Рішення

від 10.09.2024 по справі 300/4056/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2024 р. справа № 300/4056/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправною відмову щодо зарахування періоду роботи в подвійному розмірі та зобов`язання зарахувати період роботи з 01.01.2004 по 31.08.2021 в подвійному розмірі, а також провести перерахунок та виплату пенсії, з 06.11.2017,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) 22.05.2024 звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі по тексту також відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, Управління, орган пенсійного забезпечення) про визнання протиправною відмову щодо зарахування періоду роботи в подвійному розмірі та зобов`язання зарахувати період роботи з 01.01.2004 по 31.08.2021 в подвійному розмірі, а також провести перерахунок та виплату пенсії, з 06.11.2017.

Підставою звернення ОСОБА_1 із вказаним позовом є протиправні, на переконання позивача, дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії з 06.11.2017 та у зарахуванні до стажу період роботи з 01.01.2004 по 31.08.2021 в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ УПФУ в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком за Списком №2 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV (надалі по тексту також Закон №1058-IV). В період з 19.08.2002 по 31.08.2021 працювала у закладі з надання психіатричної допомоги, в Комунальному некомерційному підприємстві "Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я Івано-Франківської обласної ради" (надалі по тексту також заклад, заклад психіатричної допомоги, спеціальний заклад надання психологічної допомоги, КНП Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я Івано-Франківської обласної ради"). Як стало відомо позивачу, стаж її роботи в даному закладі в шкідливих і важких умовах праці після 01.01.2004 зараховано органом пенсійного забезпечення в одинарному розмірі, що суперечить вимогам чинного законодавства України.

Позивач 12.12.2023 подала заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якій просила зарахувати до стажу період її роботи з 19.08.2002 по 31.08.2021 у КНП "Івано-Франківський спеціальний заклад надання психологічної допомоги Івано-Франківської обласної ради" в подвійному розмірі, згідно статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-ХІІ (надалі по тексту також Закон №1788-ХІІ). До коментованої заяви останньою долучено копії документів, які підтверджують, що ОСОБА_1 в період з 19.08.2002 по 31.08.2021 працювала зі шкідливими та важкими умовами праці, виконання якої надає право на подвоєння стажу згідно Закону України "Про внесення зміни до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 10.04.2003 за №1110-IV (надалі по тексту також Закон №1110-IV).

Головне управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 15.01.2024 за №711-12473/В-02/8-0900/24 повідомило позивача про те, що страховий стаж останньої становить 31 рік 04 місяці (враховано по 31.08.2021). Стаж в медичному закладі відповідно до статті 60 Закону №1788-ХІІ враховано в подвійному розмірі за періоди роботи з 19.08.2002 по 31.10.2002, з 01.11.2002 по 18.08.2003 та з 01.09.2003 по 31.12.2003. А також повідомило про відсутність законних підстав для обчислення періоду роботи ОСОБА_1 у закладі надання психіатричної допомоги з 01.01.2004 по 31.08.2021 у подвійному розмірі. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків (34-35).

ОСОБА_1 19.06.2024 подала до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви у строк, шляхом оформлення заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду від 13.06.2024, в якій вказала на неможливість дізнатися про порушення свого права, оскільки відповідач призначаючи пенсію за віком у 2017 році, не дотримався свого обов`язку повідомити пенсіонера про зарахування/не зарахування трудового стажу у відповідному спірному подвійному розмірі (а.с.38-53).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з цією позовною заявою, з урахуванням доводів і мотивів, викладених у заяві від 13.06.2024 про поновлення пропущеного строку звернення до суду; відкрито провадження в цій адміністративній справі; ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.55-56).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву. Так, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області 09.07.2024 подало до суду відзив від 03.07.2024 за №0900-0902-7/37325, реєстрацію якого з відповідними доказами проведено судом 09.07.2024 за вх.№20645/24 (а.с.60-214). Орган пенсійного забезпечення не погоджується з доводами позивача, викладеними у позовній заяві, вказує на їх безпідставність та вважає, що такі не підлягають задоволенню, з огляду на наступні обставини. Представник ГУ ПФУ в Івано-Франківській області вказує на те, що з 01.01.2004 набрав чинності Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV (надалі по тексту також Закон №1058-IV), тобто з 01.01.2004 всі періоди страхового стажу враховуються в одинарному розмірі. Згідно з абзацом 3 частини 4 статті 24 Закону №1058-IV пільговий порядок обчислення страхового стажу передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. На переконання представника відповідача, у зв`язку з набранням Законом №1058-IV з 01.01.2004 чинності, в подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону №1788-ХІІ підлягають зарахуванню періоди роботи до 01.01.2004. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши адміністративний позов, відзив на позовну заяву, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини 1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Як слідує із наявних в матеріалах справи трудової книжки серії НОМЕР_1 , протоколу про перерахунок пенсії позивача по особовому рахунку № НОМЕР_2 від 28.02.2024 загальний страховий стаж позивача складає: 31 рік 04 місяці 28 днів, в тому числі робота за Списком №2 13 років 9 місяців і 18 днів (стаж враховано по 31.08.2021), зокрема (а.с.15-23, 207, 213):

