Рішення

від 05.09.2024 по справі 925/1020/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2024 року м. Черкаси Справа № 925/1020/24

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Костянтина ДОВГАНЯ, із секретарем судового засідання Тетяною ДЯЧЕНКО, за участю представників: позивача не з`явився, відповідача ОСОБА_1 за посадою, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут до Державної установи Уманська виправна колонія (129) про стягнення 541 546,45 грн,

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2024 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Черкасиенергозбут звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - Державної установи Уманська виправна колонія (129) 522 929,79 грн заборгованості по договору про закупівлю електричної енергії від 18.11.2022 № 71031000160 за період з 01.04.2024 по 31.05.2024 та 14 730,78 грн втрат внаслідок інфляції і 3 885,88 грн 3% річних за неналежне виконання грошового зобов`язання по вказаному договору.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе грошові зобов`язання щодо оплати вартості поставленої електричної енергії по вище вказаному договору.

Ухвалою суду від 15.08.2024 порушено провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

29.08.2024 відповідач подав до суду відзив на позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні заявлених вимог повністю з тих підстав, що 30 січня 2024 року між квартирно - експлуатаційним відділом (далі - КЕВ) м. Біла Церква Міністерство оборони України і державною установою «Уманська виправна колонія (№129)» укладено договір відшкодування спожитих комунальних послуг військовою частиною НОМЕР_1 та укладено договір оренди на розміщення військової частини НОМЕР_1 від 28 листопада 2022 року №2253.

Відповідач зазначив, що 24 травня 2024 року отримав від КЕВ м. Біла Церква Міністерства оборони України кошти на відшкодування за спожиті енергоносії в сумі 2 000 000,00 гривень. Після чого, у травні місяці 2024 року державна установа «Уманська виправна колонія (№129)» одразу ж почала здійснювати відшкодування заборгованості за спожиті енергоносії, пов`язані з утриманням приміщень і перебуванням у них особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Як вказував відповідач, станом на 01.06.2024 року ним згідно платіжних інструкцій за №83,88,99,102,104,106,112,114,116,118,119 було погашено частину заборгованості за спожиті енергоносії перед позивачем на суму 1 877 384,22 грн, та в подальшому після надходження відповідного фінансування до державної установи ним заборгованість буде погашена в повному обсязі.

Відповідач повідомив, що листами КЕВ м. Біла Церква повідомив про те, що після виділення кошторисних призначень та надходження фінансування останній зобов`язується сплатити заборгованість в повному обсязі, а також згідно листа КЕВ м. Біла Церква від 20.08.2024 №3014 очікується надходження додаткового фінансування у серпні-вересні 2024 року.

Відповідач просив суд при прийнятті рішення враховуючи той факт, що він, в умовах дії правового режиму військового стану надав в користування свої фонди та майно військовій частині НОМЕР_1 , яка здійснює заходи захисту України,захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з російською агресією.

У відзиві на позов відповідач також просив суд залучити до участі у справі співвідповідачем КЕВ м. Біла Церква.

02.09.2024 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому не погодився із доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов і просив суд заявлені позовні вимоги задовольнити повністю.

Щодо твердження відповідача про необхідність залучення співвідповідачем КЕВ м. Біла Церква, то позивач наголошував, що відносини позивача з контрагентом не можуть слугувати підставою для невиконання зобов`язань або звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань у господарських відносинах відповідача з ТОВ «Черкасиенергозбут».

Представник позивача в судове засідання не з`явився.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти заявлених вимог.

Про час, дату та місце розгляду справи сторони повідомлялися належним чином.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника позивача за наявними матеріалами в порядку ст. 202 ГПК України.

Суд, дослідивши заявлене відповідачем клопотання щодо залучення до участі у справі співвідповідачем КЕВ м. Біла Церква вважає його таким, що задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

За приписами ч.3 ст.45 ГПК України відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Зокрема, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.

За змістом частини 1 статті 47 ГПК України позов може бути пред`явлений до кількох відповідачів.

Суд зауважує, що визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав позову є процесуальним правом позивача, оскільки він звертається до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів, та саме позивач визначає особу (осіб), якій пред`являє вимогу.

Відповідно до частини 1, 4 статті 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

Враховуючи вище викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача щодо залучення до участі у справі співвідповідачем КЕВ м. Біла Церква.

Суд, вислухавши представника відповідача, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

Законом України «Про ринок електричної енергії» визначено правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Відповідно до положень частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон):

учасник ринку електричної енергії - виробник, електропостачальник, грейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цим Законом;

споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання;

електропостачальник - суб`єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу.

На виконання Закону Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила, ПРРЕЕ), що регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем (для власного споживання).

Згідно розділу І пункту 1.1.2 Правил:

учасники роздрібного ринку електричної енергії - електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу, з метою використання ним електричної енергії на власні потреби;

договір про постачання електричної енергії споживачу - домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами;

постачання електричної енергії - продаж електричної енергії споживачу відповідно до умов договору;

споживання електричної енергії - користування електричною енергією споживачем за допомогою електрообладнання для задоволення потреб споживача відповідно до укладених договорів.

Ст.4 цього Закону передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Договори укладаються відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Згідно пункту 3.1.7 Правил, якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному вебсайті електропостачальника, договір укладається у письмовій формі шляхом підписання сторонами цілісного документа або обміну документами у порядку, встановленому Цивільним кодексом України та/або Господарським кодексом України та цими Правилами, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації.

З матеріалів справи вбачається, що 18.01.2024 відповідачем - Державною установою «Уманська виправна колонія (129)» було подано лист-повідомлення до договору про закупівлю електричної енергії.

Одночасно, між позивачем і відповідачем був укладений договір про закупівлю електричної енергії від 18.01.2024 № 71031000160 (далі - Договір), відповідно до умов якого Учасник зобов`язався здійснювати постачання обсягу фактичного споживання електричної енергії (ДК 021:2015: код 09310000-5 - Електрична енергія) за об`єктом (об`єктами) Замовника, зазначеними в листі-повідомленні, починаючи з 00 годин 00 хвилин 01 секунди до 24 години 00 хвилин доби впродовж всього строку дії Договору відповідно до умов комерційної пропозиції та цього Договору, а Замовник зобов`язався прийняти товар, оплатити його та здійснювати інші платежі згідно умов цього Договору.

За умовами п.5.1 Договору Замовник розраховується з Учасником за електричну енергію за ціною (тарифом), що визначаються відповідно до способу визначення ціни (тарифу) на електричну енергію, згідно комерційною пропозицією, яка є додатком до цього Договору.

Строки та форма оплати платіжних документів визначаються комерційною пропозицією (п. 5.10 Договору).

Згідно пункту 3 комерційної пропозиції «Вільна ціна бюджет», що є Додатком 3 до Договору та є невід`ємною частиною до Договору (далі - Комерційна пропозиція), остаточний розрахунок за фактично поставлену (спожиту) електричну енергію Споживач зобов`язаний провести (здійснити) в термін не пізніше 5 робочих днів від дня отримання рахунка.

На виконання вищевказаних умов Договору та Комерційної пропозиції позивач надав відповідачу рахунок остаточного розрахунку за квітень 2024 року, який був отриманий останнім 01 травня 2024 року та рахунок остаточного розрахунку за травень 2024 року, отриманий 03 червня 2024 року.

Згідно положень Комерційної пропозиції та умови Договору, останнім днем по оплаті рахунку остаточного розрахунку за квітень 2024 року є 08 травня 2024 року та рахунку остаточного розрахунку за травень 2024 року є 10 червня 2024 року.

Як зазначив позивач, рахунки остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію відповідачем не були оплачені у повному обсязі, внаслідок чого за період з 01.04.2024 по 31.05.2024 включно утворилась заборгованість за спожиту електричну енергію на загальну суму 522 929,79 грн виходячи з розрахунку:

- у березні 2024 р. кількість спожитої електроенергії (кВт.год) 122916; нараховано з ПДВ 798240,60 грн; оплачено - 0,00 грн; борг на кінець періоду становив 1 558 659,00 грн;

- у квітні 2024 р. кількість спожитої електроенергії (кВт.год) 82800; нараховано з ПДВ 537719,42 грн; оплачено 4077,64 грн; борг на кінець періоду становив 2 092 300,78 грн;

- у травні 2024 р. кількість спожитої електроенергії (кВт.год) 47429; нараховано з ПДВ 308013,23 грн; оплачено 1 615 585,39 грн; борг на кінець періоду становив 784 728,62 грн;

- червні 2024 р. кількість спожитої електроенергії (кВт.год) 0; нараховано з ПДВ 0,00 грн; оплачено 261798,83 грн; борг на кінець періоду становив 522 929,79 грн.

