Рішення

від 10.09.2024 по справі 922/2587/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/2587/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітрейд" (вул.Киргизька, буд. 19, м. Харків, 61105; код ЄДРПОУ 36624196) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра" (вул.Учительська, буд. 1 А, м. Первомайський, Лозівський р-н, Харківська обл., 64107; код ЄДРПОУ 30150670) про стягнення 36298,58 грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мітрейд" (код ЄДРПОУ 36624196) 25.07.2024 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра" (код ЄДРПОУ 30150670) про стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій у розмірі 36298,58 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач в порушення умов Договору поставки № 04/04-24-3-МО від 04.04.2024 та приписів чинного законодавства, не сплатив у повному обсязі за поставлене позивачем паливо дизельне DIESEL FUEL ULSD 10PPM згідно з видатковою накладною № 290 від 13.06.2024.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.07.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітрейд" прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/2587/24; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку частини п`ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 07.08.2024, відповідач підтвердив факт несвоєчасної оплати поставлених нафтопродуктів за Договором поставки № 04/04-24-3-МО від 04.04.2024, але просив суд відмовити позивачу у задоволенні вимог про стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у зв`язку з невірним розрахунком суми пені та зменшити розмір заявленої до стягнення суми штрафу на 50% на підставі ст. 233 Господарського кодексу України, ст. 551 Цивільного кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

04.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мітрейд" (постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Терра" (покупець, відповідач у справі) було укладено Договір поставки № 04/04-24-3-МО.

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору, постачальник зобов`язався протягом терміну дії цього Договору постачати у власність відповідача нафтопродукти (далі - товар), а покупець зобов`язався приймати у власність та оплачувати нафтопродукти згідно з умовами цього Договору.

Згідно з п. 4.1 Договору поставки, за взаємною згодою сторін товар поставляється на умовах попередньої оплати за товар.

Відповідно до п. 4.2 Договору поставки, днем повного розрахунку вважається день, в який сума, що підлягає оплаті, зарахована на поточний рахунок постачальника.

За умовами п. 4.3 Договору, підставою для розрахунків є фіксова копія рахунку-фактури або оригінал рахунку-фактури. У будь-якому випадку, фактичне отримання покупцем партії товару є доказом того, що він погоджується із ціною встановленою постачальником на цю партію товару.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.06.2024 на підставі укладеного Договору поставки № 04/04-24-3-МО від 04.04.2024 позивачем було поставлено відповідачу паливо дизельне DIESEL FUEL ULSD 10PPM на суму з ПДВ 338 292,50 грн, про що складено видаткову накладну № 290 від 13.06.2024, товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів № 290 від 13.06.2024, акцизну накладну форми "П" № 41 від 13.06.2024 та податкову накладну № 20 від 13.06.2024.

13.06.2024 позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату № 284 на суму 338 292,50 грн.

Отже, строк оплати за поставлений товар настав 13.06.2024.

20.06.2024 відповідачем сплачено 200 000 грн.

21.06.2024 відповідачем сплачено 50 000 грн.

26.06.2024 позивачем направлено відповідачу лист № 26/06-01 про вимогу сплатити 88 292,50 грн залишку боргу за видатковою накладною № 290 від 13.06.2024 та 33 829,25 грн штрафних санкцій за порушення строків оплати товару.

27.06.2024 відповідачем сплачено 88 292,50 грн.

Таким чином, повністю борг за накладною відповідачем було сплачено лише 27.06.2024.

Розділом 6 Договору поставки врегульовано питання відповідальності сторін у разі порушення умов Договору.

Так, відповідно до п.п. 6.2 - 6.3 Договору, за порушення умов договору щодо строків оплати за поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості недоплаченої партії товару за кожен день прострочення поставки та штраф у розмірі 10% від вартості партії товару.

У зв`язку з несплатою у повному обсязі заборгованості за поставлений товар у встановлений в Договорі поставки строк, позивачем нараховано відповідачу штрафні санкції на підставі п.п. 6.2 - 6.3 Договору поставки № 04/04-24-3-МО від 04.04.2024, а саме пеню за період з 13.06.2024 по 27.06.2024 в розмірі 2469,33 грн та штраф за період з 13.06.2024 по 20.06.2024 згідно з п. 6.3 Договору в розмірі 33829,25 грн.

Ретельно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з`ясувавши на їх підставі усі фактичні обставини спору та надавши їм правову кваліфікацію, суд приймаючи рішення у цій справі, виходить з наступного.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 вищевказаної статті, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Факт несвоєчасної оплати поставлених нафтопродуктів за Договором поставки № 04/04-24-3-МО від 04.04.2024 не заперечується відповідачем.

