КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 вересня 2024 року №320/985/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Білоноженко М.А., розглянувши у приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) в інтересах її неповнолітньої дитини ОСОБА_2 доОболонської районної в місті Києві Державної адміністрації (04205, м. Київ, вул. Левка Лук`яненка, 16, код ЄДРПОУ 37371727) Керівника відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб ОСОБА_3 Головного спеціаліста відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб ОСОБА_4 провизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні діївстановив:
ОСОБА_1 в інтересах її неповнолітньої дитини ОСОБА_2 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Оболонської районної в місті Києві Державної адміністрації, Керівника відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб ОСОБА_3 , Головного спеціаліста відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб ОСОБА_4 , у якому просило суд:
- визнати протиправними та нечинними дії Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Оболонської Районної в місті Києві Державної Адміністрації у складі посадових осіб ОСОБА_3 , керівника відділу, та ОСОБА_4 , головного спеціаліста відділу щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_2 ;
- зобов?язати відповідача протягом п?яти робочих днів із дня набрання чинності рішенням суду зареєструвати місце проживання ОСОБА_2 за адресою її фактичного проживання з 18/11/2020 року, а саме: АДРЕСА_2 .
Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідачами безпідставно відмовлено в наданні адміністративної послуги, а саме: в реєстрації місця проживання неповнолітньої дитини позивача ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 , враховуючи, що позивачем подано повний пакет документів для здійснення такої реєстрації, чим порушено права та законні інтереси позивача та її неповнолітньої особи.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач - Оболонська районна в місті Києві Державна адміністрації, надав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що позивачем при звернення до відповідача надано не повний пакет документів для вчинення адміністративної послуги, реєстрації місця проживання дитини віком до 18 років, а саме: не надано паспортного документу особи або довідку про звернення за захистом в Україні (для осіб, які реєструють місце перебування), а також згоди батька на реєстрацію місця проживання, що позивачу було неодноразово повідомлено та роз`яснено.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
16.05.2023 ОСОБА_1 із її неповнолітньою донькою, ОСОБА_2 , особисто звернулись до Центру Надання Адміністрвтивних Послуг Оболонської Районної в місті Києві Державної Адміністрації із заявою про реєстрацію місця проживання (перебування) ОСОБА_2 за адресою її фактичного проживання, а саме: АДРЕСА_2 та подали наступні документи:
1. Заяву на реєстрацію місця проживання (перебування) за формою 2;
2. Копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 ;
3. Квитанцію про сплату адміністративного збору щодо адміністративної послуги;
4. Копію рішення суду, яке визначає зокрема місцем проживання неповнолітньої доньки, ОСОБА_2 в будь-який момент часу є місцем проживання її матері, ОСОБА_1 ;
5. Паспорт матері, ОСОБА_1 ;
6. Свідоцтво про право власності на житло;
7. Витяг з ДРРП.
Заява зареєстрована з використанням відповідних програмно-технічних засобів посадовою особою ЦНАП Оболонської РДА, ОСОБА_5 , за номером №69007-007480906-788-03 від 16.05.2023.
ОСОБА_5 формувала у паперовій формі опис документів що надано до ЦНАП для виконання адміністративної послуги та передала його позивачу.
На відповідній заяві здійснено напис від руки, щодо причин майбутньої відмови у вчиненні адміністративної послуги з підстав не надання повного пакету документів, а також, що реєстрація такої заяви була здійснено під тиском позивача.
За наполяганням відповідача, неповнолітній дитині довелося подати письмову заяву, щоб отримати рішення про відмову в реєстрації її місця проживання відповідно до заяви №69007-007480906-788-03 від 16.05.2023.
Позивач наголосила на тому, що попередньо до реєстрації заяви 16.05.2023 позивач та її неповнолітня дитина здійснили щонайменше 3 візити до Оболонської РДА, а саме 4-го, 7-го та 12-го квітня 2023 року, під час яких різні посадові особи Відділу з питань реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб Оболонської РДА та/або ЦНАПу висували позивачу різні вимоги щодо необхідних документів та надавали кожного разу суперечливу інформацію, на думку позивача.
