Рішення

від 09.09.2024 по справі 916/2851/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2851/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Газопостачальна компанія „Нафтогаз України до комунального закладу Центр культури і дозвілля Маяківської сільської ради про стягнення 10985,55 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України (далі по тексту ТОВ „ГК „Нафтогаз України) звернулось до господарського суду з позовною заявою до комунального закладу Центр культури і дозвілля Маяківської сільської ради (далі по тексту Заклад) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 10985,55 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 7 156,80 грн., пені у сумі 866,66 грн; 3% річних у розмірі 482,78 грн., збитків від інфляції у розмірі 2 479,31 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки природного газу, поставленого позивачем як постачальником останньої надії, в частині оплати спожитого у листопаді 2021 року природного газу.

Ухвалою суду від 01.07.2024 дана справа була призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження; встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов та заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; встановлено позивачу 5-денний строк з дня вручення відзиву на позов для подання відповіді на відзив; встановлено відповідачу 3-денний строк з дня вручення відповіді на відзив для подання заперечень на відповідь на відзив.

Відповідно до ч. ч. 5, 8 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Заклад було повідомлено про розгляд судом даної справи шляхом направлення ухвали суду на його юридичну адресу, а саме: 67654, Одеська обл., Одеський р-н, село Маяки, вулиця Преображенська, буд. 22-А, яка була перевірена судом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань під час вирішення питання про відкриття провадження у справі.

06.08.2024 року поштове повідомлення повернулось до суду з відміткою про вручення судового рішення представнику відповідача за довіреністю.

З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про належне повідомлення Закладу про розгляд судом даного спору. Оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

15.07.2024 року від Закладу до суду надійшло повідомлення про виконання ухвали суду від 01.07.2024 в частині реєстрації електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд».

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

29.11.2021 ТОВ „ГК „Нафтогаз України було направлено на адресу Закладу типовий договір постачання природного газу постачальником останньої надії, на підтвердження чого надано договір та список згрупованих поштових відправлень.

ТОВ „ГК „Нафтогаз України також було складено акт №20935 приймання-передачі природного газу, згідно якого обсяг спожитого Закладом у листопаді 2021 року природного газу становив 0,42600 тис. м. куб., вартість якого з урахуванням послуги транспортування становить 7 156,80 грн. Крім того, позивачем виставлено рахунок №33771 на суму 7 156.80 грн. На підтвердження факту направлення на адресу відповідача рахунку та акта ТОВ „ГК „Нафтогаз України було надано суду список згрупованих поштових відправлень від 16.12.2021.

15.12.2023 ТОВ „ГК „Нафтогаз України звернулось до Закладу з вимогою про сплату заборгованості за спожитий газ непобутовим споживачем у розмірі 7 156,80 грн. Вказана вимога була направлена на адресу відповідача засобами поштового зв`язку 15.12.2023, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень, описом вкладення та накладною.

25.03.2024 представник ТОВ „ГК „Нафтогаз України звернувся до ТОВ „Оператор газотранспортної системи України з адвокатським запитом, відповідно до якого просив надати інформацію щодо фактичних обсягів споживання природного газу, зокрема, Закладом за період з 01.10.2021 по дату видачі довідки.

Листом від 27.03.2024 ТОВ „Оператор газотранспортної системи України у відповідь на адвокатський запит було надано скриншоти з інформаційної платформи щодо запитуваних споживачів. Згідно зі скриншотом з інформаційної платформи Заклад у листопаді було закріплено за постачальником останньої надії - ТОВ ГК Нафтогаз України. Обсяг природного газу, використаний споживачем складає 426,00 м. куб.

Листом від 01.04.2024 АТ „Державний ощадний банк України у відповідь на звернення ТОВ „ГК „Нафтогаз України було повідомлено, що за період з 01.10.2021 по 28.03.2024 грошові кошти, зокрема, від Закладу на рахунок позивача не надходили.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних та зустрічних позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України (далі по тексту ГК України) майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу визначаються Законом України Про ринок природного газу № 329-VIII від 09.04.2015.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2501, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1387/27832, затверджено Типовий договір постачання природного газу постачальником останньої надії та постановлено, що суб`єкти господарювання, визначені Кабінетом Міністрів України як постачальники, які не мають права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу (постачальники останньої надії), оформлюють свої договірні відносини зі споживачами на підставі Типового договору постачання природного газу постачальником останньої надії.

Відповідно до п. 1.1 договору цей договір є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу Споживачу постачальником останньої надії (далі - Постачальник).

Згідно з п. 1.3 договору цей договір є договором приєднання. При укладенні цього договору зі Споживачем враховуються вимоги статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та укладення відбувається шляхом публічної оферти Постачальника та її акцептування Споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Цей договір вважається укладеним зі Споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Умовами п. 2.1 договору передбачено, що за цим договором Постачальник зобов`язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Відповідно до п. п. 3.1, 3.3 договору постачання природного газу Споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Період безперервного постачання природного газу Постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу Споживачу Постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.

