Рішення

від 20.08.2024 по справі 910/187/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.08.2024Справа № 910/187/24За позовом Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва", м. Київ

до Приватного підприємства "Експрес-К", м. Київ

про стягнення 4 675 990,36 грн -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Кроллау О.В. (в порядку самопредставництва);

від відповідача: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

03.01.2024 року Комунальне підприємство "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Експрес-К" (відповідач) суми коштів в розмірі 4 675 990,36 грн, у зв`язку з невиконанням останнім умов Договору №21/05-20 від 21.05.2020 року в частині проведення проектних та вишукувальних робіт, оплачених позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.02.2024.

В підготовчому засіданні 13.02.2024 судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 09.04.2024.

05.03.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів направлення повідомлення відповідача про судове засідання.

Ухвалою від 09.04.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті 09.07.2024 року.

Судове засідання 09.07.2024 року не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Морозова С.М. у відпустці.

Ухвалою від 15.07.2024 року засідання в справі призначено на 20.08.2024 року.

В судовому засіданні 20.08.2024 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2020 року між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) укладено Договір №21/05-20 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання за плату відповідно до умов цього Договору виконати проектні та вишукувальні роботи по об`єкту: «Будівництво транспортної розв`язки на перетині вул. М. Раскової та бульвару Верховної ради із залізничними коліями на ділянці станція «Київ-Русанівська» - станція «Київ-Дніпровський» у Дніпровському районі» (стадія Проект та Робоча документація) (надалі - роботи).

Відповідно до п. 1.2. Договору виконавець приступає до виконання робіт за Договором не пізніше 3 календарних днів з моменту його підписання.

Результатом виконаних робіт є проектна документація (надалі - документація) затверджена у встановленому порядку, яка повністю відповідає технічному завданню (Додаток №1 до Договору, який є невід`ємною частиною Договору)ю (п. 1.3. Договору).

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що вартість робіт становить 16 699 998,00 грн, в тому числі податок на додану вартість - 2 783 333,00 грн, відповідно до протоколу погодження договірної ціни, підтвердженого розрахунком та календарного плану виконаних робіт.

Після завершення робіт у повному обсязі або окремого етапу робіт та передачі готової проектної документації замовнику, яка повинна повністю відповідати вимогам, що ставлять до такого виду робіт відповідно до чинного законодавства України, замовник не пізніше 61 календарного дня з дня підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт здійснює розрахунок з виконавцем по Договору в повному обсязі або в частині вартості виконаного етапу робіт, але не більше 70% вартості розробки відповідної стадії проектування. Остаточний розрахунок за виконані роботи проводиться після отримання позитивного експертного звіту за результатами експертизи проектної документації на відповідній стадії проектування та після передачі виконавцем готової, погодженої у встановленому порядку, проектно-кошторисної документації (у тому числі в електронному вигляді) в обсязі, необхідному та достатньому для виконання будівельних робіт і підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт. (п. 2.3. Договору).

Строк виконання робіт: з дати підписання Договору до 31.12.2021 року. (п. 3.1. Договору).

Договір набуває чинності з дати підписання та діє до 31.12.2021 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов`язків по Договору. (п. 8.1. Договору).

Додатком №1 до Договору сторони оформили Технічне завдання, Додатком №2 до Договору сторони оформили календарний план виконання робіт, Додатком №3 до Договору сторони оформили протокол погодження договірної ціни, Додатком №4 до Договору сторони оформили зведений кошторис.

Листом №31-2038 від 08.09.2020 року позивач просив відповідача до 15.10.2020 року подати проектну документацію.

Листом №31-2348 від 20.10.2021 року позивач повідомив відповідача, що необхідно терміново закінчити роботи.

Листом №10-08-22/1 віл 10.08.2022 року відповідач просив позивача продовжити термін дії Договору до 31.12.2023 року.

Додатковою угодою №5 від 29.09.2022 року сторони погодили продовжити строк виконання робіт та термін дії Договору до 31.12.2023 року.

