Ухвала

від 05.09.2024 по справі 536/2790/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

05 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 536/2790/23

провадження № 61-11776ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 18 липня 2024 року у складі колегії суддів: Пилипчук Л. І., Дряниця Ю. В., Чумак О. В., у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення компенсації,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» (далі - ТОВ «Полтаваенергозбут») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по договору з постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у розмірі 5 872,96 грн.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 12 січня 2024 року відкрито провадження у вказаній справі

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ТОВ «Полтаваенергозбут», у якому просить: 1) зменшити ціну наданих послуг загалом по всіх рахунка виставлених ТОВ «Полтаваенергозбут» до ОСОБА_1 о/р № НОМЕР_1 за період з 25 січня 2019 року по 31 жовтня 2023 року до 1 копійки; 2) стягнути з ТОВ «Полтаваенергозбут» на його особистий рахунок № НОМЕР_1 реальні збитки в розмірі 3 965,00 грн, 400,00 грн компенсації за ненадання відповіді Наглядова Рада боржника та 411 800,00 грн моральної шкоди; 3) зобов`язати ТОВ «Полтаваенергозбут» припинити вимагати кошти на підставі постанови НКРЕКП, яка не набрала чинності без документального та детального підтвердження всіх належно здійснених витрат згідно тарифу; 4) визнати несправедливими умови п. 3,4, абзац п. 5.10, п. 5.11, п. 5.12, п.п. 3 п. 5.16 Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та зобов`язати ТОВ «Полтаваенергозбут» не включати їх у цей публічний типовий договір.

Розпорядженням голови Кременчуцького районного суду Полтавської області від 11 березня 2024 року № 8 справу № 536/2790/23 передано на розгляд суду, найбільш територіально наближеного до Кременчуцького районного суду Полтавської області - до Крюківського районного суду м. Кременчука.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 20 березня 2024 року у складі судді Зоріної Д. О. цивільну справу №536/2790/23 за позовом ТОВ «Полтаваенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 20 березня 2024 року у складі судді Зоріної Д. О. у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічну позовну заяву разом з доданими матеріалами повернуто особі, яка її подала. Роз`яснено відповідачу, що відмова у прийнятті зустрічного позову не позбавляє його права пред`явити його в загальному порядку.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:

вимоги зустрічного позову не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства, і, як наслідок, не взаємопов`язані з вимогами первісного позову.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 18 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука від 20 березня 2024 року про повернення зустрічного позову скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:

зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду, взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 910/2987/18 та від 17 травня 2021 року у справі № 910/18778/20);

апеляційний суд зазначив, що у цій справі предметом первісного позову ТОВ «Полтаваенергозбут» є стягнення заборгованості по договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. За змістом зустрічного позову відповідача ОСОБА_1 , останній, керуючись положеннями Закону України «Про захист прав споживачів» та ЦК України, просить захистити порушене право, визнавши несправедливими окремі умови Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, зменшити ціну наданих послуг та стягнути з ТОВ «Полтаваенергозбут» на його особистий рахунок реальні збитки, компенсацію за ненадання відповіді Наглядової ради боржника та моральну шкоду;

таким чином, при скасуванні ухвали суду першої інстанції, апеляційний суд зробив висновок про те, що первісний та зустрічний позови є взаємопов`язаними, а тому є доцільним їх спільний розгляд та відсутність підстав для повернення зустрічного позову відповідачу;

апеляційний суд зазначив, що інші доводи апеляційної скарги відповідача, зокрема про те, що оскаржена ухвала постановлена з порушенням територіальності, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки за правилами статті 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.

16 серпня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Полтавського апеляційного суду від 18 липня 2024 року, у якій, посилаючись порушення судом норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині часткового задоволення апеляційної скраги, повністю задовольнити апеляційну скаргу та передати справу на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю до Автозаводського районного суду м. Кременчук.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

судове рішення ухвалено з порушенням правил територіальної юрисдикції, оскільки найбільш територіально наближеним до Кременчуцького районного суду Полтавської області є не Крюківський районний суд м. Кременчука, а Автозаводський районний суд м. Кременчука. Указані обставини встановлені у справі № 536/1744/21 і становлять преюдицію та за правилами частини четвертої статті 82 ЦПК України не підлягають доказуванню.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи (пункт 2 частини першої статті 31 ЦПК України).

Передача справи з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі розпорядження голови суду на розгляд суду, найбільш територіально наближеного до цього суду (частина четверта статті 31 ЦПК України).

У статті 32 ЦПК України визначено, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: від 26 травня 2021 року у справі № 210/3035/20 (провадження № 61-3952св21) зроблено висновок, що:

«порядок передачі справи з одного суду до іншого передбачено статтями 31, 32 ЦПК України.

Так, згідно з пунктом 2 частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів ) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи.

Частиною четвертою статті 31 ЦПК України визначено, що передача справи з підстави, передбаченої пунктом другим частини першої статті 31 цього Кодексу, здійснюється на підставі розпорядження голови суду на розгляд суду, найбільш територіально наближеного до цього суду.

Згідно зі статтею 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що у разі, коли у порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, з одного суду до іншого суду передана справа, провадження в якій вже відкрито, суд, який отримав справу, вирішує питання про прийняття ним справи до провадження, а не про можливість відкриття провадження у справі, оскільки таке провадження вже було відкрито судом, що направив справу.

При цьому слід ураховувати, що у відповідності до частини першої статті 3 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди України утворюють єдину систему, а єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдиними засадами організації та діяльності судів, єдиним статусом суддів, обов`язковістю для всіх судів правил судочинства, визначених законом, обов`язковістю виконання на території України судових рішень (частина четверта статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Таким чином, отримавши від Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу № 210/3035/20 за позовом ОСББ «Проспект Миру, 28» до ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння, провадження в якій вже відкрито, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області повинен був вирішити питання про прийняття справи до свого провадження, а не вирішувати питання щодо можливості відкриття провадження у справі».

За таких обставин, керуючись положенням статті 32 ЦПК України та з урахуванням того, що спори між судами про підсудність не допускаються, апеляційний суд при скасуванні ухвали суду першої інстанції, обґрунтовано повернув справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженого судового рішення свідчить, що правильне застосовування судом норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.

У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України).

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 18 липня 2024 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення компенсації.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков