Рішення

від 05.09.2024 по справі 916/4930/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" вересня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4930/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Прахт Є.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Басюк Т.В.;

від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ 43015722) до відповідача Фізичної особи-підприємця Задорожного Миколи Павловича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) про стягнення 110177,47грн

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Задорожного Миколи Павловича про стягнення 110177,47грн.

В обґрунтування позовних вимог Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях посилається на неналежне виконання Фізичною особою-підприємцем Задорожним Миколою Павловичем умов укладеного між сторонами договору оренди №209840911846 від 01.03.2019р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.11.2023 відкрито провадження у справі №916/4930/23, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 14.12.2023 о 11:10.

14.12.2023 судове засідання не відбулось у зв`язку з призупиненням роботи КП Діловодство спеціалізованого суду згідно з наказом керівника апарату суду від 30.11.2023 року. Згідно наказу керівника апарату суду від 07.12.2023 з 08.12.2023 роботу суду відновлено, однак відновлювальні роботи по забезпеченню роботи функціонування залів судових засідань тривають. Розгляд судових справ у судових засіданнях розпочнеться з 15.12.2023.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.12.2023 призначено судове засідання на 25.01.2024 о 11:30.

19.12.2023 за вх.суду№46224/24 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву.

У зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 18.01.2024, судове засідання 25.01.2024 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 31.01.2024 призначено судове засідання на 05.03.2024 о 11:20 та викликано учасників справи у судове засідання.

10.01.2024 за вх.суду№1072/24 позивач надав до суду відповідь на відзив.

В судове засідання від 05.03.2024 представники сторін не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.03.2024 відкладено судове засідання на 21.03.2024 о 12:40 та викликано учасників справи у судове засідання.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 14.03.2024, судове засідання 21.03.2024 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 22.03.2024 призначено судове засідання на 18.04.2024 о 10:20 та викликано учасників справи у судове засідання.

В судовому засіданні від 18.04.2024 було оголошено перерву на 02.05.2024 о 12:55 про що зазначено в протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.04.2024 викликано учасників справи у судове засідання.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 24.04.2024, судове засідання 02.05.2024 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 07.05.2024 призначено судове засідання на 23.05.2024 о 12:30 та викликано учасників справи у судове засідання.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 23.05.2024, судове засідання 23.05.2024 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 06.06.2024 призначено судове засідання на 11.06.2024 о 12:50 та викликано учасників справи у судове засідання.

В судовому засіданні від 11.06.2024 було оголошено перерву на 11.07.2024 о 11:40 про що зазначено в протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.06.2024 викликано учасників справи у судове засідання.

В судовому засіданні від 11.07.2024 було оголошено перерву на 30.07.2024 о 12:20 про що зазначено в протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.07.2024 викликано учасників справи у судове засідання.

30.07.2024 судове засідання не відбулось, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.07.2024 призначено судове засідання на 05.09.2024 о 11:10 та викликано учасників справи у судове засідання.

В судовому засіданні від 05.09.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі №916/4930/23.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Як вказує позивач, 01.03.2019 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (позивач, Регіональне відділення, Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Задорожнім Миколою Павловичем (відповідач, Орендар, ФОП Задорожній М.П.) було укладено договір оренди №209840911846 нерухомого майна (далі договір), що належить до державної власності, згідно з яким Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: частину відкритого складського майданчика (інвентарний №12707 реєстровий №01125672.2.РАЯИЮК1246), загальною площею 200,00кв.м, за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Північна, буд.4/2, що обліковується на балансі Державного підприємства „Морський торговельний порт „Чорноморськ (Балансоутримувач) терміном на 2 роки 11 місяців, з метою розміщення малої архітектурної форми з приготуванням та реалізацією продуктів загального харчування (для розміщення кафе, барів, закусочних, які не здійснюють продаж товарів підакцизної продукції). 01.03.2019 між сторонами було піписано Акт приймання-передавання.

Позивач зазначає, що протягом дії договору оренди до нього було укладено договір від 11.11.2019 про внесення змін та складено акт приймання-передавання від 11.11.2019. Так, відповідно до пункту 1 договору про внесення змін від 11.11.2019, п. 1.2. договору від 01.03.2019 викладено в наступній редакції: « 1.2. Майно передається в оренду з метою: розміщення малої архітектурної форми з приготуванням та реалізацією продуктів загального харчування (для розміщення кафе, барів, закусочних, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи - 150,00кв.м.), та інше використання нерухомого майна (випробування колісних транспортних засобів з метою сертифікації - 50,00кв.м.». Пункт 3.1. договору від 01.03.2019 викладено в наступній редакції: « 3.1. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої Постановою КМУ від 04.10.1995 №786 (із змінами та доповненнями, внесеними Постановою КМУ від 14.09.2011 №961) і становить без урахування ПДВ за базовий місяць розрахунку жовтень 2019 року: 2997,18 гривень.».

