Ухвала

від 06.09.2024 по справі 308/6990/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/6990/24

1-кп/308/488/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі :

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

з участю учасників справи:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

кримінальне провадження 1-кп/308/488/24

розглянувши увідкритому підготовчомусудовому засіданнів приміщеннізали судув містіУжгороді обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42018070210000028 відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.04.2018 року про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Золотоношин Чераської області, громадянина України, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.367 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 , керуючись у своїй діяльності нормативно-правовими актами, які діяли на час вчинення кримінального правопорушення, несучи персональну відповідальність за погоджені ним документи, достовірно знаючи в силу своїх службових обов`язків про порядок використання земельних ділянок оборонного призначення, перебуваючи на посаді виконувача обов`язків начальника відділу земельних ресурсів у м. Ужгороді, неналежно ставлячись до виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, підписав ряд документів 11 и та висновків, внаслідок чого було змінено цільове призначення земель оборони площею 2,6 га., відведених на підставі державного акту №1 від 04.05.1981 Мукачівському КЕВ, із «земель оборони» на «для розміщення індивідуальної житлової забудови», у зв`язку з чим, у подальшому вказані землі ділянки вибули з державної власності.

Так, ОСОБА_4 , будучи службовою особою наділеною адміністративнорозпорядчими функціями, перебуваючи в службовому приміщенні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , у період часу з 27 серпня по 03 жовтня 2008 року неналежно виконував свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, маючи можливість діяти в інтересах служби, не перевірив цільове призначення земельної ділянки, достеменно не пересвідчився у відсутності обмежень щодо відведення земельної ділянки, виготовив, скріпив відтиском печатки відділу земельних ресурсів у м. Ужгороді та наніс відтиск кліше свого власного підпису, наступні офіційні документи: - довідку по формі 6-ЗЕМ, про існуючий стан угідь земельної ділянки в АДРЕСА_3 від 01.10.2008 №260, в якій були внесені неправдиві відомості, а саме, що земельна ділянка площею 26000 кв. м відноситься до інших відкритих земель без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (з культурним рослинним покровом (газони і дерева) та вимощена), без зазначення у рядку 76 вказаної довідки даних про землекористувачів Міністерства оборони; - висновок відділу земельних ресурсів у м. Ужгороді № 2107 щодо відведення земельної ділянки Ужгородській міській раді для розміщення індивідуальної житлової забудови, до якого були внесені неправдиві відомості про віднесення земельної ділянки до земель житлової та громадської забудови, а також, про те, що цільове призначення земельної ділянки не змінюється. Надалі, Ужгородською міською радою V сесії V скликання на підставі довідки по формі 6-ЗЕМ, висновку відділу земельних ресурсів у м. Ужгороді № 2107, які є частиною «Проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки для розміщення індивідуальної житлової забудови у АДРЕСА_3 » прийняті рішення: від 17.10.2008 №866; від 15.10.2010 №1609; від 27.10.2010 №1638, якими затверджені проекти відведення земельних ділянок та надані в приватну власність земельні ділянки з кадастровими номерами №2110100000:35:001:0101; №2110100000:35:001:0110; №2110100000:35:001:0116; №2110100000:35:001:0119 №2110100000:35:001:0127 №2110100000:35:001:0132. №2110100000:35:001:0104; №2110100000:35:001:0107; №2110100000:35:001:0102; №2110100000:35:001:0111; №2110100000:35:001:0117; №2110100000:35:001:0120; №2110100000:35:001:0108; №2110100000:35:001:0115; №2110100000:35:001:0118; №2110100000:35:001:0121; №2110100000:35:001:0128; №2110100000:35:001:0129; №2110100000:35:001:0152; №2110100000:35:001:0174; та №2110100000:35:001:0105; №2110100000:3 5:001:0106; №2110100000:35:001:0109, для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд. За результатами протиправних дій ОСОБА_4 щодо незаконної зміни призначення земельної ділянки загальною площею 2,6 га., у подальшому частина земельних ділянок з кадастровими номерами №2110100000:35:001:0101; №2110100000:35:001:0102; №2110100000:35:001:0108; №2110100000:35:001:0110; №2110100000:35:001:0111; №2110100000:35:001:0117; №2110100000:35:001:0120; №2110100000:35:001:0128; №2110100000:35:001:0152; №2110100000:35:001:0105; №2110100000:35:001:0116; №2110100000:35:001:0119; №2110100000:35:001:0127; №2110100000:35:001:0132; №2110100000:35:001:0104; №2110100000:35:001:0107; №2110100000:35:001:0115; №2110100000:35:001:0118; №2110100000:35:001:0121; №2110100000:3 5:001:0129; №2110100000:35:001:0174; та №2110100000:35:001:0106; №2110100000:35:001:0109, які надалі поділені та сформуванні земельні ділянки з кадастровими номерами: №2110100000:35:001:0236; №2110100000:35:001:0237; №2110100000:35:001:0238; №2110100000:35:001:0239; №2110100000:35:001:0240; №2110100000:3 5:001:0241; №2110100000:3 5:001:0242; №2110100000:3 5:001:0243; №2110100000:35:001:0244; №2110100000:35:001:0245, вибули з власності держави, чим державі заподіяно шкоду на суму 1 003 970 грн. 27 коп. (один мільйон три тисячі дев`ятсот сімдесят гривень 27 копійок).

Таким чином, ОСОБА_4 , займаючи посаду виконувача обов`язків начальника відділу земельних ресурсів м. Ужгорода, будучи службовою особою наділеною адміністративно-розпорядчими функціями, перебуваючи в службовому приміщенні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , у період часу з 27 серпня по 03 жовтня 2008 року, більш точну дату під час досудового розслідування встановити не вдалось, несумлінно поставився до своїх службових обов`язків, не передбачив можливості настання суспільно небезпечних наслідків, хоча повинен та міг їх передбачити, маючи можливість діяти в інтересах служби, всупереч ст.ст. 38-39, 51-52 Земельного Кодексу України, ст. 50 Закону України «Про землеустрій», ст.ст. 1, 12 Закону України «Про планування і забудову територій», Закону України «Про використання земель оборони», Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (в редакціях, які діяли на час вчинення кримінального правопорушення) та положення про відділ земельних ресурсів у місті Ужгород, не перевірив цільове призначення земельної ділянки, достеменно не пересвідчився у відсутності обмежень щодо відведення земельної ділянки, виготовив, скріпив відтиском печатки відділу земельних ресурсів у м. Ужгороді та наніс відтиск кліше свого власного підпису довідку по формі 6-ЗЕМ, висновок відділу земельних ресурсів у м. Ужгороді № 2107 у яких містилися недостовірні відомості про віднесення земельної ділянки до земель житлової та громадської забудови та до інших відкритих земель без рослинного покриву, які є частиною «Проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки для розміщення індивідуальної житлової забудови у м. Ужгороді, район вул. Канальної», внаслідок чого цільове призначення земельної ділянки загальною площею 2,6 га, що відноситься до земель оборони по вулиці Канальній в м. Ужгороді Закарпатської області незаконно змінено із «земель оборони» на «для, розміщення індивідуальної житлової забудови», яка в подальшому, відповідно до рішень Ужгородською міської ради V сесії V скликання від 17.10.2008 №866, від 15.10.2010 №1609, від 27.10.2010 №1638, якими незаконно передана у власність громадян, чим спричинені тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам на загальну суму 1 003 970,27 гривень, що у 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 367 КК України - тобто службова недбалість, а саме неналежне виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

08 липня 2024 року від ОСОБА_4 надійшло клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч.1 ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження.

В судовому засіданні 06.09.2024 року:

обвинувачений ОСОБА_4 своє клопотання підтримав, просив таке задовольнити з мотивів у ньому викладених;

прокурор ОСОБА_3 щодо вирішення вказаного клопотання поклався на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши представлені суду матеріали, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3ст. 288 КПК Українисуд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідност. 44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно п. 3 ч. 1ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крмі випадків передбачених у пункті 2 цієї частини.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, у відповідності до положеньст.12 КК України, кримінальне правопорушення за ч. 2ст. 367 КК України( в редакції чинній на момент події правопорушення) є нетяжким злочином.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2ст. 367 КК України, яке інкримінується обвинуваченому, було вчинене в період часу з 27 серпня по 3 жовтня 2008 року, тобто понад 15 років тому.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2ст. 284 КПК Україникримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

За змістом ст.ст. 284-288 КПК України, підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення процесуальним законом не передбачено.

Відповідно до положеньст. 63 Конституціїтаст. 18 КПК Українижодну особу не може бути примушено визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для її підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.

Виходячи із цих положень закону, визнання винуватості є правом, а не обов`язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже, невизнання вказаними особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом (ст.49 КК) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує таке звільнення з визнанням ними своєї винуватості в скоєнні кримінального правопорушення.

Отже, суд вважає, що наявні підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч. 2ст. 367 КК Українита закриття кримінального провадження в цій частині.

Закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 2ст. 284 КПК) є нереабілітуючою підставою, а тому така особа не звільняється від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду.

У разі постановлення ухвали про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду. У такому випадку позивач вправі вирішити свої вимоги в порядку цивільного судочинства.

Наведене обґрунтовано випливає з положень ч. 1ст. 129 КПК, згідно з якими вирішення цивільного позову по суті заявлених вимог можливо лише у разі ухвалення обвинувального вироку або постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Отже цивільний позов прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону позивач Міністерство оборони України, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Мукачево до відповідача ОСОБА_4 про стягнення завданої майнової шкоди залишити без розгляду.

На підставі наведеного та керуючись ст. 49 КК України, ст.ст.284-288,369-372 КПК України, суд, -

постановив:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження №42018070210000028 від 26.04.2018 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, закрити.

Цивільний позов прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону позивач Міністерство оборони України, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Мукачево до відповідача ОСОБА_4 про стягнення завданої майнової шкоди залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суд протягом семи днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено та оголошено 10.09.2024 року о 13 год. 20 хв.

Суддя ОСОБА_1