Рішення

від 09.09.2024 по справі 559/2096/24

ДУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 559/2096/24

Провадження № 2-а/559/34/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 року м. Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючої судді Жуковської О.Ю., з участю секретаря судового засідання Окренець Д.В., розглянувши в порядку спрощеного адміністративного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ :

І. Стислий виклад позиції сторін.

1.1.Позивач просить суд скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3КУпАП серії ЕНА№2328625 від 06.06.2024 у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн., а провадження в справі закрити. Постанову вважає незаконною та необґрунтованою, посилається на те, що під час зупинки та огляду т/з пред`явив відповідні документи щодо номерного знаку транспортного засобу, яким поліцейський не надав належної оцінки, не погоджується з рішенням інспектора, своєї вини не визнає, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а постанова підлягає скасуванню в зв`язку з неповним з`ясуванням обставин справи.

1.2.Відповідач увідзиві заперечуєпроти задоволенняпозову. Зазначає, що причиною зупинки вказаного транспортного засобу слугувала перевірка документів для встановлення осіб, які здійснюють проїзд через стаціонарний пост поліції згідно чинного законодавства. Інспектор належним чином представився, пояснив причину зупинки та підставу перевірки документів та попросив пред`явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 а) ПДР України. Під час перевірки документів, водій, ОСОБА_1 пред`явив документи на т/з, відповідно до яких було встановлено, що номерний знак не належить даному транспортному засобу, що є порушенням п.2.9.в) ПДР України. Інспектором було прийнято рішення про проведення розгляду справи щодо водія. ОСОБА_1 на місці вчинення правопорушення за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. В ході розгляду справи водію було роз`яснено права особи передбачених ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України та надано можливість надавати пояснення і заявляти клопотання, чим водій і скористався. Згідно зі ст. 285 КУпАП, позивача було ознайомлено зі змістом оскаржуваної постанови, копію постанови позивач отримав під підпис, відразу після її оголошення. Адміністративне стягнення застосоване інспектором у відповідності до вимог закону, у межах санкцій статті, тому підстави для задоволення позову відсутні. Доказів, які б спростовували факт наявності, на момент розгляду справи, адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем не надано і до суду, а сам він намагається уникнути відповідальності за інкриміноване йому адміністративне правопорушення.

1.3. Від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив в якій не згоден з доводами відповідача, зазначає, що посилання відповідача у відзиві на Постанову Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 р. № 1200 «Про затвердження Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери» не можуть застосовуватися у його випадку, оскільки він не є покупцем даного автомобіля, а лише його зберігачем згідно Договору безоплатного відповідального зберігання від 21.05.2024. Транспортний засіб, який належить ТОВ «ЗЕНАВТО», транспортувався по митній території України до відповідного сервісного центру МВС для постановки на реєстрацію на території України. Наполягає на скасуванні постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

2.1. 14.06.2024 ухвалою суду відкрито спрощене провадження в справі без виклику сторін, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву до 26.06.2024.

2.2. 26.06.2024 УПП у Волинській області ДПП надіслало поштовим відправленням відзив на позовну заяву, який зареєстровано 01.07.2024. Одночасно з відзивом надійшли відео файли з записами що стали підставою для винесення постанови відносно ОСОБА_1

2.3.05.09.2024 від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

3.1. Згідно постанови серії ЕНА№2328625 ОСОБА_1 06.06.2024 о 13 год. 50 хв. в с.Гаразджа дорога Н-22 Устилуг-Луцьк-Рівне керуючи т/з Renault Master н.з. « НОМЕР_1 » (на червоному фоні), порушив вимоги п.2.9 в ПДР України, тобто керував т/з з номерним знаком, що не належить цьому засобу чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене частиною 1 статті 121-3КУпАП (а.с.4).