Як зазначає позивач, рішенням Господарського суду Одеської області від 17.11.2021 по справі №916/2328/21 позов РВ Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях задоволено, стягнуто з ФОП Задорожного М.П. до державного бюджету заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 24 935,33грн та пеню у розмірі 1 011,69грн. Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.05.2022 по справі №916/3542/211 позов РВ Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях задоволено, розірвано договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 01.03.2019 №209840911846, укладений між РВ Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та ФОП Задорожним М.П., виселено ФОП Задорожного М.П. з орендованого нерухомого майна, а саме: частини відкритого складського майданчика (інвентарний №12707, реєстровий №011256 72.2.РАЯИЮК1246), загальною площею 200,00кв.м, за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, с. Бурлача Баїка, вул. Північна, буд.4/2.

Як вказує позивач, спірний договір оренди від 01.03.2019 укладений у відповідності з Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 №2269-ХІІ. Разом із тим, станом на момент виникнення спору діє новий Закон України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 №157-ІХ, який введено в дію з 01.02.2020. Тому в даному випадку до спірних правовідносин, що виникли між РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях та ФОП Задорожний М.П., застосуванню підлягає ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» №2269-ХІ1 від 10.04.1992р. Згідно з ч.2 ст. 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором. Згідно умов договору оренди 01.03.2019 передбачені вимоги щодо орендної плати, а саме: п. 3.3. орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом розміру коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць; п. 3.6. орендна плата перераховується до Державного бюджету щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним; п. 9.3 спори, які виникають за цим договором, не вирішені шляхом переговорів або в порядку досудового врегулюванню, вирішуються у судовому порядку. Орендна плата є істотною умовою договору, а невиконання істотних умов договору є підставою для дострокового розірвання договору оренди.

Позивач зазначає, що як вбачається зі звіту про стан надходження коштів до бюджету та наведеного розрахунку заборгованості, відповідач не сплачує орендну плату до державного бюджету, що є підставою вважати, що ФОП Задорожній М.П не виконує умови договору оренди. Згідно п. 3.1. договору (зі змінами та доповненнями), орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою КМУ від 04.10.1995 №786 (зі змінами та доповненнями, внесеними Постановою КМУ від 14.09.2011 №961) і становить без урахування ПДВ за базовий місяць розрахунку січень 2019 2 384,69грн. Орендна плата за місяць оренди березень 2019 року визначається шляхом коригування орендної плати, яка визначена у абзаці 1 цього пункту на індекси інфляції лютий 2019 року. Відповідно до п.4 Методики орендна плата за цією Методикою розраховується у такій послідовності: визначається розмір річної орендної плати. На основі розміру річної орендної плати встановлюється розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку орендної плати - останній місяць, за який визначено індекс інфляції, яка фіксується у договорі оренди. З урахуванням розміру орендної плати за базовий місять оренди розраховується розмір орендної плати за перший та наступний місяці оренди. Відповідно до п.13 Методики розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Відповідно до умов п. 5.3. договору, орендар зобов`язався своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету. Згідно п. 3.6. договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, встановлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. 384,69 х 70 % = 1 669,28грн (до державного бюджету). Однак, в порушення умов договору оренди, Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної щомісячної оплати орендної плати не виконав, і як наслідок, виникла заборгованість до державного бюджету.

Як вказує позивач, відповідно до п. 3.11. договору у разі припинення (розірвання) договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, у повному обсязі, якщо така виникла, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу. Згідно п. 3.7. договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Згідно п. 3.3 договору оренди, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць оренди на індекс інфляції за поточний місяць. Враховуючи те, що відповідач не сплачував орендну плату згідно договору оренди з урахуванням всіх індексів інфляції, передбачених законодавством України за період дії вказаного договору оренди, розмір заборгованості з орендної плати станом на 30.06.2022 становить 20 226,08грн.

Позивач вказує, що позовна вимога про стягнення заявлена на користь Державного бюджету України, оскільки кошти від оренди державного нерухомого майна (70%) надходять безпосередньо до Державного бюджету України, про що зазначено в пункті 3.6 договору оренди. Враховуючи вищенаведене, та те, що відповідачем неналежним чином виконуються умови договору щодо своєчасної сплати орендної плати, позивач просить суд стягнути заборгованість з орендної плати у розмірі 20 226,68грн.

