Рішення

від 09.09.2024 по справі 340/3863/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/3863/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області, в інтересах держави до Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Терра"

про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області, в інтересах держави звернувся з позовом до суду, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 04366347) щодо невчинення дій, спрямованих на визнання захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття) №43302, яке розміщено за адресою: пров. Республіканський, 1, село Успенка, Онуфріївська територіальна громада, Олександрійський район, Кіровоградська область, безхазяйним майном, а саме не звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно із заявою про взяття на облік захисної споруди як безхазяйної нерухомої речі;

- зобов`язати Онуфріївську селищну раду Олександрійського району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 04366347) вчинити дії, спрямовані на визнання безхазяйним майном захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття) №43302, яке розміщено за адресою: пров. Республіканський, 1, село Успенка, Онуфріївська територіальна громада, Олександрійський район, Кіровоградська область, шляхом звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно із заявою про взяття на облік захисної споруди як безхазяйної нерухомої речі.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що на території Онуфріївської територіальної громади обліковується захисна споруда цивільного захисту (протирадіаційне укриття) №43302, яке розміщено за адресою: пров. Республіканський, 1, село Успенка, Онуфріївка територіальна громада, Олександрійський район, Кіровоградська область. Підтверджень щодо перебування майна за адресою: пров. Республіканський, 1, с. Успенка, чи захисної споруди №43302 у державній чи комунальній власності спростовують Фонд державного майна України, Онуфріївська селищна рада, відповідні дані відсутні у Світловодському БТІ, також підвальне приміщення відсутнє в матеріалах технічного паспорту комплексу будівель за вказаною адресою, на підставі яких зареєстроване право власності за ТОВ ТЕРРА від 23.06.2023року. Відсутність інформації щодо зареєстрованих речових прав, власника чи балансоутримувача нерухомого майна - захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття) №43302, на думку прокурора, свідчить про те, що вказане нерухоме майно є безхазяйним. На виконання вимог законодавства Онуфріївською селишною радою упродовж тривалого часу не вжито жодних дієвих заходів, спрямованих на визнання об`єкту нерухомого майна - захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття) №43302, безхазяйним майном, а також на набуття права власності на це майно. Так, до органів, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень із заявою стосовно взяття вказаного майна на облік як безхазяйного селищна рада не зверталася, оголошення про намір взяття на облік об`єкту нерухомого майна як безхазяйного майна у друкованих засобах масової інформації сільською радою не розміщувалися, чим допущено протиправну бездіяльність. Допущена бездіяльність відповідача щодо невзяття на облік нерухомого майна, як безхазяйного, відсутність будь-яких відомостей про власника цього майна, а також невжиття органом місцевого самоврядування заходів до визнання права власності на згаданий об`єкт за територіальної громадою, що може мати наслідком її неналежного утримання.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.129-130).

Представником третьої особи надано до суду пояснення по суті заявлених позовних вимог (а.с.137-138), у яких зазначено, що 31 березня 2023 року Господарським судом Кіровоградської області по справі № 912/19/23 було винесене судове рішення, відповідно до якого було вирішено: ...Визнати право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Терра (провул. Республіканський, 1, с. Успенка, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28120, ідентифікаційний код 32812493) за набувальною давністю на об`єкти нерухомого майна, а саме на: виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами до складу якого входять: вісова (літ А), навіс (літ Ан), прибудова (літ а), склад понад трасою (літ Б), прибудова (літ б), навіс (літ Бн), критий тік до дороги (літ В), центральний критий тік (половина) (літ Г), критий тік до теплиці (чотири бокси) (літ Д), великий критий тік (літ Е), великий модуль тракторної бригади (літ Ж), ангар цегляний (три бокси) (літ З), прибудова (літ з), прибудова (літ з1), навіс (літ И), ремонтна майстерня (літ Л), прибудова (літ л), навіс (літ Лн), ангар металевий (пожарний) (літ М), ангар цегляний (лівий) (літ Н), навіс (літ Нн), навіс (літ Нн1), ангар цегляний (правий) (літ О), вбиральня (літ П), колонка (літ К), естакада (літ І), огорожа № 1, що знаходяться за адресою Кіровоградська область, Олександрійський район, село Успенка, провулок Республіканський, 1, що розташовані на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області…. В даному переліку відсутнє підвальне приміщення у вигляді захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття), що знаходиться за адресою: пров. Республіканський, 1 село Успенка, Онуфріївської територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області. Наголошено на тому, що ТОВ Агрофірма Терра не являється ні власником, ні балансоутримувачем, ні користувачем захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття) № 43302, яке розміщено за адресою: пров. Республіканський, 1 село Успенка, Онуфріївської територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області.