Згідно з п. п. 4.3, 4.4 договору Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено). Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Положеннями п. 4.5 договору визначено, що у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 11.1 договору цей договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу Споживачу в реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу Постачальником. Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє Споживача від обов`язку сплатити заборгованість Постачальнику за цим договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про ринок природного газу" у разі якщо постачальника ліквідовано, визнано банкрутом, його ліцензію на провадження діяльності з постачання природного газу анульовано або її дію зупинено, а також в інших випадках, передбачених правилами для постачальника "останньої надії", постачання природного газу споживачу здійснюється у порядку, визначеному правилами для постачальника "останньої надії", та на умовах типового договору постачання постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором.

Згідно з п. 2 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику останньої надії через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії, за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; прізвище, ім`я, по батькові (для побутових споживачів); назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача.

Господарським судом в процесі вирішення даного спору було встановлено, що Заклад у листопаді 2021 року згідно з листом ТОВ „Оператор газотранспортної системи України від 27.03.2024 та згідно з інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в реєстрі споживачів постачальника останньої надії від оператора ГРМ (форма № 10) був закріплений за постачальником останньої надії - ТОВ ГК Нафтогаз України. Обсяг спожитого відповідачем природного газу складає 426,00 м. куб.

З викладених обставин, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів закріплення Закладу в інформаційній платформі Оператора ГТС за будь-яким постачальником, господарський суд доходить висновку про укладення між ТОВ „ГК „Нафтогаз України та відповідачем договору постачання природного газу постачальником „останньої надії.

ТОВ „ГК „Нафтогаз України було складено та направлено на адресу відповідача акт приймання-передачі природного газу №20935 та рахунок №33771 на оплату спожитого у листопаді 2021 року природнього газу.

При цьому, 15.12.2023 ТОВ „ГК „Нафтогаз України звернулось до відповідача з вимогою про оплату вартості спожитого природного газу у розмірі 7 156,80 грн.

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи відсутність доказів оплати Закладом вартості спожитого природного газу у листопаді 2021 року, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених ТОВ „ГК „Нафтогаз України позовних вимог до Закладу у названій частині шляхом присудження до стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 7 156,80 грн.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення заявлених ТОВ „ГК „Нафтогаз України позовних вимог про стягнення 3% річних, збитків від інфляції та пені, господарський суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов`язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. п. 4.3, 4.4 типового договору Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено). Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Положеннями п. 4.5 типового договору визначено, що у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

На підтвердження факту направлення на адресу відповідача рахунку №33771 позивачем було надано суду список згрупованих поштових відправлень та накладну від 16.12.2021.

Враховуючи відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача щодо отримання вказаного рахунку, господарський суд, незважаючи на відсутність опису вкладення, доходить висновку, що обставина виконання позивачем обов`язку, визначеного п. п. 4.3, 4.4 типового договору, є встановленою.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені у розмірі 866,66 грн, яка була нарахована на суму боргу протягом періоду 01.01.2022 до 30.06.2022, 3% річних у розмірі 482,78 грн., які були нараховані на суму боргу протягом періоду з 01.01.2022 до 31.03.2024, збитків від інфляції у розмірі 2 479,31 грн, які були нараховані з урахуванням показників інфляції за січень 2022 року березень 2024 року, суд доходить висновку про їх правильність та обґрунтованість. Наведене має наслідком необхідність задоволення заявлених ТОВ „ГК „Нафтогаз України позовних вимог у названій частині.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених товариством з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України вимог шляхом присудження до стягнення з комунального закладу Центр культури і дозвілля Маяківської сільської ради суми основного боргу у розмірі 7 156,80 грн, пені у розмірі 866,66 грн, 3% річних у розмірі 482,78 грн, збитків від інфляції у розмірі 2 479,31 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з комунального закладу Центр культури і дозвілля Маяківської сільської ради /67654, Одеська обл., Одеський район, село Маяки, вул. Преображенська, буд. 22-А; ідентифікаційний код 43425869/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України /04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; ідентифікаційний код 40121452/ суму основного боргу у розмірі 7 156,80 грн /сім тисяч сто п`ятдесят шість грн 80 коп/, пеню у розмірі 866,66 грн /вісімсот шістдесят шість грн 66 коп/, 3% річних у розмірі 482,78 грн /чотириста вісімдесят дві грн 78 коп/, збитки від інфляції у розмірі 2 479,31 грн /дві тисячі чотириста сімдесят дев`ять грн 31 коп/, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн /дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп/.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 09 вересня 2024 р.

Суддя С.П. Желєзна