Рішення

від 14.08.2024 по справі 160/14295/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2024 рокуСправа №160/14295/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Фермерського господарства «Жулей» про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Фермерського господарства «Жулей», в якій позивач просить:

- стягнути з Фермерського господарства «Жулей» на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік у розмірі 237984 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач перебуває на обліку у відділенні Фонду. Відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, складеного в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, надісланого відповідачу у формі електронного документа: середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача за рік склала 30 осіб. Таким чином середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, повинна складати 1 особа, проте у відповідача середньооблікова численність штатних працівників, яким встановлена інвалідність у роботодавця склала 0 осіб, що є менше ніж встановлено нормативом. Відповідно до частини 4 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. Враховуючи інформацію за розрахунком сум адміністративно-господарських санкцій, який був надісланий у формі електронного документа через електронний кабінет відповідача на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України вбачається невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році. Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайняте особами з інвалідністю у 2023 році, відповідач повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 237984 грн. Оскільки зазначена сума, у визначений законодавством строк, відповідачем не сплачена, утворилась заборгованість у розмірі 237984 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року прийнято до свого провадження вказану позовну заяву та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування заперечень представник відповідача посилається на те, що у 2005 році було прийнято, як на основне місце роботи до ФГ «ЖУЛЕЙ» трактористом-машиністом - ОСОБА_1 , який безперервно продовжує працювати у ФГ «ЖУЛЕЙ», у тому числі і на дату написання цього відзиву, який протягом 2023 року мав третю групу інвалідності. Крім того, трактористу-машиністу ФГ «ЖУЛЕЙ» - ОСОБА_2 , який протягом 2023р. працював на підприємстві, починаючи з 13.07.2023 року, на підставі Акту 792, після первинного огляду встановлено третю групу інвалідності строком дії до 01.08.2024року. Відтак, правові підстави для застосування адміністративно-господарської санкції відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що Фермерське господарство «Жулей» перебуває на обліку у Дніпропетровському обласному відділенні Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Відповідно до Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, надісланого відповідачу, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 30 осіб, таким чином, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону №875-ХІІ, Фермерського господарства «Жулей» повинна складати 1 особа.

Середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність, у роботодавця склала 0 осіб, що є менше ніж встановлено нормативом.

Таким чином, за 1 робоче місце, яке призначено для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте такою особою у 2023 році, відповідач повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 237984 гривень.

Отже, позивач вважає, що відповідачем не виконано норми, тому звернувся з адміністративним позовом до суду про стягнення з відповідача адміністративно господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік у розмірі 237984 грн.

Також судом встановлено, 08 квітня 2005 року, наказом голови ФГ «ЖУЛЕЙ» № 8 «Про прийняття на роботу» прийнято на основне місце роботи до ФГ «ЖУЛЕЙ», починаючи з 08 квітня 2005 року, трактористом-машиністом - ОСОБА_1 , який безперервно продовжує працювати у ФГ «ЖУЛЕЙ», який протягом 2023 року мав третю групу інвалідності, що підтверджується копіями повідомлень підприємству, установі організації про результати огляду медико-соціальною експертною комісією, за формою №162/о, від 24.11.2022 року, від 09.11.2023 року, які надсилалися підприємству Міжрайонною Васильківською МСЕК; копіями Довідок до акту огляду МСЕК: серії 12ААГ № 171202 від 24.11.2022 року, згідно якої ОСОБА_1 , встановлено третю групу інвалідності терміном з 24.11.2022 року до 01.12.2023 року, та серії 12ААГ № 547596 від 09.11.2023 року, згідно якої ОСОБА_1 .

Крім того, 04 травня 2005 року, наказом голови ФГ «ЖУЛЕЙ» № 10 «Про прийняття на роботу», прийнято на основне місце роботи до ФГ «ЖУЛЕЙ», починаючи з 04 травня 2005 року, трактористом-машиністом ОСОБА_3 , якого було звільнено 31 серпня 2023 року, протягом 2023 року мав третю групу інвалідності, що підтверджується копією повідомлення підприємства, установи організації про результати огляду медико-соціальною експертною комісією, далі МСЕК за формою №162/о, від 24.10.2022р, яке надсилалося підприємству Міжрайонною Васильківською МСЕК; копією Довідки до акту огляду МСЕК: серії 12ААГ № 000430 від 09.10.2023 року, згідно якої ОСОБА_3 , після повторно огляду встановлено третю групу інвалідності по дату чергового переогляду 29.10.2024 року.