Ухвалу про відкриття провадження у справі доставлено до електронного кабінету відповідача 26.06.2024 року (а.с.135).

Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши подані учасниками справи документи і матеріали, судом встановлені наступні обставини.

На території Онуфріївської територіальної громади обліковується захисна споруда цивільного захисту (протирадіаційне укриття) №43302, яке розміщено за адресою: пров. Республіканський, 1, село Успенка, Онуфріївська територіальна громада, Олександрійський район, Кіровоградська область.

Наведена захисна споруда цивільного захисту, відповідно до актів оцінки стану її готовності до використання за призначенням від 05.05.2023, 18.09.2023 та 23.11.2023 є не готовою до використання за призначенням для укриття населення (а.с.20-24, 77-86).

Відповідно до паспорту захисної споруди цивільного захисту (дата заповнення паспорта 29.08.2019), укриття є приватною власністю та належить ТОВ Агрофірма ТЕРРА, загальною площею 246 кв.м., місткістю 220 осіб, є підвальним приміщенням, яке вбудоване у будівлю, має один вхід, прийняте в експлуатацію у 1983 році (а.с.19).

Згідно з обліковою карткою ЗСЦЗ, складеною 02.09.2019, указана споруда цивільного захисту вбудована у будівлю і розміщена у підвальному приміщенні, загальною площею 246 кв.м., місткістю 220 осіб, належить ТОВ Агрофірма ТЕРРА (а.с.18).

У технічному паспорті ЗСЦЗ №43302, який виготовлено 15.04.2015, на замовлення ТОВ Агрофірмоа ТЕРРА, зазначено, що укриття складається із вхідного тамбуру, 2 основних приміщень, 5 допоміжних приміщень та має загальну площу 246,2 кв.м. та пролітеровано буквою А1 (а.с.25-29).

Відповідно до інформації Онуфріївської селищної ради від 01.09.2023 №01-21/1981/1, наданої на запит окружної прокуратури від 30.08.2023 №55-5694ВИХ-23, власника ЗСЦЗ №43302 не визначено, укриття розташоване на земельній ділянці комунальної власності Онуфріївської територіальної громади, в оренді не перебуває (а.с.16, 17).

У Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, адреса нерухомого майна - АДРЕСА_1 , наявна інформація про нерухомий об`єкт (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2759994835080): комплекс будівель і споруд виробничого призначення, загальною площею 6035,2 кв.м. до складу якого входить виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями то спорудами до складу якого входять: вісова (літ Л), навіс (літ Ан), прибудова (літ а), склад понад трасою (літ Б), прибудова (літ б), навіс (літ Би), критий тік до дороги (літ В), центральний критий тік (половина) (літ Г), критий тік до тепліші (чотири бокси) (літ Д), великий критий тік (літ Е), великий модуль тракторної бригади (літ Ж), ангар цегляний (три бокси) (літ 3), прибудова (літ з), прибудова (літ зі), навіс (літ И), ремонтна майстерня (літ Л), прибудова (літ л), навіс (літ Лн), ангар металевий (пожарний) (літ М), ангар цегляний (лівий) (літ Н), навіс (літ Нн), навіс (літ Нні), ангар цегляний (правий) (літ О), вбиральня (літ П), колонка (літ К), естакада (літ І), огорожа № 1, власник - ТОВ Агрофірма ТЕРРА, підстава набуття: рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31.03.2023 №912/19/23 (а.с.30).

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 31.03.2023 №912/19/23 встановлено, що ТОВ Агрофірма ТЕРРА користується вказаним майном з 2006 року, та останнім у 2019 році виготовлено технічний паспорт на дане майно (а.с.31-33).

Згідно з технічним паспортом комплексу будівель і споруд виробничого призначення за адресою: пров. Республіканський, 1, с. Успенка, Олександрійського району, в описі зазначеного майна, відсутнє підвальне приміщення площею 246 кв.м. або інше, схоже за площею чи параметрами, описаними в паспорті, обліковій картці чи технічному паспорті ЗСЦЗ №43302 та яке пролітеровано буквою А1 (а.с.34-53).