Позивач зазначила, що її повідомили про те, що вичерпний перелік документів необхідних для реєстрації місця проживання (перебування) неповнолітньої дитини не був наданий.
При цьому, позивач наголосила на тому, що останню та її неповнолітню дитину щоразу перенаправляли як між Відділом з питань реєстрації місця проживання (перебування) та ЦНАПом Оболонської РДА, так і до інших державних установ.
В подальшому, позивач представила та додала до заяви копію нотаріально засвідченого перекладу рішення суду на Кіпрі, яке зокрема визначає місцем проживання неповнолітньої доньки, ОСОБА_2 , в будь-який момент часу - місце проживання її матері, ОСОБА_1 .
17.05.2023 позивача поінформовали про стан реєстрації Неповнолітньої дитини на стійці ЦНАП Оболонської РДА, але запит №69007-007480906-788-03 від 16.05.2023 виявився не зареєстрованим в системі Оболонської РДА і позивачу та її неповнолітній дитині порадили почекати.
До 30.05.23 позивач не отримав жодної відповіді від Оболонської РДА і звернувся зі скаргою до «Контактного центру міста Києва 1551» Департаменту іформаційно-комунікаційних технологій виконавчого органу КМДА.
22.06.23 позивач отримав у поштову скриньку лист від 05.06.23, з відміткою 10.06.23 на поштовому штемпелі, за підписом посадової особи Відділу з питань реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб Оболонської РДА, головного спеціаліста ОСОБА_4 , в якому йшлося про відмову у реєстрації Неповнолітньої дитини на підставі:
1. відсутності паспортного документу Неповнолітньої дитини, передбаченого для осіб, які досягли 14-річного віку;
2. відсутності згоди батька Неповнолітньої дитини.
У вищевказаному листі за підписом ОСОБА_4 посилання на заяву на реєстрацію місця проживання від 16.05.2023 було вказано наступне:
- не вказано реєстраційний номер та дату справи №69007-007480906-788-03 від 16.05.2023, але вказано реєстраційний номер та дату скарги «Контактного центру міста Києва 1551» Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій виконавчого органу КМДА №3-365-573 від 30.05.2023;
- невірно вказано прізвище та по батькові дитини.
В подальшому, 03.07.2023 позивач та її неповнолітня дитина намагалися отримати законне рішення про відмову в реєстрації місця проживання у Відповідача та/або ЦНАП Оболонської РДА.
ЦНАП повідомив, що роздруківка рішення про відмову не можлива з автоматизованої системи Оболонської РДА, тому, що послуга не надає письмової відповіді.
Не погодившись із такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду із цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Питання реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні регулюються Законами України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», Правилами реєстрації місця проживання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру», а також Цивільним і Сімейним кодексами України.
Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» №1382-IV від 11.12.2003 (далі - Закон №1382-IV) громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені цим Законом.
У статті 3 Закону №1382-IV визначено, що місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
01.12.2021 року набув чинності Закон України від 05.11.2021 року №1871-IX «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» (далі - Закон №1871-IX), яким урегульовані відносини у сфері надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, встановлює порядок надання таких послуг та порядок внесення, обробки, обміну відповідними відомостями в електронних реєстрах, базах даних для надання таких послуг.
За змістом статті 2 Закону №1871-IX декларування місця проживання особи - повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади; реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.
Згідно зі статтею 3 Закону №1871-IX декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою: 1) створення умов для реалізації прав особи, зокрема виборчих прав, права на участь у місцевому самоврядуванні, на отримання соціальних, публічних послуг, у випадках, передбачених законом; 2) ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою; 3) використання знеособлених даних реєстрів територіальних громад для обґрунтованого розроблення органами державної влади та органами місцевого самоврядування програм економічного і соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць, визначення правомочності зборів жителів територіальної громади, для статистичних, наукових та інших потреб у визначених законом та актами Кабінету Міністрів України випадках.
У силу частини шостої статті 5 Закону №1871-IX реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за заявою такої особи, поданою в паперовій формі до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг, за адресою житла будь-якої форми власності.
За змістом статті 9 Закону №1871-IX у разі реєстрації місця проживання (перебування) особи під час особистого відвідування органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) подається заява про реєстрацію місця проживання (перебування) за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України /частина перша/.
До заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи додаються:
1) паспортний документ особи або довідка про звернення за захистом в Україні, або документ, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними;
2) свідоцтво про народження - для дітей віком до 14 років;
3) документи, що підтверджують право на проживання (перебування) в житлі, адреса якого реєструється для проживання (перебування) (відомості про житло (документи), що підтверджують право власності на житло, рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житла, визнання за особою права користування житлом, жилим приміщенням, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи, визначені Кабінетом Міністрів України);
4) документи, що посвідчують особу законного представника (представника);
5) документи, що підтверджують повноваження особи як законного представника (представника), крім випадків, якщо законними представниками дитини є її батьки чи один із батьків;
6) документ, що підтверджує сплату адміністративного збору;
7) військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).
3. У разі відсутності документів, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника (співвласників) житла, уповноваженої особи житла.
У разі перебування житла в іпотеці, довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов`язань для реєстрації місця проживання (перебування) подається письмова згода відповідного іпотекодержателя або довірчого власника.
Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання (перебування) подання особою відомостей та/або документів, не передбачених цим Законом /частина сьома/.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону №1871-IX особа, яка декларує або реєструє своє місце проживання (перебування) у житлі, яке не є власністю (співвласністю) такої особи, та за відсутності документів, що підтверджують право на проживання в цьому житлі, під час подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) або декларації про місце проживання надає згоду власника (співвласників) житла чи уповноваженої особи житла на декларування або реєстрацію особою свого місця проживання (перебування) за адресою цього житла у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У разі декларування або реєстрації місця проживання особою, яка є власником (співвласником) цього житла, згода інших співвласників або інших осіб, місце проживання яких зареєстровано / задекларовано в цьому житлі, не вимагається.
У силу пункту 3 частини першої статті 12 Закону №1871-IX орган реєстрації відмовляє у внесенні до реєстру територіальної громади інформації про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи у разі, якщо особа подала документи або відомості, передбачені цим Законом, не в повному обсязі.
Постановою Кабінету Міністрів України №265 від 07.02.2022 року затверджено Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування) (надалі - Порядок - №265).
Цей Порядок визначає механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів.
Так згідно пункту 35 Порядку №265 для реєстрації місця проживання (перебування) особа або її законний представник (представник), уповноважена особа житла або уповноважена особа спеціалізованої соціальної установи, закладу для бездомних осіб, іншого надавача соціальних послуг з проживанням подає:
1) заяву за формою згідно з додатками 2, 3 і 8;
2) паспортний документ особи або довідку про звернення за захистом в Україні (для осіб, які реєструють місце перебування);
3) свідоцтво про народження (для дітей віком до 14 років), крім іноземців та осіб без громадянства, або документ про реєстрацію народження, виданий компетентним органом іноземної держави і легалізований у встановленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;
4) довідку про реєстрацію особи громадянином України (у разі здійснення вперше реєстрації місця проживання дитини віком до 14 років, у свідоцтві про народження якої зазначено, що батьки або один із батьків є іноземцем чи особою без громадянства);
5) документи, що підтверджують:
право на проживання (перебування) в житлі, зокрема свідоцтво про право власності, ордер, договір оренди (найму, піднайму), договір найму житла у гуртожитку (для студентів), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші підтверджуючі документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за згодою власника (співвласників) житла, наймача та членів його сім`ї, уповноваженої особи житла (зазначені документи та згода не вимагаються під час реєстрації місця проживання (перебування) малолітніх та неповнолітніх дітей за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або законних представників (представників), або одного з них;
право на перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, іншого надавача соціальних послуг з проживанням (довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, іншого надавача соціальних послуг з проживанням за формою згідно з додатком 4, копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджується Мінсоцполітики (для осіб, які перебувають на обліку у таких установах або закладах);
6) відомості або документ, що підтверджує сплату адміністративного збору (не подається у разі здійснення реєстрації місця перебування);
7) військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).
Відповідно до підпункту 3 пункту 87 Порядку, орган реєстрації відмовляє в декларуванні/реєстрації місця проживання (перебування), знятті із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі, коли особа не подала або подала не в повному обсязі необхідні документи або відомості.