Проте, відповідач вважає, що позивачем неправильно визначено період, за який нараховано пеню.

Суд погоджується з такою позицією відповідача з огляду на наступне.

Позивачем у позовній заяві встановлені наступні періоди, за які він нараховує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ:

- з 13.06.2024 по 20.06.2024, тобто 8 днів прострочення виконання зобов`язання з оплати;

- з 20.06.2024 по 21.06.2024, тобто 1 день прострочення виконання зобов`язання з оплати;

- з 21.06.2024 по 27.06.2024, тобто 7 днів прострочення виконання зобов`язання з оплати.

Отже, згідно з розрахунками позивача, загальний строк прострочення виконання зобов`язання з оплати товару становить 16 календарних днів, що суперечить доказам, наявними в матеріалах справи.

Так, позивачем 13.06.2024, було поставлено відповідачу нафтопродукти на суму 338 292,50 грн. Отже, за умовами Договору відповідач мав здійснити оплату за поставлений товар 13.06.2024.

Відповідно до правил обрахунку строків (ст. 253 Цивільного кодексу України), період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в яку зобов`язання з оплати мало бути виконано.

Згідно з п. 1.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Тобто, першим днем прострочення оплати у даному випадку є 14.06.2024, а не 13.06.2024, як визначив позивач.

Оскільки остаточний платіж проведено відповідачем 27.06.2024, саме 27.06.2024 є останнім днем періоду прострочення заборгованості.

Отже, загальний строк прострочення виконання зобов`язання відповідачем становить 14 календарних днів (з 14.06.2024 по 27.06.2024), а не 16 календарних днів, як зазначено позивачем.

Враховуючи вищевикладене, позивачем неправильно розраховано загальну кількість днів прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання.

Перерахувавши пеню за період з 14.06.2024 по 27.06.2024, суд встановив, що її розмір має становити 2317,75 грн.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі наявних у матеріалах справи доказів суд дійшов висновку, що законними та обгрунтованими є позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітрейд" в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій у загальному розмірі 36147,00 грн (штрафу в розмірі 33829,25 грн та пені в розмірі 2317,75 грн).

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 151,58 грн суд відмовляє у зв`язку з неправильним розрахунком.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу на 50%, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Приписи ст. 233 Господарського кодексу та ст. 551 Цивільного кодексу України обумовлюють можливість зменшення неустойки за рішенням суду з обов`язковим встановленням факту того, що належні до сплати штрафні санкції є надмірно великими порівняно із збитками кредитора, розмір неустойки значно перевищує розмір збитків відповідно.

В чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. При застосуванні вказаних норм поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися у кожному конкретному випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником. Окрім того, вказані норми не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду і визначальним фактором при зменшенні розміру належної до сплати неустойки є винятковість випадку.

У даному випадку суд бере до уваги, що на час подання позовної заяви відповідачем повністю виконано зобов`язання з оплати поставлених нафтопродуктів; строк порушення виконання відповідачем вимог з оплати поставлених нафтопродуктів складає лише 14 календарних днів, протягом яких відповідач продовжував сплачувати заборгованість частинами.

Отже, враховуючи положення чинного законодавства, фактичні обставини справи, важливість збереження господарської діяльності відповідача, беручи до уваги відсутність доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків саме в результаті порушення відповідачем умов договору, відсутність в діях відповідача прямого умислу, спрямованого на порушення зобов`язання, оплату відповідачем суми основного боргу до моменту подання позовної заяви, суд визнав за можливе зменшити розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій на 50% на підставі ст.233 ГК України, ст. 551 ЦК України.

Таким чином, задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 18073,50 грн (36147,00 грн х 50%).

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору суд покладає на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

У позові в частині стягнення пені в розмірі 151,58 грн відмовити.

Зменшити розмір штрафних санкцій, які підлягають стягненню з відповідача, на 50%.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра" (вул.Учительська, буд. 1 А, м. Первомайський, Лозівський р-н, Харківська обл., 64107; код ЄДРПОУ 30150670) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітрейд" (вул.Киргизька, буд. 19, м. Харків, 61105; код ЄДРПОУ 36624196) - штрафні санкції у розмірі 18073,50 грн; витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст. 256-257 ГПК України.

Повне рішення складено "10" вересня 2024 р.

СуддяН.М. Кухар