Рішення

від 02.09.2024 по справі 908/1853/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/142/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2024 Справа № 908/1853/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Зеленцовій К.Ю., розглянувши в матеріали справи № 908/1853/24

за позовом: Акціонерного товариства "Таскомбанк" (01032, м.Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ: 09806443)

до відповідача 1: Приватного підприємства "Валентина 2017" (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Івана Алексєєва, 29/1; код ЄДРПОУ: 41482030; ел.пошта: zapravka-2013@ukr.net)

до відповідача 2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

про стягнення 226 569,05 грн.

за участю представників:

від позивача: Лаврів В.П., довіреність № 16 від 19.01.2024

від відповідача 1, 2: не прибули

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Таскомбанк" до Приватного підприємства "Валентина 2017" та ОСОБА_1 про стягнення солідарно заборгованість за Кредитним договором № ID 6976446 від 11.09.2019, що станом на 07.04.2023 становить 226 569,05 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. простроченому) - 97 219,00 грн.; заборгованість по процентам (в т.ч. простроченим) - 0,05 грн.; заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) - 129 350,00 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 03.07.2024 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1853/24 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.

Позов обґрунтовано умовами кредитного договору № ID 6976446 від 11.09.2019, договору поруки № Т 09.07.2019 І 7659, нормами Закону України «Про електронні довірчі послуги», ст. ст. 15, ч. 2 ст. 16, 525, 526, 553, 554, 610, 612, 629, 1049, ч. 2 ст. 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 612 Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 04.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1853/24 в порядку спрощеного позовного провадження, справі присвоєно номер провадження справи 24/142/24, судове засідання призначено на 24.07.2024.

Ухвалою суду від 24.07.2024 відкладено розгляд справи на 02.09.2024.

Ухвалою суду від 30.07.2024 задоволено заяву Акціонерного товариства "Таскомбанк" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 908/1853/24.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 02.09.2024 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідачі в судове засідання не прибули, відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надали, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомили, правову позицію у справі не висловив.

Ухвали суду про відкриття провадження у справі № 908/1853/24 та про відкладення розгляду справи направлялись судом відповідачу на адресу електронної пошти та доставлено до електронної скриньки, про що свідчить довідки Господарського суду Запорізької області.

Крім того, ухвали господарського суду Запорізької області у справі № 908/1853/24 опублікована на офіційному веб-сайті судової влади України.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідачі могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).

Відзив на адресу суду від відповідачів не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідачів не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки судом належним чином виконано обов`язок та вжито заходи щодо повідомлення відповідачів про розгляд справи, неявка в судове засідання представників відповідачів не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідачів за наявними матеріалами.

В засіданні 02.09.2024 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

УСТАНОВИВ:

11.09.2019 між Акціонерним товариством "ТАСКОМБАНК" (далі - Банк, позивач у справі) та Приватним підприємством "Валентина 2017" (далі - Позичальник, відповідач 1 у справі) укладено Заяву-договір № ID 6976446 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") (далі - Договір), відповідно до умов якого, Банк надав Позичальнику кредит у сумі 500 000,00 грн. на строк - 36 місяців з дати укладення Договору, а Позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього Договору.

Цільове використання кредиту - на поповнення оборотних коштів; придбання основних засобів; рефінансування кредиту іншого банку (відповідно до п. 1.2. Договору).

Згідно з п. 2.3.1 кредитного договору розмір процентної ставки за користування кредитом складає 0,0001 % річних.

Розмір комісійної винагороди: 1,99% від суми виданого кредиту (щомісячно) (п. 2.3.2. Договору).

Пунктом 2.5 Договору визначено терміни та порядок погашення Кредиту:

2.5.1. сплата платежів по кредиту - щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем укладення Договору, до календарного числа місяця, в яке було укладено Договір, включно із цим числом;

2.5.2. сплата процентів за користування кредитом - щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем укладення Договору, до календарного числа місяця, в яке було укладено Договір, включно із цим числом;

2.5.3. сторони узгодили, що графік погашення кредиту надається у Додатку 1 до цього Договору та доступний Клієнту у системі "ТАС24 Бізнес".

Умови цього Договору визначаються Банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті Банку http://www.tascombank.com.ua та укладається лише шляхом приєднання до Договору в цілому (4.2.1 Договору).

Відповідно до п. 4.3 Договору дата підписання Заяви-договору шляхом накладання електронних підписів обох Сторін вважаться датою укладення Договору.

Відповідач 1 скористався своїм правом на підставі Закону України "Про електронний документ та електронний документообіг", вчинив правочин, підписавши заяву-договір № ID 6907286 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ "ТАСКОМБАНК" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") електронним цифровим підписом, що підтверджується копією відповідного електронного сертифікату з відображенням ЕЦП на договорі.

Як свідчать матеріали справи, 11.09.2019 Банк виконав зобов`язання, передбачені Договором та надав Позичальнику кредитні кошти в розмірі 500000,00 грн., що підтверджується випискою за особовим рахунком за період 11.09.2019 по 07.04.2023.

Також з матеріалів справи судом встановлено, що на виконання умов Договору з метою забезпечення належного виконання зобов`язань за Заявою-договором № ID 6976446 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ "ТАСКОМБАНК" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") укладено Договір поруки № Т 09.07.2019 І 7659 (надалі - Договір поруки) між АТ "ТАСКОМБАНК" (Кредитор) та фізичною особою - резидентом України ОСОБА_1 (Поручитель, відповідач 2 у справі).

За Договором поруки Поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором на засадах солідарного боржника за виконання в повному обсязі ПП «Валентина 2017» (Боржник) зобов`язань, що виникли або можуть виникнуть у майбутньому на підставі Заяви-договору № ID 6976446 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ "ТАСКОМБАНК" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу"), що укладений між Кредитором та Боржником, зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені в майбутньому.

Відповідно до п. 1.2 Договору поруки Поручитель відповідає перед кредитором за виконання Боржником усіх зобов`язань за Кредитним договором, в тому числі: 1.2.1. повернути Кредитору кредит у розмірі 500 000,00 грн., у терміни (строки), визначені Кредитним договором; 1.2.2. щомісячно сплачувати Кредитору проценти за користування кредитом в розмірі 0,0001% річних, з урахуванням порядку та розміру їх зміни згідно умов Кредитного договору, та в строки, що встановлені Кредитним договором; 1.2.3. щомісячно сплачувати комісію за управлінням кредитом в розмірі 1,99% від суми виданого кредиту в порядку, встановленому Кредитним договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору поруки у невиконання або прострочення виконання Боржником зобов`язань, що випливають з Кредитного договору, Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний боржник в тому ж обсязі, що й Боржник.

Згідно з п. 2.2 Договору поруки передбачена п. 2.1 цього договору відповідальність Поручителя наступає у випадку, якщо Боржник порушить зобов`язання та/або допустить прострочення виконання будь-якого із зобов`язань, зазначених у п.п. 1.2., 1.3. цього Договору.

У випадку невиконання Боржником будь-яких зобов`язань за Кредитним договором або невиконання зобов`язань у строки, визначені Кредитним договором, Кредитор звертається з письмовою вимогою на адресу Поручителя, зазначену у Розділі 7 цього Договору, та копію надсилає Боржнику (п. 3.1 Договору поруки).

Відповідач 2 зобов`язався (п. 3.3. Договору поруки) не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з дня відправлення вимоги Кредитора (п. 3.1 даного Договору) погасити суму в розмірі, визначеному у вимозі. Неотримання Поручителем вимоги Кредитора з будь-яких причин не звільняє Поручителя від обов`язку виконати умови цього Договору.

Цей договір набуває чинності з моменту накладення електронного підпису обох Сторін, що прирівнюється до власноручного підпису (п. 5.1 Договору поруки).

Відповідач 2 на підставі Закону України "Про електронний документ та електронний документообіг", вчинив правочин, підписавши договір поруки № ID 6976446 від 11.09.2019 електронним цифровим підписом, що підтверджується копією відповідного електронного сертифікату з відображенням ЕЦП на Договорі.

Фактичні обставини справи свідчать, що відповідачем 1 не виконані умови Кредитного договору, кредитні кошти у встановлені договором (Графік погашення кредиту додаток 1 до Заяви-договору № ID 6976446) строки не повернуті, у зв`язку з чим станом на 07.04.2023 у відповідача 1 існує заборгованість за тілом кредиту в розмірі 97219,00 грн., за відсотками - 0,05 грн., з комісії - 129350,00 грн., що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості за Кредитним договором та Виписками, які містяться в матеріалах справи.

Вказані нарахування підтверджуються відповідними розрахунками, що додані до матеріалів позовної заяви. Розрахунки перевірені судом, та встановлено що вони виконані правильно.

Заборгованість відповідачами не погашена, що стало підставою звернення позивача до господарського суду із даним позовом.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом статті 11 Цивільного Кодексу України ( далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Нормами статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України закріплено, що якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно із ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" закріплено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Частинами 1-3 ст. 4 цього ж Закону визначено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Положеннями ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" передбачено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Накладанням електронного підпису завершується створенням електронного документа (ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").

Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" юридична сила електронного документа з нанесеними одним або множинними ЕЦП та допустимість такого документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму

До матеріалів позовної заяви позивачем, зокрема, надано паперові копії наступних електронних документів (які засвідчені у порядку, встановленому законом): Заява-договір № ID 6976446 від 11.09.2019 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ "ТАСКОМБАНК" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") з додатком 1 до нього (Графік погашення кредиту), Договір поруки № Т 09.07.2019 І Т 7659, протоколи створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Статтею 96 ГПК України визначено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет) (частина 1). Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом (частина 3). Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частина 5).

Відповідачами не надано заперечень щодо факту укладення між сторонами кредитного договору з додатком до нього, договору поруки шляхом накладення сторонами своїх електронних цифрових підписів.

Докази, що спростовують ці обставини, в матеріалах господарської справи відсутні та суду не надавались.

Також судом враховано, що учасниками справи під сумнів не поставлено відповідність поданої паперової копії електронного доказу оригіналу, клопотання про витребування у позивача відповідного оригіналу електронного доказу не заявлялось.

