Ухвала

від 10.09.2024 по справі 916/3948/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"10" вересня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3948/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В., розглянувши заяву Південного міжрегіонального Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні (65058, м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 7, код ЄДРПОУ 44068843) за вх.суду№4-81/24 від 09.09.2024 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) про забезпечення позову до подання позову

ВСТАНОВИВ:

Південне міжрегіональне Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні звернулося до Господарського суду Одеської області з заявою про забезпечення позову до подання позову.

В обґрунтування заяви Південне міжрегіональне Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні зазначає, що за результатами проведення перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області листки непрацездатності №10687084-2020018586-1 та №11113725-2020815129-1, видані Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , оплачені за рахунок бюджетних коштів ПМГУ в сумі 18 419,45грн, визнані необґрунтованими згідно листа Управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 18.03.2024 (1500-1005-5/41649) в якому також зазначено, що по необґрунтовано виданим та необґрунтовано продовженим електронним листкам непрацездатності, що призвели до виплати коштів з бюджету Пенсійного фонду України лікувальним закладам буде виставлена регресна вимога.

Заявник зазначає, що зважаючи на те, що відповідачем не було надано відповідь на претензією від 09.04.2024 №785/06.2/26-24 та не перераховано на користь ПМГУ сплаченої суми за необґрунтовано виданими листками непрацездатності, є підстави вважати його дії недобросовісними та такими, що свідчать про уникнення від відповідальності за нанесені збитки. Накладення арешту на грошові кошти в розмірі 18 419,45грн що знаходяться на банківських та розрахункових рахунках ФОП ОСОБА_1 є достатньою підставою для вжиття судом заходів забезпечення позову, а невжиття такого заходу може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів ПМГУ. Накладення арешту на грошові кошти в розмірі 18 419,45грн безпосередньо пов`язаний з предметом позовної заяви та є адекватним, оскільки відповідає змісту та розміру вимог, на забезпечення яких він вживається; відповідає збалансованості інтересів сторін, оскільки накладення заборони на право розпоряджатися майном та(або) грошовими коштами, це тимчасовий захід, який триває до визначення подальшої долі відповідного майна та(або) грошових коштів; є ефективним, оскільки спрямований запобігти виведенню грошових коштів з рахунків ФОП ОСОБА_1 з метою ухилення від виконання грошових зобов`язань за результатами розгляду судової справи; не призведе до невиправданого обмеження прав відповідача, оскільки грошові кошти залишаються у володінні та користуванні ФОП ОСОБА_1 , аможливість розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини коштів, якої стосується спір.

Заявник зазначає, що єдиним джерелом погашення існуючої заборгованості є грошові кошти на рахунках відповідача якими він на даний час, має можливість розпоряджатись безперешкодно, та, у разі задоволення позову, фактичне виконання судового рішення суду буде залежати від наявності коштів на рахунку ФОП Чумакової, а витрачання наявних у Відповідача грошових коштів для здійснення розрахунків з іншими контрагентами може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду по даній справі.

Додатково ПМГУ просить суд не застосовувати зустрічне забезпечення у зв`язку з відсутністю підстав для його застосування.

Враховуючи викладене, заявник просить задовольнити вимоги заяви та вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти які обліковуються на розрахункових рахунка ФОП ОСОБА_1 в межах суми позову у розмірі 18 419,45грн.

Дослідивши заяву Південного міжрегіонального Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні про забезпечення позову до подання позову, суд дійшов висновку про її задоволення, виходячи з наступного.

Так, забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду; забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

За положеннями ч.ч.1, 2, 3, 4 ст.137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову до подання позовної заяви подається за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Відповідно до ч.1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Згідно ч.6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення, суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника по забезпеченню позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Також заходи забезпечення позову не є додатковим засобом відповідальності або стимулювання відповідача до виконання певних дій, а діють виключно як засіб забезпечення ефективного вирішення існуючого спору та реального виконання рішення суду.

Під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в ч.ч.2, 5, 6, 7 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарського процесуального кодексу України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Поряд із цим суд вбачає, що застосування заходів забезпечення позову у даному спорі запровадить законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод для виконання рішення суду в разі повного чи часткового задоволення позовних вимог.

Так, вжиті судом заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Одночасно, суд вважає, що у даному випадку вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи унеможливлення виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу, мають суто процесуальний «забезпечувальний» характер та їх вчинення жодним чином не впливає на вирішення справи по суті.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Слід зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії», було зазначено що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Окремо суд звертає увагу учасників справи на те, що в ч.6 ст.140 ГПК України передбачена можливість вирішення судом питання щодо зустрічного забезпечення.

Частинами 1 та 4 ст.141 ГПК України встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

Оскільки на теперішній час у суду відсутня інформація з приводу можливих збитків відповідача та їх розміру, правові передумови для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються. Разом з тим, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не позбавлена права подати до суду відповідне клопотання, яке підлягає розгляду протягом строків, встановлених ст.141 ГПК України.

Суд звертає увагу заявника на те, що у відповідності до вимог ч. 3 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Також суд звертає увагу заявника на те, що у відповідності до вимог ч. 13 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 138 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне встановити заявнику строк, протягом якого останній зобов`язаний подати позов та надати відповідне підтвердження суду, а саме: десять днів з дня постановлення даної ухвали.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Південного міжрегіонального Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні (65058, м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 7, код ЄДРПОУ 44068843) за вх.суду№4-81/24 від 09.09.2024 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) про забезпечення позову до подання позову задовольнити.

2. Накласти арешт на грошові кошти які обліковуються на розрахункових рахунка Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) в межах суми позову у розмірі 18 419,45грн.

Стягувачем за цією ухвалою є: Південне міжрегіональне Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні (65058, м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 7, код ЄДРПОУ 44068843)

Боржником за цією ухвалою є: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

3. Строк, протягом якого заявник Південне міжрегіональне Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні (65058, м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 7, код ЄДРПОУ 44068843) зобов`язане подати відповідний позов та надати відповідне підтвердження суду становить десять днів з дня постановлення даної ухвали (з урахуванням, що останній день строку припадає на вихідний).

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Повний текст ухвали складено та підписано 10 вересня 2024.

Ухвала набирає законної сили 10.09.2024 та підлягає оскарженню в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Степанова Людмила Валеріївна