З наявних в матеріалах справі доказів вбачається, що позивачем при звернення за отриманням адміністративної послуги подано наступний пакет документів:
1. Заяву на реєстрацію місця проживання (перебування) за формою 2;
2. Копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 ;
3. Квитанцію про сплату адміністративного збору щодо адміністративної послуги;
4. Копію рішення суду, яке визначає зокрема місцем проживання неповнолітньої доньки, ОСОБА_2 в будь-який момент часу є місцем проживання її матері, ОСОБА_1 ;
5. Паспорт матері, ОСОБА_1 ;
6. Свідоцтво про право власності на житло;
7. Витяг з ДРРП.
Даний факт не заперечується позивачем.
В подальшому, на численні зауваження уповноважених осіб Оболонської районної в місті Києві Державної адміністрації позивачем було надано рішення суду на Кіпрі, яке зокрема визначає місцем проживання неповнолітньої доньки, ОСОБА_2 в будь-який момент часу місце проживання її матері, ОСОБА_1 , з засвідченим перекладом на українську мову, який підтверджує право матері ОСОБА_2 реєструвати місце проживання дитини з нею без згоди батька.
З даного приводу суд зауважує наступне.
В Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили (частина перша статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право»).
Згідно з ч.1 ст.3 Закону України «Про міжнародне приватне право» якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору.
Так, Між Україною та Республікою Кіпр угода про надання правової допомоги у цивільних справах була укладена ще у 2004 року та ратифікована 22.09.2005 Законом України «Про ратифікацію Угоди між Україною та Республікою Кіпр про правову допомогу в цивільних справах» (далі - Договір про правову допомогу).
Відповідно до пункту 2 Договору про правову допомогу Громадяни однієї Договірної Сторони мають право на вільний та безперешкодний доступ до судів та інших органів другої Договірної Сторони, до компетенції яких входять цивільні справи, в тому числі сімейні справи, і можуть звертатися до них, подавати клопотання і позови та здійснювати інші дії, необхідні у зв`язку з судовим розглядом, на тих самих умовах, що й громадяни другої Договірної Сторони.
Згідно з пунктами 1, 2 статті 20 розділу V «Визнання та виконання судових рішень» Договору про правову допомогу відповідно до умов, передбачених у статті 21, кожна Договірна Сторона визнає та виконує на своїй території такі судові рішення, винесені на території іншої Договірної Сторони: a) судові рішення у цивільних справах, включаючи сімейні справи; b) судові рішення у кримінальних справах в частині відшкодування шкоди. Рішення в розумінні пункту 1 також включають мирові угоди у сімейних справах, затверджені судом.
Верховний Суд України, у пункті 17 Постанови Пленуму від 24.12.1999 № 12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України», вказав, що згідно з міжнародними договорами України рішення, які не потребують виконання (про визнання прав, оголошення банкрутом, визнання недійсними певних актів, визнання, оспорення чи позбавлення батьківства, розірвання шлюбу, встановлення фактів, що мають юридичне значення, усиновлення, визнання громадянина безвісно відсутнім чи оголошення померлим тощо), які постановлені судом однієї з Договірних Сторін і набрали законної сили, визнаються на територіях інших Договірних Сторін без спеціального провадження за умови, що установою юстиції запитуваної Договірної Сторони раніше в цій справі не було постановлено рішення, яке набрало законної сили, або якщо згідно з даним договором, а в не передбачених ним випадках - згідно із законодавством Договірної Сторони, на території якої рішення має бути визнано, справа не належить до виключної компетенції її установ юстиції.
Таким чином, згідно з роз`ясненнями Верховного Суду України не потребують виконання (та визнаються на територіях інших Договірних Сторін без спеціального провадження) рішення про: визнання прав; оголошення банкрутом; визнання недійсними певних актів; визнання, оспорення батьківства; позбавлення батьківських прав; розірвання шлюбу; встановлення фактів, що мають юридичне значення: усиновлення: визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до положень міжнародного договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, рішення іноземних судів про визначення місця проживання дитини, ухвалені компетентними органами на території держави, з якою Україна уклала двосторонні договори про правову допомогу, і які не потребують виконання, вважаються дійсними без проведення будь-яких спеціальних процедур з їх визнання.
