Рішення

від 09.09.2024 по справі 916/2891/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2891/24Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом приватного акціонерного товариства „Фарлеп-інвест до товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Системи безпеки та протипожежного захисту про стягнення 6 340,02 грн,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство „Фарлеп-інвест(далі по тексту ПрАТ „Фарлеп-інвест) звернулось до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Системи безпеки та протипожежного захисту(далі по тексту Товариство) про стягнення 6340,02 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем зобов`язань з оплати вартості наданих електронних комунікаційних послуг у січні та лютому 2024 року.

Ухвалою суду від 02.07.2024 дана справа була призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження; встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов та заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; встановлено позивачу 5-денний строк з дня вручення відзиву на позов для подання відповіді на відзив; встановлено відповідачу 3-денний строк з дня вручення відповіді на відзив для подання заперечень на відповідь на відзив.

Відповідно до ч. ч. 5, 8 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Товариство було повідомлено про розгляд судом даної справи шляхом направлення ухвали суду на його юридичну адресу, а саме: 65091, Одеська обл., м.Одеса, вулиця Прохоровська, буд. 4-А, кв.7, яка була перевірена судом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань під час вирішення питання про відкриття провадження у справі. Проте, направлене на адресу відповідача рекомендоване повідомлення 22.07.2024 було повернуто до суду у зв`язку з відсутністю адресата.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Враховуючи вимоги п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, господарський суд доходить висновку про належне повідомлення Товариства про розгляд господарським судом даної справи. Оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

24.12.2019 ПрАТ Фарлеп-інвест було видано наказ №75/04-03 Про зміну умов надання послуги статична IP адреса для юридичних осіб.

05.01.2023 ПрАТ Фарлеп-інвест було видано наказ №01/04-03 Про зміну окремих тарифних планів послуги телефонії з 01.02.2023.

25.10.2023 ПрАТ Фарлеп-інвест було видано наказ №50/04-03 Про зміну окремих тарифних планів послуги телефонії з 01.01.2024.

06.02.2023 ПрАТ Фарлеп-інвест було видано наказ №08/04-03 Про зміну окремих тарифних планів послуги телефонії з 20.02.2023.

30.10.2023 ПрАТ Фарлеп-інвест було виставлено Товариству рахунок-акт №10231144161 на оплату наданих послуг за період з 01.10.2023 по 31.10.2023 на загальну суму 3175,00 грн.

30.11.2023 ПрАТ Фарлеп-інвест було виставлено Товариству рахунок-акт №11231144161 на оплату наданих послуг за період з 01.11.2023 по 30.11.2023 на загальну суму 3 175,01 грн.

31.12.2023 ПрАТ Фарлеп-інвест було виставлено Товариству рахунок-акт №12231144161 на оплату наданих послуг (телефонія, інтернет та передача даних, інші послуги IP адреса) за період з 01.12.2023 по 31.12.2023 на загальну суму 3 175,01 грн.

З виписки по банківському рахунку позивача за період з 17.11.2023 по 18.01.2024 вбачається, що вартість наданих позивачем відповідачу згідно виставлених рахунків-актів за жовтень-грудень 2023 послуг була оплачена Товариством у повному обсязі.

31.01.2024 ПрАТ Фарлеп-інвест було виставлено Товариству рахунок-акт №01241144161 на оплату наданих послуг (телефонія 250,00 грн., інтернет та передача даних 2366,67 грн., інші послуги (IP адреса) 29,17 грн.; ціни вказані без ПДВ) за період з 01.01.2024 по 31.01.2024 на загальну суму 3 205,01 грн.

29.01.2024 ПрАТ Фарлеп-інвест було виставлено Товариству рахунок-акт №02241144161 на оплату наданих послуг телефонія 250,00 грн., інтернет та передача даних 2366,67 грн., інші послуги (IP адреса) 29,17 грн.; ціни вказані без ПДВ) за період з 01.02.2024 по 29.02.2024 на загальну суму 3 205,01 грн.

20.05.2024 ПрАТ Фарлеп-інвест звернулось до Товариства із претензією №53/01-24, відповідно до якої позивач, посилаючись на умови договору №1144161/18 від 01.11.2018, просив сплатити заборгованість за надані послуги у розмірі 7 250,02 грн. До вказаної претензії позивачем було додано акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2024 по 30.04.2024, рахунки-акти, складені за період з 31.01.2024 до 30.04.2024.