Щодо нарахування пені позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов`язання за договором, у зв`язку з чим відповідачу нараховано пеню за період 12.01.2022 - 12.07.2022 за договором у розмірі 806,79грн.

Щодо розрахунку неустойки позивач вказує, що відповідно до пункту 5.10 договору оренди у разі припинення або розірвання договору Орендар зобов`язується повернути Орендодавцю (або юридичній особі, вказаній Орендодавцем) орендоване майна Підприємства, у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або його частини) орендованого майна Підприємства з вини Орендаря. Підприємство вважається поверненим Орендодавцю (юридичній особі, вказаній Орендодавцем) у порядку, визначеному чинним законодавством України на момент повернення майна, та цим договором. Орендар зобов`язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету (пункт 5.3 договору). Відповідно до пункту 10.11. договору , якщо Орендар не виконує обов`язок щодо повернення майна, Орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування Майном за час прострочення. За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п. 9.1 договору).

Як зазначає позивач, рішенням Господарського суду Одеської області від 30.05.2022 по справі №916/3542/211, позов РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях задоволено, розірвано договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 01.03.2019 №209840911846, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та Фізичною особою-підприємцем Задорожним Миколою Павловичем, виселено Фізичну особу-підприємця Задорожного Миколу Павловича з орендованого нерухомого майна, а саме: частини відкритого складського майданчика (інвентарний №12707, реєстровий №01125672.2.РАЯИЮК1246), загальною площею 200,00кв.м, за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Північна, буд.4/2 (дата набрання рішенням законної сили 30.06.2022). Після розірвання договору оренди від 01.03.2019 року, невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за ч. 2 ст. 785 ЦК України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві. Постановою ВП №69755323 від 02.09.2022 було відкрито виконавче провадження щодо виконання Наказу Господарського суду Одеської області від 30.06.2022 №916/3542/21. Враховуючи вищевикладене, з моменту розірвання договору оренди правовідносини між Фондом як Орендодавцем та ФОП Задорожній М.П., як Орендарем, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, з 01.07.2022 р. переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням частини 2 статті 785 ЦК України. Яке, в свою чергу, надає право Орендодавцю вимагати від Орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за оренду речі за час прострочення, якщо Орендар не виконує обов`язку щодо повернення речі, а не право нараховувати оренду плату, в розмірі передбаченому договору, оскільки останній припинив свою дію. Разом з тим, на сьогоднішній день відповідач досі об`єкт оренди не повернув, а саме з 01.07.2022 по 12.09.2023 за договором оренди обліковується заборгованість з орендної плати та неустойки у розмірі 86 144,00грн. Інформація про надходження до Державного бюджету України коштів від оренди державного майна надається Фонду державного майна України та його Регіональним відділенням щоденно Державною казначейською службою України в електронному вигляді відповідно спільного наказу Фонду державного майна України та Державної казначейської служби України від 23.04.2012 №561/116 „Про затвердження порядку надання Фонду державного майна України та його Регіональним відділенням Державною казначейською службою України та головним управлінням Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі інформації щодо надходження коштів до Державного бюджету України від оренди державного майна. Зазначена інформація на сьогодні є єдиним офіційним джерелом, яким Регіональне відділення керується у роботі. У свою чергу наказом ФДМУ від 01.07.2003 №1129 введено Базу даних оренди державного майна - ІППС „ Етап - Оренда. Організаційно-правові засади функціонування ІППС „Етап - Оренда визначаються Положенням про функціонування інформаційно-пошукової підсистеми Фонду державного майна України „Етап -Оренда, яке затверджено наказом ФДМУ від 27.04.2004 №852, зі змінами внесеними наказом ФДМУ від 10.08.2011 №1180. Зазначена система призначена для виконання функцій по передачі в оренду державного майна і контролю виконання умов договорів оренди. В системі ІППС „ Етап - Оренда автоматизовані процеси ведення обліку нарахування орендної плати та контролю за її фактичним надходженням, встановленню фактів заборгованості плати за оренду з послідуючим нарахуванням пені (згідно алгоритму, який визначений умовами договору оренди).

Враховуючи викладене позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати перед Державним бюджетом України за період з липня 2021 року по червень 2022 рік у розмірі 20 226,68грн, пеню за період 12.01.2022 - 12.07.2022 у розмірі 806,79грн та неустойку за період з 01.07.2022 - 12.09.2023 у розмірі 86144,00грн.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що Рішенням господарського суду Одеської області від 30.05.2022 по справі №916/4930/23 постановлено розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 01.03.2019 №209840911846, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та Фізичною особою-підприємцем Задорожним Миколою Павловичем, виселити Фізичну особу-підприємця Задорожного Миколу Павловича з орендованого нерухомого майна, а саме: частини відкритого складського майданчика (інвентарний №12707, реєстровий №01125672.2.РАЯИЮК1246), загальною площею 200,00кв.м, за адресою. Одеська область, м.Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Північна, буд.4/2.