- з 01.09.1983 по 21.02.1986 період навчання Бурштинському енергетичному технікумі;

- з 02.06.1986 по 31.11.1988 робота техніком в ОГЕ;

- з 02.02.1988 по 10.09.1988 робота учнем намотувальника котушок;

- з 15.11.1988 по 30.11.1988 робота в колгоспі імені ОСОБА_2 ;

- з 11.05.1989 по 10.05.1992 перебування у відпустці по догляду за дитиною до 3 років;

- з 15.05.1992 по 14.05.1995 - перебування у відпустці по догляду за дитиною до 3 років;

- з 19.08.2002 по 31.10.2002 робота на посаді молодшої медсестри ванщиці по безпосередньому обслуговуванню гострих психічно хворих у КНП "Івано-Франківський спеціальний заклад надання психологічної допомоги Івано-Франківської обласної ради" (стаж в медичному закладі, відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зараховано в подвійному розмірі);

- з 01.11.2002 по 18.08.2003 робота на посаді молодшої медсестри ванщиці по безпосередньому обслуговуванню гострих психічно хворих відділення №5 у Івано-Франківській державній обласній психіатричній лікарні №1 (стаж в медичному закладі, відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зараховано в подвійному розмірі);

- з 19.08.2003 по 31.08.2003 робота за Списком №2 (стаж в медичному закладі зараховано в одинарному розмірі);

- з 01.09.2003 по 31.12.2003 робота на посаді молодшої медсестри палатної по безпосередньому обслуговуванню психічного хворих 5-го відділу у Івано-Франківській державній обласній психіатричній лікарні №1 (стаж в медичному закладі, відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зараховано в подвійному розмірі).

Період з 01.01.2001 по 31.12.2001 згідно протоколів про перерахунок пенсії без ідентифікації місця роботи чи здобуття страхового стажу зараховано в одинарному розмірі.

Наступні періоди роботи ОСОБА_1 в Івано-Франківській державній обласній психіатричній лікарні №1, а саме з 01.01.2004 по 16.05.2004, з 01.06.2004 по 22.03.2005, з 01.04.2005 по 29.06.2006, з 01.07.2006 по 16.11.2008, а також з 20.11.2008 по 31.10.2017 зараховані позивачу за Списком №2 в одинарному розмірі (а.с.213).

Робота ОСОБА_1 в Івано-Франківській державній обласній психіатричній лікарні №1, а з 03.01.2020 в комунальному некомерційному підприємстві "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради" на посаді молодшої медсестри (санітарка ванщиця) в 5-ому відділенні у періоди з 17.11.2008 по 19.11.2008, з 01.11.2017 по 31.10.2019, з 01.11.2019 по 30.04.2020, з 01.05.2020 по 31.05.2020 та з 01.06.2020 по 31.08.2021 зарахована до страхового стажу позивача в одинарному розмірі.

Позивач 12.12.2023 подала заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якій просила зарахувати до стажу період її роботи з 19.08.2002 по 31.08.2021 у КНП "Івано-Франківський спеціальний заклад надання психологічної допомоги Івано-Франківської обласної ради" в подвійному розмірі, згідно статті 60 Закону №1788-ХІІ. До коментованої заяви останньою долучено копії паспорта громадянина України, ідентифікаційного номеру, трудової книжки та довідки про місце роботи від 05.12.2023 за №16318 (а.с.25).

Згідно змісту довідки від 05.12.2023 за №16318, ОСОБА_1 працювала в КНП "Івано-Франківський спеціальний заклад надання психологічної допомоги Івано-Франківської обласної ради" на посаді молодша медична сестра (санітарка ванщиця) 5-го відділення по безпосередньому обслуговуванню гострих психічно хворих з 19.08.2002 (наказ №66-к від 19.08.2002) по 31.08.2021 (наказ №66-к від 26.08.2021). У такій довідці вказано посилання на зміст Закону України "Про внесення зміни до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 10.04.2003 за №1110-IV, за змістом якого час роботи в психіатричних установах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі (а.с.24).