Отже, у переліку майна, право власності на яке визнано рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 31.03.2023 №912/19/23 за ТОВ Агрофірма ТЕРРА, відсутнє підвальне приміщення/укриття/захисна споруда, яке пролітеровано буквою А1.

Відповідно до інформації Регіонального відділення Фонду державного майна України в Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 21.09.2023 №10-12-04097, яка надана на запит окружної прокуратури від 01.09.2023 №55-5786ВИХ-23, ЗСЦЗ №43302 на обліку у Фонді не перебуває (а.с.59-60, 61).

Відповідно до інформації Світловодського комунального міжміського бюро технічної інвентаризації від 17.10.2023 за №126, Бюро не проводило технічну інвентаризацію та реєстрацію права власності на ЗСЦЗ №43302 або комплекс будівель та споруд за адресою провул. Республіканський, 1, с. Успенка, та не володіє інформацією про перебування вказаного майна у державній чи комунальній власності (а.с.64).

Попереднім користувачем вищезазначеного майна був Сільськогосподарський виробничий кооператив "Успенський" (код ЄДРПОУ 30798933).

Відповідно до інформації Онуфріївської селищної ради від 07.11.2023 №01-21/2625/1, сільськогосподарський виробничий кооператив Успенський в процесі ліквідації, органам місцевого самоврядування на баланс ЗСЦЗ №43302 не передавав. Успенською селищною радою після ліквідації кооперативу рішень про подальше використання споруди не приймалось. Інформація про входження до цілої частки майнового комплексу за адресою: провул. Республіканський, 1, с. Успенка, у селищній раді відсутня. Рішення про виокремлення приміщення захисної споруди, як окремого об`єкта з частки майнового комплексу, право на який визнано судом за ТОВ ТЕРРА, не приймалось (а.с.74).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини третьої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді є Закон України Про прокуратуру від 14.12.2014 №1697-VII (далі Закон №1697-VII).

Відповідно до частин 3, 4 статті 23 Закону №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави.

У Рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави, висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99).

Ці міркування Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону України Про прокуратуру.

Відтак, суд вважає, що інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 19 вересня 2019 року у справі № 815/724/15, від 17 жовтня 2019 року у справі № 569/4123/16-а.

Крім того, суд зазначає, що Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі Ф.В. проти Франції (F.W. v. France), заява №61517/00, пункт 27).

Суд звертав також увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Зокрема, у справі Менчинська проти Російської Федерації (заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку думку: сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави.

Водночас, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27 травня 2003 року №1604 (2003) Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 4 частини другої статті 129 Конституції України).

Так, згідно з ч.3 ст.23 Закону №1697-VII прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

В даному випадку прокурор в адміністративному позові зазначив, що захисту полягають інтереси держави у сфері комунальної власності, які порушено протиправною бездіяльністю органу місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 14 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 21 Кодексу цивільного захисту України громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.

У стаття 32 Кодексу цивільного захисту України наведені такі вимоги щодо укриття населення у фонді захисних споруд цивільного захисту:

1. До захисних споруд цивільного захисту належать:

1) сховище - герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів;

2) протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.

2. Захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення та найпростіші укриття складають фонд захисних споруд цивільного захисту і належать до засобів колективного захисту.

3. Укриттю підлягають: 2) у протирадіаційних укриттях - населення, у тому числі працівники суб`єктів господарювання, хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров`я, евакуйоване населення, яке проживає або працює в зонах можливого небезпечного і значного радіоактивного забруднення, крім тих, хто підлягає укриттю у сховищах.

4. Для вирішення питань щодо укриття категорій населення, визначених частиною третьою цієї статті, центральні органи виконавчої влади, інші органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

5. Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд з фонду та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

7. Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту.

8. Утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

9. У разі використання однієї захисної споруди цивільного захисту кількома власниками, користувачами, юридичними особами вони беруть участь в утриманні такої споруди відповідно до укладених між ними договорів.

10. Захисні споруди цивільного захисту можуть використовуватися у мирний час для господарських, культурних і побутових потреб у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

11. З моменту виключення захисної споруди із фонду споруд цивільного захисту вона втрачає статус захисної споруди цивільного захисту. Володіння, користування та розпорядження спорудами, які втратили статус захисних споруд цивільного захисту, здійснюється відповідно до закону.

12. Захисні споруди цивільного захисту державної та комунальної власності не підлягають приватизації (відчуженню).