З урахуванням вказаних норм права та обставин справи, суд дійшов висновку, що Кредитний договір та Договір поруки є укладеними, чинними, дійсними та підлягає виконанню сторонами відповідно до їхніх умов.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Статтею 1055 ЦК України унормовано, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за Кредитним договором - Заява-договір № ID 6976446 від 11.09.2019 про приєднання виконав належним чином, перерахувавши на рахунок відповідачу 1 кредитні кошти у розмірі 500 000,00 грн., що підтверджується випискою за особовим рахунком.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом положень статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення наведено й у статтях 525, 526 ЦК України.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідач 1 був зобов`язаний повернути кредит протягом 36 місяців з дати укладення Кредитного договору та здійснювати загальне погашення кредиту за Графіком, який є додатком 1 до Кредитного договору.

Відповідач 1 свої зобов`язання за Кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим станом на 07.04.2023 у нього утворилась заборгованість за тілом кредиту в розмірі 97219,00 грн, за відсотками - 0,05 грн, з комісії - 129350,00 грн, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості по кредитному договору та Виписками, які містяться в матеріалах справи.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі сплатою основного боргу, процентів, неустойки, від шкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов`язався відповідати за виконання зобов`язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Отже, Договором поруки № Т 09.07.2019 І Т 7659 забезпечено виконання ПП «Валентина 2017» зобов`язання за Кредитним договором - Заявою-договором № ID 6976446 від 11.09.2013 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ "ТАСКОМБАНК" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу").

Кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).

Отже, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителем кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Жодної з підстав для припинення дії Договору поруки № ID 6976446 від 11.09.2019, визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.

Позовні вимоги в даній справі є однорідними та нерозривно пов`язаними з обов`язком належного виконання основного зобов`язання за кредитним договором. Тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача є можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом. Такий розгляд впливає, зокрема, і на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних відносин.

Захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і поручителя у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз`єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов`язання залежно від суб`єктного складу останнього.

На момент розгляду справи ні Позичальник, ні Поручитель заборгованість перед Кредитором не сплатили.

Так само ні відповідач 1, ні відповідач 2 не надали свого контррозрахунку суми заборгованості за Кредитним договором - Заявою-договором № ID 6976446 від 11.09.2019 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ "ТАСКОМБАНК" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу"), заявленої до стягнення.

При вирішенні спору у даній справі суд вважає за необхідне врахувати, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Умовами Кредитного договору строк кредитування визначений 36 місяців з дати укладення Договору.

Проценти та комісійна винагорода сплачуються (п. п. 2.5.1, 2.5.2. Кредитного договору) щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем укладення Договору, до календарного числа місяця, в яке було укладено Договір, включно із цим числом;

Враховуючи зазначене, стягненню солідарно з відповідачів 1 і 2 на користь позивача підлягає сума за заборгованості за тілом кредиту в розмірі 97219,00 грн, за відсотками - 0,05 грн, з комісії - 129350,00 грн.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідачі 1 і 2 своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористалися, проти позову не заперечили, належними доказами доводи позивача не спростували.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними, законними та такими, що підлягають задоволенню судом в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір у розмірі 3398,54 грн. підлягає стягненню на користь позивача з відповідачів в рівних частинах (по 1699,27 грн з кожного), оскільки стягнення судового збору солідарно законодавством не передбачено.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з Приватного підприємства "Валентина 2017" (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Івана Алексєєва, 29/1; код ЄДРПОУ: 41482030) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ: 09806443) заборгованість за Кредитним договором № ID 6976446 від 11.09.2019, що становить 226569 (двісті двадцять шість тисяч п`ятсот шістдесят дев`ять) грн 05 коп., з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. простроченому) - 97219 (дев`яносто сім тисяч двісті девянадцять) грн 00 коп., заборгованість по процентам (в т.ч. простроченим) - 0 (нуль) грн 05 коп., заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) - 129350 (сто двадцять дев'ять тисяч триста п`ятдесят) грн 00 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) та Приватного підприємства "Валентина 2017" (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Івана Алексєєва, 29/1; код ЄДРПОУ: 41482030) на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ: 09806443) заборгованість за Кредитним договором № ID 6976446 від 11.09.2019, що становить 226569 (двісті двадцять шість тисяч п`ятсот шістдесят дев`ять) грн 05 коп., з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. простроченому) - 97219 (дев`яносто сім тисяч двісті девянадцять) грн 00 коп., заборгованість по процентам (в т.ч. простроченим) - 0 (нуль) грн 05 коп., заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) - 129350 (сто двадцять дев'ять тисяч триста п`ятдесят) грн 00 коп.

Стягнути з Приватного підприємства "Валентина 2017" (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Івана Алексєєва, 29/1; код ЄДРПОУ: 41482030) на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ: 09806443) 1699 (одна тисяча шістсот дев`яносто дев'ять) грн 27 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ: 09806443) 1699 (одна тисяча шістсот дев`яносто дев'ять) грн 27 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10.09.2024

Суддя Т.А. Азізбекян