За результатами розгляду заяви позивача від 12.12.2023, Головне управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 15.01.2024 за №711-12473/В-02/8-0900/24 повідомило останню про відсутність законних підстав для обчислення періоду роботи ОСОБА_1 у закладі надання психіатричної допомоги з 01.01.2004 по 31.08.2021 у подвійному розмірі.

Також цим листом орган пенсійного забезпечення, підтвердив що страховий стаж позивача становить 31 рік 04 місяці (враховано по 31.08.2021). Стаж в медичному закладі відповідно до статті 60 Закону №1788-ХІІ враховано в подвійному розмірі за періоди роботи з 19.08.2002 по 31.10.2002, з 01.11.2002 по 18.08.2003 та з 01.09.2003 по 31.12.2003 (а.с.28-29).

ОСОБА_1 вважаючи протиправною відмову відповідача щодо зарахування періоду роботи з 01.01.2004 по 31.08.2021 в подвійному розмірі, звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати вказаний період роботи останньої в подвійному розмірі, а також провести перерахунок та виплату пенсії, з 06.11.2017.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (в редакціях чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 24 Закону України №1058-IV, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Закон України №1058-IV набрав чинності 1 січня 2004 року. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-ХІІ.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (стаття 62 Закону №1788-ХІІ).

Згідно відомостей трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , копія якої наявна в матеріалах справи (а.с.14-23), судом встановлено, що позивач працювала, зокрема:

- з 19.08.2002 на посаді молодшої медсестри ванщиці в 5-ому відділі по безпосередньому обслуговуванню психічно хворих в Івано-Франківській державній обласній психіатричній лікарні №1;

- з 01.11.2002 переведена на посаду молодшої медсестри палатної по безпосередньому обслуговуванню психічно хворих 5-го відділу в Івано-Франківській державній обласній психіатричній лікарні №1;

- з 07.10.2011 Івано-Франківська державна обласна психіатрична лікарня №1 змінена на Івано-Франківську обласну психоневрологічну клінічну лікарню №1;

- з 03.01.2020 Івано-Франківська обласна психоневрологічна клінічна лікарня №1 реорганізована в КНП "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради";

- з 01.04.2020 переведена на посаду молодшої медсестри (санітарки палатної) на 0,5 ставки;

- з 01.02.2021 переведена на посаду молодшої медичної сестри (санітарки палатної) на повну ставку 5-го загально-психіатричного відділення;

- з 31.08.2021 звільнена з роботи за пунктом 1 статті 40 КЗпП України (у зв`язку зі скороченням штату працівників).

Суд зазначає, що трудова книжка містить всі необхідні записи, які засвідчені роботодавцем та дають можливість встановити дату прийняття на роботу, місце роботи, найменування посади та накази, на підставі яких позивач прийнята/переведена на таку посаду (роботу).

Серед іншого, Управління, у поданому відзиві фактично підтвердило вказані періоди роботи ОСОБА_1 , та не заперечує про їх зарахування до страхового стажу позивача в одинарному розмірі, окрім періодів з 19.08.2002 по 31.10.2002, з 01.11.2002 по 18.08.2003, з 01.09.2003 по 31.12.2003, які зараховано в подвійному розмірі (а.с.61).

Відповідно до довідки Комунального некомерційного підприємства "Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради" від 05.12.2023 за №16318 ОСОБА_1 з 19.08.2002 по 31.08.2021 працювала в КНП "Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради"(а.с.24).

Відтак, відповідач не заперечує факту роботи позивача в психіатричному закладі у спірні періоди.

В силу правового регулювання пункту 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пільги щодо обчислення стажу роботи в деяких медичних закладах передбачені статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", згідно якої робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Згідно статті 1 Закону України "Про психіатричну допомогу" від 22.02.2000 за №1489-III заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров`я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов`язана з наданням психіатричної допомоги.

Як свідчать публічні відомості, які містяться в Єдиному державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ідентифікаційний код юридичної особи 01993262), до видів діяльності КНП "Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради" належать спеціалізована медична практика 86.22 (цей клас включає медичне консультування та лікування у сфері спеціальної медицини лікарями-спеціалістами та хірургами), діяльність лікарняних закладів 86.10 (цей клас включає короткострокове та тривале перебування пацієнтів у лікарнях широкого профілю, які здійснюють медичну, діагностичну та лікувальну діяльність (наприклад, громадські та обласні лікарні, лікарні некомерційних організацій, університетські лікарні, військові шпиталі та в`язничні лікарні), та лікарняні установи спеціального призначення (наприклад, наркологічні та психіатричні клініки, інфекційні лікарні, пологові будинки, санаторно-курортні заклади) та загальна медична практика код 86.21 (цей клас включає медичне консультування та лікування у сфері загальної медицини, які надають лікарі загального профілю).