Також, 23 квітня 2012 року, наказом голови ФГ «ЖУЛЕЙ» № 16 «Про прийняття на роботу», прийнято як на основне місце роботи до ФГ «ЖУЛЕЙ», починаючи з 04 травня 2005 року, трактористом-машиністом ОСОБА_2 , який з 13.07.2023 року, на підставі Акту 792, після первинного огляду встановлено третю групу інвалідності строком дії до 01.08.2024 року, що підтверджується копією Довідки до акту огляду МСЕК: серії 12ААГ №005373 від 13.10.2023 року.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, є Закон України від 21 березня 1991 року №875-ХІІ Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні (далі - Закон №875-ХІІ).

Частинами першою та другою статті 19 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні (далі - Закон № 875-ХІІ) визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно із ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

В силу положень статті 238 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року №436-IV до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, та за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, за статтею 218 цього Кодексу, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно із ч.2 ст.218 Господарського кодексу України учасник господарських правовідносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відтак, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов`язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв`язку між самим порушенням та його наслідками.

Відповідно до ст. 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованою у державній службі зайнятості як безробітна.

Рішення про визнання особи з інвалідністю безробітною і взяття її на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання особи з інвалідністю на підставі поданих нею рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для осіб з інвалідністю, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Підприємствам, установам, організаціям, у тому числі фізичним особам, які використовують найману працю, за працевлаштування осіб з інвалідністю за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, можуть надаватися компенсації, визначені Законом України "Про зайнятість населення".

З аналізу норм Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» випливає, що обов`язок щодо працевлаштування осіб з інвалідністю покладено як на суб`єктів господарювання так і на державу, від імені якої діють відповідні державні служби зайнятості.

Обов`язок суб`єкта господарювання полягає у виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, створенні умов праці та надання інформації державній службі зайнятості, необхідної для працевлаштування осіб з інвалідністю. Водночас обов`язок підприємства зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком займатися пошуком осіб з інвалідністю для працевлаштування.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України Про зайнятість населення від 05.07.2012 №5067-VI (далі Закон №5067-VI) роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про:

попит на робочу силу (вакансії);

заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання не пізніше ніж за два місяці до вивільнення (не пізніше ніж за 30 календарних днів до вивільнення у разі звільнення державних службовців відповідно до пунктів 1 та 1-1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу"). Інформація щодо вивільнення працівників відповідно до пункту 6 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України подається не пізніш як за 10 календарних днів до вивільнення.

Наказом Міністерства економіки України 12 квітня 2022 року № 827-22 затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» на роботодавців покладено обов`язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми №3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії).

Відповідно до п. 1.4 розділу І наказу № 827-22, форма № 3-ПН подається юридичними особами, фізичними особами - підприємцями, які в межах трудових відносин використовують працю фізичних осіб (далі - роботодавець), за наявності попиту на робочу силу (вакансії).

Так, з наданих разом із відзивом доказів вбачається, що 08 квітня 2005 року, наказом голови ФГ «ЖУЛЕЙ» № 8 «Про прийняття на роботу» прийнято на основне місце роботи до ФГ «ЖУЛЕЙ», починаючи з 08 квітня 2005 року, трактористом-машиністом - ОСОБА_1 , який безперервно продовжує працювати у ФГ «ЖУЛЕЙ», який протягом 2023 року мав третю групу інвалідності, що підтверджується копіями повідомлень підприємству, установі організації про результати огляду медико-соціальною експертною комісією, за формою №162/о, від 24.11.2022 року, від 09.11.2023 року, які надсилалися підприємству Міжрайонною Васильківською МСЕК; копіями Довідок до акту огляду МСЕК: серії 12ААГ № 171202 від 24.11.2022 року, згідно якої ОСОБА_1 , встановлено третю групу інвалідності терміном з 24.11.2022 року до 01.12.2023 року, та серії 12ААГ № 547596 від 09.11.2023 року, згідно якої ОСОБА_1 .

Крім того, 04 травня 2005 року, наказом голови ФГ «ЖУЛЕЙ» № 10 «Про прийняття на роботу», прийнято на основне місце роботи до ФГ «ЖУЛЕЙ», починаючи з 04 травня 2005 року, трактористом-машиністом ОСОБА_3 , якого було звільнено 31 серпня 2023 року, протягом 2023 року мав третю групу інвалідності, що підтверджується копією повідомлення підприємства, установи організації про результати огляду медико-соціальною експертною комісією, далі МСЕК за формою №162/о, від 24.10.2022р, яке надсилалося підприємству Міжрайонною Васильківською МСЕК; копією Довідки до акту огляду МСЕК: серії 12ААГ № 000430 від 09.10.2023 року, згідно якої ОСОБА_3 , після повторно огляду встановлено третю групу інвалідності по дату чергового переогляду 29.10.2024 року.

Також, 23 квітня 2012 року, наказом голови ФГ «ЖУЛЕЙ» № 16 «Про прийняття на роботу», прийнято як на основне місце роботи до ФГ «ЖУЛЕЙ», починаючи з 04 травня 2005 року, трактористом-машиністом ОСОБА_2 , який з 13.07.2023 року, на підставі Акту 792, після первинного огляду встановлено третю групу інвалідності строком дії до 01.08.2024 року, що підтверджується копією Довідки до акту огляду МСЕК: серії 12ААГ №005373 від 13.10.2023 року.

Крім того, перебування протягом 2023 року, у трудових відносинах з ФГ «ЖУЛЕЙ» як за основним місцем роботи, працівників з інвалідністю, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , також підтверджується, Випискою з відомості про помісячне нарахування їм заробітної плати у 2023 році.

Також, копіями щоквартальної об`єднаної звітності з ЄСВ та ПДФО (Податковий

розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та Додатком 1 та 4ДФ до неї), за кожен місяць 1, 2, 3 та 4 кварталу 2023 року, далі за текстом Об`єднана звітність,, а саме:

- Додатком 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам», окремо за кожен місяць 1, 2, 3, та 4 кварталу 2023 року, (всього 12 шт.), згідно яких у колонці «04. № з/п» за кожен місяць 1, 2, та за липень серпень 3 кварталу, у рядках 1, 7 та 21 відображено нарахування заробітної плати та суми нарахованого та утриманого єдиного внеску (ЄСВ) по всім трьом працівникам відповідача з інвалідністю, а саме: у рядку ОСОБА_1 у рядку 7 - ОСОБА_2 та у рядку 21 - ОСОБА_3 , та за вересень 3-го кварталу та за 4 квартал повністю відображено нарахування у рядку ОСОБА_1 та у рядку 7 - ОСОБА_2 , що пов`язано зі звільненням ОСОБА_3 31.08.2023 року;

- Додатком 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» окремо за кожен місяць 1, 2, 3, та 4 кварталів 2023 року, (всього 12 шт.), згідно яких у колонці «№ з/п» за кожен місяць 1, 2, та за липень серпень 3 кварталу, у рядках 1, 7 та 21 відображено нарахування заробітної плати та суми нарахованого та утриманого єдиного внеску (ЄСВ) по всім трьом працівникам відповідача з інвалідністю.

Подання вищезазначеної звітності та її отримання ГУ ДПС у Дніпропетровській області. (Синельниківський район), у кожному звітному періоді (кварталі, місяці) 2023 року, підтверджується відповідними квитанціями № 2, копії яких наявні в матеріалах справи.

Таким чином, відповідачем у 2023 році, з урахуванням зміни законодавства, яке регулює порядок подання роботодавцями заяв до служби зайнятості, виконано обов`язок щодо працевлаштування осіб з інвалідністю.

Однак, позивачем вказані обставини залишилися поза увагою, доказів протилежного позивачем до суду не надано.

Суд вважає за необхідне зазначити, що на підприємство покладається обов`язок самостійного працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформування про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування осіб з інвалідністю в тому числі і центри зайнятості.

Суд має перевірити, чи вжив відповідач залежних від нього заходів для недопущення порушення правил здійснення господарської діяльності, яке полягає у необхідності забезпечення середньооблікової чисельності працюючих інвалідів відповідно до установленого нормативу.

Зазначений висновок узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 14.02.2018 у справі № 820/2124/16, від 28.02.2018 у справі № 807/612/16, від 26.06.2018 у справі № 806/1368/17, від 11.09.2018 у справі № 812/1127/18, від 19.12.2018 у справі № 812/1140/18, від 23.07.2019 у справі № 820/2204/16, від 31.07.2019 у справі № 812/1164/18, від 17.09.2020 у справі № 160/4443/19, від 24.03.2021 у справі №440/2371/19.

Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За наведених обставин суд дійшов до висновку, що відповідачем були виконані вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» щодо вживання заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку про те, що оскільки відповідач фактично виконав вимоги Закону №875-ХІІ щодо дотримання у 2023 році нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у кількості 1 робоче місце, тому в діях відповідача відсутній склад правопорушення та до нього не можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, згідно із частиною першою статті 20 Закону № 875-ХІІ.

Відповідно до ч. 1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч. 2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідачем належним чином доведено, що правові підстави для застосування до нього адміністративно-господарських санкцій відсутні, а тому позовні вимоги Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Фермерського господарства «Жулей» про стягнення адміністративно-господарських санкцій відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Турлакова