Рішення

від 10.09.2024 по справі 420/18145/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/18145/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до товариства з обмеженою відповідальністю «Старокозацький Сир» про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до товариства з обмеженою відповідальністю «Старокозацький Сир», в якому позивач просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Старокозацький Сир» на його користь адміністративно-господарські санкції у розмірі 77 892,80 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1 339,88 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю «Старокозацький Сир» всупереч вимогам частини 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» у 2023 році не забезпечило виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, в кількості 1 особи, у зв`язку з чим повинно було сплатити адміністративно-господарські санкції в розмірі 77 892,80 грн. Через порушення відповідачем строків сплати адміністративно-господарської санкції, Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю відповідачу було додатково нараховано пеню в сумі 1 339,88 грн. Оскільки відповідач суму санкції та пені в добровільному порядку не сплатив, то вказана сума підлягає стягненню в судовому порядку, що і стало причиною звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 17.06.2024 адміністративну справу №420/18145/24 було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Відповідачу запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.

Копію ухвали суду від 17.06.2024 року про відкриття спрощеного позовного провадження у справі було направлено відповідачу за адресою, зазначеною позивачем в адміністративному позові, та яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Поштове відправлення було вручено 04.07.2024 року, що підтверджується матеріалами справи.

У визначений КАС України п`ятнадцятиденний строк відзив на адміністративний позов відповідачем наданий не був, будь-яких клопотань щодо продовження строку для подання відзиву відповідачем не заявлено, будь-яких пояснень щодо неможливості надання

Згідно частини 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Рішення у справі ухвалено в строки, визначені Кодексом адміністративного судочинства України, з урахуванням перебування головуючого у справі у відпустці.

Судом у справі встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Старокозацький Сир» (далі ТОВ «Старокозацький Сир») зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та знаходиться за адресою: 67730, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Старокозаче, вул. Пушкіна, 24.

Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності встановило, що відповідачем не було забезпечено виконання у 2023 році нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю.

На основі отриманої інформації, зокрема, щодо математичних розрахунків виконання чи не виконання відповідачем нормативу, Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю 07.03.2024 року сформувало та направило електронний документ в електронний кабінет відповідача (на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України) із розрахунком адміністративно-господарських санкцій за 2023 рік за 1 нестворене робоче місце для осіб з інвалідністю у розмірі 77 892,80 грн.

14.03.2024 року Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю була направлена претензія №430/05 відповідачу щодо сплати нарахованої суми адміністративно-господарської санкції за несвоєчасну сплату, водночас, за твердженням позивача, товариство відповіді не надало.

У зв`язку із несплатою відповідачем до 15.04.2024 року адміністративно-господарських санкцій за 2023 рік, позивачем було додатково нараховано відповідачу пеню, виходячи з 120% річних облікової ставки Національного банку України у розмірі 31,16 грн. за період з 16.04.2024 року по 28.05.2024 року (всього 43 дні) у розмірі 1 339,88 грн.

Крім того, згідно наявного в матеріалах справи листа Білгород-Дністровської філії Одеського обласного центру зайнятості від 11.04.2024 року вбачається, що ТОВ «Старокозацький Сир» не надавало звітності за 2023 рік за формою №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)».

Враховуючи те, що відповідач адміністративно-господарські санкції за 2023 рік та пеню у добровільному порядку до бюджету не сплатив, Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось з адміністративним позовом у справі №420/18145/24 до Одеського окружного адміністративного суду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Дослідивши адміністративний позов та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначено Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» №875-XII від 21.03.1991 року (далі Закон №875-XII), який гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Згідно статті 17 Закону №875-XII з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.

Відповідно до ч.2 статті 18 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно до вимог статті 19 Закону №875-XIІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, зараховується забезпечення роботою осіб з інвалідністю на підприємствах, в організаціях громадських об`єднань осіб з інвалідністю шляхом створення господарських об`єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:

про працевлаштованих осіб з інвалідністю;

про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю.

Порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування, визначається Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ст.19 Закону №875-ХІІ керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Згідно статті 20 Закону №875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У той же час, відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другої вказаної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що він вжив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Тобто, суб`єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення. Підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало особу з інвалідністю з причин незалежних від нього: відсутність осіб з інвалідністю, відмова особи з інвалідністю від працевлаштування на підприємство, наявність протипоказань за станом здоров`я особи для роботи на відповідній посаді.

Вищевказана позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 28.04.2020 року по справі №824/643/18-а та від 21.05.2020 року у справі № 520/3919/19.

