Справа № 296/7189/24
2-н/296/796/24
У Х В А Л А
Іменем України
26 серпня 2024 рокум. Житомир
Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Маслак В.П., розглянувши заяву Приватного підприємства «Керуюча компанія «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №9» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком,-
В С Т А Н О В И В:
ПП «Керуюча компанія «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №9» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 вартості наданих послуг за спожитий природний газ в сумі 5615,08 грн. та судового збору у розмірі 302,80 грн.
Дослідивши матеріали заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Частиною 1 ст.161 ЦПК України визначено вичерпний перелік вимог, за якими може бути видано судовий наказ.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено зокрема вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, а також перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Пунктами 3 та 4 частини 3 статті 163 ЦПК України визначено, що до заяви про видачу судового наказу додаються копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості та інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Так, на виконання вимог даної норми закону був зроблений витяг з Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно відомостей Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Житомирській області ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Із заяви стягувача про видачу судового наказу про стягнення заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 являється споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_2 .
Разом з тим, з доданих до заяви про видачу судового наказу документів не вбачається, що ОСОБА_1 є споживачем послуг, які надає стягувач, за вказаною адресою, або є власником зазначеного майна, що в силу вимог ч. 4 ст. 318 ЦК України зобов`язує його сплачувати житлово-комунальні послуги.
Долучені до заяви розрахунки щодо заборгованості ОСОБА_1 за надання послуг з постачання природного газу за адресою: АДРЕСА_2 , не є достатнім доказом на підтвердження проживання останнього за цією адресою та виникнення обов`язку зі сплати послуг.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
З урахуванням положень п. 8 ч. 1 ст. 165, ч. 1 ст. 166 ЦПК України суд відмовляє ПП «Керуюча компанія «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №9» у видачі судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ та роз`яснює, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст. 161, 165, 166, 259, 260 ЦПК України,
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити Приватному підприємству «Керуюча компанія «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №9» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею, може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В. П. Маслак
Суд | Корольовський районний суд м. Житомира |
Дата ухвалення рішення | 26.08.2024 |
Оприлюднено | 12.09.2024 |
Номер документу | 121500455 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи наказного провадження Справи щодо стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості |
Цивільне
Корольовський районний суд м. Житомира
Маслак В. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні