Рішення

від 10.09.2024 по справі 160/34504/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 рокуСправа №160/34504/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТАЛІЯ" про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТАЛІЯ" до Дніпровській митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості,-

УСТАНОВИВ:

28.12.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фруталія» до Дніпровської митниці, поданий представником позивача адвокатом Хозяїновим Володимиром Валерійовичем, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 28.09.2023 №UA110130/2023/000169/1, від 12.10.2023 №UA110130/2023/000177/1.

За наслідками розгляду даної позовної заяви, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруталія» (ЄДРПОУ 42424288; місцезнаходження: 49000, м.Дніпро, вул. Байкальська, 6-Я) до Дніпровської митниці (ЄДРПОУ 41370530; місцезнаходження: 49038, м.Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд.22) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості, задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 28.09.2023 №UA110130/2023/000169/1, від 12.10.2023 №UA110130/2023/000177/1, прийняті Дніпровською митницею.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруталія» за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

02.09.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована через систему «Електронний суд» заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення, в якій представник заявника просить суд

- поновити Позивачеві строк на звернення з даною заявою до суду. 2. Прийняти додаткове рішення у даній справі, в якому вирішити питання про розподіл судових витрат шляхом стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТАЛІЯ» документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12500,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці.

02.09.2024р. згідно розпорядження в.о. керівника апарату суду за № 445 д, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади судді за її поданням заяви про відставку, на підставі повторного автоматизованого розподілу справ, вказану заяву та справу було передано для розгляду судді Ількову В.В.

09.09.2024 року адміністративна справа № 160/34504/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТАЛІЯ" до Дніпровській митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості отримана відділом з організаційного забезпечення суду.

У зв`язку з необхідністю розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення передано09 вересня 2024 року судді Ількову В.В. адміністративну справу № 160/34504/23.

Слід зазначити, що згідно з п.10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи відсутність правового регулювання процедури розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, керуючись приписами ч. 3 ст. 166 КАС України, суд приходить до висновку про можливість розгляду поданої заяви одноособово у порядку письмового провадження без виклику сторін.

Суд, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення приходить до висновку про її часткове задоволення з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 252 КАС України, заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

За приписами ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

З аналізу даної норми вбачається, що можливість ухвалення у справі додаткового судового рішення виникає лише з метою усунення такого недоліку, як неповнота судового рішення, тобто невирішеність якихось питань, які необхідно було вирішити у рішенні.

Згідно з ч. 1 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 6 ст. 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Згідно з ч. 7 ст. 134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

З огляду на викладене, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

У постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 640/2076/19 зазначено, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено, безвідносно до наявності в матеріалах справи відповідних платіжних документів. Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20 і постанові Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 160/6899/20.

Так, слід вказати про те, що 22.08.2024 р. Позивач звернувся з клопотанням про долучення доказів на підтвердження витрат, пов`язаних з розглядом справи від 22.08.2024 р., в якому просив суд при прийнятті рішення по справі вирішити питання про розподіл судових витрат шляхом стягнення на користь ТОВ «ФРУТАЛІЯ» документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12500,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці.

Разом з наведеним клопотанням до матеріалів справи долучено копії таких документів: додатку №4 від 20.12.2023 р. до Договору №16/01-06/23 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 16.06.2023 р.; акту приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги від 21.08.2024 р., рахунку №182 від 20.12.2023 р., платіжної інструкції №1408 від 26.12.2023 р.

Представником Позивача 28.08.2024 р. отримано через систему «Електронний Суд» рішення суду від 08.04.2024 р. по справі №160/34504/23. Згідно картки руху документу з системи «Електронний Суд» це рішення доставлено до електронного суду 27.08.2024 о 18:20.

Таким чином, Позивач був позбавлений можливості довідатись про прийняте судом рішення у справі раніше 28.08.2024 р., враховуючи наведене пропущений позивачем строк для звернення із вказаним клопотанням підлягає поновленню.

Так, згідно матеріалів справи, 16.06.2023 р. між Позивачем (Клієнт) та АО «АДВІС» (далі - Адвокатське об`єднання) було укладено Договір №16/01-06/23 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 16.06.2023 року.

Відповідно до Додатку №4 від 20.12.2023 р. до вказаного Договору (засвідчена копія даного Додатку до Договору мається в матеріалах справи) Адвокатське об`єднання в рамках домовленостей, викладених в даному Додатку та Договору, зобов`язувалося надавати правову допомогу Клієнту (Позивачу) в даній справі. Орієнтовний перелік послуг, їх кількість та вартість було узгоджено Сторонами у вказаному Додатку.

На підставі Договору Адвокатським об`єднанням було видано відповідний ордер (оригінал ордеру мається в матеріалах справи) на представництво інтересів Позивача у Дніпропетровському окружному адміністративному суді адвокату Хозяїнову В.В.

26.12.2023 р. Позивачем було сплачено Адвокатську об`єднанню 10000,00 грн. в рахунок оплати витрат на правничу допомогу у даній справі.

21.08.2024 р. між Адвокатським об`єднанням та Позивачем було підписано акт приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги до Договору (засвідчена копія зазначеного акту до Договору мається в матеріалах справи), в якому сторонами було узгоджено вартість наданих Адвокатським об`єднанням послуг професійної правничої (правової) допомоги в сумі 12500,00 гривень.

Отже, Позивачем було понесено витрати на професійну правничу допомогу, які входять до складу судових витрат, в загальній сумі 12500,00 грн.

Таким чином, представник позивача зазначає, що загальна вартість наданих послуг становить 12500,00 грн., а тому просить суду стягнути з відповідача судові витрати на правничу допомогу в повному обсязі.

Суд звертає увагу на те, що суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку, тому, суд вважає, що заявлений позивачем до відшкодування розмір правничої допомоги є завищеним та таким, що підлягає зменшенню. На думку суду, обґрунтованим, об`єктивним і таким, що підпадає під критерій розумності, враховуючи, що вказана справа є типовою та незначної складності, є визначення вартості послуг адвоката у сумі 4000 грн. Аналогічні висновки щодо необхідності застосування критеріїв співмірності при оцінці наданих адвокатом послуг викладено у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 по справі №200/14113/18-а.

Відтак, на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст., 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 252, 255, 295 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представникаТовариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТАЛІЯ" про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТАЛІЯ" до Дніпровській митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості задовольнити частково.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТАЛІЯ" за рахунок бюджетних Дніпровській митниці понесені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 4000 гривень.

В задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фруталія» (ЄДРПОУ 42424288; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Байкальська, 6-Я).

Відповідач: Дніпровська митниця (ЄДРПОУ 41370530; місцезнаходження: 49038, м.Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд.22).

Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Ільков