Рішення

від 10.09.2024 по справі 911/1887/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1887/24

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання за наявними матеріалами справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ», м. Київ

до Приватного підприємства «МЕРЕЖА З РОЗВИТКУ БІЗНЕСУ», Київська обл., м. Ржищів

про стягнення вартості безпідставно набутого майна

без виклику представників учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» (далі позивач) б/н від 19.07.2024 року (вх. №3115 від 22.07.2024) до Приватного підприємства «МЕРЕЖА З РОЗВИТКУ БІЗНЕСУ» (далі відповідач) про стягнення вартості безпідставно набутого майна у розмірі 31395,94 грн.

Ухвалою суду від 24.07.2024 року позовну заяву залишено без руху.

До суду від позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява б/н від 25.07.2024 року (вх. №7986/24 від 25.07.2024) про усунення недоліків позовної заяви.

Дослідивши зміст поданої заяви, суд дійшов висновку, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви, встановлені ухвалою суду від 24.07.2024 року.

Оскільки, ціна позову у справі №911/1887/24 не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений на 01 січня 2024 року, в якому подано відповідну позовну заяву, справа є не складною з огляду на наявні в ній матеріали, суд, в силу ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 26.07.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1887/24 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, долученим до матеріалів справи, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач, який належним чином повідомлений про наявність у провадженні суду справи з позовними вимогами до нього, у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами.

Враховуючи, що ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 2 ст. 252 ГПК України визначено, що суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» (за договором - постачальник) та Приватним підприємством "МЕРЕЖА З РОЗВИТКУ БІЗНЕСУ" (за договором - споживач) 04.01.2016 року укладено Договір №1141108А9ОЕР016 на постачання природного газу у 2016 році (далі Договір), згідно умов п. 1.1 якого, постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором. Згідно п. 1.2 Договору, річний плановий обсяг природного газу становить до 1,200 тис куб.м.

Відповідно до п. 11.1 Договору, цей Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) Сторін і діє в частині постачання газу з 01 січня 2016 року до 31 грудня 2016 року, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

Згідно п. 11.2 Договору, Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому, Сторони мають внести зміни до Договору щодо планових обсягів постачання газу на продовжений строк.

Позивачем на адресу відповідача листом від 18.08.2023 року №417-Сл-1342-0823 (трек-номер 0410807275430) направлявся проект додаткової угоди №44/1 від 31.12.2021 року. Зазначеним проектом додаткової угоди №44/1 від 31.12.2021 року передбачалось, зокрема, продовження до 31.12.2022 року дії Договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 04.01.2016 року №1141108А9ОЕР016; доповнення п. 1.1 розділу І Договору наступним абзацом: «Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу у 2022 році природний газ (далі газ), а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором; викладення п. 11.1 розділу ХІ Договору в наступній редакції: « 11.1. Цей Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) Сторін і діє в частині постачання газу з 01 січня 2022 до 31 грудня 2022 року, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

Крім того, на адресу відповідача листом направлено акт приймання-передачі природного газу №КОЗ82000629 від 31.01.2022 року цінним листом (трек-номер 0410807275430) з описом вкладення.

Позивачем зазначено, що враховуючи редакцію п. 11.2 Договору, продовження (пролонгація) дії Договору на наступний календарний рік неможлива без укладання додаткової угоди із визначенням планових обсягів постачання природного газу. Однак, відповідачем не було підписано зі свого боку додаткову угоду №44/1 від 31.12.2021 до Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 04.01.2016 року №1141108А9ОЕР016, строк дії зазначеного договору продовжено не було.

Відповідачем не було припинено споживання природного газу у постачальника ТОВ «Київоблгаз Збут» та було отримано природний газ за січень 2022 року в розмірі 446,19 куб.м. без достатніх на те підстав.

З огляду на те, що відповідач не оплатив вартість природного газу, спожитого після закінчення строку дії Договору, позивач звернувся до суду з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 31395,94 грн., що становить вартість безпідставно спожитого природного газу.

Оскільки, постачання природного газу у даних правовідносинах, за твердженням позивача, здійснювалося без укладення відповідного договору, а відтак, без оформлення належним чином домовленості сторін щодо обсягів подачі природного газу та його ціни, то при розрахунку вартості поставленого природного газу позивачем було застосовано звичайні ціни на цей товар згідно з інформацією, опублікованою на офіційному сайті Товарної біржі "Українська енергетична біржа", стосовно середньозваженої ціни на природний газ за результатами електронних біржових торгів на січень 2022 року, що становить 70364,51053 грн. за 1 тис. куб. м без ПДВ

Статтею 174 Господарського кодексу України (далі ГК України) встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об`єктів інтелектуальної власності та інших дій суб`єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Правові засади функціонування ринку природного газу України визначає Закон України "Про ринок природного газу".

Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Згідно ст. 59 Закону України "Про ринок природного газу", суб`єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку природного газу зокрема є: несанкціонований відбір природного газу; використання природного газу споживачами в обсягах, що перевищують підтверджені в установленому порядку постачальниками; необґрунтована відмова у складенні та підписанні актів приймання-передачі природного газу. У разі скоєння правопорушення на ринку природного газу до відповідних суб`єктів ринку природного газу можуть застосовуватися санкції у виді: попередження про необхідність усунення порушень; штрафу; зупинення дії ліцензії; анулювання ліцензії.

Відповідно до пункту 1 розділу І Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496 (далі Правила), вони розроблені на виконання пункту 17 частини третьої статті 4 Закону України "Про ринок природного газу" та регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС).

Згідно п. 3 розділу І Правил, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором (пункт 2 розділу ІІ Правил).

У пункті 5 розділу ІІ Правил визначені істотні умови договору постачання природного газу, до яких належать, зокрема: обсяги природного газу, що замовляється споживачем; режими постачання та споживання природного газу протягом розрахункового періоду; ціна постачання природного газу за договором; порядок та строки проведення розрахунків; відповідальність сторін за невиконання умов договору та підстави її застосування, у тому числі в разі перевищення споживачем підтверджених обсягів природного газу за відповідний період.

Відповідно до пункту 9 розділу ІІ Правил постачальник забезпечує споживача необхідними підтвердженими обсягами природного газу відповідно до умов договору постачання природного газу. За умови дотримання споживачем умов договору постачання природного газу постачальник, крім постачальника "останньої надії", зобов`язаний забезпечити своєчасну реєстрацію споживача в Реєстрі споживачів постачальника (на інформаційній платформі Оператора ГТС) у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник відшкодовує збитки споживачеві за несвоєчасне включення споживача до Реєстру споживачів постачальника за умови дотримання споживачем договору постачання природного газу відповідно до розділу VІI цих Правил.

Пунктом 10 розділу ІІ Правил визначено, що споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VII цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання.

Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, споживач має компенсувати постачальнику вартість різниці між підтвердженим обсягом природного газу та фактичним об`ємом (обсягом) споживання природного газу за ціною вартості природного газу, визначеною договором постачання природного газу. При цьому, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, які розраховуються відповідно до пункту 1 розділу VII цих Правил.

Наведені положення Правил, у свою чергу, відповідають положенням Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493 (далі -Кодекс ГТС), які регулюють порядок функціонування інформаційної платформи Оператора ГТС.

У пункті 1 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС вказано, що постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил, та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника "останньої надії", не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Згідно пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС, з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником "останньої надії" та випадків, передбачених п. 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем.

Постачальник, за винятком постачальника зі спеціальними обов`язками, має право визначити по споживачу, крім побутового, в інформаційній платформі кінцеву дату постачання природного газу такому споживачу (з якої споживач буде виключений з Реєстру споживачів такого постачальника) та/або визначити періоди постачання природного газу такому споживачу.

Інформаційна платформа повинна відображати по споживачу заброньовані постачальником (постачальниками) періоди постачання природного газу і дозволяти постачальнику реєструвати на інформаційній платформі період постачання природного газу відповідно до укладених зі споживачем договорів (додаткових угод), у тому числі без зазначення кінцевої дати.

У відповідності до п. 17 розділу ІІ Правил, за відсутності у споживача діючого постачальника (тобто в ситуації, коли споживач не включений до Реєстру споживачів будь-якого постачальника) у відповідному розрахунковому періоді споживач не має права здійснювати відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

Згідно п. 20 розділу ІІ Правил, споживач зобов`язується самостійно обмежувати (припиняти) споживання природного газу зокрема у випадках відсутності споживача у розрахунковому періоді в Реєстрі будь-якого постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС

Як вбачається з матеріалів справи, Договір припинив свою дію 31.12.2016, доказів існування інших чинних договорів у відповідності до ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" в період споживання відповідачем природного газу у січні 2022 року матеріали справи не містять.

На підтвердження обсягів фактично поставленого відповідачу природного газу після закінчення строку дії Договору до матеріалів справи додано роздруківку з Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56ХО000108А9О00В, який, як встановлено судом, належить відповідачу, про що свідчить преамбула укладеного сторонами Договору.

Так, за відомостями Інформаційної платформи Оператора ГТС у період з 01.01.2022 по 31.01.2022 відповідачем відібрано 446,19 куб. м природного газу.

Загальний обсяг природного газу, отриманого відповідачем у січні 2022, який становить 446,19 куб. м, було внесено в алокацію позивача, що підтверджує факт набуття відповідачем майна за рахунок позивача.

Аналогічний обсяг природного газу відображено також і в наявному у матеріалах справи односторонньо підписаному позивачем акті приймання-передачі природного газу №КОЗ820006294033 від 31.01.2022. Однак, суд зазначає, що такий акт складався на виконання Договору, строк дії якого на той момент вже закінчився.

Відповідач не спростував факту, що протягом спірного періоду він отримував природний газ від позивача у заявленому останнім обсязі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт постачання природного газу відповідачу за січень 2022 року в обсязі 449,16 куб.м. Доказів оплати вказаного обсягу природного газу відповідач суду не надав.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно ст. 1213 ЦК України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Оскільки, спожитий без договору природний газ не може бути повернутий споживачем постачальнику в натурі, відповідач повинен відшкодувати позивачу його вартість.

При цьому, обставини вжиття або не вжиття позивачем заходів з обмеження споживання газу відповідачем не впливають на виникнення та існування кондиційних зобов`язань, оскільки, ч. 2 ст. 1212 ЦК України передбачає застосовність відповідних наслідків незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Позивач визначив вартість поставленого відповідачу в спірний період природного газу на підставі інформації Товарної біржі "Українська енергетична біржа" про середньозважену ціну на природний газ станом на січень 2022 року.

Так, за даними Товарної біржі "Українська енергетична біржа" середньозважена ціна на природний газ на умовах передплати за ресурс січня 2022 року за тис. куб. м природного газу становить 70364,51053 грн.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача на підставі ст.ст. 1212, 1213 ЦК України вартості 446,19 куб. м природного газу, поставленого в період за січень 2022 року, що становить 31395,94 грн.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» до Приватного підприємства «МЕРЕЖА З РОЗВИТКУ БІЗНЕСУ» про стягнення вартості безпідставно набутого майна задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «МЕРЕЖА З РОЗВИТКУ БІЗНЕСУ» (09230, Київська обл., м. Ржищів, вул. Незалежності , буд. 37, код ЄДРПОУ 36298348) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» (04201, м. Київ, вул. Полярна, буд. 20, корпус А, код ЄДРПОУ 39592941) 31395 (тридцять одну тисячу триста дев`яносто п`ять) грн. 94 коп. вартості безпідставно набутого майна та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Д.Г. Заєць