Як зазначено позивачем, сторонами підписані Акти здачі-приймання проектних робіт, а саме: №2 від 28.12.2020 року на суму 589 490,36 грн, №1 від 29.12.2021 року на суму 3 450 628,60 грн, №2 на суму 264 200,40 грн, №3 від 29.12.2021 року на суму 371 671,00 грн.

Позивачем на виконання умов Договору було перераховано відповідачу авансові кошти на суму в розмірі 4 675 990,36 грн згідно наступних платіжних доручень: №18 від 29.12.2020 року на суму 589 490,36 грн, №96 від 14.12.2021 року на суму 264 200,40 грн, №149 від 29.12.2021 року на суму 371 671,00 грн, №150 від 29.12.2021 року на суму 3 450 628,60 грн.

Позивач вказує, що послуги відповідачем по Договору не надані, оскільки проектна документація не отримала позитивного експертного звіту відповідно до умов завдання та проектування і вимог законодавства, у зв`язку з чим, на момент звернення до суду відповідачем роботи по Договору не виконані і авансовані кошти в розмірі 4 675 990,36 грн, відповідно, підлягають поверненню позивачу.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів. (837 ЦК України).

Статтею 887 ЦК України закріплено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Як встановлено судом строк виконання робіт та термін дії Договору сторонами в Додатковій угоді №5 від 29.09.2022 року встановлено до 31.12.2023 року.

При цьому, пунктом 4.3. Договору сторони встановили, що роботи вважаються виконаними після передачі виконавцем замовнику проектної документації, яка отримала позитивний експертний звіт експертної організації відповідно до умов завдання на проектування та вимог чинного законодавства, а також повного комплекту погодженої в установленому порядку проектної документації, необхідної для виконання будівельних робіт.

Позивачем, на виконання умов Договору, було перераховано відповідачу авансові кошти на суму в розмірі 4 675 990,36 грн згідно платіжних доручень: №18 від 29.12.2020 року на суму 589 490,36 грн, №96 від 14.12.2021 року на суму 264 200,40 грн, №149 від 29.12.2021 року на суму 371 671,00 грн, №150 від 29.12.2021 року на суму 3 450 628,60 грн.

Проте, у визначений Договором строк, відповідачем роботи, обумовлені сторонами, не виконані.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом вище, у відповідності до умов Додаткової угоди №5 від 29.09.2022 року до Договору, відповідач мав виконати роботи не пізніше 31.12.2023 року.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем роботи не виконано.

Отже, згідно умов вказаного пункту, відповідальною перед позивачем особою, за виконання умов Договору, є саме відповідач.

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з п. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за змістом наведених норм, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання.

Розірванням договору є припинення договірного зобов`язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення прав та обов`язків сторін договірних зобов`язань.

Відповідно до частини 2 статті 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави. Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.

Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі статті 1212 ЦК України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин положення статті 1212 ЦК України, а тому, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 4 675 990,36 грн отриманих коштів.

Аналогічних правових висновків щодо застосування положень частини 4 статті 849 ЦК України та можливість стягнення з відповідача на користь позивача коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду дійшов Верховний Суд у постановах від 10.05.2018 у справі №916/1591/17, від 11.11.2018 у справі №910/13332/17 та від 14.06.2018 у справі №912/2709/17.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума коштів в розмірі 4 675 990,36 грн.

Судовий збір, у розмірі 70 139,86 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Експрес-К" (ідентифікаційний код 24383879, місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 3) на користь Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" (ідентифікаційний код 05445267, місцезнаходження: 01104, м. Київ, вул. Петра Болбочана, 6) суму коштів в розмірі 4 675 990,36 грн (чотири мільйони шістсот сімдесят п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто гривень 36 копійок) та суму судового збору в розмірі 70 139,86 грн (сімдесят тисяч сто тридцять дев`ять гривень 86 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене 10.09.2024 року.

Суддя С. МОРОЗОВ