Рішення

від 09.09.2024 по справі 753/13036/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13036/24

провадження № 2-а/753/168/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М.,

за участю секретаря судового засідання Овчаренко К.А.,

представника відповідача-1 Садовського О.О. (за довіреністю),

представника відповідача-3 Лаврінець О.О. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 1. Департамента територіального контролю міста Києва, 2. ТОВ Експедиція 777, 3. Головного управління Національної поліції в м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, визнання неправомірними дій інспектора Департамента територіального контролю міста Києва та стягнення матеріальної шкоди,

У С Т А Н О В И В:

04.07.2024 до Дарницького районного суду м. Києва в порядку адміністративного судочинства подано зазначений позов.

Ухвалою від 02.08.2024 суд поновив позивачці строк на звернення до суду, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі. Постановив здійснити розгляд справи за правилами ст. 286 КАС України з повідомленням учасників справи відповідно до ст. 268 КАС України у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дарницького районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, буд. 5-А, каб. 127. Судове засідання призначив на 09 вересня 2024 року о 12:30 годині.

Позивачка заявила наступні позовні вимоги:

1. Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серія 2КІ № 0000472250 від 05 червня 2024 року, прийняту Головним спеціалістом - інспектором з паркування другого відділу контролю за дотримання правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Павлюк Віталієм Івановичем щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП та провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП - закрити.

2. Визнати неправомірними дії Головного спеціаліста - інспектора з паркування другого відділу контролю за дотримання правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Павлюк Віталія Івановича щодо тимчасового затримання 05 червня 2024 року шляхом доставления для зберігання на спеціальний майданчик автомобіля марки PORSCHE CAYENNE, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ У М. КИЄВІ (ідентифікаційний код 40108583) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) матеріальну шкоду у розмірі 158 (сто п`ятдесят вісім) грн. 40 коп.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДЕПАРТАМЕНТУ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО КОНТРОЛЮ МІСТА КИЄВА ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) (ідентифікаційний код 34926981) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) матеріальну шкоду у розмірі 374 (триста сімдесят чотири) гри. 00 коп.

5. Стягнути з ТОВАРИСТВА ї ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕКСПЕДИЦІЯ 777" (ідентифікаційний код 43156100) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) матеріальну шкоду у розмірі 1 397 (одна тисяча триста дев`яносто сім) грн. 00 коп.

Позовні вимоги мотивує тим, що згідно з оскаржуваною постановою її визнано винною та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 680 грн. за зупинку транспортного засобу у місці, де відстань між суцільною лінією розмітки і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м чим порушено п. 15.9. д) Правил дорожнього руху.

Згідно з п. 15.9. д) Правил дорожнього руху, зупинка забороняється: у місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м. За наслідком складання постанови про накладення адміністративного стягнення від 05 червня 2024 року серія 2КІ № 0000472250 Головним спеціалістом - інспектором з паркування Павлюк В.І. був складений також Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 05 червня 2024 року (Додаток № 7) і належний праві власності Позивачу автомобіль було тимчасово затримано та доставлено для зберігання на спеціальний майданчик за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте, Постанова Головного спеціаліста - інспектора з паркування Павлюк В.І. є незаконною та необгрунтованою, а тому підлягає скасуванню враховуючи наступні обставини.

1). Головним спеціалістом - інспектором з паркування Павлюк Віталієм Івановичем порушено п. 2 Порядку тимчасового затримання інспекторами з паркування транспортних засобів та їх зберігання, а саме - не враховано, що автомобіль Позивача суттєво не перешкоджав дорожньому руху та не створював загрозу безпеці руху, тому були відсутні підстави для прийняття рішення про евакуацію автомобіля. Це підтверджується фотографіями з місця евакуації автомобіля, які були складені інспектором з паркування безпосередньо під час складання акту.

