Рішення

від 10.09.2024 по справі 911/1797/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1797/24

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання за наявними матеріалами справу

за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «ХАРКІВГАЗ», м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Фіш Компані», Київська обл., м. Бориспіль

про стягнення заборгованості

без виклику представників учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «ХАРКІВГАЗ» б/н від 08.07.2024 року (вх. №3148 від 09.07.2024) (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Фіш Компані» (далі відповідач) про стягнення заборгованості за типовим Договором розподілу природного газу у розмірі 160905,42 грн., з яких 143969,59 грн. основного боргу, 6567,38 грн. 3% річних та 10368,45 грн. інфляційних втрат.

Оскільки, ціна позову у справі №911/1797/24 не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений на 01 січня 2024 року, в якому подано відповідну позовну заяву, справа є не складною з огляду на наявні в ній матеріали, суд, в силу ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 12.07.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1797/24 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, долученим до матеріалів справи, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач, який належним чином повідомлений про наявність у провадженні суду справи з позовними вимогами до нього, у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами.

Враховуючи, що ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 2 ст. 252 ГПК України визначено, що суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач - АТ "Харківгаз", як Оператор газорозподільної системи, до 01.07.2023 здійснював господарську діяльність з розподілу природного газу на території Харківської області на підставі ліцензії, виданої згідно постанови НКРЕКП №809 від 19.06.2017 року.

Відповідно до Кодексу ГРС, оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться в його власності або користуванні відповідно до законодавства та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Відповідно до п. 1 розділу 3 глави VI Кодексу ГРС, споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт. Договір розподілу природного газу правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу (глава 1 розділу І Кодексу ГРС).

Згідно п. 3 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС, договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та за формою Типового договору розподілу природного газу.

Відповідно до п. 4 глави 3 розділу VІ Кодексу ГРС, договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Відповідачем підписано заяву-приєднання до умов Договору розподілу природного газу №094213BJH7DP016 від 01.01.2016 року.

Таким чином, відповідач приєднався до умов Типового публічного договору розподілу природного газу, текст якого затверджений Постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015 (далі Договір).

Як зазначено позивачем, ним надавались послуги з розподілу природного газу споживачу ТОВ «Ютерм Україна» по точці комерційного обліку, яка визначена Додатком № 4 до Договору, який додається до заяви-приєднання, а саме: м. Куп`янськ, вул. Сватівська (Дзержинського), 55.

Згідно п. 2.1. Договору, Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Постановою НКРЕКП №2080 від 07.10.2019 внесено зміни до Кодексу ГРС (та до договору відповідно), згідно яких з 01.01.2020 р. запроваджується новий порядок розрахунків за послугу з розподілу природного газу, зокрема, змінено принцип визначення величини потужності для споживачів природного газу та здійснено перехід від приєднаної потужності до замовленої, яка розраховується відповідно до вимог Кодексу ГРС виходячи із об`ємів споживання об`єктів споживачів за попередній рік.

Пунктом 12.2. Договору передбачено, що якщо в установленому порядку Регулятором будуть внесені зміни до редакції Типового договору розподілу природного газу, Оператор ГРМ зобов`язується розмістити повідомлення про такі зміни на сайті та в офіційних друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, не менше ніж за десять днів до набрання змінами чинності, крім випадків, для яких цим Договором встановлений інший термін та/або порядок повідомлення про внесення змін. У разі незгоди Споживача зі змінами він має право розірвати цей Договір шляхом надсилання письмового повідомлення Оператору ГРМ протягом десяти календарних днів з дня, коли він дізнався чи міг дізнатися про внесені до цього Договору зміни. Нерозірвання цього Договору у вказаний строк та продовження споживання природного газу свідчить про згоду Споживача з внесеними до цього Договору змінами.

Відповідно до п. 6.1. Договору, оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Пунктом 6.3. Договору передбачено, що величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРС. Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.

Відповідно до п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС, річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

Газовий рік - період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року (п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС).

Споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об`єктах з розбивкою по кожному об`єкту в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік. У такому разі, якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність сумарно по всіх його об`єктах, величина перевищення має бути сплачена споживачем за півторакратною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь Оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу.

Враховуючи умови Договору та норми Кодексу, сторонами було визначено плановий обсяг замовленої річної потужності споживача на 2022 рік, про що складено Акт №ХА00042058 приймання-передачі природного газу від 30.09.2021 року.

Так, згідно Акту №ХА00042058 приймання-передачі природного газу від 30.09.2021 величина річної замовленої потужності на 2022 рік становить - 182588,31 м. куб., а величина замовленої потужності на місяць становить - 15215,69 м. куб.

Відповідно до п. 6.8. Договору, надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Так, позивачем складено акти наданих послуг №ХАЯ82005536 від 31.03.2022, №ХАЯ82007212 від 30.04.2022, №ХАЯ82008834 від 31.05.2022, №ХАЯ82010482 від 30.06.2022, №ХАЯ82012274 від 31.07.2022, №ХАЯ82013690 від 31.08.2022, №ХАЯ82018748 від 30.11.2022, №ХАЯ82020643 від 31.12.2022.

Позивачем зазначено, що станом на 28.02.2022 року за відповідачем існувала переплата за Договором у сумі 40049,93 грн.

Також, позивачем зазначено, що у лютому 2023 року АТ «Харківгаз» проведено перерахунок за недорозподілений газ за листопад та грудень 2022 року у зв`язку із пошкодженням системи газопостачання внаслідок бойових дій. Сума перерахунку дорівнює повній сумі оплати послуг з розподілу природного газу за листопад та грудень 2022 року за договором та становить 72670,16 грн. Позивачем складено Акт наданих послуг №ХАЯ50548 від 28.02.2023 року щодо коригування (повернення споживачеві) 72670,16 грн., в т.ч. 12 111,69 грн. ПДВ.

Обсяг розподіленого природного газу у серпні-грудні 2022 було відкориговано АТ "Харківгаз" у зв`язку з тим, що внаслідок військової агресії російської федерації проти України, яка почалася 24.02.2022, у Харківській області були пошкоджені деякі ГРС. Тому, АТ "Харківгаз" керуючись вимогами п. 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС, здійснило перерахунок вартості річної замовленої потужності по об`єкту споживача, що було враховано у актах.

Таким чином, з урахуванням переплати та перерахунку за оплату послуг з розподілу природного газу за листопад та грудень 2022 року, загальна заборгованість ТОВ «Юніверсал Фіш Компані» за період з квітня 2022 року по серпень 2022 року становить 143969,59 грн.

Акти наданих послуг, а також, претензії та досудові попередження направлено позивачем на адресу відповідача листами №610- Сл-15815-1222 від 21.12.2022, №Сл-66К від 20.03.2023, №Сл-803-К від 08.11.2023 (докази надіслання додано до матеріалів справи). Акти за період квітень-листопад 2022 року та претензія направлялись листом №610- Сл-15815-1222 від 21.12.2022 (докази надіслання додано до матеріалів справи).

Позивачем зазначено, що ним у повному обсязі виконано свої зобов`язання щодо забезпечення можливості цілодобового доступу відповідача до газорозподільної системи та надання послуги з розподілу належних йому об`ємів (обсягів) природного газу у відповідності до умов Типового договору №094213BJH7DP016 від 16.01.2016 року. Однак, відповідачем зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг виконано частково, у зв`язку із чим, за відповідачем утворилась заборгованість за період з квітня 2022 року по серпень 2022 року у сумі 143969,59 грн.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ч. 1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу», розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем підписано заяву-приєднання до умов Договору розподілу природного газу №094213BJH7DP016 від 16.01.2016 року. Таким чином, відповідач у встановленому законодавством порядку приєднався до умов Типового договору, згідно п. 2.1. якого, Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Відповідно до п. 6.6. Договору, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Тобто, умовами укладеного між сторонами Договору визначено, що оплата з розподілу природного газу здійснюється на умовах попередньої оплати.

Відповідно до п. 10 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС, надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг.

Оператор ГРМ до п`ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ.

З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що за період з березня 2022 по грудень 2022 позивачем були надані відповідачу послуги з розподілу природного газу, про що свідчать акти наданих послуг та акт приймання-передачі природного газу, які надіслані на адресу відповідача засобами поштового зв`язку.

Згідно абз. 3 п. 10 глави 6 Розділу VI Кодексу ГРС, споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов`язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством. До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Разом із тим, доказів підписання або відмови від підписання актів наданих послуг матеріали справи не містять, а відповідачем до суду не надано.

Порядок обмеження та припинення розподілу природного газу споживачам врегульований положеннями розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем, згідно пункту 9.1 якого Оператор ГРМ має право припинити/обмежити розподіл природного газу, у тому числі у разі, зокрема: 3) подання Споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов`язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання.

Аналогічна норма щодо підстави обмеження чи припинення розподілу природного газу закріплена в пункті 9.1 Договору.

Натомість, доказів звернення відповідача до позивача про припинення газопостачання в порядку, передбаченому умовами пункту 9.1. Договору матеріали справи також не містять.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що позивачем виконано зобов`язання щодо забезпечення можливості цілодобового доступу відповідача до газорозподільної системи та надання послуги з розподілу належних йому об`ємів (обсягів) природного газу згідно умов Договору. В свою чергу, відповідачем не виконано зобов`язання за Договором в частині повної оплати вартості величини річної замовленої потужності на користь позивача, доказів протилежного матеріали справи не містять.

За таких обставин, враховуючи, що доводи позивача не спростовані відповідачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 143969,59 грн. обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 6567,38 грн. та інфляційні втрати у сумі 10368,45 грн., нараховані на заборгованість відповідача за актами наданих послуг, згідно виконаного ним розрахунку.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних у сумі 6567,38 грн. та інфляційних втрат у сумі 10368,45 грн., судом встановлено, що такий розрахунок є арифметично вірним, обґрунтованим, а тому, вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просив суд зазначити в рішенні про нарахування 3% річних та інфляційних втрат до моменту виконання рішення, з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Згідно ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення, з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Правовий аналіз наведених вище норм чинного законодавства свідчить про те, що остання передбачає право, а не обов`язок суду зазначити про нарахування відсотків або пені у рішенні про стягнення боргу, і таке право надано суду для нарахування відсотків, або для нарахування пені, тобто, за вибором позивача один з видів відповідальності.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що зазначення про нарахування відсотків або пені є правом суду, а не обов`язком, враховуючи відсутність доказів ухилення відповідача від виконання рішення, а також те, що позивачем в порушення ч. 10 ст. 238 ГПК України заявлено про нарахування 3% річних і інфляційних втрат, суд не вбачає підстав для застосування п. 10 ст. 238 ГПК України.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Фіш Компані» про стягнення заборгованості задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Фіш Компані» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Головатого, 83, код ЄДРПОУ 39415619) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» (61109, Харківська обл., м. Харків, вул. Безлюдівська, буд. 1, код ЄДРПОУ 03359500) 143969 (сто сорок три тисячі дев`ятсот шістдесят дев`ять грн.) 59 коп. заборгованості, 6567 (шість тисяч п`ятсот шістдесят сім) грн. 38 коп. 3% річних, 10368 (десять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 45 коп. інфляційних втрат та 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Д.Г. Заєць