Рішення

від 09.09.2024 по справі 910/4566/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.09.2024Справа № 910/4566/24Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №910/4566/24

За позовом Головного управління Національної поліції в Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю « 2629»

про стягнення 1440,00 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Головне управління Національної поліції в Запорізькій області (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю " 2629" (далі - відповідач) про стягнення 1440,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення взятих на себе зобов`язань за договором поставки комп`ютерного обладнання різного за кошти місцевого бюджету № 545-23 від 17.08.2023 року відповідач несвоєчасно здійснив поставку товарів, у зв`язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 1440,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/4566/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023, який набрав чинності 21.07.2023 та введений в дію 18.10.2023, внесено зміни до ряду статей Господарського процесуального кодексу України.

Так, частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Як вбачається з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» Товариство з обмеженою відповідальністю " 2629" має зареєстрований «Електронний кабінет» в підсистемі «Електронний суд» в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі.

Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З урахуванням зазначеного, ухвала Господарського суду міста Києва від 03.05.2024 про відкриття провадження у справі була надіслана відповідачу до Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» в ЄСІТС.

З наявного в матеріалах справи повідомлення про доставку електронного листа, яка отримана з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що документ в електронному вигляді "ст.176 Ухвала про відкриття провадження у справі (без виклику сторін)" від 03.05.2024 по справі №910/4566/24 (суддя Васильченко Т.В.) було надіслано одержувачу ТОВ « 2629» в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 03.05.24 о 21:54 год.

Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

У відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Втім відповідач, у визначений судом строк, не подав ні відзиву на позовну заяву, ні клопотання про продовження строку на його подання.

Приписами ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.08.2023 року між Головним управлінням Національної поліції в Запорізькій області (далі- покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю « 2629» (далі - постачальник, відповідач) укладено договір поставки комп`ютерного обладнання різного за кошти місцевого бюджету №545-23 (далі - договір), за умовами пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця комп`ютерне обладнання різне за кодом ДК 021:2015 30230000-0 «Комп`ютерне обладнання» (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його в порядку та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до пункту 1.2 договору найменування (номенклатура, асортимент), перелік, кількість, ціна за одиницю товару, технічні характеристики та гарантійний термін товару визначено у додатку 1 (Специфікація) та додатку 2 (Технічні характеристики товару), які є невід`ємною частиною даного договору.

За умовами пункту 2.1 договору загальна ціна договору становить 736999,00 грн.

Оплата здійснюється покупцем за фактично отриманий належної якості товар шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у договорі, протягом 15 робочих днів після підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної (п.2.2 договору).

У пункті 3.1 договору сторони погодили, що постачальник зобов`язаний поставити товар протягом семи робочих днів з дня заявки покупця, але не пізніше 16.10.2023 року. Про час поставки товару повідомити покупця, не пізніше ніж за 1 (один) день до дати поставки, на електронну адресу вказану в цьому договорі для листування. Електронні адреси офіційного листування: зі сторони постачальника: elenaprozorro1@gmail.com; зі сторони покупця: info@zp.npu.gov.ua.

Передача постачальником товару, що є предметом договору, здійснюється за видатковою накладною, яка підтверджує факт приймання-передачі товару уповноваженій особі покупця за довіреністю. Разом із товаром постачальник зобов`язаний передати покупцю наступні документи: рахунок на оплату, видаткову накладну, акт приймання-передачі (Додаток 4), гарантійні документи. Поставка товару здійснюється у повному обсязі в межах строку поставки, визначеного у пункті 3.1 цього договору (п.4.1, 4.2 договору).

Факт приймання товару, а також відсутність зауважень до товару підтверджується підписанням уповноваженими представниками сторін належним чином (відповідно до чинного законодавства) оформленої накладної на товар.

Пунктом 9.3 договору встановлено, що за порушення строку передачі товару або строку заміни неякісного (невідповідного) товару на якісний (відповідний) в гарантійний період постачальник на вимогу покупця сплачує пеню у розмірі 1% вартості товару, з якого допущено прострочення виконання зобов`язань, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

При цьому, день поставки товару поставленого постачальником з порушенням строку передбаченого пунктом 3.1 договору, вважається днем прострочення, за який постачальнику нараховуються штрафні санкції згідно умов цього договору.