Процедура тимчасового затримання інспекторами з паркування транспортних засобів, зберігання таких транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках , а також їх повернення визначена Порядком тимчасового затримання інспекторами з паркування транспортних засобів та їх зберігання, що затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2018 р. № 990. Згідно з п. 2 вказаного Порядку, тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку інспектором з паркування в разі вчинення водієм порушення, передбаченого частинами третьою та сьомою статті 122 (порушення правил зупинки, стоянки в межах населеного пункту, а також зупинки чи стоянки транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою, у випадках, коли розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, а також у разі вчинення правопорушення, передбаченими другою та восьмою статті 152-1 КУпАП.

2). Евакуація автомобіля була здійснена інспектором з паркування під чає повітряної тривоги, що позбавило Позивача можливості бути присутньою під час тимчасового затримання транспортного засобу та усунути порушення, якщо воно мало місце, в максимально короткій строк.

Згідно з п. 7 Порядку, у разі коли водій, що вчинив правопорушення, присутній під чає тимчасового затримання транспортного засобу і порушення неможливо усунути па місці в максимально короткий строк, інспектор з паркування складає акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу і виносить постанову у справі про адміністративні правопорушення, а якщо правопорушення може бути усунуте водієм у максимально короткий строк, інспектор з паркування не складає зазначений акт і не здійснює тимчасове затриманий транспортного засобу, але виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення. У відповідності до інформації з мобільного додатку «Київ цифровий», евакуація належного на праві власності Позивачу автомобіля була здійснена 05 червня 2024 року о 13 год. 28. В тому ж самому додатку «Київ цифровий» міститься інформація про оголошені повітряні тривоги. Саме 05 червня 2024 року 13 год. 20 хв. була оголошена повітряна тривога, яка тривала 17 хвилин та була закінчена о 13 год, 37 хв.. Отже, в той час як Позивач знаходилась в укритті, Інспектор з паркування Гіавлюк В.і. здійснив евакуацію автомобіля під час повітряної тривоги, тим самим позбавив Позивача можливості бути присутньої під час евакуації автомобіля та усунути порушення, якщо б воно дійсно мало місце в максимально короткий строк, чим порушив її права. Вважає, що Інспектор з паркування проявив надмірний формалізм.

3). Автомобіль Позивача був припаркований на парковці Київпарктранссервіс на спеціально облаштованому для цього місці. Відповідно до інформації з мобільного додатку «Київ цифровий» на вул. Омеляновича-Павленка в місті Києві знаходиться платна парковка «Київпарктранссервіс» автомобіль Позивача був розміщений саме на цій платній паркові, що вона підтверджує фотографіями з місця евакуації автомобіля, які були зроблені безпосередньо перед поданням до суду позовної заяви - 03 липня 2024 року. На фотографіях чітко видно знак платної парковки, і якщ їх співставити з фотографіями з місця евакуації автомобіля, які зробив інспектор з паркування 0 5 червня 2024 року, то є очевидним, що автомобіль Позивача був припаркований на узбіччі, майже впритул до бордюра та в межах дії знаку «Платна парковка». Однак, фотографії інспектора з паркувания зроблені так, що зображення знака платна парковка на них відсутнє.

02.09.2024 відповідач-1 подав відзив на позовну заяву з долученими доказами відправлення іншим учасникам справи відзиву з додатками та матеріалів фотофіксації.

