Рішення

від 06.09.2024 по справі 916/2472/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" вересня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2472/24Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу №916/2472/24

за позовом: Приватного підприємства Міга (79066, Львівська обл., м. Львів, вул. Зубрівська, буд. 17, кв. 24, код ЄДРПОУ 31977745)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю БЕВД ТРІЙТ ОК (62025, Одеська обл., м. Одеса, вул. Софіївська, буд. 13, код ЄДРПОУ 44592828)

про стягнення 62000 грн., -

Суть спору: Приватне підприємство Міга звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю БЕВД ТРІЙТ ОК про стягнення 62000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами був укладений договір №05/01/2023 від 01.05.2023 про здійснення перевезення вантажів автомобільним транспортом та в період здійснення перевезень, а саме: в період з 26.04.2023 по 26.05.2023 з вини відповідача відбувся простій машини на строк 31 день, а тому з урахуванням вимог 5.5 договору позивач вважає за необхідне заявити до стягнення з відповідача заявлену суму штрафу за простій машини.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2472/24; визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; роз`яснено сторонам про можливість подання відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи; запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позовну заяву з доказами направлення позивачу - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та заперечення на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.06.2024 було направлено відповідачу засобами поштового зв`язку на адресу, що значиться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується поштовим повідомленням з довідкою Укрпошти адресат відсутній за вказаною адресою. Відповідно до п.4 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Відтак, господарський суд констатує, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи господарським судом.

23.07.2024 за вх.№27872/24 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який прийнято судом до розгляду. У поданому відзиві відповідач визнає позовні вимоги у повному обсязі та просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

29.07.2024 за вх.№28454/24 до суду від позивача надійшли оригінали документів для огляду, які були оглянуто судом.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 листопада 2023 року №734/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 5 лютого 2024 року №49/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 травня 2024 року №271/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 23 липня 2024 року №469/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року на 90 діб.

Справа №916/2472/24 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

05.01.2023 між Приватним підприємством Міга (перевізник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ІМПОРТ РУМ (нині - ТОВ БЕВД ТРІЙТ ОК) (замовник, відповідач) був укладений договір про здійснення перевезення вантажів автомобільним транспортом №05/01/2023.

Відповідно до п.1.2 договору перевізник зобов`язується доставити ввірений йому замовником для перевезення вантаж до пункту призначення і передати його уповноваженій для отримання вантажу особі - вантажоодержувачу, а замовник зобов`язується оплатити надані перевізником послуги на умовах даного договору.

Згідно з п.2.2-2.4 договору перевезення вантажів здійснюється на підставі підтвердженої перевізником заявки, підписаної представником замовника і скріпленої печаткою, переданої перевізнику особисто або по факсимільному, або ж електронному зв`язку, яка обов`язково містить: пункт завантаження; пункт вивантаження; термін доставки вантажу; особливі умови перевезення; вартість перевезення; на кожне перевезення вантажу підписується окрема заявка; заявка являється невід`ємною частиною даного договору.

За п.п. 5.1, 5.5 договору сторони даного договору у випадку невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків та умов договору несуть матеріальну відповідальність у відповідності з діючим законодавством України і умовами даного договору; сторона, яка залучає третю особу до виконання своїх зобов`язань по договору, несе перед другою стороною по даному договору відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань третьою особою, як за власні дії; замовник несе відповідальність за простій транспортних засобів під завантаження чи вивантаженням або в очікуванні завантаження/вивантаження, викликаний неправомірними діями або бездіяльністю замовника згідно договору, замовник виплачує штраф в розмірі: при виконання внутрішньоукраїнських перевезень - 2000 (дві тисячі) грн. за кожен день простою транспортного засобу; при виконанні міжнародних перевезень у вигляді штрафу в розмірі гривневого еквівалента 50 Євро, за кожний день простою транспортного засобу.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2023 року; термін дії даного договору автоматично продовжується після закінчення початкового терміну на кожний наступний термін - на один рік, якщо тільки одна сторона не направить письмове повідомлення іншій стороні про розірвання договору, не менше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення поточного терміну.

20.04.2023 між сторонами було підписане замовлення/заявку на транспортування/виконання послуг на транспортування №2004, в якому узгоджено деталі надання послуг з транспортування товару.

У претензії від 26.06.2023 за №2607/23 позивач повідомив відповідача про те, що за заявкою №2004 від 20.04.2023 в період з 26.04.2023 по 26.05.2023 відбувся простій машини, у зв`язку з чим позивач із посиланням на умови договору №05/01/2023 та норми законодавства вимагав від відповідача сплатити простій та вартість послуг за договором протягом 10 днів. Докази реагування відповідача на претензію позивача від 26.06.2023 в матеріалах справи відсутні.

Несплата відповідачем вартості простою машини стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення 62000 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов?язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ч.1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов?язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов?язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч.1 ст. 920, ч.1 ст. 921 ЦК України у разі порушення зобов?язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами). Перевізник за ненадання транспортного засобу для перевезення вантажу, а відправник за ненадання вантажу або невикористання наданого транспортного засобу з інших причин несуть відповідальність, встановлену договором, якщо інше не встановлено транспортними кодексами (статутами).

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов?язання.

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Сплата перевізником штрафу та його розмір передбачені п.5.5 договору.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 42 ГПК України визначено перелік прав та обов`язків учасників справи.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Частиною 1 ст. 191 ГПК України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Як свідчать матеріали справи, у поданому відзиві відповідач визнав позов в повному обсязі.

Згідно з ч.4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, надані позивачем докази та умови укладеного договору перевезення, господарський суд дійшов висновку, що відповідачем було допущене порушення виконання зобов`язань за договором №05/01/2023 від 01.05.2023 про здійснення перевезення вантажів автомобільним транспортом, яке в подальшому було викладене у претензії позивача від 26.06.2023 за №2607/23, а саме: з вини відповідача відбувся простій машини та у зв`язку з тим, що сторони у договору передбачили відповідну відповідальність замовника, що вказана у п.5.5 договору, з урахуванням повного визнання відповідачем позовних вимог та приймаючи до уваги, що в матеріалах справи відсутня інформація/відомості, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, господарський суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 62000 грн.

На підставі ст.ст. 129, 130 ГПК України у зв`язку з визнанням відповідачем позову - 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову - покладаються на відповідача, та 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову - повертаються позивачу з Державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 46, 129, 130, 191, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Приватного підприємства Міга - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БЕВД ТРІЙТ ОК (62025, Одеська обл., м. Одеса, вул. Софіївська, буд. 13, код ЄДРПОУ 44592828) на користь Приватного підприємства Міга (79066, Львівська обл., м. Львів, вул. Зубрівська, буд. 17, кв. 24, код ЄДРПОУ 31977745) 62000 /шістдесят дві тисячі/ грн. штрафу та 1514 /одну тисячу п`ятсот чотирнадцять/ грн. судового збору.

3.Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства Міга (79066, Львівська обл., м. Львів, вул. Зубрівська, буд. 17, кв. 24, код ЄДРПОУ 31977745) 1514 /одну тисячу п`ятсот чотирнадцять/ грн. судового збору, сплаченого за платіжною інструкцією №421 від 09.05.2024 на загальну суму 3028 /три тисячі двадцять вісім/ грн., яка міститься в матеріалах справи №916/2472/24.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 06 вересня 2024 р.

Суддя Ю.С. Бездоля