Отже, КНП "Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради", як лікарняний заклад призначений для надання психіатричної допомоги, і в розумінні статті 60 Закону №1788-ХІІ є закладом з надання психіатричної допомоги.

В частині посилань відповідача на неможливість зарахування до страхового стажу у подвійному розмірі періоду роботи позивачки у психіатричному закладі після 01.01.2004, суд керується наступними мотивами:

- по перше, положення статті 60 Закону України №1788-ХІІ в редакції Закону України "Про внесення зміни до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 10.04.2003 за №1110-IV, з 15.08.2023 є чинними по теперішній час;

- по друге, приписи статті 24 Закону №1058-IV не змінюють, не скасовують/не припиняють дію і правове регулювання, визначене статтею 60 Закону України №1788.

Матеріали справи свідчать, що 04.09.2018, 26.02.2019, 25.06.2019, 03.12.2019, 02.06.2020, 13.06.2020, 23.02.2021, 19.06.2021, 29.11.2021, 22.02.2022, 18.06.2022, 25.02.2023, 24.05.2023, 28.02.2024 мали місце обставини перерахунків пенсії позивача, у зв`язку із уточненням даних, встановленням доплати, індексацією заробітку, зміни параметрів існуючого стажу, у зв`язку із зміною прожиткового мінімуму, факту працевлаштування/звільнення, у зв`язку з уточненням даних в ЕПС (а.с.132-213).

Форма РС-право, як додаток до протоколів перерахунку за коментованими подіями, зокрема перерахунок з 28.02.2024 свідчить, що позивачу зараховано стаж з 01.01.2004 в одинарному розмірі, що підтверджується розрахунком стажу: 31 рік 4 місяці 28 днів "страховий стаж (повний)" (а.с.207).

Слід зазначити, що період роботи ОСОБА_1 з 01.01.2004 по 31.08.2021 стосується виключно трудових обов`язків на посаді сестри медичної в КНП "Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради".

Відповідач у справі не спростував, що КНП "Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради", як лікарняний заклад призначений для надання психіатричної допомоги і в розумінні статті 60 Закону України №1788 є закладом з надання психіатричної допомоги.

Станом на день звернення до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії положення статті 60 Закону №1788-ХІІ в частині, що стосується пільг по обчисленню стажу за роботу з надання психіатричної допомоги, залишилися без змін, отже, норми чинного законодавства, що регулюють питання пенсійного забезпечення, передбачають пільгове (в подвійному розмірі) обчислення страхового стажу за таку роботу.

Окрім цього, суд зазначає, що робота позивача у психіатричному закладі в частині спірного періоду з 19.08.2002 по18.08.2003 і з 01.09.2003 по 31.12.2003 відповідачем не спростовується та, навпаки, підтверджується розрахунком стажу, де зазначено - "Мед. заклад із ст. 60" (а.с.213).

Таким чином, стаж роботи за період з 01.01.2004 по 31.08.2021 (відповідно до записів трудової книжки) на посадах по безпосередньому обслуговуванню гострих психічно хворих має зараховуватися до спеціального стажу в подвійному розмірі, як це передбачено статтею 60 Закону №1788-ХІІ.

Відповідно до статті 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Отже, відмова відповідача зарахувати до стажу позивача у подвійному розмірі періоди роботи в психіатричному закладі охорони здоров`я не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України та є протиправною.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 27.04.2023 в справі №160/14078/22, від 08.06.2022 в справі №689/1593/16-а, від 08.06.2022 в справі №510/1593/16-а, від 20.04.2022 в справі № 214/3705/17, від 22.12.2021 у справі №688/2916/17, від 27.02.2020 у справі №462/1713/17, від 23.01.2019 у справі №485/103/17 та від 04.12.2019 у справі №689/872/17, які були враховані судом при вирішенні спірних правовідносин

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).

Суд також зазначає, що у постанові від 03.11.2021 у справі №360/3611/20, Велика Палата Верховного Суду, визначаючи співвідношення між Законом №1058-IV та Законом №1788-ХІІ вказала, що Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Закон №1788-ХІІ був прийнятий раніше за Закон №1058-IV.

Окрім того, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якби законодавець мав намір обмежити сферу застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", то він мав би виключити із Закону України "Про пенсійне забезпечення" усі інші положення, чого зроблено не було.

З огляду на вищезазначене, відповідно до статті 60 Закон №1788-ХІІ та пункту 16 "Прикінцеві положення" Закон №1058-IV період роботи позивача в Обласній психоневрологічній лікарні №3 (м. Івано-Франківськ) підлягає зарахуванню до стажу роботи у подвійному розмірі, а рішення відповідача, саме з таких мотивів, є протиправним.

Обираючи ефективний спосіб захисту порушеного права, та періоду, що підлягає захисту, суд керується такими мотивами.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, суд у досліджуваному випадку враховує наступні обставини:

- позивач, на дату звернення із заявою від 12.12.2023 (а.с.25) про перерахунок пенсії не працювала в закладі з надання психіатричної допомоги;

- просить перерахувати її пенсію з врахуванням страхового стажу в подвійному розмірі за період з 01.01.2004 по 31.08.2021, втім у своїй заяві від 12.12.2023 просить здійснити вказаний перерахунок з 19.08.2002 (зворотній бік а.с.25).

Слід вказує на те, що згідно позовної заяви ОСОБА_1 просить зарахувати період роботи з 01.01.2004 по 31.08.2021 в подвійному розмірі, а також провести перерахунок та виплату пенсії з 06.11.2017.

Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Суд пам`ятає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до положень статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Встановлені судом обставини, з огляду на критерії правомірності поведінки суб`єкта владних повноважень, вказують на протиправність відмови ГУ ПФУ в Івано-Франківській області у зарахуванні стажу в подвійному розмірі за період з 01.01.2004 по 31.08.2021, який був не врахований при перерахунку пенсії відповідачем.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача вчинити певні дії, і це прямо вбачається з статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

У своїй заяві від 12.12.2023 ОСОБА_1 просить здійснити спірний перерахунок починаючи з 06.11.2017, однак суд вказує на таке.

В контексті вирішення питання ефективного способу відновлення порушеного права суд керується приписами частини 4 статті 45 Закону №1058-IV, за змістом яких перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35 (пенсія по інвалідності, зміни групи інвалідності), частиною другою статті 38 (пенсія у зв`язку із втратою годувальника), частиною третьою статті 42 (перерахунок пенсії у разі зміни прожиткового мінімуму для осіб, які втрати працездатність) і частиною п`ятою статті 48 (пенсії особам, які перебувають на повному державному утриманні) цього Закону, провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Так як позивач подала заяву про перерахунок пенсії 12.12.2023 (зворотній бік а.с.25), то спірний перерахунок повинен бути здійснений з 01.12.2023.

Разом з тим, ухвалою суду від 24.06.2024 судом визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду, за позовними вимогами про відновлення порушеного права з дня призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

В силу правового регулювання частини 2 статті 87 Закону №1058-IV суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

В матеріалах пенсійної справи наявна заява позивача про призначення пенсії за віком по Списку №2 від 07.11.2017 та протокол про призначення пенсії (а.с.65, 77).

Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених відповідачем прав позивача буде:

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести з 01.12.2023, перерахунок пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до страхового стажу період її роботи з 01.01.2004 по 31.08.2021 в Комунальному некомерційному підприємстві "Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради" в подвійному розмірі згідно із статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.12.2023 нарахування і виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 07.11.2017, перерахованої внаслідок зарахування до страхового стажу період її роботи з 01.01.2004 по 31.08.2021 в Комунальному некомерційному підприємстві "Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради" в подвійному розмірі згідно із статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням уже проведених платежів за вказаний період пенсійних виплат.

Таким чином, позов належить задовольнити частково.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд зазначає, що позивачем за подання до суду адміністративного позову сплачено судовий збір в розмірі 1 211,20 гривень згідно квитанції №8272-9708-9666-9987 від 19.05.2024 (а.с.6).

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 КАС України).

Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли з вини Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, то з останнього підлягають стягненню за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 968,96 гривень, що пропорційно становить 80 відсотків задоволених позовних вимог від загального розміру сплаченого судового збору.

Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести з 01.12.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до стажу період її роботи з 01.01.2004 по 31.08.2021 в Комунальному некомерційному підприємстві "Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради" в подвійному розмірі згідно статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 09.07.2003 за №1058-IV.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.12.2023 нарахування і виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 07.11.2017, перерахованої внаслідок зарахування до страхового стажу період її роботи з 01.01.2004 по 31.08.2021 в Комунальному некомерційному підприємстві "Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради" в подвійному розмірі згідно із статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням уже проведених платежів за вказаний період пенсійних виплат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 (дев`яносто шість) копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), АДРЕСА_1 ;

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), вул. Січових Стрільців, 15, м.Івано-Франківськ, 76018.

Суддя Чуприна О.В.