У відзиві відповідач-1 зазначив, що позовні вимоги Позивача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке. Відповідно до статті 14 Закону України від «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила). Відповідно до пункту 1.3 Правил учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Щодо порушення Позивачем п. 15.9 д) Правил Постановою головного спеціаліста-інспектора з паркування другого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Павлюка Віталія Івановича (далі - Інспектор) від 05.06.2024 № 2КІ 0000472250 на Позивача накладено адміністративне стягнення відповідно ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за порушення пп. д) п. 15.9 Правил. Позивачем не заперечується та не оспорюється розміщення транспортного засобу за адресою: м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка 22 у місці, де відстань між суцільною лінією розмітки і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м. Відповідно до пп. «д» п. 15.9 Правил зупинка забороняється у місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м. Відповідно до пп. «д», п. 2 ч. 3 ст. 265-4 КУпАП розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб розташовано на проїзній частині, де відстань між суцільною лінією розмітки чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 метрів. Відповідно до матеріалів фотофіксації оскаржуваної постанови та замірів відстані, проведених Інспектором, відстань від транспортного засобу Позивача до суцільної лінії розмітки становить 178 см., що є порушенням пп. д) п. 15.9 Правил, а тому розміщення транспортного засобу Позивача є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху відповідно до положень ст. 265-4 КУпАП. Зміст пп. «д», п. 2 ч. 3 ст. 265-4 КУпАП містить чіткі критерії визначення розміщення транспортного засобу як такого, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху і за своїм змістом не передбачає суб`єктивного трактування. В обгрунтування своєї позиції Позивач посилається на п. 2 Порядку тимчасового затримання інспекторами з паркування транспортних засобів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 № 990. Однак, відповідно до абз. 2 п. 2 цього порядку випадки розміщення транспортного засобу, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, визначені частиною третьою статті 265-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Дану норму Позивачем з незрозумілих причин проігноровано. Таким чином, твердження що транспортний засіб Позивача не створював суттєвих перешкод дорожньому руху є хибними і спростовуються матеріалами фотофіксації оскаржуваної постанови.

2. Щодо правомірності дій Інспектора Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 219 КУпАП інспектори з паркування розглядають справи про адміністративні правопорушення передбачені ч. 3 ст. 122 КУпАП. З метою забезпечення належного виконання ст. 219 КУпАП рішенням Київської міської ради від 05.10.2023 № 7112/7153 «Про впорядкування питань щодо діяльності інспекторів з паркування в місті Києві» посадових осіб (інспекторів з паркування) Департаменту територіального контролю міста Києва уповноважено від імені виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою та сьомою статті 122, частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також проводити тимчасове затримання транспортних засобів шляхом доставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку у разі вчинення водієм порушення, передбаченого частинами третьою та сьомою статті 122, частиною першою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у випадках, визначених частиною третьою статті 265-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у випадках, коли розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху), а також у разі вчинення порушень, передбачених частинами другою та восьмою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до ч. 1 ст. 249 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованих за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Відповідно до ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), розглядаються уповноваженою особою невідкладно після виявлення правопорушення та отримання відомостей про суб`єкта цього правопорушення. Відповідно до ч. 1 ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб. Відповідно до ч. 5 ст. 279-1 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відповідно до ч. 1 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: - найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; - дату розгляду справи; - відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; - опис обставин, установлених під час розгляду справи; - зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; - прийняте у справі рішення. Відповідно до ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: - дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; - транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); - технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); - розмір штрафу та порядок його сплати; - правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; - відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Відповідно до ч. 4 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу вебсайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності. Оскаржувана постанова відповідає вимогам КУпАП, а Інспектор діяв відповідно до наданих йому повноважень в чіткій відповідності з вимогами чинного законодавства.

3. Щодо евакуації під час повітряної тривоги Відповідно до п. 4. порядку тимчасового затримання інспекторами з паркування транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2018 р. № 990 для доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку інспектор з паркування викликає евакуатор. Відповідно до п. 5 вказаного порядку, після прибуття евакуатора інспектор з паркування у присутності двох понятих і особи, яка виконує роботи з доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку, складає акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу згідно з додатком. У разі фіксації обставин тимчасового затримання транспортного засобу в режимі фотозйомки (відеозапису) таке затримання відбувається без присутності понятих. Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу підписують інспектор з паркування, особа, що виконує роботи з доставлення такого засобу на спеціальний майданчик чи стоянку, та два понятих (крім випадку фіксації обставин тимчасового затримання транспортного засобу в режимі фотозйомки (відеозапису). На ст. 4 позовної заяви зазначено: «евакуація автомобіля була здійснена інспектором з паркування під час повітряної тривоги, що позбавило Позивача можливості бути присутньою під час тимчасового затримання транспортного засобу та усунути порушення, якщо воно мало місце, в максимально короткий строк», що не відповідає дійсності, оскільки відповідно до акту огляду та тимчасового затримання від 05.06.2024 транспортний засіб Позивача евакуйовано до початку повітряної тривоги, а саме - о 13:03. Даний акт надіслано Позивачу 24.06.2024. Наголошуємо, що підтвердженням часу та дати евакуації автомобіля є саме акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, а не відомості з додатків які носять інформативний характер. Таким чином, права Позивача жодним чином порушено не було.

4. Щодо твердження про розміщення транспортного засобу в зоні дії знаку 5.43 «Зона стоянки» Позивач стверджує, що її транспортний засіб був припаркований на платній парковці КП «Київтранспарксервіс». На вулиці Михайла Омеляновича-Павленка дійсно розміщена платна парковка А1353, однак Позивач розмістила транспортний засіб поза зоною дії знаку, що підтверджується матеріалами фотофіксації, фотознімками зробленими Позивачем, а також визначенням місцезнаходження транспортного засобу відповідно до координат GPS (скріншоти додаються). Відповідно до положень розділу 33 Правил, знак 5.43 «Зона стоянки». Позначає початок зони, де дозволено стоянку на проїзній частині або вздовж проїзної частини за умов, що зазначаються на знаку або додаткових табличках під ним, знак 5.44 «Кінець зони стоянки». Позначає кінець зони, де дозволено стоянку. Транспортний засіб Позивача розміщено за знаком 5.44, зворотню сторону якого видно на матеріалах фотофіксації адміністративного правопорушення, а лицьову - на фото, наданих Позивачем.

5. Щодо стягнення коштів Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини. Разом з тим, обов`язок доведення наявності шкоди, протиправності діяння та причинно-наслідкового зв`язку між ними покладається на позивача. Відсутність однієї із складової цивільно-правової відповідальності є підставою для відмови у задоволенні позову. (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.01.2021 № 686/27885/19) Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. За змістом статей 1173, 1174 ЦК України шкода відшкодовується незалежно від вини. Водночас потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди. (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.02.2023 у справі № 454/2468/21) Застосовуючи статті 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по- друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.09.2019 у справі № 916/1423/17) За таких обставин, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій чи бездіяльності цього органу чи його посадових або службових осіб, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями чи бездіяльністю і заподіяною шкодою. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає цивільну відповідальність за заподіяну шкоду. У спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки органу державної влади та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки. Причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, заподіяною потерпілому, є обов`язковою умовою настання відповідальності. Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку заподіяну шкоду, а тільки за ту шкоду, яка заподіяна його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана якимись іншими обставинами. (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.05.2018 у справі № 920/316/17). Позивачем не надано доказів протиправної поведінки Інспектора, порушення Правил є очевидним та підтверджується належними доказами - матеріалами фотофіксації та замірами відстані. Відповідно до ч. 1 ст. 296 КУпАП скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв`язаних з цією постановою. Таким чином, повернення таких коштів має здійснюватись на підставі та в порядку визначеному Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787. Зважаючи на викладене та з урахуванням положень ч. 3 ст. 286 КАС України вимога про повернення Позивачу суми сплаченого штрафу в розмірі 374 грн. є необгрунтованою і задоволенню не підлягає, оскільки відсутні будь-які підстави для задоволення позову.

Відповідач-3 через «Електронний суд» 09.09.2024 подав відзив, у якому не погодився з вимогами позовної заяви. У позовній заяві ОСОБА_1 заявляє позовну вимогу до ГУНП у м. Києві в частині відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 158 грн. 40 коп., які позивач витратив на оплату за збереження ТЗ на спеціальному майданчику. Відповідач-3 зазначив про те, що позивач необґрунтовано стверджує, що вона не порушувала ПДР України. Тому позивач не спростувала наявності підстав для притягнення її до адміністративної відповідальності та, як наслідок,евакуації її автомобіля.

Правові підстави тимчасового затримання транспортних засобів та зберігання визначають: Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП); Порядок тимчасового затримання інспекторами з паркування транспортних засобів та їх зберігання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 № 990 (далі - Порядок). Відповідно до статті 265-4 КУпАП, тимчасове затримання транспортного засобу інспектором з паркування здійснюється шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора і дозволяється виключно у випадках, встановлених цією статтею. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. У разі фіксації обставин тимчасового затримання транспортного засобу в режимі фотозйомки (відеозапису) таке затримання відбувається без присутності понятих. Тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється у разі вчинення порушення, передбаченого частинами третьою та сьомою статті 122 (порушення правил зупинки, стоянки в межах відповідного населеного пункту), частиною першою статті 152- 1 цього Кодексу, у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті, а так само у разі вчинення порушень, передбачених частинами другою та восьмою статті 152- 1 цього Кодексу. Для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб: 1) поставлено на проїзній частині у два і більше рядів; 2) розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме: а) на залізничних переїздах; б) на трамвайних коліях; в) на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, у тунелях; г) на пішохідних переходах і ближче 10 метрів до них з обох боків, крім випадків зупинки для надання переваги в русі; ґ) на перехрестях та ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на ній пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга; д) на проїзній частині, де відстань між суцільною лінією розмітки чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 метрів; е) ближче 30 метрів від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а за їх відсутності - ближче 30 метрів від дорожнього знака Документ сформований в системі «Електронний суд» 09.09.2024 4 такої зупинки з обох боків; є) ближче 10 метрів від позначеного місця виконання дорожніх робіт і в зоні їх виконання; ж) у місцях, де буде неможливим зустрічний роз`їзд або об`їзд транспортного засобу, що зупинився; з) ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду; и) розташовано на позначених відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою місцях, призначених для паркування транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома); 3) своїм розташуванням робить неможливим рух інших транспортних засобів або створює перешкоду для руху пішоходів, у тому числі осіб з інвалідністю на спеціальних засобах пересування та пішоходів із дитячими колясками; 4) розташовано на виділеній смузі для руху громадського маршрутного транспорту; 5) розташовано на позначеній відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою велодоріжці; 6) перешкоджає руху або роботі снігоприбирального та іншого технологічного комунального транспорту у разі запровадження надзвичайного стану або у разі оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації; 7) порушує схему паркування транспортних засобів таким чином, що він блокує проїзд по двох або більше смугах руху. Пунктом 3 Порядку визначено, що зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів здійснюється на спеціальних майданчиках чи стоянках Національної поліції, її територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів, а також підприємств, установ та організацій, з якими територіальними (у тому числі міжрегіональними) органами Національної поліції укладено договори про надання послуг із зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів. Згідно вимог статті 265-4 КУпАП, повернення транспортного засобу, затриманого шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, відповідальній особі, зазначеній у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особі, яка ввезла транспортний засіб на територію України, або особі, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення, відбувається невідкладно за зверненням такої особи після сплати штрафу за вчинене правопорушення та оплати вартості послуг із транспортування та/або зберігання транспортного засобу. Головне управління опрацювавши позивні вимоги Позивача, враховуючи вимоги законодавства, наголошує, що позовна вимога до ГУНП у м. Києві є необґрунтованою та задоволенню не підлягає з наступних підстав. Стаття 5 КАС України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: Документ сформований в системі «Електронний суд» 09.09.2024 5 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Виходячи зі змісту пункту 6 частини 1 статті 5 КАС України, стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди можливе лише якщо наявна шкода, заподіяна його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. ГУНП у м. Києві відповідно до пункту 3 Порядку, забезпечено зберігання тимчасово затриманого автомобіля, внаслідок чого Позивачем було сплачені кошти за збереження автомобіля на спеціальному майданчику протягом 1 доби. Також, слід зазначити, що жодних протиправних діянь ГУНП у м. Києві стосовно Позивача не вчинено, тому стягнення сплачених коштів з ГУНП у м. Києві є неможливим, бо це суперечить положення статті 5 КАС України. Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини. Разом з тим, обов`язок доведення наявності шкоди, протиправності діяння та причинно-наслідкового зв`язку між ними покладається на позивача. Відсутність однієї із складової цивільно-правової відповідальності є підставою для відмови у задоволенні позову (постанова Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 686/27885/19). Застосовуючи статті 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим a6o органу місцевого самоврядування чи відповідно ix посадової a6o службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній a6o юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим a6o орган місцевого самоврядування (постанова Верховного Суду від 03.09.2019 № 916/1423/17). За таких обставин, необхідною підставою для притягнення органу державної влади відповідальності у вигляді стягнення шкоди с факти неправомірних дій чи бездіяльності цього органу чи його посадових a6o службових осіб, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями чи бездіяльністю i заподіяною шкодою. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає цивільну відповідальність за заподіяну шкоду. У спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається Обов`язок довести наявність шкоди (ii розмір), протиправність (незаконність) поведінки органу державної влади та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою i шкодою полягає в тому, що протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; шкідливий результат е наслідком саме цієї протиправної поведінки. Причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, заподіяною потерпілому, е обов`язковою умовою настання відповідальності. Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода е наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку заподіяну шкоду, а тільки за ту шкоду, яка заподіяна його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана якимись іншими обставинами (постанова Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 920/316/17). Позивачем не надано доказів протиправної поведінки Інспектора, порушення Правил є очевидним та підтверджується належними доказами - матеріалами фотофіксації та замірами відстані. А також позовна вимога про скасування постанови є необґрунтованою, про що детально зазначено Відповідачем-1 у відзиві на позовну заяву. Відповідно до ч. 1 ст. 296 KУпAП скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених i конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв`язаних з цією постановою. Таким чином, повернення таких коштів мас здійснюватись на підставі та в порядку визначеному Порядком повернення коштів, помилково a6o надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787. Зважаючи на викладене та з урахуванням положень ч. 3 ст. 286 КАС України вимога про повернення Позивачу суми сплаченого штрафу в розмірі 374 грн. є необґрунтованою i задоволенню не підлягає, оскільки відсутні будь-які підстави для задоволення позову. Крім того, слід звернути увагу суду, що позовна вимога до ГУНП у м. Києві щодо відшкодування оплати за збереження транспортного засобу позивача на спеціальному майданчику є похідною від основних позовних вимог, а тому не підлягає задоволенню. Так, як ГУНП у м. Києві не було здійснено жодних неправомірних та незаконних дій під час винесення постанови про накладення адміністративного стягнення позовна вимога про відшкодування матеріальної шкоди є безпідставною та не обґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

