Рішення

від 06.09.2024 по справі 916/2211/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" вересня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2211/24Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу №916/2211/24

за позовом: Акціонерного товариства Одеська ТЕЦ (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Церковна, буд. 29, код ЄДРПОУ 05471158)

до відповідача: Приватного підприємства Транс-Ойл (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Миколи Гефта, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 31253737)

про стягнення 816639,36 грн., -

Суть спору: Акціонерне товариство Одеська ТЕЦ звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства Транс-Ойл про стягнення 816639,36 грн., з яких: 807270,84 грн. основного боргу та 9368,52 грн. 3% річних.

Позовні вимоги Акціонерного товариства Одеська ТЕЦ обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо повної та своєчасної сплати за договором оренди №05/03 від 05.03.2010 за період жовтня-грудня 2023 року.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2211/24; визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; роз`яснено сторонам про можливість подання відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи; запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позовну заяву з доказами направлення позивачу - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та заперечення на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.06.2024 було направлено відповідачу засобами поштового зв`язку на адресу, що значиться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та вона була отримана відповідачем 17.06.2024, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням з відміткою про вручення. Відповідно до п.3 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення. Відтак, господарський суд констатує, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи господарським судом.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 листопада 2023 року №734/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 5 лютого 2024 року №49/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 травня 2024 року №271/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 23 липня 2024 року №469/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року на 90 діб.

Справа №916/2211/24 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

05.03.2010 між Відкритим акціонерним товариством Одеська ТЕЦ (нині - Акціонерне товариство Одеська ТЕЦ) (орендодавець, позивач) та Приватним підприємством Транс-Ойл (орендар, відповідач) був укладений договір оренди №05/03, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно, розміщене за адресою: вул. Церковна, 29 та вул. Петренко, 2, у місті Одесі, що перебуває на балансі та належить ВАТ Одеська ТЕЦ, зокрема резервуари з трубопроводами обв`язки, мазутні резервуари та обладнання мазутного господарства (додаток №1 к договору); загальна вартість майна згідно звіту незалежної оцінки від 21.12.2009 становить 5100000,00 грн.; повний перелік майна, що передається за договором (надалі іменується майно) та визначення його індивідуальних ознак (найменування, тип та інші характеристики) зазначаються в додатку №1 до договору, що є його невід`ємною частиною; майно передається в оренду з метою приймання, зберігання та відвантаження нафтопродуктів та з іншою метою, що відповідає його цільовому призначенню.

Згідно з п.п. 2.1, 3.1-3.4 договору орендар вступає у строкове платне користування майном не раніше дати підписання сторонами акта приймання-передавання майна; орендна плата щомісячно становить 51000,00 грн.; нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, передбаченому чинним законодавством; орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць; орендна плата перераховується орендодавцю щомісячно не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним, на поточний рахунок, вказаний у п.11 договору.

За п.5.2 договору орендар зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Положеннями п.10.1 договору встановлено, що договір укладено терміном на 29 років, а саме: з 05 березня 2010 року по 05 березня 2038 року включно.

Відповідно до п. 10.2 договору зміни до умов договору або його розірвання допускаються лише за взаємною згодою сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

05.03.2010 ВАТ Одеська ТЕЦ та ПП Транс-Ойл підписано акт приймання-передачі майна до договору оренди №05/03 від 05.03.2010, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно, розміщене за адресою: вул. Церковна, 29 та вул, Петренко, 2, у місті Одесі, що перебуває на балансі та належить ВАТ Одеська ТЕЦ, зокрема резервуари з трубопроводами обв`язки, мазутні резервуари та обладнання мазутного господарства (додаток №1 к договору).

Додаток до акту приймання-передачі майна від 05.03.2010 за договором оренди №05/03 від 05.03.2010 визначає перелік майна.