Договір набирає чинності з дати його укладення сторонами та діє до 31.12.2023 року, а в частині взаєморозрахунків та гарантійних зобов`язань до повного їх виконання сторонами (пункт 13.1 договору).

У специфікації, яка є додатком 1 до договору сторони узгодили найменування товару (марка, країна виробника, тип, тощо), код ДК, одиницю виміру, кількість та вартість товару.

11.09.2023 року позивач сформував у листі №1192/14/21-2023 заявку на поставку товару, відповідно до якої просив відповідача здійснити поставку товару, що є предметом договору, не пізніше 21.09.2023 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.09.2023 відповідач поставив, а позивач прийняв товар на загальну суму 722599,00 грн, про що свідчить акт приймання-передачі №1 від 21.09.2023 року та видаткова накладна №7545 від 25.09.2023 року, які підписані уповноваженими представниками сторін без заперечень та зауважень.

Листом від 25.10.2023 року №1459/05/14-2023, який направлений відповідачу у відповідності до приписів пункту 3.1 договору засобами електронного зв`язку, позивач повідомив відповідача, що станом на 25.10.2023 року не поставлений товар на загальну суму 14400,00 грн.

26.10.2023 року відповідач здійснив поставку позивачу узгодженого договором товару на суму 14400,00 грн, про що свідчить акт приймання-передачі №1 від 26.10.2023 року та видаткова накладна №7546 від 26.10.2023 року, які підписані уповноваженими представниками сторін без заперечень та зауважень.

07.11.2023 року позивачем у відповідності до приписів пункту 3.1 договору засобами електронного зв`язку було направлено відповідачу претензію № 1525/04/14-2023 про сплату пені у розмірі 1440,00 грн за прострочення поставки товару по видатковій накладній від 26.10.2023.

Однак, відповідач відповіді на претензію не надав, нараховану пеню не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 цієї ж статті унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

В силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар (ст. 664 ЦК України).

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що постачальник зобов`язаний поставити товар протягом семи робочих днів з дня заявки покупця, але не пізніше 16.10.2023 року.

Отже, відповідач взяв на себе зобов`язання поставити позивачу у повному обсязі узгоджений товар не пізніше 16.10.2023.

Частина 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У даному випадку, як встановлено судом, відповідач допустив прострочення поставки товару на загальну суму 14400,00 грн згідно видаткової накладної №7546 від 26.10.2023 року, а отже наявні правові підстави для застосування до відповідача відповідальності за порушення строків поставки.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Умовами пункту 9.3 договору сторони узгодили, що за порушення строку передачі товару або строку заміни неякісного (невідповідного) товару на якісний (відповідний) в гарантійний період постачальник на вимогу покупця сплачує пеню у розмірі 1 % вартості товару, з якого допущено прострочення виконання зобов`язань, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів постачальник додаткового сплачує штраф у розмірі 7 % вказаної вартості. При цьому, день поставки товару поставленого постачальником з порушенням строку передбаченого пунктом 3.1 розділу 3 договору, вважається днем прострочення, за який постачальнику нараховуються штрафні санкції згідно умов цього договору.

Відтак, оскільки відповідач допустив порушення строку поставки товару на загальну суму 14440,00 грн, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п. 9.3 договору, позивачем нараховано за період з 17.10.2013 по 26.10.2023 та заявлено до стягнення пеню в розмірі 1440,00 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за заявлений період, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у нього обов`язку сплати штрафні санкції за порушення строків поставки, як і не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.

Приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними належними доказами, відтак підлягають задоволенню.

Згідно з пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статями 13, 73, 74, 76-80, 129, 165, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Головного управління Національної поліції в Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю « 2629» про стягнення 1440,00 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « 2629» (04136, м. Київ, вул. Тираспольська, буд. 58, кв. 282, ідентифікаційний код 45032336) на користь Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, вул. Дмитра Апухтіна, буд. 29, ідентифікаційний код 40108688) пеню в розмірі 1440 (одна тисяча чотириста сорок) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 09.09.2024 року.

Суддя Т.В. Васильченко