На підтвердження факту направлення претензії №53/01-24 від 20.05.2024 з додатками, позивачем було надано лист з описом вкладення, квитанцію про прийняття плати за пересилання поштового відправлення від 21.05.2024 та список згрупованих відправлень.

17.06.2024 ПрАТ Фарлеп-інвест було складено акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2023 по 30.04.2024 за договором №1144161/18 від 01.11.2018 по особовому рахунку №1144161, згідно якого заборгованість відповідача складає 7 250,02 грн. З вказаного акту вбачається, що відповідач востаннє оплатив у січні 2024 вартість наданих послуг за грудень 2023, вартість наданих послуг з січня 2024 року по квітень 2024 року відповідачем оплачена не була. Таким чином, заборгованість відповідача становить 7 250,02 грн.

У поданій до суду позовній заяві позивач стверджує, що сторонами було погоджено спосіб доставки рахунків на оплату отриманих відповідачем комунікаційних послуг. Так, рахунки надсилалися на електронну адресу відповідача. Крім того, на сайті www.vega.ua, у вкладці Особистий кабінет у кожного абонента наявна можливість переглянути фінансовий стан особистого рахунку, сформувати рахунок та сплатити заборгованість; факт отримання відповідачем рахунків-актів підтверджується здійсненими відповідачем оплатами. При цьому, позивачем було повідомлено, що договір про надання телекомунікаційних послуг №1144161/18 від 01.11.2018 занесений до автоматизованої системи контролю розрахунків, у паперовій формі у позивача відсутній.

Слід зазначити, що ПрАТ Фарлеп-інвест у позовній заяві зазначає, що зазначені в рахунках-актах нарахування за оренду IP шлюзу у сумі 70,00 грн. не є предметом даного позову.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

В силу положень ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про електронні комунікації № 1089-IХ від 16.12.2020 абонент - кінцевий користувач, який отримує електронні комунікаційні послуги на умовах договору, укладеного з постачальником електронних комунікаційних послуг; абонентна плата - фіксований платіж, який може встановлювати постачальник електронних комунікаційних послуг для абонента за доступ на постійній основі до електронних комунікаційних послуг незалежно від факту їх отримання; інформація про місцезнаходження абонента, який здійснює виклик, - оброблені у мережі мобільного зв`язку дані, отримані від мережевої інфраструктури або мобільного кінцевого (термінального) обладнання, із зазначенням місцезнаходження мобільного кінцевого (термінального) обладнання (точки його підключення до мережі), а в мережі фіксованого зв`язку - даних про фізичну адресу кінцевого пункту мережі; мережа Інтернет (Інтернет) - глобальна електронна комунікаційна мережа, що призначена для передачі даних та складається з фізично та логічно взаємоз`єднаних окремих електронних комунікаційних мереж, взаємодія яких базується на використанні єдиного адресного простору та на використанні інтернет-протоколів, визначених міжнародними стандартами.

Згідно із ч. 1 ст. 108 Закону України Про електронні комунікації кінцеві користувачі електронних комунікаційних послуг зобов`язані дотримуватися правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг, зокрема: 1) оплачувати замовлені та отримані електронні комунікаційні послуги, у тому числі абонентську плату та вартість пакетів послуг; 2) використовувати кінцеве (термінальне) обладнання, що має документ про відповідність; 3) не допускати використання кінцевого (термінального) обладнання для вчинення протиправних дій або дій, що суперечать інтересам національної безпеки, оборони та охорони правопорядку; 4) не допускати дій, що можуть створювати загрозу для безпеки експлуатації електронних комунікаційних мереж, підтримки цілісності та взаємодії електронних комунікаційних мереж, захисту інформаційної безпеки електронних комунікаційних мереж, електромагнітної сумісності радіообладнання, ускладнювати чи унеможливлювати надання послуг іншим кінцевим користувачам; 5) не допускати використання на комерційній основі кінцевого (термінального) обладнання та абонентських ліній електронних комунікаційних мереж для надання електронних комунікаційних послуг третім особам; 6) не здійснювати несанкціонованого втручання в роботу та/або використання електронної комунікаційної мережі, що спричинило або може спричинити збитки чи інші загрози майновим інтересам постачальників електронних комунікаційних послуг, інших кінцевих користувачів, третіх осіб; 7) надавати постачальнику електронних комунікаційних послуг свої достовірні дані у системі обліку та виконувати умови договору про надання електронних комунікаційних послуг, у тому числі своєчасно оплачувати електронні комунікаційні послуги. Кінцеві користувачі електронних комунікаційних послуг зобов`язані виконувати інші обов`язки відповідно до законодавства України та договору з постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг.