У судове засідання позивач та її представник, а також представник відповідача-2 не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили, клопотань суду не подавали.

Представники відповідачів - 1, 2 в судовому засіданні просили відмовили у задоволенні позову з підстав, зазначених у відзивах.

Суд, з`ясувавши доводи, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, з урахуванням того, що відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив), установив такі фактичні обставини.

Як вбачається з постанови серії про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серія 2КІ № 0000472250 від 05 червня 2024 року, прийнятої Головним спеціалістом - інспектором з паркування другого відділу контролю за дотримання правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Павлюком Віталієм Івановичем , ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 680 грн. за зупинку транспортного засобу у місці, де відстань між суцільною лінією розмітки і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м чим порушено п. 15.9. д) Правил дорожнього руху.

Законність та обґрунтованість вказаної постанови та дій відповідача щодо винесення цієї постанови є предметом спору в цій справі.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішенням Київської міської ради від 05.10.2023 № 7112/7153 «Про впорядкування питань щодо діяльності інспекторів з паркування в місті Києві» посадових осіб (інспекторів з паркування) Департаменту територіального контролю міста Києва уповноважено від імені виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою та сьомою статті 122, частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також проводити тимчасове затримання транспортних засобів шляхом доставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку у разі вчинення водієм порушення, передбаченого частинами третьою та сьомою статті 122, частиною першою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у випадках, визначених частиною третьою статті 265-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у випадках, коли розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху), а також у разі вчинення порушень, передбачених частинами другою та восьмою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з п. 15.9. д) Правил дорожнього руху, зупинка забороняється: у місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м.

