Ухвала

від 10.09.2024 по справі 500/5268/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 500/5268/24

10 вересня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши в письмовому провадженні клопотання представника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області про залишення позовної заяви без руху та розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області, в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячних премій з 29.01.2020 по 22.05.2024 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня відповідного календарного року;

зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 , допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань обчислюючи щомісячний розмір посадового окладу, окладу за спеціальне звання, відсоткової надбавки за вислугу років у розмірі 50%, надбавки за особливості проходження служби 50%, надбавки за кваліфікацію 5% та премії у розмірі, що уже був встановлений позивачу у кожному з місяців у період з 29.01.2020 по 22.05.2024 з урахуванням посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 (в редакції чинній станом на 01 січня 2018 року) та з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду в справі №826/6453/18 від 29.01.2020, які виплачувалася йому у період між 29.01.2020 та 22.05.2024 та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою судді від 30.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

06.09.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Крім того 06.09.2024 від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області до суду надійшло:

клопотання про залишення позовної заяви без руху, обґрунтоване тим, що питання строку звернення до суду щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби регулюється ч.5 ст.122 КАС України, і цей строк становить один місяць, поряд із цим позивач подав позовну заяву до суду 28.08.2024, тобто з пропуском строку встановленого ч.5 ст.122 КАС України;

клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, з метою повного та всебічного розгляду даної справи по суті, а також встановлення усіх значимих обставин справи та дослідження наданих сторонами провадження доказів.

1. Щодо клопотання про залишення позовної заяви без руху.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

За правилами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший).

Приписами частини третьої статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У силу норм частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду для захисту прав, свобод та інтересів особи.

Приписами частин першої та другої статті 233 КЗпП України у редакції, чинній до 19 липня 2022 року, передбачалося, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом №2352-IX, який набрав чинності 19 липня 2022 року, внесено зміни до деяких законодавчих актів України, у тому числі до КЗпП України, і відповідно до частин першої та другої статті 233 КЗпП України (у редакції зі змінами, внесеними згідно із Законом №2352-IX) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Як слідує із матеріалів позовної заяви, спір виник у зв`язку із обчисленням та виплатою ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячних премій з 29.01.2020 по 22.05.2024 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня відповідного календарного року.

Суд зауважує, що заявлені позовні вимоги необхідно оцінювати як вимоги про стягнення заборгованості з виплати грошового забезпечення, яке охоплюється поняттями "заробітна плата" і "оплата праці" у тому сенсі, яким їх наповнив Конституційний Суд України у Рішенні від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013.

Таким чином, спір про грошове забезпечення набуває ознак трудового спору і, якщо зважити на те, що КАС України не містить норм, які передбачали б строк звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення недоотриманої /заборгованої заробітної плати/ грошового забезпечення, то застосуванню до спірних правовідносин підлягає стаття 233 КЗпП України, яка містить спеціальні для окреслених правовідносин норми, які встановлюють строк звернення до суду за захистом порушеного в матеріальному аспекті права на оплату праці.

Згідно витягу із наказу відповідача від 22.05.2024 №252-НК/64 позивач знятий зі всіх видів забезпечення 22.05.2024. Поряд із цим, грошовий атестат №2 із зазначенням видів забезпечення (для встановлення пенсії) і їх розмірів позивач отримав 28.05.2024.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позивачем при звернення до суду із даним позовом 28.08.2024 не пропущено тримісячний строк на звернення встановлений статтею 233 КЗпП України, а тому клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху є необґрунтованим та до задоволення не підлягає.

2. Щодо клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідно до частин п`ятої, сьомої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. При цьому клопотання за формою та змістом повинно відповідати вимогам частини першої статті 167 КАС України.

За приписами частини шостою статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд звертає увагу, що клопотання представника відповідача не містить належних підстав та у ньому не вказано, які конкретні обставини даної судової справи зумовлюють необхідність проведення її розгляду в судовому з повідомленням сторін.

Усні пояснення учасників справи в судовому засіданні не є доказами в розумінні КАС України, а направленні лише на уточнення обставин (за необхідності) які наведені у поданих заявах по суті справи (позові, відзиві).

При цьому, суд звертає увагу на те, що сторони не позбавленні можливості повноцінно користуватися своїми процесуальними правами (подавати суду заяви, клопотання, докази) для захисту своїх прав та інтересів, та мають право висловлювати свою позицію та спростовувати доводи опонентів письмово.

Враховуючи те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, розгляд цієї справи можливий за наявними у ній доказами.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін задоволенню не підлягає.

Поряд із цим, суд зауважує, що у разі виникнення необхідності, суд з власної ініціативи може призначити судове засідання з викликом учасників справи.

Керуючись статтями 12, 49, 241, 248, 256, 257,260, 262, 267 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області про залишення позовної заяви без руху та розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддяБаб`юк П.М.