31.12.2023 між Акціонерним товариством Одеська ТЕЦ та Приватним підприємством Транс-Ойл укладено додаткову угоду №1 до договору оренди №05/03 від 05.03.2010, якою, зокрема, достроково розірвано договір оренди №05/03 від 05.03.2010, а також визначено, що дострокове розірвання договору оренди №05/03 від 05.03.2010 не припиняє зобов`язання, що виникли у сторін під час дії даного договору оренди.

Також в матеріалах справи наявний підписаний обома сторонами акт приймання-передачі майна від 31.12.2023 до договору оренди №05/03 від 05.03.2010.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано та в матеріалах справи наявні:

- акти наданих послуг до договору оренди №05/03 від 05.03.2010, які підписані обома сторонами, а саме: акт №310 від 31.10.2023 на суму 267570,92 грн., акт №355 від 30.11.2023 на суму 268908,78 грн., акт №394 від 31.12.2023 на суму 270791,14 грн.; всього на суму 807270,84 грн.;

- акт звіряння взаємних розрахунків за 2023 рік, який підписаний обома сторонами та в якому вказано, що станом на 31.12.2023 заборгованість на користь АТ Одеська ТЕЦ складає 807270,84 грн.;

- бухгалтерську довідку про стан заборгованості від 26.04.2024, в якій вказано, що станом на 25.04.2024 заборгованість ПП Транс-Ойл за договором оренди №05/03 від 05.03.2010 складає 807270,84 грн.

У претензії від 05.03.2024 №13/02-409 позивач вимагав від відповідача негайно здійснити оплату заборгованості за договором оренди №05/03 від 05.03.2010 у розмірі 807270,84 грн. Докази реагування відповідачем на вказану претензію в матеріалах справи відсутні.

Несплата відповідачем заборгованості за договором оренди №05/03 від 05.03.2010 у розмірі 807270,84 грн. стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов?язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ч.4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проаналізувавши наявні у справі докази, господарським судом встановлено, що відповідач під час дії договору оренди №05/03 від 05.03.2010 взяв на себе зобов`язання своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату, що визначена договором, разом з тим за період жовтня-грудня 2023 року відповідач вищевказане зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за вказаний період на загальну суму 807270,84 грн., що підтверджується матеріалами справи, зокрема, підписаними обома сторонами актами надання послуг та актом звірки розрахунків, виходячи з наявних матеріалів справи відповідач на претензію позивача від 05.03.2024 не відреагував, докази сплати заборгованості в матеріалах справи відсутні, а тому, за таких обставин, господарський суд дійшов висновку про правомірність, доведеність, підставність та необхідність задоволення заявлених АТ Одеська ТЕЦ позовних вимог про стягнення з відповідача 807270,84 грн.заборгованості.

Іншого відповідачем не доведено.

Щодо заявлених до стягнення 3% річних слід зазначити наступне.

За вимогами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо заявлених до стягнення 3% річних, господарський суд дійшов висновку, що враховуючи факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за спірним договором щодо повної та своєчасної сплати оренди за договором за період жовтня-грудня 2023 року, перевіривши розрахунок позивача за визначений ним період та встановивши його обґрунтованість та відповідність вимогам чинного законодавства, а також приймаючи до уваги відсутність контррозрахунків нарахованих сум з боку відповідача, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених позовних вимог АТ Одеська ТЕЦ про стягнення з відповідача 9368,52 грн. 3% річних.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених позовних вимог АТ Одеська ТЕЦ в повному обсязі.

Іншого відповідачем не доведено.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Акціонерного товариства Одеська ТЕЦ задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства Транс-Ойл (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Миколи Гефта, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 31253737) на користь Акціонерного товариства Одеська ТЕЦ (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Церковна, буд. 29, код ЄДРПОУ 05471158) 807270 /вісімсот сім тисяч двісті сімдесят/ грн. 84 коп. заборгованості, 9368 /дев`ять тисяч триста шістдесят вісім/ грн. 52 коп. 3% річних та 12249 /дванадцять тисяч двісті сорок дев`ять/ грн. 59 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 06 вересня 2024 р.

Суддя Ю.С. Бездоля