.2022 до 28.02.2022 склали 12 058 кВт*год. При цьому, за січень 2022 року - 6 163 кВт*год, за лютий 2022 - 5 895 кВт*год.

На підставі отриманих даних позивачем формувались та надавались відповідачу рахунки на оплату № 66000163220119 від 31.01.2022 на суму 35 811,42 грн (за січень 2022) та № 66000163220219 від 28.02.2022 на суму 35 206,45 грн (за лютий 2022), з урахуванням проведеної у лютому 2022 оплати суми 35 811,42 грн.

04.04.2024 позивач надіслав на електронну пошту відповідача вимогу про сплату заборгованості в сумі 35 206,45 грн з актом звіряння взаємних розрахунків, з актами прийняття-передавання електричної енергії за січень та лютий 2022 а рахунками на оплату за вказаний період.

Оскільки відповідач не задовольнив вимогу позивача, позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача 35 206,45 грн.

Дослідивши обставини справи та надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволення з огляду на таке.

Правовідносини сторін є господарськими, що випливають з договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України). За приписами частини 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Статтями 525, 526 і 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно зі ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання", м. Запоріжжя є суб`єктом господарювання, який утворився під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії згідно з п. 13 Розділу XVII Прикінцеві та перехідні Положення Закону України "Про ринок електричної енергії" та починаючи з 01.01.2019 виконує функції постачальника універсальних послуг на території Запорізької області.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Відповідно до Законів України "Про ринок електричної енергії" та Закону України "Про Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" прийнято Постанову від 14.03.2018 №312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - ПРРЕЕ), відповідно до пункту 2 якої укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Пунктом 7 ПРРЕЕ встановлено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на вебсайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Згідно із договором, що викладено на сайті постачальника, договір про постачання електричної енергії постачальником споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії.

Відповідно до заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу відповідач (споживач) прийняв на себе зобов`язання купувати у позивача (постачальник) електричну енергію на об`єкти відповідача, що зазначені у пункті 6 Заяви-приєднання, та додатково сторони узгодили та підписали договір № 163 від 01.09.2021 в письмовій формі на умовах комерційної пропозиції, що є невід`ємною частиною даного договору (Додаток 3 до Договору).

Так, укладений між сторонами у справі договір, за яким позивач здійснював постачання електроенергії відповідачу, є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань і є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 4.3 ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Відповідно до п. п. 4.12-4.14 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу.

Розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який, як правило, становить календарний місяць відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) (п. 4.19 ПРРЕЕ).

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору № 163 від 01.09.2021 розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.8.)

Остаточний розрахунок має здійснюватися не пізніше 5 (п`яти) робочих днів після закінчення розрахункового періоду на підставі самостійно отриманого Споживачем у Постачальника рахунка…У разі неодержання рахунку, Споживач самостійно оформляє платіжні документи та здійснює оплату на їх підставі у строки передбачені умовами даного розділу… (п. 2 "Спосіб та термін оплати" Комерційної пропозиції, що є додатком 3 до Договору).

Відповідно до статті 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" Оператор системи розподілу, зокрема, забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

За приписами п. 2.3.11 ПРРЕЕ комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Кодексу комерційного обліку та цих Правил.

Принципи організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії України, права та обов`язки сторін стосовно організації комерційного обліку електричної енергії та отримання точних і достовірних даних комерційного обліку для здійснення комерційних розрахунків визначаються Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 311 (далі - ККОЕЕ).

Відповідно до пп. 6.1. п. 6. Розділу XIII "Перехідні положення" ККОЕЕ обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить один місяць. Зчитування показів лічильника провадиться постачальником послуг комерційного обліку та/або оператором мережі, та/або споживачем щомісяця відповідно до умов договору.

Згідно пп. 7.1 п. 7 Розділу XIII "Перехідні положення" ККОЕЕ, до моменту запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб, функції АКО по веденню реєстрів ТКО, обробці даних комерційного обліку, адміністрування процесів зміни електропостачальника, припинення електропостачання та визначення обсягів електричної енергії для поточних розрахунків на ринку виконують оператори мережі у межах своєї відповідальності.

Відповідно до п. 10 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний ОСР.

Пунктом 1 постанови НКРЕКП № 1415 від 13.11.2018 "Про видачу ПАТ "Запоріжжяобленерго" ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом", який набрав чинності з 01.01.2019, видано Публічному акціонерному товариству "Запоріжжяобленерго" ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності.

Отже із зазначеного вбачається, що фіксацію показників електролічильників здійснює ПАТ "Запоріжжяобленерго" і у відповідності до п. 4.3 ПРРЕЕ Оператором системи розподілу було надано позивачу інформацію (лист вих. №007-66/1355 від 03.04.2024) про обсяг спожитої електричної енергії відповідачем за розрахункові місяці, а саме: січень-лютий 2022 року склали за показниками ЕІС кодами 12 058 кВт*год.

На підставі отриманих даних позивач сформував та надіслав відповідачу електронною поштою 04.04.2024 акти прийняття-передавання електричної енергії та рахунки на оплату за період січень - лютий 2022, а також вимогу про сплату боргу в сумі 35 206,45 грн. При цьому позивачем враховано отримання від відповідача у лютому 2022 року оплати вартості спожитої у січні 2022 року електричної енергії на суму 35 811,42 грн.

Проте, вартість спожитої електричної енергії у лютому 2022 року відповідачем не сплачена у розмірі 35 206,45 грн.

Таким чином, неналежне виконання вищевказаних умов договору у частині своєчасного проведення розрахунків за договором про постачання електричної енергії призвело до виникнення у Комунального підприємства "Тимошівка" Михайлівської селищної ради Василівського району запорізької області заборгованості за спожиту електричну енергію у період лютий 2022 в розмірі 305 206,45 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем не надано суду доказів сплати заборгованості перед позивачем за спожиту електричну енергію в сумі 35 206,45 грн.

Враховуючи вище викладене, суд вважає позов обґрунтованим, доводи наведені в позовній заяві доведеними та такими, що відповідають чинному законодавству, та таким, що підлягає задоволенню.

Оскільки суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до статті 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Тимошівка" Михайлівської селищної ради Василівського району Запорізької області (вул. Пушкіна, буд. 55, с. Тимошівка, Василівський район, Запорізька область, 72030; e-mail: kptimos@gmail.com; ідентифікаційний код юридичної особи 37521140) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" (вул. Олександрівська, буд. 35, м. Запоріжжя, 69063, ідентифікаційний код юридичної особи 42093239) заборгованість за електроенергію в розмірі 35 206,45 грн (тридцять п`ят тисяч двісті шість гривень 45 коп.). Видати наказ.

Стягнути з Комунального підприємства "Тимошівка" Михайлівської селищної ради Василівського району Запорізької області (вул. Пушкіна, буд. 55, с. Тимошівка, Василівський район, Запорізька область, 72030; e-mail: kptimos@gmail.com; ідентифікаційний код юридичної особи 37521140) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" (вул. Олександрівська, буд. 35, м. Запоріжжя, 69063, ідентифікаційний код юридичної особи 42093239) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10.09.2024.

Суддя І. С. Горохов