Згідно пункту 4 Комерційної пропозиції, Споживач зобов`язаний отримати від Постачальника рахунок (рахунки) та акт (акти) прийняття-передавання товарної продукції (далі - Розрахункові документи) за розрахунковий період, впродовж трьох робочих днів підписати їх та повернути Постачальнику або надати заперечення щодо них в строк наданий для підписання.

Відповідач отримав акти прийняття-передавання товарної продукції за квітень та травень 2024 року та у свою чергу підписав та проставив печатки на вказаних актах, тобто відповідачем було погоджено кількість (обсяг) спожитої (розподіленої) електричної енергії, а також вартість такої спожитої електричної енергії.

Судом встановлено, що з метою погашення наявної заборгованості, що існувала станом на 31.03.2024 у розмірі 1 558 659,00 грн, відповідачем було здійснено наступні оплати: 4 077,64 грн (платіжна інструкція № 64 від 05.04.2024) + 28 324,19 грн (платіжна інструкція № 83 від 01.05.2024) + 38 667,05 грн (платіжна інструкція № 88 від 10.05.2024) + 73 228,12 грн (платіжна інструкція № 102 від 25.05.2024) + 184 871,88 грн (платіжна інструкція № 99 від 25.05.2024) + 258 098,83 грн (платіжна інструкція № 104 від 26.05.2024) + 258 098,83 грн (платіжна інструкція № 106 від 28.05.2024) + 258 098,83 грн (платіжна інструкція № 112 від 29.05.2024) + 258 098,83 грн (платіжна інструкція № 114 від 30.05.2024) + 258 098,83 грн (платіжна інструкція № 116 від 31.05.2024) = 1 619 663,03 грн.

Тобто, 31.05.2024 відповідач повністю оплатив заборгованість, що існувала станом на 31.03.2024 та частково розпочав лплачувати заборгованість за квітень 2024 року, а саме здійснив оплату за спожиту електричну енергію у квітні 2024 року у розмірі: 1 619 663,03 грн - 1 558 659,00 грн = 61 004,03 грн.

Також, відповідачем були здійснені оплати з метою погашення заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 01.04.2024 по 31.05.2024 в розмірі 258 098,83 грн (платіжна інструкція № 118 від 01.06.2024) + 3 700,00 грн (платіжна інструкція № 119 від 03.06.2024) = 261 798,83 грн. Так, у період з 01.04.2024 по 31.05.2024 відповідачем було в загальному сплачено 322 802,86 грн (61 004,03 грн + 258 098,83 + 3 700,00).

Заборгованість відповідача за спожиту електричну енергію за період з 01.04.2024 по 31.05.2024 станом на час звернення позивача до суду становить 522 929,79 грн (537 719,42 грн + 308 013,23 грн) - 322 802,86 грн.

В матеріалах справи міститься, досліджений судом Акт звірки взаємних розрахунків між сторонами за надані послуги постачання електричної енергії станом на 31.07.2024, підписаний уповноваженими особами та скріплений печатками установ, з якого вбачається, що борг відповідача становить 522 929,79 грн.

Згідно п.п.1. п.7.1. Договору, Учасник має право на своєчасну та повну оплату фінансових зобов`язань Замовником за цим Договором.

П.9.1 Договору сторони узгодили, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором вони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та законодавством України.

За прострочення виконання грошового зобов`язання за квітень 2024 року (з 09.05.2024), і за травень 2024 року (з 11.06.2024) позивачем нараховано відповідачу в порядку положень ч.2 ст.625 ЦК України - 3 885,88 грн. 3% річних та 14 730,78 грн втрат внаслідок інфляції за період з 09.05.2024 по 12.08.2024 (включно).

За приписами ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Ст.11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

За змістом статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Ч.1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. 526, 530, 655, 692, 712 ЦК України містять такі положення.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншим строк оплати товару, та сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи вищенаведеного законодавства, суд приходить до наступних висновків.

Предметом позову позивача до відповідача є майнова вимога про стягнення боргу, інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Суд бере до уваги, що з 01 січня 2019 року на території Черкаської області розпочав діяльність оператор системи розподілу - ПАТ «Черкасиобленерго» на підставі ліцензії про розподіл електричної енергії на підставі Постанови НКРЕКП №1447 від 16.11.2018 «Про видачу ПАТ «Черкасиобленерго» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом».

Відповідно до абз. 2 п. 5 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р. (далі - Постанова), з дати набрання чинності договором споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії ОСР (ОСП) надає послуги комерційного обліку споживачам, точки комерційного обліку яких улаштовані на території його ліцензованої діяльності, відповідно до Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №311.

До запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний ОСР (п. 10 Постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018 р.)

Пунктом 4.12 ПРРЕЕ передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

На підставі пункту 5 та 10 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний ОСР, у даному випадку - ПАТ «Черкасиобленерго».

Отже, всі розрахунки між Державною установою «Уманська виправна колонія (129)» та ТОВ «Черкасиенергозбут» здійснюються за даними отриманими від оператора системи розподілу - Відокремленого структурного підрозділу «Уманські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго».

Судом встановлено, що позивач, з метою підтвердження обсягів споживання електричної енергії відповідачем, надіслав оператору системи розподілу - Відокремленому структурному підрозділу «Уманські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго» лист вих. № 03Ц-325- 2024 від 31.07.2024.

Листом вих. № 1560 від 05.08.2024 Відокремлений структурний підрозділ «Уманські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго» підтвердив, що Державною установою «Уманська виправна колонія (129)» спожито електричну енергію у квітні 2024 року в обсязі 82 800 кВт*год. та у травні 2024 року в обсязі 47 429 кВт*год. Зокрема, на підтвердження споживання (розподілу) електричної енергії, Відокремленим структурним підрозділом «Уманські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго» було надано акти про фактичне надання послуг з розподілу електричної енергії за квітень та травень 2024 року.

Факт виконання позивачем належним чином договірних зобов`язань по вищевказаному Договору підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи та не оспорюються відповідачем.

Доказів належного виконання відповідачем грошових зобов`язань по вказаному Договору до суду не подано.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Зобов`язання у відповідності з ст. 526 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Умови зазначеного Договору, які регулюють між сторонами строки та умови розрахунків є чинними і в установленому законом порядку не визнавалися судом недійсними.

Прострочення виконання грошового зобов`язання в спірний період не заперечується відповідачем та підтверджується матеріалами справи.

Зауваження, претензії, скарги з боку відповідача щодо якості, умов та порядку надання послуг з передачі електричної енергії відсутні.

Відтак, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача борг за спожиту електричну енергію в сумі 522 929,79 грн.

Нарахування позивачем відповідачу 3% річних за прострочення грошового зобов`язання в сумі 3 885,88 грн суд вважає обґрунтованими і таким, що підлягає до стягнення.

Здійснений позивачем розрахунок стягнення з відповідача інфляційних втрат в порядку ст.625 ЦК України в сумі 14 730,78 грн., суд вважає арифметично правильним і таким, що підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Зокрема, індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

З огляду на те, що відповідач порушив вказане грошове зобов`язання, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Згідно із ст.1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

При цьому іншого порядку компенсації грошей (грошових коштів) у зв`язку з їх знеціненням, окрім встановленого індексу інфляції (індексу споживчих цін), чинним законодавством України не передбачено.

Суд враховує, що інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги (п.2 Методологічних положень щодо організації статистичних спостережень за змінами цін (тарифів) на спожиті товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, що затверджені наказом Державного комітету статистики України від 14 листопада 2006 року № 519). Показником, який характеризує рівень інфляції, є індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді у порівнянні з базовим.

Таким чином, у ст.625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Тобто приписи цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За приписами ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на вищевикладені обставини справи і приписи чинного законодавства, суд приходить до переконання, що заявлені вимоги підлягають до задоволення і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 522 929,79 грн заборгованості по договору про закупівлю електричної енергії від 18.11.2022 № 71031000160 та 14 730,78 грн втрат внаслідок інфляції і 3 885,88 грн 3% річних за неналежне виконання грошового зобов`язання по вказаному договору за період з 01.04.2024 по 31.05.2024.

Відповідно до ст.129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати на оплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, ст.ст.233, 236-241 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державної установи Уманська виправна колонія (129) (код ЄДРПОУ: 08564892; вул.Енергетична,6, м.Умань, Черкаська область, 20300) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕРКАСИЕНЕРГОЗБУТ» (вул. Благовісна, 166, м. Черкаси, 18002; ідентифікаційний код 42474208) 522 929,79 грн п`ятсот двадцять дві тисячі дев`ятсот двадцять дев`ять грн. 79 коп.) заборгованості, 14 730,78 грн (чотирнадцять тисяч сімсот тридцять грн. 78 коп.) втрат внаслідок інфляції, 3 885,88 грн (три тисячі вісімсот вісімдесят п`ять грн. 88 коп.) 3% річних та 8 123,20 грн (вісім тисяч сто двадцять три грн. 20 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 09.09.2024.

Суддя Костянтин ДОВГАНЬ