3.2. З сукупності долучених до матеріалів справи документів та наданих з реєстраторів відеозаписів суду доведено вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч.1 ст. 121-3 КУАП. Зокрема, транспортний засіб ОСОБА_1 був зупинений на законних підставах, інспектором пояснено причину зупинки та підставу перевірки документів. Позивач зобов`язаний був пред`явити зазначені в п. 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 а) ПДР України. Зокрема, з яких можна було б з`ясувати, що цьому транспортному засобу належить цей номерний знак. Окрім того, був ще й причіп, в якому в страховому договорі вказано, що причіп 2016 року випуску, а він 2022 року і без номеру, тож поліцейський намагався з`ясувати, що це за транспортний засіб і звідки номерний знак. Водію було неодноразово поліцейським роз`яснено, що оскільки на автомобілі номерний знак на червоному фоні, то це означає, що його вже підприємство продало, а тому має бути у водія копія договору купівлі-продажу чи акт реалізації транспортного засобу, в якому вказано, що саме для цього транспортного засобу номерний знак для разових поїздок той, який на ньому знаходиться. Однак, водій не надав документу, який би підтверджував належність номерного знаку цьому транспортному засобу, а в базі поліції він був відсутній. Так, на відеозаписі з портативного нагрудного відеореєстратора інспектора о 10 хв. водій повідомляє, що власник фірма, а на нього лише доручення є, на 10.хв 11 сек каже «собі придбав», 13 год. 59 хв. зафіксовано, що. ОСОБА_1 пояснює, що недавно придбав у свою власність автомобіль Renault Master, номер кузова - НОМЕР_2 . Загалом, позиція водія зводилась до того, що в нього є доручення, він так їздить і в різні куточки України, та для інших представників поліції цього достатньо. Одночасно на 12 хв. відеозапису досліджується митна декларація, де з`ясовується, що транспортний засіб ще 07.07.2023 завезений.

3.3. Згідно інформації в базі даних Національної автоматизованої інформаційної системи Головного сервісного центру МВС України інформація щодо видачі ТЗОВ "ЗЕНАВТО" акту огляду реалізованого транспортного засобу та договір купівлі-продажу марки Renault моделі Master номер кузова - НОМЕР_2 та відомості про присвоєння реєстраційного номера « НОМЕР_1 » станом на 06.06.2024 відсутні.

3.4. Позивачем надано суду копію договору безоплатного відповідального зберігання від 21.05.2024, акт приймання-передачі до нього №05/04/3125 від 21.05.2024, а також не нотаріальну посвідчену довіреність №05/04 від ТОВ «ЗЕНАВТО» ОСОБА_1 на вантажний автомобіль Renault Master, номер кузова - НОМЕР_2 , 2018 року випуску зі строком дії 1 міс. В акті і довіреності поклажодавець передав зберігачу транспортний засіб з номером для разових поїздок 03СХ1574 (а.с. 7-9).

3.5. Судом встановлено, що під час оскаржуваної події на транспортному засобі був номер для разових поїздок на червоному фоні, якими можна користуватись лише 3 місяці, а автомобіль майже рік в країні і не зареєстрований, бо свідоцтво про його реєстрацію відсутнє. Водій ОСОБА_1 так і не надав документу поліцейському, з якого би можна було визначити, що саме цьому транспортному засобу належить номер для разових поїздок. Суду таких документів позивач також не надав: ні договору купівлі-продажу транспортного засобу, ні акту огляду реалізованого транспортного засобу, а отже в підсумку дійсно неможливо встановити належність номерного знаку « НОМЕР_1 » станом на 06.06.2024 саме т/з Renault Master, номер кузова - НОМЕР_2 .

IV. Норми права, які застосував суд.

Відповідно ч. 5 ст.14Закону України«Про дорожнійрух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункти 1.3, 1.9).

Відповідно до п.1.5ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян завдавати матеріальних збитків.

Згідно п.2.9ПДР України водієві транспортного засобу забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу;

Положеннями ч.1 ст.121-3КУпАП передбачена відповідальність за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам….

Відповідно п. 9 ч. 1 ст.31ЗУ «ПроНаціональну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно п.1 ч.1 ст.40ЗУ «ПроНаціональну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, зокрема, фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень

Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП, в тому числі показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до ст.252КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до п. 16 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 р. № 1200 «Про затвердження Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери», (далі Постанова КМУ від 11.11.2009 № 1200) на продані транспортні засоби, що перебували в користуванні і підлягають першій державній реєстрації в Україні, та їх складові частини, що ідентифікаційні номери, суб`єкти господарювання, поставлені на облік у Головному сервісному центрі MBC, видають покупцеві: примірник договору купівлі-продажу транспортного засобу, підписаного уповноваженою особою суб`єкта господарювання і скріпленого печаткою (за її наявності), акт огляду реалізованого транспортного засобу, акт технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер, сертифікат відповідності, розрахунковий документ, який засвідчує факт купівлі транспортного засобу, та копію митної декларації. Якщо митне оформлення транспортних засобів, їх складових частин, ідентифікаційні номери, здійснювалося за електронною митною декларацією, суб`єкт господарювання вносить відомості про електронну митну декларацію до акта огляд? реалізованого транспортного засобу.

За п.34 вищезазначеної Постанови № 1200 у разі продажу транспортного засобу, що ввезений з-за кордону, суб`єкт господарювання видає споживачеві копію митної декларації.Якщо митнеоформлення транспортнихзасобів,їх складовихчастин,що маютьідентифікаційні номери,здійснювалося заелектронною митноюдекларацією,суб`єкт господарюваннявносить відомостіпро електроннумитну деклараціюдо актаогляду реалізованоготранспортного засобу. На проданий транспортний засіб продавець зобов`язаний видати відповідно номерний знак для разових поїздок та номерний знак "Транзит", який зазначається в акті огляду реалізованого транспортного засобу та в акті приймання-передачі. Якщо транспортнийзасіб недоставлятиметься домісця йогодержавної реєстраціїсвоїм ходом,номерний знакдля разовихпоїздок абономерний знакТранзит видаєтьсяйого покупцевіза бажанням. У разі коли відповідно номерний знак для разових поїздок або номерний знак Транзит на проданий новий транспортний засіб не видавався, в акті огляду реалізованого транспортного засобу та в оформленому в електронному реєстрі акті приймання-передачі робиться відмітка Не видавався.

Загальний порядок перевірки особистих документів, огляду авто, речей та багажу під час воєнного стану визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1456 «Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану».

Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень ст.77КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Відповідачем доведено в установленому порядку факт скоєння позивачем правопорушення, про яке зазначено в оскаржуваній постанові, що свідчить про її обґрунтованість.

Заперечення позивача, що у його діях не має складу адміністративного правопорушення, а також посилання на те, що постанова підлягає скасуванню через неповне з`ясування обставин справи, не заслуговує на увагу, оскільки з матеріалів справи вбачається протилежне.

Вже у відповіді на відзив позивач зазначає, що не є покупцем даного автомобіля, а лише його зберігачем, хоч на відео з місця подія пояснював ситуацію інакше. Однак, ОСОБА_1 в цих правовідносинах був саме водієм. Він не транспортував автомобіль як зберігач товару за допомогою лафети, тягача, евакуатора ітд, а керував ним. Транспортний засіб рухався своїм ходом і до нього ще й було прикріплено причіп.

Згідно п.34 Постанови №1200, про яку згадано в розділі IV, саме на проданий транспортний засіб продавець зобов`язаний видати відповідно номерний знак для разових поїздок та номерний знак "Транзит", який зазначається в акті огляду реалізованого транспортного засобу та в акті приймання-передачі. І лише якщо транспортний засіб не доставлятиметься до місця його державної реєстрації своїм ходом, то такі номерні знаки видаються за бажанням клієнта. Цей транспортний засіб рухався своїм ходом, про це прямо каже і позивач у відзиві, вже стверджуючи, що їхав ставити його на облік, це підтверджується і дослідженими доказами. На ньому були відповідні знаки, що видаються саме при продажу і водій повинен був надати відповідний акт огляду реалізованого транспортного засобу. В базі даних поліції цей номерний знак відсутній, оскільки надає його автомобілю продавець, тому лише при наявності акту огляду реалізованого транспортного засобу та акту приймання-передачі дійсно можна впевнитись, що номерний знак належить транспортному засобу. Вимога поліцейського була правомірною.

Також позивачем не було пред`явлено та не було долучено до матеріалів справи договору купівлі-продажу транспортного засобу чи акту огляду реалізованого транспортного засобу, а номерний знак для разових поїздок та «транзит» видається вже на проданий транспортний засіб. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу 06.06.2024 також суду надано не було. Тому суд погоджується, що неможливо достовірно встановити належність номерного знаку « НОМЕР_1 » саме вантажному автомобілю Renault Master, номер кузова - НОМЕР_2 , станом на 06.06.2024.

Твердження позивача про його невинуватість спростовано наданими відповідачем відеозаписами, та долученими до матеріалів справи документами.

Враховую викладене, суд робить висновок, що поліцейський діяв у відповідності до норм чинного законодавства, санкція ч. 1 ст. 121-3 КУпАП відповідає сумі накладеного штрафу 1190 гривень, оскільки ОСОБА_1 вчинив вказане адміністративне.

В підсумку, позов не підлягає задоволенню внаслідок безпідставності.

Керуючись ст.ст. 9, 19, 72-77, 241-246, 255, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області про скасування постанови серії ЕНА №2328625 від 06.06.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.121-3 КУпАП у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Волинській області, адреса вул.Залізнична,15 м. Луцьк, код ЄДРПОУ 4010864607, електронна адреса lutsk@patrol.police.gov.ua.

Суддя Жуковська О.Ю.