За наслідком складання постанови про накладення адміністративного стягнення від 05 червня 2024 року серія 2КІ № 0000472250 Головним спеціалістом - інспектором з паркування Павлюк В.І. був складений також Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 05 червня 2024 року і належний праві власності Позивачу автомобіль було тимчасово затримано та доставлено для зберігання на спеціальний майданчик за адресою: м. Київ, вуя. Г. Хоткевича, буд. 20Б.

Отже, дії інспектора з притягнення позивачки до адміністративної відповідальності, зокрема складення та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, за порушення законодавства у сфері паркування міста Києва, а також проводення тимчасового затримання транспортних засобів шляхом доставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку (у визначених випадках) є складовою частиною виконання посадовою особою Департамента територіального контролю міста Києва своїх обов`язків, передбачених Рішенням Київської міської ради від 05.10.2023 № 7112/7153.

Частиною 3 статті 122 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме: на проїзній частині, де відстань між суцільною лінією розмітки чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 метрів (підпункт д) пункту 2 частини 3 статті 265-4 КУпАП).

Зупинка забороняється у місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м (п.п д) п. 15.9 розділу 15 ПДР України).

Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов`язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу (примітка до ст. 14-2 КУпАП).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Стаття 8 КАС України закріплює принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Таким чином, положення ст. 77 КАС України закріплюють обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. «Кодекс адміністративного судочинства України передбачає не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2 ст. 77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України)» (постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2023 у справі № 758/1619/22). Таким чином, обов`язок суб`єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення жодним чином не звільняє Позивача від обов`язків встановлених ч. 1 ст. 77 КАС України. Надані Позивачем докази жодним чином не спростовують вину у вчиненні адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З доказів, наданих відповідачами-1,-2, а саме: фотографіями з місця евакуації автомобіля, які були зроблені інспектором з паркування, і які містять GPS координати і зображення звороту знаку 5.43 «Зона стоянки», суд установив, що зафіксоване розташування автомобіля позивачки на цих зображеннях знаходиться поза межами дії знаку 5.43 «Зона стоянки», тобто поза межами платної парковки КП «Київтранспарксервіс» А1353 на вулиці Михайла Омеляновича-Павленка. Дослідженими судом фотографіями, що містять заміри, проведені інспектором, встановлено, що відстань між суцільною лінією розмітки і транспортним засобом позивачки, що зупинився, менше 3 м., чим порушено п. 15.9. д) Правил дорожнього руху, тобто розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху. Отже, тимчасове затримання транспортного засобу інспектор з паркування здійснив правомірно, керуючись ст. 265-4 КУпАП, а тому протиправність дій інспектора з паркування відсутня, а винесена відповідачем постанова є правомірною.

Оскільки позовна вимога до ГУНП у м. Києві щодо відшкодування оплати за збереження транспортного засобу позивача на спеціальному майданчику є похідною від основних позовних вимог, вона не підлягає задоволенню.

Доводи позивача про порушення її прав евакуацією автомобіля під час тривоги не спростовують правомірності постанови.

Тому суд вважає, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження, не ґрунтуються на законі та не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 122, 152-1, 255, 258, 279-1, 288, 289 КУпАП, ст. 2, 72-77, 79, 241-244, 246, 268, 269, 272, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до 1. Департамента територіального контролю міста Києва, 2. ТОВ Експедиція 777, 3. Головного управління Національної поліції в м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, визнання неправомірними дій інспектора Департамента територіального контролю міста Києва та стягнення матеріальної шкоди.

Залишити без змін постанову серії 2КІ № 0000472250 від 05 червня 2024 року, прийняту Головним спеціалістом - інспектором з паркування другого відділу контролю за дотримання правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Павлюком Віталієм Івановичем у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у розмірі 680,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду безпосередньо шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення (підписання).

Суддя В.М. Маркєлова