В силу вимог ч. 3 ст. 104 Закону України Про електронні комунікації умовами надання та отримання електронних комунікаційних послуг кінцевому користувачу є: 1) укладення договору про надання електронних комунікаційних послуг відповідно до правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг та інших актів законодавства; 2) оплата замовленої кінцевим користувачем електронної комунікаційної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом або договором про надання електронних комунікаційних послуг.

Згідно з п. 58 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №295 (далі Правила №295), тарифи на послуги встановлюються операторами, провайдерами самостійно, крім тих, що згідно із Законом України Про телекомунікації підлягають державному регулюванню. Оператор, провайдер встановлює та пропонує на вибір споживача тарифи на окремі послуги та/або тарифні плани на визначений ним перелік (пакет) послуг, а також строк їх дії (граничний та/або мінімальний). Інформація про вартість послуги, яка оприлюднюється, повинна включати в себе відомості про податок на додану вартість та інші обов`язкові збори (платежі) відповідно до законодавства.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

В силу вимог ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Враховуючи вищевикладені положення чинного законодавства, господарський суд дійшов наступного висновку. Так, правочини між суб`єктами господарювання належить вчиняти в письмовій формі, що втім не виключає можливості досягнення усної домовленості між сторонами з подальшим обов`язковим переданням відповідних письмових документів, які повинні підтверджувати факт укладання правочину між сторонами.

Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що Товариством у 2023-2024 роках згідно наявної в матеріалах справи виписки по банківському рахунку, сформованої 19.06.2024, було 17.11.2023 оплачено послуги на суму 3 175,01 грн (у призначенні платежу вказано оплата за жовтень 2023 року), 19.12.2023 - на суму 3 175,01 грн (у призначенні платежу вказано оплата за листопад 2023 року), 18.01.2023 - на суму 3 175,01 грн (у призначенні платежу вказано оплата за грудень 2023 року). Наведене дозволяє суду дійти висновку, що між сторонами існували договірні відносини, які виникли у зв`язку з наданням позивачем відповідачу телекомунікаційних послуг.

Проте, вартість наданих ПрАТ Фарлеп-інвест послуг протягом періоду з січня до лютого 2024 відповідачем оплачена не була. Факт надання послуг відповідачу підтверджується виставленими позивачем рахунками-актами у 2024 році, які повторно були направлені на адресу відповідача у травні 2024 року разом із претензією №53/01-24 від 20.05.2024 про оплату боргу.

Слід зазначити, що згідно виставлених позивачем рахунків абонентська плата за 2 місяці становила 6 410,02 грн. При цьому, по тексту позовної заяви ПрАТ Фарлеп-інвест повідомлено, що нарахування за оренду IP шлюзу у сумі 70,00 грн. не є предметом даного позову.

З викладених обставин позовні вимоги ПрАТ Фарлеп-інвест про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги доступу до Інтернету та передачі даних, а також послуг телефонії у січні та лютому 2024 у розмірі 6340,02 грн підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку щодо задоволення заявлених приватним акціонерним товариством „Фарлеп-інвест до товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Системи безпеки та протипожежного захисту позовних вимог шляхом присудження до стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 6340,02 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Системи безпеки та протипожежного захисту /65091, м. Одеса, вул. Прохоровська, буд. 4-А, кв.7; ідентифікаційний код 41133474/ на користь приватного акціонерного товариства „Фарлеп-інвест /01011, м. Київ, провулок Євгена Гуцала, буд. 3; ідентифікаційний код 19199961/ суму основного боргу у розмірі 6340,02 грн /шість тисяч триста сорок грн 02 коп/, судовий збір у розмірі 3028,00 грн /три тисячі двадцять вісім грн 00 коп/.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 09 вересня 2024 р.

Суддя С.П. Желєзна