Відповідач зазначає, що зі свого боку, Балансоутримувачем майна - Державним підприємством «Морський торговельний порт «Чорноморськ» не надається можливість вивезти майно відповідача з території складського майданчика: не надаються перепустки на режимну територію Балансоутримувача, в усній розмові представники Балансоутримувача повідомляють, що майно слугує забезпеченням для оплати заборгованості з оренди. На підтвердження надаю акт державного виконавця від 29.08.2023 та вимогу державного виконавця до Балансоутримувача, що отримано з Автоматизованої системи виконавчого провадження.

Відповідач повідомляє, що протягом 2022-2023 років господарську діяльність на території Балансоутримувача він не здійснював, Балансоутримувачем не надавалась можливість вивезти з території складського майданчика належне відповідачу майно. Акт повернення майна з боку відповідача підписано 30.06.2022 та надано Балансоутримувачу.

Щодо нарахування пені та неустойки відповідач зазначає, що з урахуванням своєчасності повернення майна, підстав для нарахування пені та неустойки не має. Окрім того, неустойку на нараховано за лютий-травень 2022, але у ці місяці орендна плата не нараховувалася, а починаючи з червня 2022 року орендна плата становила 50% від орендної плати встановленої у договорі оренди.

Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

У своїй відповіді на відзив відповідача позивач зазначає, що відповідач долучив до матеріалів справи копію акту державного виконавця від 29.08.2023 відповідно до якого встановлено, що відповідач не виселився, а власне майно не вивіз. Вищезазначений факт дає можливість стверджувати, що на сьогоднішній день відповідач досі об`єкт оренди не повернув, а саме з 01.07.2022 по 12.09.2023 за договором оренди обліковується заборгованість з орендної плати та неустойки у розмірі 86144,00грн. Акт повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності не датований, на адресу Регіонального відділення не направлявся, та суперечить Акту державного виконавця.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а як встановлено у ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до статті 761 цього Кодексу право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Як видно з матеріалів справи, 01.03.2019р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди №1846 нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: частину відкритого складського майданчика (інвентарний №12707, реєстровий №01125672.2.РАЯИЮК1246), загальною площею 200,00кв.м., за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Північна, буд. 4/2 , що обліковується на балансі ДП „МТП „Чорноморськ", вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена ТОВ „ІНЮГ-ЕКСПЕРТИЗА" станом на 31.10.2018р. та становить 346 500,00грн.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.4. договору Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на Орендодавця.

Згідно з п. п. 3.1 - 3.3 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. № 786, та становить без ПДВ за базовий місяць оренди (січень 2019) - 2 384,69грн. Орендна плата за перший місяць оренди - березень 2019 визначається шляхом коригування орендної плати, яка зазначена у абзаці 1 цього пункту на індекси інфляції. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на вебсайті Фонду державного майна України.

Умовами п. 3.6 договору передбачено, що орендна плата перераховується до Державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Одночасно копія платіжного доручення на перерахування орендної плати до державного бюджету 70 % надсилається Орендарем Орендодавцеві, 30 % - Балансоутримувачу.

Згідно з п. 3.7 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. За ініціативою Орендодавця стягнення заборгованості з орендної плати та пені вирішується в судовому порядку.

Приписами п. п. 7.1, 10.1 договору врегульовано, що Орендодавець та Балансоутримувач зобов`язуються за участю Балансоутримувача передати Орендарю в оренду майно згідно з цим договором за актом приймання - передавання майна, який підписується одночасно з цим договором. Цей договір укладено строком на 2 роки 11 (одинадцять) місяців, який діє з моменту підписання його сторонами.

01.03.2019 між сторонами було підписано акт приймання-передачі державного нерухомого майна, що обліковується на балансі третьої особи, за договором оренди №1846 від 01.03.2019р.

11.11.2019 між сторонами було підписано додаткову угоду про внесення змін до договору оренди №1846 від 01.03.2019, згідно умов якої сторонами було викладено п. 3.1 договору у новій редакції за умовами якої орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою КМУ від 04.10.1995 №786 і становить без урахування ПДВ за базовий місяць розрахунку жовтень 2019 - 2997,18грн.

При цьому, до додаткової угоди від 11.11.2019 до договору оренди №1846 від 01.03.2019 сторонами було підписано новий акт приймання-передачі майна від 11.11.2019.

Положеннями ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 за №2269-XII (з наступними змінами і доповненнями, чинного на дату укладення договору оренди) передбачено, що цей закон регулює: організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності. Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 762 Цивільного коексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

27.12.2019 набув чинності Закон України «Про оренду державного та комунального майна" №157-IX від 03.10.2019р., який згідно п. 1 Прикінцевих та перехідних положень був введений в дію з 01.02.2020. При цьому, згідно п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закон України «Про оренду державного та комунального майна» №2269-XII від 10.04.1992 із наступними змінами з дня введення в дію Закону №157-IX визнано таким, що втрачає чинність.

Згідно з абзацом 4 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

В порушення наведених норм закону та умов договору відповідачем протягом періоду з липня 2021 року по червень 2022 рік не було своєчасно та у повному обсязі внесено орендну плату за користування державним майном, в результаті чого, станом на момент розгляду справи у відповідача наявна заборгованість з орендної плати в сумі 20 226,68грн.

З викладених обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача до Державного бюджету України заборгованості із орендної плати в сумі 20 226,68грн підлягають задоволенню як обґрунтовані.

Щодо позовних вимог про стягнення пені у сумі 806,79грн за період 12.01.2022 - 12.07.2022 слід зазначити наступне.

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

У ч.6 ст. 231 Господарського кодексу України також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», яка кореспондується з пунктом п. 3.7. договору встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п. 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у сумі 806,79грн за період 12.01.2022 - 12.07.2022, вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягає пеня у сумі 806,79грн.

Щодо позовних вимог про стягнення неустойки за період з 01.07.2022 - 12.09.2023 у сумі 86144,00грн, слід зазначити наступне.

Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Аналогічні положення містив Закон України «Про оренду державного та комунального майна» в редакції Закону України від 10.04.1992 №2269-ХІ1 (далі - Закон про оренду) до втрати ним чинності з 01.02.2020 (у зв`язку з введенням в дію з 01.02.2020 Закону України від 03.10.2019 №157-ІХ «Про оренду державного та комунального майна»). Закон про оренду регламентував умови та порядок використання державного та комунального майна шляхом передачі його в оренду. Положення цього Закону застосовуються до спірних правовідносин.

Як встановлено судом, рішенням Господарського суду Одеської області від 30.05.2022 по справі №916/3542/211, позов РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях задоволено, розірвано договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 01.03.2019 №209840911846, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та Фізичною особою-підприємцем Задорожним Миколою Павловичем, виселено Фізичну особу-підприємця Задорожного Миколу Павловича з орендованого нерухомого майна, а саме: частини відкритого складського майданчика (інвентарний №12707, реєстровий №01125672.2.РАЯИЮК1246), загальною площею 200,00кв.м, за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Північна, буд.4/2 (дата набрання рішенням законної сили 30.06.2022).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач долучив до матеріалів справи копію акту державного виконавця від 29.08.2023 відповідно до якого встановлено, що відповідач не виселився, а власне майно не вивіз.

Неустойка згідно із ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України розглядається як законна неустойка і застосовується незалежно від погодження сторонами цієї форми відповідальності в договорі найму (оренди).

Водночас неустойка за ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов`язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.

Неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення договору, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов`язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України.

Відповідно до пункту 5.10., 10.11 договору, у разі припинення або розірвання договору Орендар зобов`язується повернути Орендодавцю об`єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу.

Разом з тим, на сьогоднішній день відповідач об`єкт оренди не повернув у зв`язку з чим настають правові наслідки, а саме стягнення неустойки за несвоєчасне повернення майна.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок неустойки у сумі 86144,00грн за період з 01.07.2022 - 12.09.2023, вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягає неустойка у сумі 86144,00грн.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях до відповідача Фізичної особи-підприємця Задорожного Миколи Павловича про стягнення 110177,47грн у тому числі 20 226,68грн заборгованості з орендної плати, 806,79грн пені та 86144,00грн неустойки, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2684,00грн покласти на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ 43015722) до відповідача Фізичної особи-підприємця Задорожного Миколи Павловича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) про стягнення 110177,47грн задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Задорожного Миколи Павловича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Державного бюджету України (отримувач - ГУК в Од.обл./м. Одеса/22080200, код отримувача - 3 7607526, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку (1ВАN) - UА7189999803 13040093000015744) 20226,68грн заборгованості з орендної плати, 806,79грн пені, 86144,00грн неустойки.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Задорожного Миколи Павловича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ 43015722) 2684,00грн судового збору.

Накази видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повне рішення складено 10 вересня 2024 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Степанова