За п.4 ч.3 статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 року №5067-VI роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2023 року №553 було затверджено Порядок надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю (далі Порядок №553), (набрав чинності з 09.06.2023 року), яким визначено механізм надання підприємством, установою, організацією, фізичною особою, яка використовує найману працю (далі - роботодавець), філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (міському, районному, міськрайонному центру зайнятості - до дати припинення їх діяльності) (далі - центр зайнятості) інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю.

За п.2 Порядку №553 роботодавець з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників з інвалідністю та/або з дати відкриття вакансій, на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю, інформує центр зайнятості за його місцезнаходженням.

Згідно п.4 Порядку №553 первинна інформація надається роботодавцем з метою інформування про наявність потреби у працевлаштуванні осіб з інвалідністю.

Уточнювальна інформація подається в разі потреби на заміну первинної та містить уточнення характеристик вакансії (вакансій), зокрема умов праці, розміру заробітної плати, вимог до кандидата (кандидатів). При цьому не можуть бути змінені дані щодо кількості вакансій та професійної назви робіт (професії/посади).

Роботодавець подає до центру зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування особи з інвалідністю, за формою звітності № 3-ПН, визначеною Мінекономіки (п.6 Порядку №553).

Наказом Міністерства економіки України від 12.04.2022 року №872-22 затверджено Форму звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядок її подання (далі Порядок №872-22).

Згідно п.1.5 розділу І Порядку №872-22 форма № 3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) (далі - центр зайнятості) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Форма № 3-ПН може подаватися роботодавцем в електронній формі (з накладенням чи без накладення електронного підпису або печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів) або в паперовій формі (із засвідченням підписом керівника / фізичної особи - підприємця або уповноваженої ним (нею) особи).

Актуальність зазначеної(их) у поданій формі № 3-ПН вакансії(й) уточнюється фахівцем центру зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, шляхом електронної комунікації, зокрема мобільним чи фіксованим зв`язком, надсилання/отримання повідомлення електронною поштою. Також таке уточнення здійснюється перед направленням зареєстрованого безробітного або особи, яка шукає роботу, до роботодавця (п.1.7 Розділу 1 Порядку №872-22).

Водночас суд зауважує, що визначений у Законі №875-XII обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені у частині першій статті 18 Закону №875-XII.

Підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, у повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало особу з інвалідністю з причин незалежних від нього: відсутність таких осіб, відмова особи з інвалідністю від працевлаштування на підприємстві, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

Аналогічний висновок щодо правозастосування у спірних відносинах наведений у постанові Верховного Суду від 24.06.2020 року у справі №440/2008/19, що враховується судом з огляду на приписи частини п`ятої статті 242 КАС України.

Якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Аналогічний правовий висновок також міститься у постанові Верховного Суду від 03.08.2023 року у справі №120/4975/22.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Однак, відповідачем не було надано до суду доказів, що ним у 2023 році було створено робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, а також те, що він у 2023 році (або протягом трьох робочих днів з дня відкриття вакантної посади) повідомляв державну службу зайнятості про наявність вакантного місця для працевлаштування особи з інвалідністю.

При цьому, з листа Білгород-Дністровської філії Одеського обласного центру зайнятості від 11.04.2024 року вбачається, що ТОВ «Старокозацький Сир» не надавало звітності за 2023 рік за формою №3-ПН.

На підставі вищезазначеного, враховуючи те, що до суду відповідачем не було надано доказів того, що ним було створено робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформовано відповідні установи про наявність відповідних вакантних робочих місць за період 2023 року, суд вважає, що позивачем було правомірно сформовано розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням товариством нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік у розмірі 77 892,80 грн., а також нараховано пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1 339,88 грн., з огляду на що позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 241-246, 251, 255, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) до товариства з обмеженою відповідальністю «Старокозацький Сир» (67730, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Старокозаче, вул. Пушкіна, 24) про стягнення адміністративно-господарських санкцій задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Старокозацький Сир» (67730, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Старокозаче, вул. Пушкіна, 24, код ЄДРПОУ 31756014) на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році у розмірі 77 892,80 грн. та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1 339,88 грн. на рахунок: Банк ГУ ДКСУ в Одеській області, Одержувач Білгород-Дністровська міська ТГ, ГУК в Од.обл./м. Б.-Дністр./50070000, код ЄДРПОУ 37607526, Казначейство України (ел. адм. подат.), UA148999980313111230000015740, Код класифікації 50070000, Бюджетне кодування в призначенні платежу: *;101; код ЄДРПОУ підприємства; платежі по Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за 2023 рік.

Розподіл судових витрат не проводити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп. 15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Суддя О.В. Білостоцький