15. Контроль за створенням фонду захисних споруд цивільного захисту, готовністю його об`єктів до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та його територіальні органи спільно з місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Кодексу цивільного захисту України до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту належить: 23) організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; 24) визначення за погодженням з місцевими державними адміністраціями потреби фонду захисних споруд цивільного захисту; 26) прийняття рішень про подальше використання захисних споруд цивільного захисту державної та комунальної власності у разі банкрутства (ліквідації) суб`єкта господарювання, на балансі якого вона перебуває, та безхазяйних захисних споруд; 27) організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту; 28) здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту; 29) організація проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту, виключення їх за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, з фонду захисних споруд цивільного захисту.

Постановою Кабінету Міністрів України №138 від 10.03.2017 року "Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту" затверджено Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, який на час виникнення спірних правовідносин містив такі норми:

1. Цей Порядок визначає механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди), у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку.

3. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

- балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі;

- утримання захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням;

Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу ІІ Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року №127, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 року за №582/5773, до об`єктів, що підлягають технічній інвентаризації та на які складаються інвентаризаційні справи і технічні паспорти, належать (завершені та незавершені будівництвом), захисні споруди цивільного захисту (ДБН В 2.2.5-97 "Будинки і споруди. Захисні споруди цивільної оборони", ДБН А 3.1-9-2000 "Управління, організація і технологія. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом захисних споруд цивільної оборони та їх утримання") (далі - захисні споруди). Класифікацію захисних споруд цивільного захисту наведено у додатку 19 до цієї Інструкції.

Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частинами 3, 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Тобто, відповідачу у справі, органу місцевого самоврядування, чинним законодавством України надані повноваження щодо ведення обліку захисних споруд цивільної оборони та їх утримання, здійснення контролю за їх використанням.

Поняття безхазяйного майна визначене статтею 335 Цивільного кодексу України, відповідно до якої безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.

Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Так, Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Статтею 2 зазначеного Закону встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

В розумінні пункту 3 частини першої статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень орган місцевого самоврядування є заявником реєстрації речових прав у разі взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Частиною чотирнадцятою статті 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що взяття на облік безхазяйного нерухомого майна проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно пунктів 82, 84, 85 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна здійснюється за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку з урахуванням особливостей, визначених пунктами 83-88 цього Порядку. За результатом розгляду заяви державний реєстратор приймає рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або рішення щодо відмови у взятті на такий облік. Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вносить до спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості.

З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що до відання сільських, селищних, міських рад відноситься, в тому числі, реєстрація та взяття на облік безхазяйного майна, розташованого на території відповідної громади.

Так, законодавством визначена поетапна процедура передання у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна, яка включає в себе звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, з заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, а після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, звернення органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, до суду за переданням нерухомого майна за рішенням суду у комунальну власність.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідачем не вчинено заходів щодо звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, з заявою про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а саме вищенаведеної споруди цивільного захисту.

В порушення вимог частини другої статті 19 Конституції України, відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік захисної споруди як безхазяйної нерухомої речі та зобов`язання відповідача звернутися до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено те, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає.

Згідно з ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

У даній справі прокурор є суб`єктом владних повноважень та виконує функції з представництва інтересів держави у суді відповідно до ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 р. №1697-VII та ч.3 ст.53 КАС України, а тому враховуючи, що витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз не понесено, суд дійшов висновку, що відсутні витрати, які б підлягали стягненню з відповідача в порядку розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст.139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Чижевського, 1а, код ЄДРПОУ 02910025), в інтересах держави до Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (28100, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Онуфріївка, вул. Центральна, 11, ЄДРПОУ 04366347), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Терра" (28120, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Успенка, провул. Республіканський, 1, ЄДРПОУ 32812493) про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області стосовно невжиття заходів щодо вчинення дій, спрямованих на визнання захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття) №43302, яке розміщено за адресою: пров. Республіканський, 1, село Успенка, Онуфріївська територіальна громада, Олександрійський район, Кіровоградська область, безхазяйним майном, а саме не звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно із заявою про взяття на облік захисної споруди як безхазяйної нерухомої речі.

Зобов`язати Онуфріївську селищну раду Олександрійського району Кіровоградської області вчинити дії, спрямовані на визнання безхазяйним майном захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття) №43302, яке розміщено за адресою: пров. Республіканський, 1, село Успенка, Онуфріївська територіальна громада, Олександрійський район, Кіровоградська область, шляхом звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно із заявою про взяття на облік захисної споруди як безхазяйної нерухомої речі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА