Рішення

від 10.09.2024 по справі 200/4596/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2024 року Справа№200/4596/24

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРГУС" про стягнення адміністративно-господарської санкції,-

ВСТАНОВИВ:

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі позивач) звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРГУС" (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, у розмірі 74955,13 грн та пеню у розмірі 509,66 грн на р/р UA098999980313121230000005630 Донецьке ГУК/ Краматорська МТГ/50070000; ЄДРПОУ ГУ ДКСУ 37967785; МФО 899998; код платежу 50070000. ЄДРПОУ відділення Фонду (стягувача) 13492430.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не працевлаштував осіб з інвалідністю та не сплатив самостійно адміністративно-господарські санкції. Загальна сума заборгованості за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік 75464,79 грн, з яких адміністративно-господарські санкції 74955,13 грн та пеня 509,66 грн.

Ухвалою суду від 15.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення осіб (виклику) учасників справи. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

22.07.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначив, що у період дії воєнного стану застосування до нього штрафу за невиконання нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю не може бути застосоване.

Відповідно до чинного законодавства підприємства зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, проте не зобов`язані здійснювати пошук осіб з інвалідністю для працевлаштування. Для цього існує спеціально створений державний орган Служба зайнятості.

Вказує, що відповідальність у вигляді штрафу не настає в тому випадку, якщо особа подає інформацію про попит на вакансії, проте особа з інвалідністю на цю вакансію не відгукнулась.

Разом з тим слід враховувати, що у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 на всій території України був введений воєнний стан строком на 30 діб, дія якого неодноразово продовжувалась.

Зазначає, що в Україні діє режим воєнного стану. На сьогодні відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, Слов`янська міська територіальна громада належить до Території можливих бойових дій. КМУ прийняв Розпорядження від 02.08.2022 №679-р «Про проведення обов`язкової евакуації населення Донецької області». Верховною Радою був прийнятий Закон України «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 03.03.2022 №2115-IX, відповідно до ч. 1 ст. 1 якого фізичні особи, фізичні особи - підприємці, юридичні особи подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов`язку подати документи.

Таким чином, на період дії воєнного часу на законодавчому рівні юридичні особи звільнені від обов`язку подання звітності, в тому числі, і звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю. У зв`язку з наведеним, відсутня складова для встановлення вчинення правопорушення (невиконання нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю) - подання звіту про попит на вакансії. Адже лише після того, як звіт поданий, однак роботодавець не працевлаштував особу з інвалідністю, яка була направлена Службою зайнятості, може застосовуватись адміністративно-господарська санкція у вигляді штрафу.

Враховуючи викладене, відповідач просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

У відповіді на відзив позивач вказує, що подання відповідного звіту за формою 3-ПН є невід`ємною складовою вжиття роботодавцем всіх залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів встановленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення. Зазначає, що законодавством встановлений обов`язок роботодавця створити робочі місця для осіб з інвалідністю відповідно до нормативу та подавати інформацію про попит на робочу силу (вакансії) до територіального органу Державної служби зайнятості. При цьому періодичності подачі звітності за формою 3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається не пізніше ніж 3 робочі дні з дати відкриття вакансії. Подання відповідного звіту за формою 3-ПН є невід`ємною складовою вжиття роботодавцем всіх залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів встановленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

За розрахунком позивача, виходячи з середньооблікової кількості штатних працівників 24 осіб, відповідач мав працевлаштувати 1 особу з інвалідністю, а працевлаштовано було 0 осіб.

У зв`язку з цим, відділенням Фонду в автоматизованому режимі на підставі даних, наданих Пенсійним Фондом України, нараховано відповідачу ТОВ «Аргус» (код ЄДРПОУ 19384144) адміністративно-господарські санкції у розмірі 74955,13 грн. та 07.03.2024 направлено розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, обчислених відповідно до ст.20 цього Закону.

Розрахунок надіслано у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю листом від 26.04.2024 № 06-06/517 звернулося до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, в якому просило здійснити перевірку відповідача щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році.

У відповідь на звернення позивача до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці щодо можливих порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, листом від 07.05.2024 № СХ/3/5596-24 повідомило, що Постановою КМУ від 13.03.2022 № 303 Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану (далі Постанова №303), припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 Про введення воєнного стану в Україні (п.1 Постанови 303). Як виключення, за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах (п.2 Постанови №303). З огляду на те, що питання законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю не входять до переліку, визначеного ст.16 Закону України № 2136, не відносяться відповідно до критеріїв оцінки до високого ступеня ризику, а також на відсутність відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сфері соціального захисту осіб з інвалідністю, на період дії воєнного стану у Держпраці та її територіальних органів відсутні повноваження на здійснення заходів державного нагляду (контролю) з зазначеного питання.

26.04.2024 позивач звернувся з листом № 06-06/637 до Донецького обласного центру зайнятості з проханням надати звіти за формою 3-ПН, які надавалися відповідачем у 2023 році для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Донецький обласний центр зайнятості листом від 28.05.2024 № 04.03/1562/01-39-24 повідомив, що за даними Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості роботодавцем ТОВ "АРГУС" звіти форми 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) для осіб з інвалідністю у 2023 році не надавались.

За несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, ТОВ "АРГУС" нараховано пеню у розмірі 509,66 грн.

Оскільки адміністративно-господарські санкції та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій відповідачем в добровільному порядку не сплачено, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» №875-XII від 21.03.1991 (далі Закон №875-XII) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

При цьому ч.2 ст.19 Закону №875-XII визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Ч.1 ст.20 Закону №875-ХІІ встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст.19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Так, відповідно до ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Спірні у цій справі санкції застосовуються до суб`єктів господарювання уповноваженими органами державної влади за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, а тому є адміністративно-господарськими санкціями. Про це також вказано у ст. 20 Закону №875-ХІІ.

Згідно з п.4 ч.3 ст.50 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Відповідно до абз.3 п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держстатом.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 №316 затверджено форму звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», яка подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше через три робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Періодичності подачі звітності за формою № 3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію.

Крім того, наведене свідчить про те, що обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в ч.1 ст.18 Закону №875-ХІІ.

Однак, на роботодавця покладається обов`язок самостійного працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформування про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі й центри зайнятості.

Під час вирішення питання щодо застосування відповідальності за порушення термінів сплати адміністративно-господарського штрафу, слід встановити наявність вини в діях чи бездіяльності суб`єкта господарювання.

Так, одним із визначних принципів юридичної відповідальності взагалі, і адміністративної відповідальності зокрема, є принцип відповідальності за вину.

Як встановлено судом вище, інформація за формою 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) для осіб з інвалідністю протягом 2023 року не надавалась відповідачем до органів державної служби зайнятості, що не є спірним питанням у цій справі.

Водночас, суб`єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.

Так, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє і на теперішній час.

Відповідно до змісту листа Донецького обласного центру зайнятості від 28.05.2024 № 04.03/1562/01-39-24, який був надісланий на запит позивача, за даними Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості роботодавцем ТОВ «АРГУС» звіти форми 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) для осіб з інвалідністю у 2023 році не надавались. Відповідачем дані відомості не спростовані.

Відповідач у відзиві на позовну заяву посилаючись на факт дії спеціального правового режиму воєнного стану на всій території України, зазначає, що через обставини непереборної сили не мав змоги виконати норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а отже причини не виконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не залежали від самого роботодавця, тому в його діях відсутній склад правопорушення.

Суд зазначає, що ТОВ "АРГУС" розташоване за адресою: адреса Донецька область, місто Слов`янськ, вул. Шевченка, буд. 4 "Г", 84100, ЄДРПОУ 19384144.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє на момент розгляду цієї справи.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією територія Слов`янської міської територіальної громади Донецької області з 24.02.2022 року є територією можливих бойових дій.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України Про проведення обов`язкової евакуації населення Донецької області від 02.08.2022 №679-р вказано провести обов`язкову евакуацію населення Донецької області.

У постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 906/540/22 викладено наступні висновки:

- Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили);

- вказаний лист Торгово-промислової палати України адресований всім, кого це стосується, тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний Факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні;

- лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Верховний Суд в постанові від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21 виклав наступні висновки:

- ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності;

- форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Таким чином, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) об`єктивно унеможливлюють виконання не тільки господарських договорів, а і інших обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

В даному випадку, окрім безпосередньо нормативно-правового регулювання обов`язку суб`єктів господарювання виконувати норматив зі створення робочих місць чи сплати адміністративно-господарських санкцій, є фактичні обставини, пов`язані зі проведенням на території, де зареєстрований та провадив господарську діяльність відповідач, активних бойових дій, евакуації населення тощо.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідач об`єктивно, за незалежних від нього причин, через обставини непереборної сили, не мав змоги виконати у повному обсязі норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, а отже причини не виконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не залежали від самого роботодавця, тому в його діях відсутній склад правопорушення і на нього не може бути покладена відповідальність за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б доводили обґрунтованість заявленого позову, суду не надано, а отже відсутні правові підстави для задоволення позову.

Зважаючи на відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 246 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (адреса: код ЄДРПОУ 19384144, вул. ШЕВЧЕНКА, буд. 4"Г", місто Слов`янськ, Донецька область, 84100)до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРГУС"(адреса: 87528, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Сєрова, буд. 1А, код ЄДРПОУ 13492430), про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені відмовити повністю.

Судове рішення складено та підписано 10.09.2024.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. Шинкарьова