У даному контексті, рішення суду на Кіпрі, яке зокрема визначає місцем проживання неповнолітньої доньки, ОСОБА_2 в будь-який момент часу місце проживання її матері, ОСОБА_1 , з засвідченим перекладом на українську мову, який підтверджує право матері ОСОБА_2 реєструвати місце проживання дитини з нею без згоди батька є виконанням пункту 33 Порядку.
Стосовно посилань відповідачів на відсутність паспортного документу, суд зазначає наступне.
Згідно з матеріалами справи, неповнолітня дитина ОСОБА_2 документована паспортом Королівства Нідерланди типу Р №7FF5779 від 24 травня 2018 року, який дійсний до 24 травня 2023 року.
Враховуючи той факт, що позивачем заява про вчинення адміністративної послуги подана 16 травня 2023 року, то на момент подання документів, ОСОБА_2 мала дійсний паспортний документ, що є належним виконанням підпункту 2 пункту 35 Порядку.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що наявність рішення суду на Кіпрі, яке, зокрема, визначає місцем проживання неповнолітньої доньки, ОСОБА_2 , в будь-який момент часу - місце проживання її матері, ОСОБА_1 , з засвідченим перекладом на українську мову, який підтверджує право матері ОСОБА_2 реєструвати місце проживання дитини з нею без згоди батька, як належного доказу виконання пункту 33 Порядку, а також наявність діючого паспортного документу на виконання підпункту 2 пункту 35 Порядку, є достатньою підставою для реєстрації місця проживання позивача за вказаною вище адресою.
Обираючи належний спосіб захисту порушених прав позивача суд враховує, що дії є активною формою поведінки суб`єкта владних повноважень, які виражаються у прийнятті рішень або інших активних формах здійснення наданих повноважень, з урахуванням чого в подальшому виникає публічно-правовий спір. У свою чергу, бездіяльність є формою пасивної поведінки.
У спірних відносинах позивач звернувся до відповідача із заявою про реєстрацію місця проживання, за результатами якої орган реєстрації надав відмову.
Тож, відповідач вчинив дії щодо відмови у реєстрації місця проживання позивача, які за вищевикладених обставин належить визнати протиправними, зобов`язавши Оболонської районної в місті Києві Державної адміністрації повторно розглянути заяву позивача про реєстрацію місця проживання неповнолітньої дитини №69007-007480906-788-03 від 16.05.2023, з урахуванням висновків суду.
Обраний судом спосіб захисту порушеного права позивача відповідає завданням адміністративного судочинства та гарантує, що спір буде вирішений по суті остаточно.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи наведені вище норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) в інтересах її неповнолітньої дитини ОСОБА_2 .
Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов належить задовольнити частково, а позивач поніс судові витрати із сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією, суд дійшов висновку про стягнення частини понесених позивачем судових витрат пропорційно частині задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у сумі 908 грн.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
в и р і ш и в:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) в інтересах її неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Оболонської районної в місті Києві Державної адміністрації, Керівника відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб ОСОБА_3 , Головного спеціаліста відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб ОСОБА_4 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Оболонської районної в місті Києві Державної адміністрації (04205, м. Київ, вул. Левка Лук`яненка, 16, код ЄДРПОУ 37371727) щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_2 .
Зобов`язати Оболонську районну в місті Києві Державної адміністрації (04205, м. Київ, вул. Левка Лук`яненка, 16, код ЄДРПОУ 37371727) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) в інтересах її неповнолітньої дитини ОСОБА_2 №69007-007480906-788-03 від 16.05.2023 про реєстрацію місця проживання неповнолітньої дитини.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) в інтересах її неповнолітньої дитини ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору в сумі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Оболонської районної в місті Києві Державної адміністрації (04205, м. Київ, вул. Левка Лук`яненка, 16, код ЄДРПОУ 37371727).
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Білоноженко М.А.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.09.2024 |
Оприлюднено | 12.09.2024 |
Номер документу | 121510008 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо реєстрації та обмеження пересування і вільного вибору місця проживання, з них: |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Білоноженко М.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні